Ухвала від 07.07.2020 по справі 922/4351/19

УХВАЛА

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 922/4351/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківміськгаз"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020

та рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2020

у справі № 922/4561/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Кудрявцевої Наталії Олександрівни

до Акціонерного товариства "Харківміськгаз"

про визнання недійсним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Харківміськгаз" 05.06.2020 через Східний апеляційний господарський суд звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2020 у справі № 922/4561/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 18.06.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) (п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 1 п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

В цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Положення ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) покладають обов`язок з визначення та доведення того, якого висновку Верховного Суду не було враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, саме на скаржника, що, з урахуванням положень ст. 290 ГПК України, зобов`язує останнього, а не Суд, у скарзі повно викласти та детально описати невідповідність оскаржуваного судового рішення практиці Верховного Суду із застосування конкретної норми. При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не були враховані судами попередніх інстанцій, і які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги.

В обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові від 12.06.2020 у справі №922/1790/18, порушили та невірно застосували норми матеріального права (п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, п. 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем та процесуального права (ст.ст. 236, 237 ГПК України).

Однак, посилання скаржника на постанову Касаційного господарського суду від 12.06.2020 у справі № 922/1790/18 не приймаються Судом, з огляду на те, що правовий висновок у справі № 922/1790/18, не доводить наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, а свідчить лише про наявність у справі № 922/4561/19 та у справі №922/1790/18 різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення, і висновки до яких дійшли суди зроблені за результатами встановлених інших обставин у кожній справі, а тому різні висновки судів у справі № 922/1790/18 та у справі № 922/4561/19, що свідчить про відсутність правових підстав для врахування відповідного висновку суду для даної справи.

Таким чином, в порушення вимог абз. 1 п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України в касаційній скарзі не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Харківміськгаз" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання цієї скарги.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-291, 292 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківміськгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2020 у справі № 922/4561/19 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Харківміськгаз" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання цієї скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.