Постанова

від 06.07.2020 по справі 640/6139/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6139/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства юстиції України, товариства з обмеженою відповідальністю Офісбуд на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 березня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до Міністерства юстиції України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Офісбуд про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просив:

1) зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2020 №743/5 Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ;

2) заборонити Міністерству юстиції України, його територіальним органам, державним і приватним нотаріусам, державним і приватним виконавцям, державним реєстраторам, іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, включаючи внесення записів про скасування рішення про державну реєстрацію або скасування державної реєстрації або скасування запису про державну реєстрацію права власності, припинення права власності ТОВ Офісбуд на об`єкти нерухомого майна за наступними адресами:

- Івано-Франківськ, вулиця Бандери Степана, будинок 62, корпус 2;

- Херсонська область, м. Херсон, проспект Ушакова, будинок 87;

- Сумська область, м. Конотоп, вулиця Тхора генерала, будинок 86;

- Житомирська область, м. Житомир, вулиця Вокзальна, будинок 6;

- Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 7;

- Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Революції, будинок 55-А;

- Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Поля, будинок 2;

- Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Красіна, будинок 89-А;

- Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 47;

- Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вулиця Київська, будинок 56;

- АРК, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського, 12 / вул. Турецька, 4;

- Чернігівська область, м. Чернігів, вулиця Шевченка, будинок 51;

- Земельна ділянка з кадастровим номером 5310436100:08:002:0789;

- Земельна ділянка з кадастровим номером 0111900000:01:008:0053;

3) заборонити Міністерству юстиції України, його територіальним органам, державним і приватним нотаріусам, державним і приватним виконавцям, державним реєстраторам, іншим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно ТОВ Офісбуд ;

4) заборони ЗАТ ПО Стеклопродукт відчужувати або іншим чином розпоряджатись часткою у статутному капіталі ТОВ Офісбуд .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, зупинено дію наказу Міністерства юстиції України Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.03.2020 р. №743/5, заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно належних ТОВ Офісбуд на праві приватної власності об`єктів нерухомого майна: офісні приміщення загальною площею 197,1 кв.м, за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Бандери Степана, будинок 62, корпус 2; нежитлова будівля загальною площею 331,5 кв.м, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Поля, будинок 2; приміщення кафе загальною площею 294,9 кв.м, за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вулиця Вокзальна, будинок 6; частина приміщень будівлі адміністративно-торгівельного призначення загальною площею 183 кв.м, за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Красіна, будинок 89-А; нежитлові приміщення за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, проспект Ушакова, будинок 87; нежиле приміщення, ХХІ підвалу літ. А-5 загальною площею 339,8 кв.м, за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 7; нежиле приміщення, ХХХІІ літ. А-5 загальною площею 20,3 кв.м, за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 7; нежиле приміщення, ХХVІІІ першого поверху літ. А-5 загальною площею 410,0 кв.м, за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 7; приміщення магазину №5 за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 47; нежиле приміщення загальною площею 158,0 кв.м, за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вулиця Шевченка, будинок 51; нежиле приміщення загальною площею 590,4 кв.м, за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вулиця Сергєєва-Ценського, 12 / вулиця Турецька, будинок 4; нежитлові приміщення загальною площею 109,3 кв.м, за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вулиця Революції, будинок 55А; ціле вбудоване приміщення магазину загальною площею 783,6 кв.м, за адресою: Сумська обл., м. Конотоп, вулиця Тхора генерала, будинок 86; житловий будинок літ. А, загальною площею 451,5 кв.м, за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вулиця Київська, будинок 56; земельна ділянка загальною площею 0,0655 га, кадастровий номер 0111900000:01:008:0053, за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вулиця Київська, земельна ділянка 56, заборонено органам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно ТОВ Офісбуд в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що розгляд справи стосовно правомірності наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2020 №743/5 не належить до адміністративної юрисдикції, оскільки спір у справі стосується права власності ОСОБА_1 на корпоративні права, крім того оскаржуваний наказ вичерпав свою дію, оскільки його було виконано до розгляду питання про забезпечення позову, застосовані судом заходи забезпечення позову не є співмірними із позовними вимогами, які заявник мав намір заявити.

ТОВ Офісбуд також подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу про забезпечення позову та в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було надано оцінку наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, при цьому суд не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення по справі, не обґрунтував, що така загроза має реальний характер.

ОСОБА_1 відзив на апеляційні скарги не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2020 №743/5 є очевидно протиправним, вказаним наказом скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких ОСОБА_1 став єдиним учасником (власником) ТОВ Офісбуд , а враховуючи, що видами діяльності ТОВ Офісбуд є, зокрема, купівля та продаж власного нерухомого майна, заявник вважає, що нинішні власники ТОВ Офісбуд мають на меті здійснити подальші реєстраційні дії для зміни власника ТОВ Офісбуд для унеможливлення та ускладнення в подальшому відновлення реєстраційних дій, що в подальшому може призвести до вчинення незаконних операцій з нерухомим майном, належним ТОВ Офісбуд .

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В силу ст.311 КАС України, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину на всій території України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2020 №743/5 Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , яким скаргу ТОВ Офісбуд від 28.01.2020 задоволено у повному обсязі, скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.12.2019 №10741070019031425 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , від 26.12.2019 №10741050020031425 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , від 26.12.2020 №10741070021031425 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Меренковим Ю.Д. та від 15.01.2020 №10741050022031425 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , від 16.01.2020 №10741050023031425 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , від 16.01.2020 № 10741070024031425 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко Владиславою Володимирівно щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Офісбуд (ідентифікаційний код юридичної особи 33594090).

Заявник стверджує, що зазначеним наказом було скасовано реєстраційні дії, відповідно до яких ОСОБА_1 став єдиним учасником (власником) ТОВ Офісбуд , зазначений наказ є очевидно протиправним, а оскільки до видів діяльності товариства належить купівля та продаж власного нерухомого майна і нинішні власники можуть здійснити відчуження нерухомого майна, що належить товариству, позивач просив вжити відповідні заходи забезпечення позову, виключно з метою збереження існуючого правового становища до розгляду справи по суті, оскільки невжиття таких заходів може призвести до неможливості захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, дійшов висновку про обґрунтованість тверджень заявника відносно того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити реалізацію виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , при цьому оформлення права власності на зазначене вище нерухоме майно за третіми особами може призвести до порушення майнових прав заявника, та може не лише утруднити, але й унеможливити виконання рішення суду, прийнятого за наслідком розгляду адміністративної справи, та вплинути на майнові інтереси інших осіб у разі передання права власності на спірне майно іншій особі (особам), які не беруть участі у цьому судовому процесі.

За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів позивача суд за його заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані до неї докази колегія суддів зазначає наступне.

Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин , які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд при вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову повинен в ухвалі вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Проте, у межах розгляду даної заяви судом не може даватися оцінка протиправності діям відповідача, оскільки встановлення ознак їх протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим.

Колегія суддів підкреслює, що до розгляду справи по суті та з наданих позивачем документальних доказів не можливо встановити очевидну протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень (відповідача) та наслідків його прийняття.

З тверджень заявника, щодо можливості реалізації нерухомого майна, яке належить ТОВ Офісбуд не можливо встановити реальної загрози відчуження будь-якого майна, належного товариству або дійти обґрунтованого висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову в даному конкретному випадку, оскільки посилання на не підтверджені доказами факти судом до уваги не приймаються.

Питання обґрунтованості чи необґрунтованості прийнятого рішення на даний час є спірним, і повинно бути ретельним чином доведено сторонами у справі про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2020 №743/5 та досліджено судом.

Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову має на меті термінове вжиття певних заходів задля ефективного захисту прав позивача в разі, якщо невжиття таких заходів унеможливить або утруднить виконання рішення.

В той же час, в заяві про забезпечення позову заявником не було обґрунтовано наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, не наведено яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі, або створить перешкоди для ефективного захисту чи поновлення поручених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Наявність абстрактної можливості вчинення власниками ТОВ Офісбуд реєстраційних дій та операцій з належним товариству майном жодним чином не свідчить про реальність такої загрози, а побоювання заявника не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, що свідчить про відсутність об`єктивних обставин, які б могли бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно ТОВ Офісбуд в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та щодо належних ТОВ Офісбуд на праві приватної власності об`єктів нерухомого майна зачіпають права та інтереси необмеженого кола осіб, які не брали участь у справі.

Пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2020 №743/5 анульовано державному реєстратору Печерського району в м.Києві державної адміністрації Меренкову Ю.Д. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому, враховуючи що цей наказ був винесений з підстав порушень порядку державної реєстрації державним реєстратором при вчиненні дій у зазначеній вище сфері, зупинення його в цій частині може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.

Наведене свідчить про неспівмірність та неадекватність вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову відносно позовних вимог, що мав на меті заявити ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову, ОСОБА_1 не навів достатніх доводів та не надав доказів, які б вказували на існування небезпеки заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, що унеможливлювала б їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 та від 24.02.2020 у справі №520/7596/19, який має бути врахований судом.

Відтак, заява про забезпечення позову не підтверджена жодними доказами та належним чином не обґрунтована, в тому числі щодо необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення порушених (оспорюваних) прав, а заявлені заходи є неспівмірними та неадекватними, зачіпають права та інтереси необмеженого кола осіб, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 подав відповідну позовну заяву згідно з вимогами ч.2 ст.153 КАС України, а саме протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, що також свідчить про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 березня 2020 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, з огляду на відсутність передбачених законодавством підстав для вжиття заходів забезпечення позову. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, товариства з обмеженою відповідальністю Офісбуд - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 березня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 06 липня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма