Постанова

від 02.07.2020 по справі 480/1293/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 р.Справа № 480/1293/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 23.10.19 року по справі № 480/1293/19

за позовом Державної служби геології та надр України

до Комерційно-виробничого підприємства "Агро-Брок" з колективною формою власності

про припинення права користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України (далі також - позивач, Держгеонадра України) звернулася до суду з позовом до Комерційно-виробничого підприємства Агро-Брок з колективною формою власності (далі також - відповідач, КВП Агро-Брок з колективною формою власності), у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5381 від 13.01.2011, виданого Комерційно-виробничому підприємству Агро-Брок з колективною формою власності.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Держгеонадра України звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення пункту 5 частини першої та частини другої статті 26 Кодексу України про надра, відповідно до яких право користування надрами припиняється органом, який видав дозвіл самостійно, а у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку, які, на думку позивача, слід розуміти так, що орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами лише за наявності згоди на це користувача надрами, за відсутності згоди надрокористувача таке право припиняється у судовому порядку. Посилається на правові позиції Верховного Суду у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 812/1074/17, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 812/1735/17, у постанові від 06 листопада 2018 № 812/828/15 щодо застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідачу судова повістка надсилалася рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у відзиві на позовну заяву, проте, поштове відправлення повернулося без вручення.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 КАС України.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте оскаржуване рішення підлягає зміні в мотивувальній частині з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що 13 січня 2011 року Комерційно-виробничому підприємству Агро-Брок з колективною формою власності надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5381 з метою видобування суглинків, придатних в якості сировини для виробництва цегли будівельної та черепиці строком на 20 років (а.с. 15).

13.01.2011 між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Комерційно-виробничим підприємством Агро-Брок з колективною формою власності укладена Угода про умови користування надрами з метою видобування № 5381 (а.с. 16-20).

На підставі наказу № 523 від 28.11.2017 Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік (а.с. 21) Державною службою геології та надр України було винесено наказ № 243 від 12 липня 2018 року Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у серпні 2018 року, зокрема, щодо перевірки Комерційно-виробничого підприємства Агро-Брок з колективною формою власності.

Відповідно до направленого повідомлення про проведення планової перевірки № 13655/14-18 від 18.07.2018 (а.с. 23) та направлення на проведення перевірки № 133/18 від 26.07.2018 (а.с. 24) з 06 по 17 серпня 2018 року посадовими особами Східного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю проведено планову перевірку Комерційно-виробничого підприємства Агро-Брок з колективною формою власності на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено Акт перевірки № 47/5381 від 17.08.2018 року (а.с. 25-31).

На підставі Акта перевірки Східного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю винесено припис № 47/5381 про усунення ряду виявлених перевіркою порушень та наданий термін до 17 вересня 2018 року для їх усунення (а.с. 32).

24 вересня 2018 року відповідач надіслав повідомлення про виконання припису (а.с. 33, 34).

За наслідками ознайомлення із повідомленням про виконання припису, позивач дійшов висновку, що відповідачем порушення усунуті не в повному обсязі. Так, відповідачем, станом на 24 вересня 2018 року не виконаний п. 1.5 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, поставлений Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Сумській області щодо заборони використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документу, що посвідчує право на неї та її державної реєстрації. Також не виконані п. 2.1 і п. 2.4 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, поставлений Держгірпромнаглядом України щодо погодження проекту розробки і рекультивації родовища та щорічного плану розвитку гірничих робіт з органами Держгірпромнагляду та відсутні правовстановлюючі документи на землю, погоджені плани розвитку гірничих робіт, проект розробки не узгоджений у встановленому порядку.

Крім того, відповідачем не повністю виконаний п. 1 Угоди про умови користування надрами щодо розробки проекту видобування корисної копалини на ділянці надр з урахування вимог безпеки, природоохоронного законодавства та погодження його в установленому порядку. Відповідачем не виконані також п. 3 та п. 10 Угоди про умови користування надрами щодо відводу земельної ділянки і оформлення земельних прав користувача надр у порядку, передбаченому земельним законодавством, оскільки у відповідача відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку, пов`язані з користуванням надрами та здійсненням робіт у терміни та в межах, зазначені у програмі робіт.

Дійшовши висновку про виконання припису не в повному обсязі, 27.09.2018 Східний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю звернувся до Державної служби геології та надр України з поданням про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами (а.с. 41-43).

31 жовтня 2018 року Державною службою геології та надр України виданий наказ про зупинення дії дозволу на користування надрами, наданого Комерційно-виробничому підприємству Агро-Брок з колективною формою власності, про що листом від 09.11.2018 повідомлено відповідача та надано 30 календарних днів для усунення порушень (а.с. 47, 48). У грудні 2018 року поштове відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання.

14 грудня 2018 року Східний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю звернувся до Державної служби геології та надр України з поданням про анулювання спеціального дозволу на користування надрами (а.с. 49-51).

04.01.2019 Державна служба геології та надр України надіслала відповідачу лист, яким просила у 15 денний строк надати позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами (а.с. 52).

На час звернення до суду з позовом інформації про згоду/незгоду щодо анулювання спеціального дозволу від Комерційно-виробничого підприємства Агро-Брок з колективною формою власності на адресу Держгеонадр України не надходило.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для анулювання дозволу у судовому порядку, оскільки відсутні докази незгоди КВП Агро-Брок з колективною формою власності на припинення його права користування надрами відповідно до спеціального дозволу від 28 грудня 2011 року № 5443.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Відповідно до пункту 22 цього ж Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України Про оцінку впливу на довкілля , центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції .

Пунктом 23 Порядку № 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що з 06 по 17 серпня 2018 року проведено планову перевірку комерційно-виробничого підприємства Агро-Брок з колективною формою власності на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

Зазначена перевірка та документи, прийняті на підставі такої перевірки, відповідають вимогам Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , зокрема Держгеонадра України були дотриманні загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), встановлені статтею 4 зазначеного Закону.

У зв`язку із неусуненням відповідачем ряду виявлених перевіркою порушень у встановлені строки, після звернення Східного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю до Державної служби геології та надр України з поданням про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5381 від 13.01.2011, відповідачу направлено лист з проханням у 15 - денний строк надати позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами.

Враховуючи відсутність направлення відповідної згоди/незгоди на припинення права користування надрами відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки право звернення Державній службі геології та надр України до суду з позовом надано лише за умови незгоди надрокористувачів, а така незгода відсутня, підстав для анулювання дозволу у судовому порядку не убачається.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. Водночас, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України Про надра , лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що КВП Агро-Брок з колективною формою права власності не направлено жодної інформації стосовно припинення права користування надрами, відтак, відсутні підстави для припинення цього права в судовому порядку.

Водночас, передчасним є висновок суду першої інстанцій про те, що ненадходження до Держгеонадра України від КВП Агро-Брок з колективною формою права власності заперечень щодо припиненням права користування надрами є доказом відсутності таких заперечень та, відповідно, спору з цього питання, у зв`язку з чим відсутні підстави для анулювання спеціального дозволу у судовому порядку.

Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 812/1074/17, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 812/1735/17, у постанові від 06 листопада 2018 у справі № 812/828/15, у постанові від 02.10.2019 р. у справі № 804/215/18 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

У свою чергу, відповідно до пункту 23 Порядку № 1294 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що порушення, виявлені в ході перевірки були усунуті відповідачем до звернення позивача із позовом щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 13.01.2011 року № 5381 та під час судового розгляду справи.

Зокрема, відповідач уклав 21.07.2014 договір оренди земельної ділянки площею 1,56 га з цільовим призначенням землі промисловості, зареєструвавши право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.06.2019 (а.с. 102).

Також, з урахуванням Акта про надання гірничого відводу № 24 від 25.05.2012, виданого Сумською обласною радою (а.с. 103), та погодження "Технічного проекту розробки Східної ділянки Староіванівського родовища цегельної сировини - суглинку в Охтирському районі Сумської області" Управлінням Держпраці у Сумській області, викладене у листі № 7261/18-27/16/2019/6478 від 08.08.2019 (а.с. 110), який базується на висновку експертизи ДП Східний ЕТЦ , убачається відсутність порушень п. 2.1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, визначеного Держгірпромнаглядом України щодо погодження проекту розробки і рекультивації родовища та щорічного плану розвитку гірничих робіт.

Повноваження ліквідованої Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляду), у тому числі щодо погодження технічних проектів розробки родовищ, були передані Державній службі України з питань праці (Держпраці) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1021-р від 30 вересня 2015 року.

