Рішення

від 02.07.2020 по справі 927/963/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/963/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства Фірми Ерідон , вул. Воздвиженська, буд. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143, код ЄДРПОУ 19420704, адреса для листування: а/с 50, м. Київ, 03191

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ОБМАЧЕВА , вул. Швидченка, 36 м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ 40141589

Предмет спору: про стягнення 9 330 181,75 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Нерода В.Ю.

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Малим приватним підприємством Фірмою Ерідон подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ОБМАЧЕВА про стягнення з відповідача на користь позивача 9 075 995,30 грн боргу по Договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018, 105 998,54 грн - 48% річних від простроченої суми основної заборгованості, 79 498,91 грн плати (процентів) за користування товарним кредитом та 68 689,00 грн пені.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 справа № 927/963/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, додаткових заяв та клопотань, підготовче засідання призначено на 23.12.2019.

18.12.2019 на адресу суду відповідачем на адресу суду направлено відзив на позовну заяву за підписом директора разом з доданими до нього доказами направлення копії відзиву на адресу позивача (т.1 а.с.101-102). В поданому відзиві відповідач не погоджується з заявленою позивачем сумою витрат на професійну правничу допомогу адвоката та просить суд зменшити її розмір до 1000,00грн.

Відзив з додатком долучено судом до матеріалів справи.

До початку підготовчого засідання 23.12.2019 від представника відповідача в особі директора на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 20.12.2019 у зв`язку з тим, що особисто як директор товариства останній не має змоги через специфіку роботи сільськогосподарського підприємства бути присутнім в судовому засіданні, тривалим пошуком кваліфікованого адвоката для отримання професійної правничої допомоги та здійснення представництва в суді.

Суд, за результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 23.12.2019, постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, з підстав того, що несвоєчасне укладення стороною з адвокатом договору про надання правничої допомоги не є підставою для відкладення розгляду справи.

Водночас, за наслідками проведення підготовчого засідання 23.12.2019, суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що на час підготовчого засідання позивачем не отримано відзив відповідача по справі та його було позбавлено можливості ознайомитись та викласти позицію, в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.01.2020

22.01.2020 до відділу документального забезпечення суду (канцелярії) від відповідача надійшов відзив по справі від 21.01.2020 б/н за підписом адвоката з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву на позов.

У поданому відзиві відповідач заперечив проти нарахування позивачем 105 998,54 грн 48% річних від простроченої заборгованості та 68 689,00 грн пені, мотивуючи це тим, що сторони у договорі окремо обумовили відповідальність покупця сплатою 36% річних за користування коштами продавця.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.01.2020 у поновленні відповідачу строку для подання відзиву на позов відмовлено, відповідно, в силу приписів ч.2 ст. 118 відзив, поданий відповідачем після закінчення процесуального строку, залишено судом без розгляду.

На електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Заяву обґрунтовано приписами статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ст. 11 Закону України Про судоустрій і статус суддів , та у зв`язку із значною віддаленістю суду від місцезнаходження позивача та робочого місця адвоката, просить забезпечити проведення судового засідання 12.02.2020 о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 23.01.2020 клопотання позивача задоволено, постановлено судового засідання 12.02.2020 о 11 год. 00 хв. здійснити в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої доручено Солом`янському районному суду м. Києва.

22.01.2020 у справі № 927/963/19 було проведено підготовче засідання, за наслідками якого суд постановив протокольну ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання від 22.01.2020, про продовження строку підготовчого провадження до 12.02.2020, закінчення підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.02.2020 на 11год. 00хв.

В межах справи 927/963/19 Товариством з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ОБМАЧЕВА 03.02.2020 (дата надходження до суду 04.02.2020) подано зустрічний позов до Малого приватного підприємства Фірми Ерідон про визнання недійсними окремих положень договору поставки №867/19/10 від 24.10.2018.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2020 зустрічну позовну заяву про визнання недійсними окремих положень договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 разом з доданими до неї матеріалами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ОБМАЧЕВА .

