Рішення

від 02.07.2020 по справі 915/566/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року Справа № 915/566/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Лисогірської сільської ради (55250, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора, вул. Велика, буд. 79; ідентифікаційний код 04377279)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Влад Плюс (55250, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора, вул. Кустарна, буд. 1А; ідентифікаційний код 38422761)

про: стягнення 25330,54 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

23.04.2020 Лисогірська сільська рада звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 25.03.2020 (вх. № 5098/20) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Влад Плюс 25330,17 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі Договору оренди землі від 10.12.2018 з додатком до нього; вимоги про досудове врегулювання спору № 67-04.03 від 21.01.2020; клопотань № 611-04.03 від 19.06.2019, № 501-04.03 від 03.07.2018, № 26.04.03 від 10.01.2017; застосування норм статей 526, 610 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що орендодавець виконав свої зобов`язання за договором оренди, передавши земельну ділянку у користування; орендар користуючись земельною ділянкою, свої зобов`язання за договором оренди не виконує, так як не сплачує орендну плату.

28.04.2020, у зв`язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву було залишено без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Вказаний строк, з урахуванням дати отримання позивачем копії ухвали 30.04.2020 тривав до 12.05.2020.

08.05.2020 до суду від позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява № 366-04.04 від 07.05.2020 на виконання ухвали суду від 28.04.2020. Суд відмічає, що з урахуванням вказаної заяви позивач просить суд відкрити провадження у справі зі позовом Лисогірської сільської ради до ТОВ Влад Плюс про стягнення грошових коштів в сумі 25330,54 грн.

У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (за змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2020 було відкрито провадження у справі № 915/566/20 без зазначення дати проведення судового засідання; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , суд ухвалою від 29.05.2020 повідомив учасників справи про те, що судове засідання з розгляду справи № 915/566/20 по суті відбудеться 02 липня 2020 року о 10:45; зауважив, що у зв`язку з запровадженням карантинних заходів на території України, явка представників учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

10.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 09.06.2020 (вх. № 6884/20), в якому заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Влад Плюс визнає позовні вимоги частково, так як позивач, на думку відповідача, неправильно розрахував суму боргу. Відповідач вказує, що дійсно, 10.12.2018 між позивачем та відповідачем було укладено вказаний позивачем договір оренди земельної ділянки. На даний момент виникла заборгованість за цим договором, що не оскаржується відповідачем. Але розрахунок пені, яку надав позивач, за твердженням відповідача не відповідає дійсності, зокрема щодо застосованої позивачем ставки пені, з посиланням на ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань . Крім того, відповідач надав суду контррозрахунок пені на суму 153,55 грн. За такого, за розрахунком відповідача загальна сума боргу становить 6420,92 грн, що включає 6267,37 грн (борг) та 153,55 грн (пеня). Саме таку заборгованість з орендної плати і визнає відповідач.

15.06.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 12.06.2020 (вх. № 7128/20), в якому заявник просить прийняти відповідь на відзив, відхилити заперечення відповідача щодо невірного розрахунку пені позивачем та задовольнити позовні вимоги. Позивач, заперечуючи проти аргументів відповідача щодо посилання останнього на норму ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, зазначає, що оскільки відповідна норма знаходиться в главі 35 ГК України Особливості правового регулювання фінансової діяльності і регулює правовідносини, які склалися в фінансовій та банківській діяльності суб`єкта господарювання, то застосовуватись до відносин з приводу оренди земельної ділянки не може.

22.06.2020 до суду від позивача надійшла заява б/н від 17.06.2020 (вх. № 7497/20), в якій заявник просить суд справу слухати у відсутність позивача. Крім наведеного у вказаній заяві позивач повідомив суд, що позовні вимоги підтримуються ним в повному обсязі, просив позов задовольнити.

22.06.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 19.06.2020 (вх. № 7514/20), в яких заявник наполягає на позиції висловленій у відзиві на позов та просить прийняти рішення з урахуванням розрахунків, наведених у відзиві на позов.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання 02.07.2020 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками про отримання позивачем (04.06.2020) та відповідачем (04.06.2020) копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2020 у справі № 915/566/20 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400140531045, 5400140531037.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 02.07.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2018 року між Лисогірською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Влад Плюс був укладений Договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач, як орендодавець, надає, а відповідач, як орендар, приймає у строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) площею 0,2135 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером (кадастровими номерами) 4825484600:06:029:0008 за адресою: село Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, вулиця Кустарна, 1-а.

