Рішення

від 05.07.2020 по справі 640/13206/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ № 640/13206/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма ФідеядоМіністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення представники позивача Тиховліс В.Р.;

сторін: відповідача Момотюк А.І.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Фідея (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, буд. 1А, офіс 10, ідентифікаційний код - 41223117) (надалі позивач або ТОВ Фірма Фідея або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код - 00034022) (далі відповідач або МО України або Міністерство), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо відміни переговорної процедури закупівлі палива дизельного п`ять лотів №-01-31-003981-a за лотом 1, викладеного в протоколі засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) від 10.06.2020 № 75/16/21 (по тексту Рішення або Спірне рішення або Оспорюване рішення).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) позовну заяву б/н від 15.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Фідея до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2020 справу передано на розгляду судді Пащенка К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2020 відкрито провадження у адміністративній справі № 640/13206/20; постановлено про здійснення розгляду значеної справи у порядку, передбаченому ст. 282 КАС України; призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.06.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 витребувано від Міністерства оборони України належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення з усіма матеріалами, які стали підставою його прийняття; витребувано від Міністерства оборони України належним чином засвідчену копію обґрунтування потреб закупівлі пально-мастильних матеріалів від 22.11.2019, затверджене начальником Тилу Збройних Сил України.

Поряд з цим у судовому засіданні 25.06.2020 по справі судом оголошено перерву до 02.07.2020.

Вказаної дати у судовому засіданні представник позивача позов, за викладених мотивів, підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи викладені у позові обставини Товариство звертає увагу на те, що наведені у Спірному рішенні підстави для відміни процедури закупівлі не відповідають положенням Законів України «Про публічні закупівлі», «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».

Представник відповідача проти позову заперечив. Зокрема акцентував необґрунтованість та безпідставність позовної заяви.

Разом з тим представниками сторін подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

За ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 194 КАС України).

За таких обставин приймаючи до уваги заявлене позивачем та відповідачем клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів згідно ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.01.2020 Міністерством оборони України оголошено переговорну процедуру для потреб оборони № UA-2020-01-31-003981-а щодо закупівлі дизельного палива.

Інформація щодо відповідної процедури розміщена у вільному доступі інтернет за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-01-31-003981-a.

Згідно протоколу засідання тендерного комітету Міністерства щодо розгляду пропозицій учасників відбору на закупівлю нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) від 24.02.2020 № 75/16/14 вирішено робочій групі тендерного комітету Міністерства оборони України, провести о (об) 12-45 25.02.2020 переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ ФІРМА ФІДЕЯ щодо закупівлі палива дизельного чотири лоти за лотом 1.

Позивач вказує, що за лотом 1 вказаної процедури закупівлі цінову пропозицію ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» було визнано найбільш економічно вигідною серед тих, що не були відхилені Міністерством, втім з 25.02.2020 МО України не вживалося заходів щодо направлення ТОВ «Фірма «Фідея» рішення про визнання ТОВ «Фірма «Фідея» переможцем процедури закупівлі та про намір укладення договору про закупівлю.

В той же час 10.06.2020 в системі електронних закупівель з`явився витяг із протоколу засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) від 10.06.2020 № 75/16/21, у відповідності з яким вирішено:

- відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони та абзацу третього частини четвертої статті 35 Закону України Про публічні закупівлі відмінити переговорну процедуру закупівлі палива дизельного чотири лоти за лотом 1 у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

- відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 5 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони відмінити переговорну процедуру закупівлі палива дизельного чотири лоти за лотом 1 у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у предметі закупівлі.

Окремо позивач відзначив, що відповідачем рішення про відміну процедури закупівлі № UA-2020-01-31-003981-а за лотом 1 прийнято з порушеннями частин 1, 3 ст. 32, частини 8 ст. 40 Закону про публічні закупівлі, частини 2 ст. 2 Закону про особливості, оскільки в тендерній документації щодо процедури закупівлі закупівлі № UA-2020-01-31-003981-a відсутня інформація про можливість відміни процедури торгів з підстав неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель та відсутністю подальшої потреби у предметі закупівлі.

За переконанням позивача з протоколу засідання тендерного комітету відповідача щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) від 10.06.2020 № 75/16/21 не вбачається логіки дій Міністерства, не зазначено жодної аргументованої підстави для прийняття рішення про відміну процедури торгів, і фактично вказаним рішенням відповідач уникає від своїх обов`язків щодо прийняття рішення про намір укладення договору про закупівлю та опублікування такого рішення, які визначено частинами 4, 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того за умовами оголошення про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони предмет закупівлі: нафта і дистиляти (09130000-9) (паливо дизельне) № UA-2020-01-31-003981-a, що затверджене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 31.01.2020 № 75/16/1 Міністерство оборони України закуповує: за лотом №1:3 000 тон палива дизельного ДП-Арк-Євро5-В0 для постачання до військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте Міністерством оборони України 21.05.2020 було оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) № UA-2020-05-21-003871-е за двома лотами в порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

При цьому за умовами Тендерної документації на проведення зазначеної закупівлі, за лотом № 1 Міністерство України закуповує: 3 000 тон палива дизельного ДП-Арк-Євро5-В0 для постачання до військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому, як примічає позивач, очевидним є той факт, що відповідач повторно проводить процедуру закупівлі того об`єму палива дизельного ДП-Арк-Євро5-В0, що мав би постачатись Товариством за договором про закупівлю, укладеним в результаті проведення переговорної процедури № UA-2020-01-31-003981-a за лотом № 1.

За таких обставин твердження про відсутність потреби у предметі закупівлі, наведене в протоколі від 10.06.2020 № 75/16/21 про відміну процедури № UA-2020-01-31-003981-а за лотом № 1, вочевидь є таким, що не відповідає дійсності.

Підсумовуючи викладені у позові аргументи Товариство констатує на прийнятті Оскаржуваного рішення необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві, зазначивши висновки, викладені у Спірному рішенні, відмітив про його законність та обґрунтованість.

Окремо у судовому засіданні представником відповідача надано письмові пояснення, у яких зауважено перелік судових справ з Товариством, а саме: 904/1677/19, 904/1805/19, 904/1829/19, 910/7591/18.

В свою чергу представником позивача надано заперечення щодо суті відповідних спорів.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про публічні закупівлі" (по рішенню - Закон або ЗУ "Про публічні закупівлі"), Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану визначає Закон України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони від 12 травня 2016 року № 1356-VIII (далі - Закон України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони).

Під гарантованим забезпеченням потреб оборони розуміється забезпечення суб`єктів, визначених у частині першій статті 2 цього Закону, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань щодо відсічі збройної агресії та відвернення загроз державній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану. Планування закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, здійснюється замовником, який застосовує цей Закон, що відображається окремими позиціями в річному плані (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони).

Згідно зі статтею 2 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Таким чином у випадку здійснення Міністерством оборони України та його розвідувальним органом закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, планування чого відображається окремими позиціями в річному плані, застосуванню відповідним суб`єктом правовідносин підлягають положення Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони.

Разом з тим закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (ч. 2 ст. 2 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони).

Так принципи здійснення закупівель встановлені статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, згідно з якою такими принципами є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЗУ Про публічні закупівлі, для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель (частина 2 статті 12 Закону України Про публічні закупівлі).

За ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі переговорна процедура закупівлі це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: 1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов`язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу; 2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; 3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури; 4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації; 5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням; 6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов`язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору; 7) закупівлі юридичних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або введених в дію відповідно до закону рішень Ради національної безпеки і оборони України.

В свою чергу нормами Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони встановлено, що в оголошенні про проведення відбору (особливості проведення переговорної процедури закупівлі) обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження, електронна адреса та посилання на офіційний веб-сайт замовника; 2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на момент проведення закупівлі; 3) технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі"; 4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість; 5) кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій; 7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання замовником); 8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником); 9) розмір та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо замовник вимагає його надати); 10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати); 11) прізвище, ім`я та по батькові, посада та адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; 13) необхідність подання одиниці товару (у разі якщо замовник вимагає її надати); 14) тривалість рамкової угоди та перелік предметів закупівлі (у разі наміру замовника укласти рамкову угоду); 15) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі"; 16) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.

З наведених положень ст. 35 Закону та ст. 3 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони видно про необхідність визначення у переговорній процедурі закупівлі інформації, що стосується, у тому числі, підстав для проведення переговорної процедури закупівлі залежно від предмета закупівлі, строків поставки товарів.

Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони відбір учасників відміняється замовником за підстав відсутності подальшої потреби у предметі закупівлі.

Інформація про відміну відбору із зазначенням підстави оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Водночас згідно норм Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: якщо замовником допущено порушення, що вплинули на об`єктивність визначення переможця процедури закупівлі; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель; відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг; непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).

З приписів наведених законів випливає про підстави для відміни відбору учасників у переговорній процедурі закупівлі, які зазначаються замовником у прийнятому ним стосовно цього відповідному рішенні.

При цьому такі підстави визначаються замовником самостійно, що обумовлено специфікою винятковості застосування переговорної процедури закупівлі, яка пов`язана, у тому числі, предметом закупівлі, та строками поставки товарів.

В силу ст. 12 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони, підлягають оскарженню у судовому порядку рішення, дії або бездіяльність замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Як свідчать матеріали справи переговорна процедура закупівлі для потреб оборони № UA-2020-01-31-003981-а (відомості про процедуру розміщені за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-01-31-003981-a?lot_id=7e48bd53a82148a987c03fc79949a71e#lots) щодо закупівлі дизельного палива застосовується відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони: для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану (протокол засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 31 січня 2020 року № 75/16/1).

Підтвердженням того, що виникла потреба закупівлі з метою гарантованого забезпечення потреб оборони для виконання військовими частинами (підрозділами) визначених завдань є обґрунтування потреби закупівлі пально-мастильних матеріалів від 22.11.2019, затверджене начальником Тилу Збройних Сил України.

Згідно інформації із закупівлі по лоту 1 (09134200-9), предмет - паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0, дата доставки: 01 червня 2020 року.

В наведеній процедурі закупівлі 11.03.2020 та 13.03.2020 проводилися засідання тендерного комітету МО України, оформлені протоколами № 15/16/17 та 15/16/19, згідно яких рішення в питаннях: прийняття пропозиції ТОВ «Фірма «Фідея» щодо закупівлі палива дизельного чотири лоти за лото 1 за переговорною процедури; визначення переможця переговорної процедури та укладення договору МО України; оприлюднення повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «Фірма «Фідея» щодо закупівлі прийнято не було через відсутність достатньої кількості голосів складу тендерного комітету.

Суд примічає, що дані рішення є чинними. Доказів їх оскарження у судовому порядку матеріали справи не містять.

10.06.2020 відповідачем прийнято Спірне рішення, в обґрунтування якого відзначено, що: «При винесенні на розгляд тендерного комітету Міністерства оборони України пропозиції про визначення переможцем за лотом 1 ТОВ "ФІРМА "ФІДЕЯ", члени тендерного комітету утримувались, мотивуючи це тим, що між Міністерством оборони України і ТОВ "ФІРМА "ФІДЕЯ" розглядаються справи в судових органах за неналежне виконання ТОВ "ФІРМА "ФІДЕЯ" попередньо укладених договорів. Також членами тендерного комітету, у зв`язку з різким пониженням вартості нафти на світових ринках, запропоновано Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України розпочати нову процедуру закупівлі на зазначений обсяг.

Процедура закупівлі палива дизельного в кількості 4 700 тон була Департаментом проведена і з переможцем укладено договір.

Враховуючи вищевикладене і у зв`язку з тим, що термін постачання за процедурою закупівлі закінчився 01.06.2020, пропонується відмінити відбір учасників за лотом 1».

З огляду на викладене у Оскаржуваному рішенні, відзначеними є обґрунтування прийняття МО України підстав для відміни відбору учасників за лотом 1.

В той же час переговорна процедура закупівлі для потреб оборони UA-2020-05-21-003871-c (інформація про закупівлю відкрита у вільному доступі інтернет за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-21-003871-c?lot_id=8da81ade8f9b4bc5b81cbbb8956a4739#lots) щодо закупівлі дизельного палива (протокол засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 21 травня 2020 року № 75/257/1) застосовується відповідно до Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони, а саме для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період введення надзвичайного стану.

Обґрунтування потреби у закупівлі пально-мастильних матеріалів викладено у листі № 370/6/2/1/306 від 23.04.2020, що затверджений начальником Тилу Збройних Сил України.

Згідно інформації із закупівлі по лоту 1 (09134200-9), предмет - паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0, дата доставки: 01 вересня 2020 року.

Станом на 01.06.2020 переговорна процедура закупівлі для потреб оборони UA-2020-05-21-003871-c відмінена через не подання для участі в торгах жодної тендерної пропозиції.

Додатково судом установлено про проведення МО України переговорної процедури закупівлі для потреб оборони: нафта і дистиляти (09130000-9), затвердженої протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 20 березня 2020 року № 75/121/1 (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-20-003793-b).

Прикметно, що за вказаною процедурою закупівля палива дизельного три лоти здійснюється на підставі заявки Тилу Збройних Сил України від 22.11.2019 № 341/3/5313 і від 22.01.2020 № 341/3/1/65, річного плану закупівель на 2020 рік.

Згідно інформації про закупівлю по лоту 1 (09134200-9), предмет - паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0, дата доставки: 01 липня 2020 року.

Матеріали справи свідчать про закінчення відміченої процедури закупівлі та укладення МО України договору з переможцем.

За таких обставин, беручи до уваги специфіку винятковості застосування переговорної процедури закупівлі, яка обумовлена, у тому числі, предметом закупівлі, та строками поставки товарів, зважаючи на визначену підставу для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони № UA-2020-01-31-003981-а по лоту 1, з огляду на зазначення Замовником у прийнятому ним рішенні від 10.06.2020 конкретних підстав для відміни переговорної процедури закупівлі, що передбачені Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», невмонтованими, за висновками суду, є доводи позивача щодо прийняття Спірного рішення необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду, відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення, та надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували доводи та аргументи позивача.

В частині аргументів позивача про те, що відповідач уникає від своїх обов`язків щодо прийняття рішення про намір укладення договору про закупівлю та опублікування такого рішення, які визначено частинами 4, 5 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а також щодо того, що останній повторно проводить процедуру закупівлі того об`єму палива дизельного ДП-Арк-Євро5-В0, що мав би постачатись Товариством за договором про закупівлю, укладеним в результаті проведення переговорної процедури № UA-2020-01-31-003981-a за лотом № 1, суд вказує, що оскільки викладення наведених позицій має місце в площині питання укладення договору про закупівлю за результатами відповідних торгів, що, як наслідок, обумовлює характер таких доводів Товариства в рамках питань нормативно закріплених взаємних дій сторін, спрямованих на встановлення господарсько-договірних відносин та визначення змісту певного договірного зобов`язання, зауважені твердження Товариства є такими, що не приймаються до уваги в рамках цього спору.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом вище вже підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72 77, 241 246, 250, 255, 282 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову б/н від 15.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Фідея - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини четвертої статті 282 КАС України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених цією статтею, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя К.С. Пащенко