10.02.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ОБМАЧЕВА надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 05.02.2020 у справі №927/963/19 у зв`язку з чим ухвалою господарського суду від 11.02.2020 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням (ухвалою/постановою) Північного апеляційного господарського суду у справі №927/963/19, ухваленого за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2020 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Чернігівської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ ЗОРІ ОБМАЧЕВА залишено без задоволення, ухвалу господарського суду від 05.02.2020 без змін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за № 392 загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 22.05.2020 включно, продовжено до 22.06.2020.

Пунктом 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України визначено, що процесуальні строки судового розгляду справи продовжено на строк дії такого карантину.

У зв`язку з послабленням карантину в частині відновлення роботи адвокатів, ухвалою господарського суду від 10.06.2020 поновлено провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.06.2020.

09.06.2020 на адресу суду від позивача - Малого приватного підприємства Фірми Ерідон надійшла заява Вих. № 885 від 02.06.2020 про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2020 у забезпеченні позову МПП Фірмі Ерідон відмовлено.

На електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.06.2020 клопотання позивача задоволено, постановлено судового засідання 29.06.2020 здійснити в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої доручити Києво-Святошинському районному суду Київської області.

15.06.2020 від відповідача - ТОВ Зорі обмачева надійшло письмове пояснення в якому відповідач просить врахувати часткове виконання зобов`язань перед позивачем на суму 3 549 480,19 грн шляхом складання аграрної розписки та перерахування згідно платіжних доручень додатково 90 000,00грн на погашення частини основного боргу. Пояснення відповідача разом із доданими документами долучено судом до матеріалів справи.

25.06.2020 ухвалою суду виправлено описку в пункті 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Чернігівської області від 10.06.2020 визначено вірну дату проведення судового засідання 02.07.2020, яке постановлено провести в режимі відеоконференції проведення якої доручено Деснянському районному суду міста Києва.

01.07.2020 на адресу суду від Деснянського районного суду міста Києва надійшов лист (від 30.06.2020 вих. №11/102/2020), в якому повідомляє, зокрема, Господарський суд Чернігівської області, що відеоконференцзв`язок у суді до закінчення карантину відновлюється частково для проведення судових засідань кримінальних проваджень. Заявки по справам адміністративного, цивільного та господарського провадження до 31.07.2020р. на Web-порталі Бронювання системи відеоконференцзвязку були відхилені. Про повне відновлення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку буде повідомлено додатково. Таким чином, призначене по справі підготовче засідання на 02.07.2020 не відбудеться через неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції Деснянським районним судом міста Києва.

30.06.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява, підписана електронним цифровим підписом, про участь у зазначених вище судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2020 заяву Малого приватного підприємства Фірми Ерідон б/н від 30.06.2020 задоволено засідання, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку EasyCon призначено на 02.07.2020.

Разом з тим, на адресу суду від позивача надійшла заява від 01.07.2020 про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору.

Обгрунтовуючи заяву позивач доводить до відома суду, що відповідачем у період з 23.03.2020 по 01.06.2020 перераховано позивачу 50 000,00 платіжним дорученням № 169 від 23.03.2020, 3 459 480,19 грн платіжним дорученням № 284 від 01.06.2020, 40 000,00 грн клієнтським переказом № 231 від 29.04.2020 та 50 000,00 грн клієнтським переказом № 262 від 15.05.2020 в результаті чого позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача 5 476 515,11 грн боргу, 105 998,54 грн - 48% річних від простроченої суми основної заборгованості, 79 498,91 грн процентів за користування товарним кредитом, 68 689,00 грн пені, а також просить повернути Малому приватному підприємству Фірмі Ерідон частину сплаченого судового збору.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п.6 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

22.01.2020 у підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження до 12.02.2020 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2020.

Отже, заяву про зменшення розміру позовних вимог подано позивачем з пропущенням встановленого законом строку, тому суд залишає таку заяву без розгляду на підставі ч.2.ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідача належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400048605399 проте правом участі у судовому засіданні відповідач не скористався.

У судовому засіданні 02.07.2020 до судових дебатів позивачем зроблено заяву про розподіл судових витрат, а саме витрат позивача на отримання правничої допомоги, докази чого будуть надані позивачем суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, і він вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

24.10.2018 Мале приватне підприємство Фірма Ерідон (постачальник, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю Зорі обмачева (покупець, відповідач у справі) уклали договір поставки № 867/19/10 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару (п.1.1. Договору).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у додатках до цього Договору. Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору, еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в додатку до цього Договору є незмінним на весь період дії цього Договору (п.2.1-2.2. договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018)

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем по кількості, вказаній у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розділом 3 договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 сторони погодили умови оплати товару.

Згідно із положеннями п 3.1. Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку на умовах та в строки, визначені договором та додатками до нього.

У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього Договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем здійснюється в національній валюті України виходячи з курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (надалі - курс Міжбанку). Для визначення курсу Міжбанку сторони використовують дані, розміщені на веб сайті https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього Договору (п.3.2. Договору).

Незалежно від встановлених (визначених) цим Договором та додатками до нього умов та строків виконання зобов`язання (зобов`язань) з оплати товару, постачальник набуває право вимоги дострокового виконання покупцем зобов`язання (зобов`язань) за цим Договором з оплати отриманого товару, а покупець безумовно, беззаперечно та безвідклично зобов`язується виконати такі вимоги постачальника в строк не пізніше 7 робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги постачальника у будь-якому з зазначених випадків:

- Порушення покупцем зобов`язань перед постачальником (щодо термінів оплати, строків передачі векселів, строків поставки с/г продукції, тощо) за поточним, або за будь-яким іншими договорами, додатками чи рахунками;

- Порушення справи про відновлення платоспроможності покупця або визнання його банкрутом;

- Опублікування повідомлення про прийняте засновником рішення про припинення юридичної особи покупця в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), або рішення про виділ (виділення), ліквідацію юридичної особи покупця;

- Проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі пов`язаних зміною складу засновників (учасників власників) юридичної особи покупця та/або кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи покупця, не залежно від підстав та способу таких змін;

- Опублікування рішення про призначення арбітражного керуючого та/або ліквідатора, ліквідаційної комісії та/або інших осіб, що обмежують/скасовують повноваження покупця/його органів управління;

- В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спостерігається значне зменшення земельного банку покупця (зменшення кількості земельних ділянок, якими користується покупець на правах оренди або власності) тощо.

Пунктом 9.2. Договору передбачено набрання чинності договором з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків, при тому що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Доказів дострокового припинення, розірвання або визнання недійсним договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 сторонами суду не надано.

На виконання умов договору представниками сторін погоджено, складено, підписано та скріплено печатками додатки до Договору, погоджуючи поставку позивачем відповідачу товару.

Умовами п. 3 додатків №867/10/10/2-МДП від 22.03.2019, № 867/19/10/10-МДП від 15.05.2019 № 867/19/10/11-МДП від 15.05.2019 до Договору передбачено сплату покупцем 20% вартості товару на умовах попередньої оплати, 80% від загальної вартості товару на умовах відстрочення оплати в строк до 21.10.2019.