За умовами наведеного договору:

- в оренду передається земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею 0,2135 га, у тому числі: під спорудами - 0,1082 га та під проїздами, проходами та площадками - 0,1053 га (п. 2 Договору);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладання договору становить: 208912,19 гривень (п. 5 Договору);

- договір укладається на два роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору);

- орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі та розмірі річної орендної плати 6267,37 грн (п. 9 Договору);

- орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяця в УДКУ України у Первомайському районі Миколаївської області МФО 899998 Одержувач: Лисогірська сільська рада ЄДРПОУ 3811820 Для юридичних осіб - рахунок 33217812014307 код платежу 18010600 (п. 11 Договору);

- у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 10 % неоплаченої суми за кожен день прострочення (п. 13 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 36 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (п. 38 Договору);

Вказаний Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як орендодавця, до відповідача, як орендаря, про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором оренди, а також пені, нарахованої внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини існування між сторонами договірних відносин оренди та прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір оренди землі від 10.12.2018 з додатком № 1 до нього;

- вимога про досудове врегулювання спору № 67-04.03 від 21.01.2020;

- клопотання № 611-04.03 від 19.06.2019, № 501-04.03 від 03.07.2018, № 26.04.03 від 10.01.2017.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції доказів суду не надавав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.

Так, відповідно до змісту ч.ч. 1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статей 759, 762 (ч. 1) Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Матеріали свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору позивачем було передано в оренду відповідачу земельну ділянку. Наведений факт підтверджений як позивачем, так і відповідачем в письмових заявах по суті справи.

За даними позивача, які не спростовані та не заперечені відповідачем, останній не здійснив оплату орендних платежів по користуванню земельною ділянкою площею 0,2135 га за 2019 рік, внаслідок чого утворилася сума боргу у розмірі 6267,37 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до відповідача з метою досудового врегулювання спору.

Так, 19.06.2019 позивач оформив та скерував на адресу відповідача клопотання № 611-04.03 від 19.06.2019 з вимогою погасити наявну заборгованість.

При цьому, суд відмічає, що надані позивачем до матеріалів справи клопотання № 501-04.03 від 03.07.2018 та № 26.04.03 від 10.01.2017 не беруться судом до уваги при вирішенні даного спору, оскільки не містять посилань на Договір оренди землі від 10.12.2018, на підставі якого заявлені позовні вимоги, не мають позовного обґрунтування, отже не стосуються орендних правовідносин між сторонами, які відносяться до предмету доказування у даній справі.

Крім наведеного, 23.01.2020 позивач направляв відповідачу вимогу № 67-04.03 від 21.01.2020 про досудове врегулювання спору, з проханням до 21.02.2020 року внести заборгованість по орендній платі.

За даними позивача, що не спростовані відповідачем, останній на вказану вимогу не відреагував, заборгованість з орендної плати не погасив, що і змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зауважує, що за приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З урахуванням наведеного, обставини існування між сторонами орендних відносин та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 6267,37 грн по даним спірним правовідносинам не потребують доведення.

Оскільки основна сума боргу в розмірі 6267,37 грн у відзиві визнається відповідачем, то суд за результатами перевірки погоджується та вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за договором закон покладає на відповідача.

Як уже було наведено вище, відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, доводи позивача не спростував, наявність основної заборгованості за договором визнав.

З урахуванням прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором оренди, позивачем в позові заявлено до стягнення з відповідача також 19063,17 грн пені за період прострочення з квітня 2019 року по березень 2020 року.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 13 Договору сторони погодили між собою, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 10 % неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, на підставі вищевказаних правових норм та з урахуванням п. 13 Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що при нарахуванні пені Лисогірською сільською радою допущено помилки.

Так, при нарахуванні пені позивачем застосовано ставку пені в розмірі 10 % від суми платежів, разом із тим, не враховано такого.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Контррозрахунок пені, наданий відповідачем також здійснено з допущенням помилок (з відмінним від позивача визначенням періодів нарахування), у зв`язку із чим не приймається судом до уваги.

Судом самостійно здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми Законодавство виходячи з періодів, визначених позивачем у позовній заяві, з урахуванням застосування ставки пені на рівні подвійної облікової ставки НБУ, та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені є 161,15 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 18902,02 грн.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У даній господарській справі суд установив, що позивач належними, допустимими і достовірними доказами довів порушення відповідачем грошового зобов`язання в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за договором оренди.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 533,49 грн ((6428,52 / 25330,54) * 100 % = 25,38 %; 25,38 % * 2102,00 = 533,49) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Влад Плюс (55250, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора, вул. Кустарна, буд. 1А; ідентифікаційний код 38422761) на користь Лисогірської сільської ради (55250, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора, вул. Велика, буд. 79; ідентифікаційний код 04377279) 6428,52 грн (6267,37 грн - основний борг; 161,15 грн - пеня), а також 533,49 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 18902,02 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Лисогірська сільська рада (55250, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора, вул. Велика, буд. 79; ідентифікаційний код 04377279);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Влад Плюс (55250, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора, вул. Кустарна, буд. 1А; ідентифікаційний код 38422761).

Повне рішення складено та підписано судом 07.07.2020.

Суддя О.Г. Смородінова