Рішення від 07.07.2020 по справі 914/1044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2020 справа № 914/1044/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нове місто» , м.Львів

про: стягнення інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 р. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нове місто» про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.04.2020 справу № 914/1044/20 передано на розгляд судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.05.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін. Також в ухвалі суду від 04.05.2020 р. зазначено, що клопотання про розгляд справи № 914/1044/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи № 914/1044/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивачем, ні відповідачем на адресу Господарського суду Л/о не подано.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2020 р. відповідачем подано на адресу суду заяву за вих. № 70 від 12.06.2020 р. (за вх.№ 19630/20) про ознайомлення з матеріалами справи № 914/1044/20. Представник відповідача 15.06.2020 р. ознайомився та виготовив фотокопії матеріалів справи № 914/1044/20, про що представником відповідача зроблено відмітку на поданій заяві. Відтак, відповідачу відомо про наявність судової справи № 914/1044/20, яка розглядається Господарським судом Львівської області.

26.06.2020 р. відповідачем подано на адресу суду відзив на позовну заяву за вих. № 75 від 24.06.2020 р. (за вх. № 20667/20 від 26.06.2020 р.), в якому відповідач вказує на те, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються повністю з наступних причин: Згідно п.10.1 та 10.2 Договору № 5150/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016 р. укладеного між Акціонерним товариством Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України та ТзОВ Управлінська компанія Нове місто : У разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку. Оскільки Акціонерне товариство Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України не намагалось вирішити даний спір шляхом переговорів, а одразу передало матеріали до суду, тим самим не давши можливості вирішити дану справу в досудовому порядку, та створивши додаткове навантаження на судову систему, відтак, ТзОВ Управлінська компанія Нове місто просить судовий збір у справі № 914/1044/20 за позовом Акціонерного товариства Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нове місто про стягнення інфляційних витрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання стягнути з позивача - Акціонерного товариства Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України .

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.05.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відтак, строк розгляду спору у даній справі - 04.07.2020 р.

Суд вважає, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття судового рішення у справі № 914/1044/20.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нове місто (далі - Відповідач) 17.10.2017 укладено договір № 6280/1718-ТЕ-21 постачання природного газу (далі - Договір). На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 421 206,66 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, що надані згідно додатку 5 до цього позову. Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору. Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем оплати згідно п. 6.1 Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу пеню у розмірі 16,4 % річних (15,3 % річних - з 01.01.2018 відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.01.2018 до Договору), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 3 865,03 грн. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані втрати від інфляції на суму 1 865,52 грн. та 3 % річних в розмірі 920,80 грн. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 6 651,35 грн. заборгованості, з них: пеня у сумі 3 865,03 грн.; три проценти річних у сумі 920,80 грн.; інфляційні втрати у сумі 1 865,52 грн. та судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн.

Правова позиція відповідача.

26.06.2020 р. відповідачем подано на адресу суду відзив на позовну заяву за вих. № 75 від 24.06.2020 р. (за вх. № 20667/20 від 26.06.2020 р.), в якому відповідач вказує на те, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються повністю з наступних причин: Згідно п.10.1 та 10.2 Договору № 5150/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016 р. укладеного між Акціонерним товариством Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України з ТзОВ Управлінська компанія Нове місто : У разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку. Оскільки Акціонерне товариство Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України не намагалось вирішити даний спір шляхом переговорів, а одразу передало матеріали до суду, тим самим не давши можливості вирішити дану справу в досудовому порядку, та створивши додаткове навантаження на судову систему, відтак, ТзОВ Управлінська компанія Нове місто просить судовий збір у справі № 914/1044/20 за позовом Акціонерного товариства Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нове місто про стягнення інфляційних витрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання стягнути з позивача Акціонерного товариства Національна Акціонерна Компанія Нафтогаз України .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

17.10.2017 р. між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Позивач, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нове місто (Відповідач, споживач за договором) укладено договір № 6280/1718-ТЕ-21 постачання природного газу. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р. постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до пункту 6.1 Договору № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р. оплата за природний газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 421 206,66 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які долучені позивачем до позовної заяви, а саме: акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 р. на суму 17 269,32 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 р. на суму 62 435,26 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 р. на суму 79 924, 00 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 р. на суму 82 699,43 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 р. на суму 91 778,87 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 р. на суму 87 099,78 грн. Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, відтак, не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст. 626 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р. постачання природного газу з додатковими угодами до нього.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за Договором № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р. виконав повністю, що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу, долучених до матеріалів справи.

Факт поставки позивачем відповідачу газу відповідно до Договору № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р. відповідачем не заперечено. Проте, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором поставки виконав невчасно та в неповному обсязі.

Щодо заперечення відповідача, яке викладене у відзиві на позовну заяву (за вх. № 20667/20 від 26.06.2020 р.) стосовно обов`язкового досудового врегулювання спору суд зазначає наступне. У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Інфляційні нарахування та стягнення трьох процентів річних від простроченої суми на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується із ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 6.1 Договору № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р. оплата за природний газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що отриманий, згідно актів приймання-передачі природний газ, відповідач оплатив з порушенням строків, що і не заперечується і самим відповідачем у відзиві.

Приписами ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що таке нарахування є правильним, тому до стягнення з відповідача підлягає 1 865,52 грн. втрат від інфляції, нарахованих позивачем.

Щодо нарахування позивачем 3% річних, суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку про стягнення з відповідача 865,29 грн., оскільки як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку позивачем при нарахуванні 3% річних враховано день проплати відповідачем основної суми заборгованості. Проте, відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму ВГС України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань 17.12.2013 № 14 з наступними змінами та доповненнями, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.2 Договору № 6280/1718-ТЕ-21 від 17.10.2017 р. постачання природного газу передбачено, що у разі прострочення Відповідачем оплати згідно п. 6.1 Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу пеню у розмірі 16,4 % річних (15,3 % річних - з 01.01.2018 відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.01.2018 до Договору), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань : платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає заявлена позивачем сума пені у розмірі 3 865,03 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Доказів погашення заборгованості, що заявлена до стягнення позивачем, сторонами на день ухвалення рішення у справі не подано.

За таких обставин, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 865,03 грн. нарахованої пені, 1 865,52 грн. втрат від інфляції, 865,29 грн. 3% річних. В задоволенні решта позовних вимог в частині стягнення 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 084,46 грн. Решта сума сплаченого судового збору залишається за позивачем.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 43, 46, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нове місто» (79024, м. Львів, вул. Волинська,10; код ЄДРПОУ № 38243374) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 3 865,03 грн. нарахованої пені, 1 865,52 грн. втрат від інфляції, 865,29 грн. 3% річних та 2 084,46 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя О.З. Долінська