Умовами п. 3 додатків до Договору № 867/19/10/3-Н від 17.04.2019, № 867/19/10/4-Н від 17.04.2019, № 867/19/10/5-Н, № 867/19/10/6-Н від 18.04.2019, № 867/19/10/7-Н від 22.04.2019, № 867/19/10/8-Н від 24.04.2019, № 867/19/10/1-ЗЗР від 11.03.2019, № 867/19/10/9-ЗЗР від 25.04.2019, № 867/19/10/12-ЗЗР від 24.06.2019 та № 867/19/10/13-ЗЗР від 24.06.2019 передбачено сплату покупцем 20% вартості товару на умовах попередньої оплати, 80% від загальної вартості товару на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2019.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до додатку № 867/19/10/3-Н від 17.04.2019 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 060 194,88 грн, що підтверджується видатковими накладними № 42782 від 26.04.2019 на суму 365 664,84 грн, № 42786 від 26.04.2019 на суму 1 461 014,33 грн, № 48327 від 10.05.2019 на суму 50 000,00 грн, № 48343 від 10.05.2019 на суму 1 167 775,32 грн та № 48630 від 10.05.2019 на суму 15 740,39 грн.

За отриманий згідно із додатком додатку № 867/19/10/3-Н від 17.04.2019 до Договору товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу 615 932,90 грн платіжними дорученнями № 578288193 від 25.04.2019 -365 664,84 грн, № 500 від 06.05.2019 - 50 000,00 грн, № 518 від 10.05.2019 - 197 118,06 грн, № 578288208 від 11.05.2019 - 3150,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий ним товар за додатком № 867/19/10/3-Н від 17.04.2019 до Договору становить 2 444 261,98 грн.

Згідно із додатком № 867/19/10/4-Н від 17.04.2019 до Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 150 180,36? грн, що підтверджується видатковими накладними № 48415 від 11.05.2019 на суму 230 352,14 грн та № 48418 від 11.05.2019 на суму 919 828,22 грн .

За отриманий згідно із додатком додатку № 867/19/10/4-Н від 17.04.2019 до Договору товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу 230 352,14 грн платіжним дорученням № 578288207 від 10.05.2019

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий ним товар за додатком № 867/19/10/4-Н від 17.04.2019 до Договору складає 919 828,22 грн.

Відповідно до додатку № 867/19/10/5-Н від 18.04.2019 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 261 681,25 грн, що підтверджується видатковими накладними № 48435 від 11.05.2019 на суму 52 408,16 грн, № 48441 від 11.05.2019 на суму 209 273,09 грн.

За отриманий згідно із додатком додатку № 867/19/10/5-Н від 18.04.2019 до Договору товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу 52 408,16 грн платіжним дорученням № 578288206 від 10.05.2019.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий ним товар за додатком № 867/19/10/5-Н від 18.04.2019 до Договору становить 209 273,09 грн.

На підставі додатку № 867/19/10/6-Н від 18.04.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1 724 177,40 грн (видаткова накладна № 47229 від 08.05.2019), який відповідачем оплачено частково на суму 344 835,48 грн (платіжне доручення № 507 від 08.05.2019). Неоплачена вартість отриманого насіння, за додатком № 867/19/10/6-Н від 18.04.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 становить 1 379 341,92 грн.

На підставі додатку № 867/19/10/7-Н від 22.04.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1 614 247,80 грн (видаткова накладна № 44524 від 02.05.2019), який відповідачем оплачено частково на суму 322 849,56 грн (платіжне доручення № № 777053465 від 02.05.2019). Неоплачена вартість отриманого товару, за додатком № 867/19/10/7-Н від 22.04.2019 становить 1 291 398,24 грн.

Відповідно до підписаного сторонами додатку № 867/19/10/8-Н від 24.04.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 позивачем поставлено відповідачу за видатковою накладною № 44524 від 02.05.2019 товар на суму 626 891,21 грн. Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 125 378,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 777053466 від 02.05.2019. Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий за додатком № 867/19/10/8-Н товар становить 501 512,97 грн.

На підставі додатку № 867/19/10/1-ЗЗР від 11.03.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 811 904,82 грн, (видаткові накладні № 36342 від 19.04.2019 на 7 768,73 грн, № 36348 від 19.04.2019 - 17 938,46 грн, 36351 від 19.04.2019 на суму 103 290,46 грн, № 45016 від 06.05.2019 на суму 15 598,40 грн, № 45030 від 06.05.2019 на суму 61 301,99 грн, № 45727 від 06.05.2019 на суму 328 021,20 грн, № 49666 від 14.05.2019 на суму 7 524,96 грн, № 67388 від 02.07.2019 на суму 60 030,96 грн, № 67389 від 02.07.2019 на суму 210 429,66 грн.

