Рішення

від 07.07.2020 по справі 927/184/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/184/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №927/184/20

За позовом: Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РУОК"

вул. Боженка, 106, м. Чернігів, 14005

Про стягнення 68626,77 грн

без виклику представників учасників справи

Позивачем - Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУОК" про стягнення 68626,77 грн заборгованості, у тому числі 67526,42 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2017 по 31.07.2017 та 1100,35 грн індексації орендної плати.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 в частині сплати орендної плати за орендоване майно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2020 позовну заяву залишено без руху, на підставі ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

24.03.2020 від позивача надійшла заява від 20.03.2020 вих.№010-0/165 про усунення недоліків, до якої додано документи, вказані в ухвалі від 13.03.2020 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 26.03.2020 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі №927/184/20 та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 26.03.2020 №1400047608165 (позивач) та від 13.05.2020 №1400048248570 (відповідач).

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 67526,42 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2017 по 31.07.2017 та 1100,35 грн індексації орендної плати за договором оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 за період з березень 2017 року - липень 2017 року.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту укладення між сторонами договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, припинення дії договору оренди, факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати орендної плати, наявність заборгованості відповідача по сплаті орендної плати та прострочка сплати орендної плати.

Позивач посилається на те, що 01.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ Укрексімбанк ) (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУОК" (ТОВ РУОК ) (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна банку № 4н/67 з додатками (а.с.12-24).

Згідно з умовами п.1.1 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 980,7 кв.м, саме: частину експериментального цеху, означеного на плані літерою Х-1 площею 417,0 кв.м та цех розкрою листів, означений на плані літерами ХЗ-1, Х9-1 площею 563,7 кв.м розташованих в м. Чернігові по вул. Боженка, 106-а, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору.

У п. 1.2 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 зазначено, що орендоване майно належить орендодавцю на праві власності.

Місцезнаходження орендованого приміщення у складі приміщень орендодавця визначено у план-схемі орендованого приміщення, що викладена у додатку №1 до цього договору (п.1.3 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016).

Пунктом 1.4. договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 визначено, що загальна вартість (відновна) орендованого майна, без ПДВ, складає 1060452,12 (один мільйон шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 12 копійок) гривень, та щомісяця індексується орендодавцем без укладання додаткових договорів до цього договору. На вимогу орендаря орендодавцем надається інформація про поточну відновну вартість орендованого майна.

Відповідно до п.2.1 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, орендоване майно надається орендарю для його використання за основним цільовим призначенням (виробниче приміщення для розміщення виробництва метало пластикових вікон).

Згідно з п.12.1 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін та діє до останнього дня строку оренди. В частині сплати орендарем орендної плати, індексації орендної плати, компенсації орендодавцю вартості комунальних послуг та інших витрат орендодавця, передбачених цим договором, сплати неустойки (штрафів/пені) за порушення умов цього договору, зобов`язань компенсації спричинених збитків, договір діє до повного належного виконання сторонами зобов`язань за ним.

Умови договору зберігають чинність протягом всього строку його дії, в тому числі у випадках, коли після його укладення чинним законодавством України буде встановлено правила, що погіршують становище орендаря (п.12.2 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016).

Згідно Свідоцтва про придбання майна № 723234 від 16.11.2009 Публічному акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України належить право власності на нерухоме майно, яке складається з об`єктів нерухомості, а саме:

- експериментальний цех, означений на плані літерами Х-1, Х1-1, - площею 955,7 (дев`ятсот п`ятдесят п`ять цілих та сім десятих) кв.м.;

- цех розкрою листів, означений на плані літерами ХЗ-1, Х9-1 - площею 563,7 (п`ятсот вісімдесят три цілих і сім десятих) кв.м.;

- будівля складу, столярна майстерня, означена на плані літерами Х4-1 (5-1, 6-1), Х5-1, (8-1, 8-2, 6-2) - площею 324,8 (триста двадцять чотири цілих і вісім десятих) кв.м.;

- приміщення збірнооздоблювального цеху, означеного па плані літерами О-2, О1-2, О2-2, О6-2 площею 5 606,3 (п`ять тисяч шістсот шість цілих і три десятих) кв.м.;

- трансформаторна підстанція, означена на плані літерами літ. С-1, С1-1, площею 103,8 (сто три цілих і вісім десятих) кв.м.;

- склад, означений в плані літерою Х6-1, площею 345,1 (триста сорок п`ять цілих і одна десята кв.м.;

- склад, означений на плані літерою Х7-1, площею 302,6 (триста дві цілих і шість десятих) кв.м, які знаходяться в місті Чернігові по вулиці Боженка, 106-а (а.с.64).

Приймаючи до уваги, що позивач - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" є належною стороною по справі, а майно, яке є предметом договору оренди, належить йому на праві власності, тому до спірних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, відповідно до п.3.1 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, орендодавець 01 грудня 2016 року, передає, а орендар приймає у строкове платне користування до 30 листопада 2017 року орендоване майно на підставі акту приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря, що складається у формі викладеній в додатку №2 до цього договору. Орендоване майно вважається переданим орендодавцем орендарю від дати підписання акту приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін.

Статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Право власності позивача на об`єкт оренди підтверджується доданою позивачем до матеріалів справи копією Свідоцтва про придбання майна № 723234 від 16.11.2009, виданого 16.11.2009 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Гостар Л.А., та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.64-65).

На виконання умов договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування предмет оренди - нерухоме майно, загальною площею 980,7 кв.м, а саме: частину експериментального цеху, означеного на плані літерою Х-1 площею 417,0 кв.м та цех розкрою листів, означений на плані літерами ХЗ-1, Х9-1, площею 563,7 кв.м розташовані в м. Чернігові по вул. Боженка, 106-а, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, загальною вартістю (відновною) без ПДВ 1060452,12 (один мільйон шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 12 копійок) гривень, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.12.2016 (додаток №2 до договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016), підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін (а.с.21).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016.

Згідно п.3.2 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 орендоване майно передається орендарю у платне користування строком до 30 листопада 2017 року. Передача орендованого майна в оренду не призводить до виникнення в орендаря права власності на орендоване майно.

Орендар в останній день строку оренди/строку дії цього договору оренди, повертає, а орендодавець приймає орендоване майно за актом приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця, що складається сторонами у формі, викладеній в додатку № 3 договору оренди (п. 3.3 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016).

Орендоване майно вважається повернутим орендодавцю з дати підписання акту приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця уповноваженими представниками сторін, та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (п. 3.4 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016).

31.07.2017 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ Укрексімбанк) (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУОК" (орендарем) укладено договір про розірвання договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016, у п.1 якого сторони, за взаємною згодою, домовились з 01.08.2017 розірвати договір оренди №4н/67 від 01.12.2016.

Відповідно до п.2-4 договору від 31.07.2017 про розірвання договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016, орендар поінформований про вимоги пункту 12.1. Договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016 року, щодо дії даного договору до повного та належного виконання Сторонами зобов`язань за ним. Станом на 31.07.2017 року існує заборгованість по сплаті орендарем орендної плати в сумі 118137,10 грн. з ПДВ, що підтверджується актом звірки від 31.07.2017, підписаного сторонами і є невід`ємною частиною договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016. Заборгованість в сумі 101315,15 грн з ПДВ (сто одна тисяча триста п`ятнадцять гривень 00 коп.), орендар зобов`язується сплатити в строк до 01.11.2017.

З наданого до матеріалів справи акту приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця від 31.07.2017 вбачається, що орендодавець прийняв, а орендар передав із строкового платного користування предмет оренди - нерухоме майно, загальною площею 980,7 кв.м, саме: частину експериментального цеху, означеного на плані літерою Х-1 площею 417,0 кв.м, та цех розкрою листів, означений на плані літерами ХЗ-1, Х9-1 площею 563,7 кв.м, розташовані в м. Чернігові по вул. Боженка, 106-а, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, загальною вартістю (відновною) без ПДВ 1060452,12 (оди мільйон шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 12 копійок) гривень.

Даний акт приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця від 31.07.2017 підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 передбачено, що розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць користування 1 кв.м. орендованого майна становить: 14,17 (чотирнадцять гривень 17 копійок) гривень, крім того ПДВ - 2,83 (дві гривні 83 копійок) гривень, а всього з ПДВ - 17,00 (сімнадцять гривень 00 копійок) гривень. Загальний розмір орендної плати за один календарний місяць користування орендарем орендованим майном, становить 13 893,25 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто три гривень 25 копійок) гривень, крім того ПДВ - 2 778,65 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 65 копійок) гривень, а всього з ПДВ - 16 671,90 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят одна гривня 90 копійок) гривень.

Відповідно до п. 4.2 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі орендованого майна орендарю за актом приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем орендодавцю щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем, не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця. Орендодавець виставляє орендарю рахунки-фактури щодо сплати орендної плати до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується орендна плата.

Щодо індексації орендної плати у п.4.3. договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 передбачено, що орендна плата за цим договором підлягає щомісячній індексації наступним чином: розмір індексації орендної плати за поточний місяць користування орендарем орендованим майном, визначається як різниця між орендною платою, скоригованою на індекс інфляції (застосовується оприлюднений Державною службою статистики України індекс інфляції за місяць, що передує поточному місяцю користування орендарем орендованим майном) та орендною платою.

Якщо орендар користується орендованим майном неповний місяць, для розрахунку індексації береться частина орендної плати за фактичний строк користування орендованим майном у такому місяці.

Різниця між проіндексованою згідно з цим пунктом договору орендною платою та орендною платою (надалі - індексація орендної плати), підлягає сплаті орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів з дати його виставлення орендодавцем. При цьому орендодавець виставляє орендарю рахунки-фактури щодо сплати індексації орендної плати до двадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується індексація орендної плати.

У випадку, якщо індекс інфляції за попередній місяць становить менше 100,0%, то сума орендної плати не індексується та встановлюється у розмірі зазначеному в п. 4.1.

Припинення дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити орендодавцю частину орендної плати за останній повний/неповний місяць користування орендованим майном, що виникла у зв`язку із застосуванням індексу інфляції відповідно до цього пункту договору. Індексація за останній місяць оренди, підлягає сплаті орендарем на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів здати його виставлення орендодавцем. При цьому, орендодавець виставляє орендарю рахунок-фактуру щодо сплати індексації за останній місяць оренди протягом п`яти банківських днів з дати повернення орендодавцю орендованого майна з оренди (у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за останній місяць оренди оприлюднений Державною службою статистики України), або впродовж трьох банківських днів з дати оприлюднення Державною службою статистики України індексу інфляції (у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за останній місяць оренди не оприлюднений Державною службою статистики України).

Згідно п.4.5 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, всі суми, належні до сплати орендодавцю за цим договором, мають бути сплачені орендарем шляхом банківського переказу на поточний рахунок орендодавця, зазначений у цьому договорі, або в окремому письмовому повідомленні, направленому орендодавцем орендарю.

Відповідно до п.4.6. договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, нарахування орендної плати здійснюються за весь час фактичного, користування орендованим майном.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слідує із матеріалів справи, за період користування орендованим майном з 01.03.2017 по 31.07.2017 відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату з урахуванням індексації в сумі 84459,85 грн, яка складається із 83359,5 грн орендної плати та 1100,35 грн індексації.

На підтвердження виконання умов п.4.2 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії рахунків-фактур №4/04 від 13.03.2017 на суму 16838,62 грн; №4/05 від 11.04.2017 на суму 16972,00 грн; №4/06 від 11.05.2017 на суму 16821,95 грн; №06/ЧН/1217/10о від 12.06.2017 на суму 16888,63 грн та №07/ЧН/140717/10о-1 на суму 16938,65 грн, які були виставлені відповідачу в період з березня 2017 року по липень 2017 року та отримані особисто, про що свідчить підпис представника про отримання рахунків-фактур.

Заперечень щодо факту користування орендованим майном, яке надавалось договором оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, від відповідача не надходило.

Згідно з ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з п. 5.2 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, орендар зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором (в тому числі здійснювати компенсацію орендодавцю вартості комунальних послуг та інших витрат відповідно до умов договору).

Як встановлено судом, відповідно до п. 4.2 договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі орендованого майна орендарю за актом приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем орендодавцю щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем, не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця. орендодавець виставляє орендарю рахунки-фактури щодо сплати орендної плати до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується орендна плата.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням вимог п.4.2. договору оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату виставлених позивачем рахунків наступним чином:

- за рахунком фактурою № 4/04 від 13.03.2017 за березень 2017 року на суму 16838,62 грн по 31.03.2017 включно;

- за рахунком фактурою№ 4/05 від 11.04.2017 за квітень 2017 року на суму 16972,00 грн по 28.04.2017 включно;

- за рахунком фактурою № 4/06 від 11.05.2017 за травень 2017 року на суму 16821,95 грн по 31.05.2017 включно;

- за рахунком фактурою №06/ЧН/1217/10о від 12.06.2017 за червень 2017 року на суму 16888,63 грн по 30.06.2017 включно;

- за рахунком фактурою №07/ЧН/1217/10о-1 від 12.06.2017 за липень 2017 року на суму 16938,65 грн по 31.07.2017 включно.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вищезазначені рахунки, виставлені позивачем, сплатив частково на суму 24413,82, що підтверджується меморіальними ордерами №74 від 26.04.2019 на суму 1000,00 грн; №37 від 26.02.2018 на суму 3000,00 грн; №44 від 26.03.2019 на суму 3586,11 грн; №199 від 27.12.2019 на суму 3870,00 грн; №1 від 05.01.2018 на суму 3693,77 грн; №164 від 29.10.2019 на суму 2531,64 грн; №134 від 06.09.2018 на суму 3000,00 грн та №173 від 30.10.2018 на суму 3732,30 грн.

Виходячи з детального розрахунку заборгованості №0016500/4386-20 від 17.02.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 67526,42 грн за період з березня 2017 року по липень 2017 року та 1100,35 грн індексації орендної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року.

Заборгованість відповідача підтверджена також в укладеному 31.07.2017 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ Укрексімбанк) (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУОК" (орендарем) договорі про розірвання договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016, у п.2, 3, 4 якого, як вже встановлено судом, сторони зазначили наступне:

2. Орендар проінформований про вимоги пункту 12.1. договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016 року, щодо дії даного договору до повного та належного виконання Сторонами зобов`язань за ним.

3. Станом на 31.07.2017 існує заборгованість по сплаті орендарем орендної плати в сумі 118137,10 грн з ПДВ, що підтверджується актом звірки від 31.07.2017 року, підписаного сторонами і є невід`ємною частиною договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016.

4. Заборгованість в сумі 101315,15 грн. з ПДВ (сто одна тисяча триста п`ятнадцять гривень 00 коп.), орендар зобов`язується сплатити в строк до 01.11.2017.

Оскільки договір оренди нерухомого майна банку № 4н/67 від 01.12.2016 було розірвано договором від 31.07.2017 про розірвання договору оренди № 4н/67 від 01.12.2016, то відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, зобов`язання сторін за вказаним договором припинились з 01.08.2017.

Частинами 1,4 ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за користування орендованим нерухомим майном своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 67526,42 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2017 по 31.07.2017 та 1100, 35 грн індексації є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної сплати орендних платежів, що є порушенням положень договору, норм чинного законодавства та підставою для стягнення заборгованості з орендної плати та індексації орендної плати та застосування відповідальності, передбаченої ст.625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення 67526,42 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2017 по 31.07.2017 та 1100,35 грн індексації орендної плати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 202, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150 (код ЄДРПОУ 00032112) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУОК", вул. Боженка, 106, м. Чернігів, 14005 (код ЄДРПОУ 38881232) про стягнення 67526,42 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2017 по 31.07.2017 та 1100,35 грн індексації орендної плати задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУОК", вул. Боженка, 106, м. Чернігів, 14005 (код ЄДРПОУ 38881232) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150 (код ЄДРПОУ 00032112) 67526,42 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2017 по 31.07.2017, 1100,35 грн індексації орендної плати та 2102,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення та з урахуванням п.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 07.07.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко