Рішення
від 02.07.2020 по справі 465/5900/18
ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5900/18

2/465/178/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02.07.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі Левицькому М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "БСМ-АВТО" про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в вересні 2018 року за допомогою інтернет мережі, знайшов оголошення про розпродаж автомобілів марки Мерседес Бенс за 230 000 грн. Після цього зателефонував за телефоном, який був зазначений в оголошенні та поцікавився чи є в наявності автомобіль марки Мерседес Бенс за 230 000 грн., на що менеджер повідомила що такі автомобілі є та необхідно приїхати до офісу та укласти угоду щоб його придбати. 11 вересня 2018 року він, позивач, приїхав до офісу відповідача, після не тривалої розмови менеджер надав йому реквізити на сплату авансу в розмірі 23 000 грн. за автомобіль марки Мерседес Бенс за 230 000 грн. Після того як він, позивач, сплатив аванс за автомобіль в розмірі 23 000 грн., йому був наданий на підписання попередній договір № 510025 купівлі-продажу транспортного засобу. Під час підписання договору йому, позивачу, не дали належним чином ознайомитися з документами, а лише вказали де необхідно поставити підпис. Після підписання угоди та сплати авансу йому, позивачу, обіцяли протягом декількох днів передати у власність бажане авто та надати на підписання основну угоду з актом приймання - передачі транспортного засобу. Після декількох днів очікування, автомобіль йому не передали. Він, позивач, звернувся до фахівця у галузі права задля аналізу укладеного договору, та йому було повідомлено, що кошти, які він, позивач, сплатив нібито, як аванс за бажаний автомобіль в розмірі 23 000 грн., були сплачені відповідачу за консультаційні послуги, оскільки, як зазначено в розділі 1 "Визначення" під ревардинговим платежем розуміється грошова сума, яка оплачується на рахунок продавця покупцем на підтвердження намірів останнього укласти основний договір та є оплатою за комплекс заходів, проведених відповідно до п.2.5. договору. В п.2.5 договору мова йде про те, що продавець надав, а покупець отримав консультацію (зокрема, щодо наявності транспортного засобу у офіційних дилерів або дистриб`юторів, їх цінової політики, види операції з транспортним засобом, які можливі в Україні та методологія їх проведення тощо). Консультація надана в усній формі. Тобто як вбачається зі змісту вище процитованих положень договору відповідач отримав кошти в розмірі 23 000 грн. за усну консультацію, щодо можливості придбання автомобіля. Натомість він, позивач, не мав наміру отримувати будь - які консультації, останній мав намір придбати автомобіль та сплачував кошти як аванс за придбання автомобіля. Після того як йому, позивачу, стало відомо про факт сплати коштів в рахунок консультації, останній склав заяву про розірвання угоди та про повернення коштів, але кошти станом на дату звернення з позовом до суду йому повернуті не були. Враховуючи вищенаведене, вважає, що договір суперечить Заокну України Про захист прав споживачів , вимогам Цивільного кодексу України, а тому як наслідок договір має бути визнано недійсним, а сплачені кошти повернуті йому, позивачу.

Матеріали справи поступили до Франківського районного суду м. Львова 28.09.2018 та відповідно до ухвали від 19.11.2018 призначені до розгляду.

15 травня 2019 року відбувся повторний авторозподіл справи та на підставі розпорядження керівника апарата справу передано для розгляду судді, визначеному у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

Судова справа прийнята до провадження з урахуванням рішення зборів суддів Франківського районного суду м. Львова від 25 липня 2019 року, яким підтверджено рішення від 13.05.2019 року.

В судове засідання позивач не прибув, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в позовній заяві просить розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про слухання справи у його відсутності та відзиву на позовну заяву суду не надав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проведено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 вересня 2018 року між позивачем - ОСОБА_1 і відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю БСМ - АВТО укладено попередній договір №510025 купівлі - продажу транспортного засобу від 11 вересня 2018 року.

У відповідності до п.2.1. договору сторони зобов`язуються в майбутньому укласти і належним чином оформити основний договір на умовах, в порядку та строки, визначені цим договором, за яким покупець зобов`язується сплатити викупну вартість та отримати від продавця транспортний засіб, а продавець зобов`язується придбати та передати покупцю транспортний засіб у власність. Згідно п. 2.2 договору транспортний засіб вказаний марки Мерседес Бенс , моделі Віто - Мінівен 2014 року випуску.