Відповідач частково сплатив за отримані ним товари, перерахувавши, за вказаним додатком позивачу грошові кошти, у сумі 169 356,47 грн платіжними дорученнями: № 578288169 від 16.04.2019 - 7768,73 грн, № 578288172 від 16.04.2019 - 17 938,46 грн, 495 від 03.05.2019 - 15 338,40 грн, № 578288199 від 06.05.2019 - 260,00 грн

Таким чином заборгованість відповідача за отриманий, за додатком № 867/19/10/1-ЗЗР від 11.03.2019 товар склала 642 548,35грн.

На виконання підписаного сторонами додатку № 867/19/10/9-ЗЗР від 25.04.2019 до Договору за видатковою накладною № 44569 від 02.05.2019 відповідачу поставлено позивачем товар на суму 71 834,88 грн.

На підставі додатку № 867/19/10/12-ЗЗР від 24.06.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018, згідно видаткових накладних № 69337 від 10.07.2019 та № 69338 від 10.07.2019, відповідачу було поставлено товар на суму 125 851,20 грн.

Відповідач частково сплатив за отримані ним засоби захисту рослин, за вказаним додатком, суму 25 552,80 грн (платіжне доручення № 639 від 25.06.2019). В результаті чого сума заборгованості відповідача за отриманий за додатком № 867/19/10/12-ЗЗР від 24.06.2019 товар склала 100 298,40 грн.

Відповідно до підписаного сторонами додатку № 867/19/10/13-ЗЗР від 24.06.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018, згідно видаткових накладних № 67469 від 02.07.2019 на суму 26 652,76 грн та № 67996 від 02.07.2019 на суму 106 773,89 грн, відповідачу було поставлено позивачем товар на суму 133 426,65 грн, тоді як відповідач розрахувався за позивачем частково сплативши 26 652,76 грн платіжним дорученням № 638 від 25.06.2019, в результаті чого заборгованість відповідача за товар відповідно до умов додатку № 867/19/10/13-ЗЗР від 24.06.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 склала 106 773,89 грн.

На виконання підписаного сторонами додатку № 867/19/10/2-МДП від 22.03.2019 до Договору, відповідачу поставлено товар на загальну суму 1 333 555,20 грн за видатковими накладними: № 45071 від 03.05.2019 на суму 503 625,60 грн, № 45681 від 06.05.2019 на суму 487 814,40 грн, № 45713 від 06.05.2019 на суму 221 004,00 грн, № 47235 від 08.05.2019 на суму 121 111,20 грн.

Відповідач частково сплатив за отриманий товар перерахувавши позивачу 267 582,24 грн платіжним дорученням № 493 від 03.05.2019, неоплачена відповідачем частина вартості товару за додатком № 867/19/10/2-МДП від 22.03.2019 склала 1 065 972,96 грн.

На підставі узгодженого додатку № 867/19/10/10-МДП від 02.05.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018, згідно видаткових накладних № 45716 від 06.05.2019 на суму 57 513,60 грн та № 45717 від 06.05.2019 на суму 229 017,60 грн, позивачем було поставлено товар на загальну суму 286 531,20 грн, який відповідачем оплачено частково (57 513,60 грн за платіжним дорученням № 494 від 03.05.2019) в результаті чого неоплачена частина вартості отриманого товару склала 229 017,60 грн.

Відповідно до додатку № 867/19/10/11-МДП від 15.05.2019 до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018, за видатковими накладними позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 142 401,60 грн (накладні № 53082 від 17.05.2019 на суму 28 468,80 грн та № 53086 від 17.05.2019 на суму 113 932,80 грн). Відповідач платіжним дорученням № 538 від 17.05.2019 здійснив часткову оплату отриманого товару перерахувавши позивачу 28 468,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за товар поставлений відповідно до додатку № 867/19/10/11-МДП від 15.05.2019 становить 113 932,80 грн.

В порушення умов договору, відповідач, за отриманий товар розраховувався несвоєчасно та не у повному обсязі, в результаті чого станом на 20.11.2019 заборгованість ТОВ ЗОРІ ОБМАЧЕВА перед МПП Фірмою Ерідон склала 9 075 995,30 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем у період з 23.03.2020 по 01.06.2020 перераховано позивачу 3 599 480,19 грн на погашення основного боргу, а саме: 50 000,00 платіжним дорученням № 169 від 23.03.2020, 3 459 480,19 грн платіжним дорученням № 284 від 01.06.2020, 40 000,00 грн клієнтським переказом № 231 від 29.04.2020 та 50 000,00 грн клієнтським переказом № 262 від 15.05.2020

Таким чином провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 599 480,19 грн заборгованості за отриманий товар підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1. ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, решта позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 5 476 515,11 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов`язання, передбачених статтею 611 цього ж Кодексу є сплата неустойки.

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018 сторони погодили, що покупець у разі несвоєчасної оплати товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

Сторони домовились про те. що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування га стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) (п. 6.8. Договору).

Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 68 689,00 грн, нарахованої за період з 22.10.2019 по 20.11.2019.

Умовами пунктів 4 та 5 додатків до договору поставки № 867/19/10 від 24.10.2018, сторони погодили у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, обов`язок покупця, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами вищевказаних додатків та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Позивачем нараховано до сплати відповідачу та заявлено до стягнення 79 498,91 грн плати (процентів) за користування товарним кредитом за період з 22.10.2019 по 20.11.2019.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як зазначено в п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 Цивільного кодексу України).

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 Цивільного кодексу України). Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання (п. 6.2. цієї ж Постанови).

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення грошового зобов`язання, а сторонами в договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 79 498,91 грн плати (процентів) за користування товарним кредитом, як відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Щодо вимоги про стягнення 105 998,54 грн 48% річних, нарахованих позивачем до сплати відповідачу за період з 22.10.2019 по 20.11.2019, то дана вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 6.7. Договору сторони дійшли згоди, що у разі невиконання покупцем - зобов`язань щодо оплати товару у відповідності до умов нього Договору. Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% річних. Річні нараховуються па загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь. Сторони погодили. що сплата коштів, передбачених ним пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України)

Всупереч наведеним нормам відповідачем не додано доказів своєчасної оплати за отриманий відповідачем за Договором товар, контррозрахунку заявлених до стягнення сум товарного кредиту, відсотків річних, пені відповідачем суду не надано.

Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати та навів у позовній заяві попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які поніс та планує понести позивач з зазначенням 139 952,74 грн витрат по сплаті судового збору та 20 865,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Як зазначалось раніше, в судовому засіданні 02.07.2020, до початку судових дебатів, представником позивача зроблено заяву, що докази на підтвердження понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, в зв`язку із відповідною заявою позивача суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи часткову оплату відповідачем суми основного боргу після відкриття провадження у справі Таким чином 139 952,74 грн судового збору, сплаченого за подання позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ОБМАЧЕВА на користь Малого приватного підприємства Фірми Ерідон 3 599 480,19 грн боргу закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРІ ОБМАЧЕВА (вул. Швидченка, 36 м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ 40141589, код ЄДРПОУ 41153595) на користь Малого приватного підприємства Фірми Ерідон (вул. Воздвиженська, буд. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143, код ЄДРПОУ 19420704) позивача 5 476 515,11 грн боргу, 105 998,54 грн - 48% річних від простроченої суми основної заборгованості, 79 498,91 грн процентів за користування товарним кредитом, 68 689,00 грн пені та 139 952,74 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07 липня 2020 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/