На виконання п. 2.4 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, поставленого Держгірпромнаглядом України щодо дотримання вимог чинного законодавства про надра в частині відсутності правовстановлюючих документів на землю, погоджених планів розвитку гірничих робіт, узгодження проекту розробки, відповідач надав спеціальний дозвіл на користування надрами строком на 20 років, завірений Міністерством охорони навколишнього середовища України, Паспорт № 28 від 16.08.2018 радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу, виданий Державною установою Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України , радіаційний сертифікат № 58 від 16.08.2018, заяву про екологічні наслідки видобування суглинку Східної ділянки Староіванівського родовища, погоджену генпроектувальником ПрАТ Суми-надра , головою Староіванівської сільської ради Охтирського району та Охтирською районною санепідемстанцією (а.с. 107-113).

Звітні баланси запасів корисних копалин за 2017 та 2018 роки напрялися на адресу Держгеонадра України, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про направлення відповідачем рекомендованих листів та були отримані Держгеонадра України 03.02.2019 та 28.01.2019 (а.с. 114, 115, зворот).

Тобто, на час прийняття рішення судом першої інстанції всі порушення, визначені приписом № 47/5381 від 17.08.2018, були відповідачем усунуті.

Окрім того, колегія судів апеляційної інстанці вважає за необхідне зауважити щодо посилань позивача на те, що відповідач не проводив у 2018 р. видобувні роботи та порушував п. 7 програми робіт (щодо обсягів робіт), то вказані обставини не встановлювалися під час перевірки товариства і не були зазначені в поданні (а.с. 49) на анулювання спеціального дозволу.

Як зазначено у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справа ТОВ Світ розваг та інші проти України (заява № 13290/11) в усталеній практиці Суду встановлено, що припинення дії дійсної ліцензії на здійснення господарської діяльності становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, і воно має розглядатись за другим абзацом цієї статті як захід з контролю за користуванням майном (див., наприклад, рішення у справі Тре Тракторер АБ проти Швеції (Tre Traktцrer Aktiebolag v Sweden), заява № 10873/84, пункт 55; Розенцвейг та Бондед Вархаус Лтд проти Польщі (Rosenzweig and Bonded Warehouses Ltd v. Poland), заява № 51728/99, пункт 49; Бімер С.А. проти Молдови (Bimer S.A. v. Moldova), заява № 15084/03, пункт 51; Megadat.com СРЛ проти Молдови (Megadat.com SRL v. Moldova), заява № 21151/04, пункти 64 і 65; Векони проти Угорщини (Vekony v. Hungary), заява № 65681/13 ), пункти 29 і 30; С.Ц. Антарес Траспорт С.А. та С .Ц. Трасроби С.Р.Л. (S.C. Antares Transport S.A. and S.C. Transroby S.R.L. v. Romania), заява № 27227/08, пункти 39 і 40).

Так, відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі Стреч проти Сполучного Королівства ( Stretch v. the United Kingdom , заява № 44277/98).

Слід зазначити, що у практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Протоколу першого ЄКПЛ, а саме: (1) чи є втручання законним; (2) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Протоколу першого, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (заява N 61333/00) зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде доведений, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену, зокрема, у справах Moreno Diaz Peсa and Others v. Portugal (заява № 44262/10; від 04 вересня 2019 року; пункти 60, 64 і 93), Cachia and Others v. Malta (заява № 72486/14; 22 січня 2019 року; пункт 49) та Hesz and otters v. Hungary (заява № 17884/12; від 19 лютого 2019 року; пункт 28), яка передбачає, що в процесах позбавлення власності держава повинна суворо дотримуватися процедури; для примусового позбавлення цього права мають бути вагомі причини і держава, в особі своїх уповноважених органів, повинна це довести неспростовними доказами.

Крім того, вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, який включає свободу від свавілля.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, однак, уважає, що суд першої інстанції, ухваливши по суті правильне рішення, неправильно застосував норми матеріального права та не врахував обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною четвертою статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на те, що неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для правильного вирішення спору не призвело до ухвалення неправильного судового рішення судом першої інстанцій по суті розгляду справи, вказане судове рішення суду першої інстанції слід змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 480/1293/19 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі № 480/1293/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді І.С. Чалий О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 07.07.2020 року