Згідно з п.4.1 договору, продавець зобов`язується продати, а покупець купити транспортний засіб за 230 000 грн. 00 коп., транспортний засіб передається продавцю з моменту сплати у повному обсязі ціни після укладення основного договору, покупець сплачує викупну вартість у розмірі 100% від вартості транспортного засобу, що складає 230 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 7.1 договору укладення основного договору здійснюється протягом 10 робочих днів з умови сплати покупцем у повному обсязі Ревардінгового платежу.

Разом з тим п.6.1. договору вказує на те, що у разі відмови продавця від укладення в тому числі непідписання основного договору за будь - яких інших причин, внаслідок чого основний договір не буде укладений з вини продавця, продавець зобов`язаний протягом 10 банківських днів з дати, встановленої у п.7.1. цього договору, повернути покупцю суму сплаченого покупцем ревардінгового платежу.

Як вбачається з квитанції №23886292-1 від 11 вересня 2018 року, позивачем здійснено оплату згідно умов договору №510025 від 11.09.2018р. в розмірі 23 000 грн. 00 коп.

Станом на день подання позову, позивачу автомобіль не переданий, договір не розірваний, сплачені кошти не повернені.

Виходячи із змісту статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідно до п. 6.2 договору у разі відмови покупця від укладення основного договору, в тому числі несплата в повному обсязі Ревардінгового платежу, не підписання основного договору, чи за будь-яких інших причин, внаслідок чого основний договір не буде укладений з вини покупця, продавець за письмовим зверненням до нього, покупця, зобов`язаний протягом 10 банківських днів, з дати звернення, повернути покупцю сплачену ним суму Ревардінгового платежу, а покупець зобов`язаний протягом 10 банківських днів, з моменту такого звернення, сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від ціни.

Позивач вказує, що він з відповідачем не домовлявся, що сплачені ним кошти будуть зараховані як Ревардінговий платіж, відповідачем це було вирішено одноособово, позивач сплачував дані кошти як попередню оплату за придбання траснпортного засобу.

Враховуючи викладене, вищезазначені положення оспорюваного договору є несправедливими в розумінні ст.18 ЗУ Про захист прав споживачів .

Стаття 635 Цивільного Кодексу України передбачає, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийнята пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами 1, 3, 4,5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 230 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Таке значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, тобто спотворене уявлення особи про обставини, що дійсно мають місце.

Частиною 1 статті 236 ЦК України вказано, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Умови попереднього договору № 510025 від 11 вересня 2018 року не відповідають зазначеним вимогам Цивільного Кодексу України.

Умовами спірного договору встановлюється обов`язок споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про захист прав споживачів інформація про продукцію повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Згідно положень, закріплених у статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Визнання спірного попереднього договору № 510025 купівлі-продажу транспортного засобу недійсним є похідним для стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів в розмірі 23 000 грн. 00 коп. з огляду вимог статті 216 ЦК України .

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Із ч.1 ст.81 ЦПК України випливає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Витрати по справі підлягають стягненню з відповідача, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 258, 259, 263, 265, 280 - 282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ТОВ "БСМ-АВТО" про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів - задоволити.

Визнати недійсним попередній договір купівлі - продажу транспортного засобу №510025 від 11 вересня 2018 року, укладений між позивачем - ОСОБА_1 і відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю БСМ - АВТО .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БСМ - АВТО (код ЄДРПОУ: 42003564, адреса: м. Київ, пров. Інженерний 4В) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 23 000 грн. 00 копійок сплаченого платежу згідно попереднього договору купівлі - продажу транспортного засобу №510025 від 11 вересня 2018 року та 250 грн. 00 копійок комісії банку за проведення платежу, а разом 23 250 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БСМ - АВТО (код ЄДРПОУ: 42003564, адреса: м. Київ, пров. Інженерний 4В) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 352, 40 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з часу отримання його копії через суд, що ухвалив судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 : (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ТзОВ БСМ - АВТО (код ЄДРПОУ: 42003564, адреса: м. Київ, пров. Інженерний 4В).

Суддя В. Кузь

СудФранківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення02.07.2020
Оприлюднено08.07.2020
Номер документу90237818
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —465/5900/18

Рішення від 02.07.2020

Цивільне

Франківський районний суд м.Львова

Кузь В. Я.

Ухвала від 02.08.2019

Цивільне

Франківський районний суд м.Львова

Кузь В. Я.

Ухвала від 19.11.2018

Цивільне

Франківський районний суд м.Львова

Гулієва М. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні