Рішення

від 07.07.2020 по справі 371/1169/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.07.2020 Єдиний унікальний № 371/1169/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/1169/19

Провадження № 2/371/102/20

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Миронівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав,стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Орган опіки та піклування Миронівської міської ради звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що відповідач, являючись матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не приділяє належної уваги вихованню, здоров`ю та її розвитку, не бере участі у її вихованні та утриманні. В цілому мати вихованням дитини не займається, не виконує своїх батьківських обов`язків, і таким чином ухиляється від них.

Під час проживання з донькою в селі Микитяни Миронівського району Київської області відповідач безвідповідально ставилася до батьківських обов`язків, не займалася вихованням дитини.

31 січня 2018 року ОСОБА_2 на підставі заяви-самозвернення була влаштована до Миронівського відділення Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Оберіг .

5 червня 2019 року малолітня ОСОБА_3 звернулася до органу опіки та піклування Миронівської міської ради із заявою про розгляд питаня щодо доцільністі позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 .

Питання невиконання батьківських обов`язків та доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 розглядалися на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини Миронівської районної державної адміністрації.

Оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, не забезпечує необхідного харчування та лікування, не показує дитині власного позитивного прикладу та не створила належних житлово-побутових умов для проживання, виховання та отримання освіти, з метою захисту її інтересів, орган опіки та піклування просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її дочки, стягнути з неї аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 1059 грн. щомісячно і до повноліття дитини.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 4 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач відзиву на позов не подала.

Аргументи учасників справи

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в поданій до суду заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не відомі.

У судове засідання представник третьої особи органу опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області не з`явилася, до суду подала заяву про розгляд справи у відсутності представника органу опіки та піклування Миронівської РДА.

Враховуючи правила ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідача.

Фактичні обставини справи

В судовому засіданні встановлено, що відповідач являється матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Яхнівською сільською радою Миронівського району Київської області 23 березня 2004 року (а.с. 8).

Відповідно до даних довідки № 02-33/68 від 6 лютого 2019 року, виданої Яхнівським старостинським округом № 2, ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с. 7).

З 31 січня 2018 року ОСОБА_2 перебуває у Київському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Оберіг .

За час перебування дитини в закладі відповідач жодного разу не відвідала дитину, не цікавилася її життям, станом здоров`я, не приймала участі в утриманні дитини, що підтверджуються даними довідок № 01-20/171 від 6 вересня 2019 року, № б/н від 10 вересня 2019 року, виданих Київським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей Оберіг (а.с., а.с. 17,18).

Актами обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 31 січня 2018 року та 29 жовтня 2018 року підтверджується факт обстеження умов проживання відповідача за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 (а.с.,а.с. 9,10).

За результатами обстеження було встановлено, що житлово-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання знаходяться в незадовільному стані.

Характеристикою Яхнівського старостинського округу № 2 Миронівської міської ради Миронівського району Київської області від 3 липня 2019 року № 02-43/16 підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 . Вона є одинокою матір`ю, має двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , характеризується з негативної сторони, конфліктна у спілкуванні, не має постійного місця роботи, не займається вихованням неповнолітньої дочки. Сім'я у банку даних соціально-незахищених категорій перебуває на обліку, як неблагополучна (а.с. 16).

5 червня 2019 року неповнолітня ОСОБА_3 звернулася до Миронівської міської ради із заявою про розгляд питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 по відношенню до неї.

26 червня 2019 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому було розглянуте дане питання. На засідання комісії була запрошена і відповідачка ОСОБА_1 проте на засідання вона не з`явилася, причини неявки не повідомила.

Рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради від 27 червня 2019 року № 192 Про неналежне виконання батьківських обов 'язків матір`ю відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 рекомендовано неповнолітній ОСОБА_2 звернутися до суду з питанням про позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 стосовно неї (а.с., а.с. 14, 15).

Встановлено, що відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні своєї дитини. Вона повністю самоусунулася від виховання та утримання дитини. Зазначене свідчить про відсутність у відповідача материнської любові до дитини, а її ухилення від виконання батьківських обов`язків є свідомим та винним.

Відповідно до положень статті 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які не бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Органом опіки та піклування вивчено питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її неповнолітньої дочки.

Відповідно до висновкуоргану опіки та піклування Миронівської РДА Київської області № 59/06/27 - 3003 від 31 жовтня 2019 року, вказаний орган вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновок мотивований тим, що в діях матері ОСОБА_1 вбачаються злісні факти ухилення від виконання нею батьківських обов`язків по вихованню дочки та наявні підстави вважати доцільним позбавити її батьківських прав відносно неї. Висновок є достатньо обґрунтованим.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Щодо позбавлення батьківських прав

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За змістом статтей 51, 52 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На підставі статті 12 Закону України Про охорону дитинства , батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Вказаною нормою передбачено, що батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати своїх дітей. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 1 статті 152 Сімейного кодексу України, право дітей на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, яка встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Правовою санкцією, яка може вважатися юридичною відповідальністю, є в тому числі, позбавлення батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, підставами до позбавлення батьків батьківських прав судом є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що відповідач не виконує батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої дитини та її утриманню, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтує своїми обов`язками. Будучи зобов`язаною створити умови для проживання, виховання та розвитку, відповідач самоусунулася від піклування та виховання доньки ОСОБА_3 , не опікується нею. Відповідач не створила для доньки належних умов для проживання, виховання, навчання та всебічного розвитку, не піклується про її духовний розвиток, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не забезпечує дитині необхідного харчування, не піклується про належний психологічний клімат сім`ї, не показує власного позитивного прикладу, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі та не виявляє батьківського піклування відносно дитини.

Така поведінка матері є винною по відношенню до дитини. Ухилення від виконання батьківських обов`язків є навмисним.

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав має стати засобом захисту прав дитини та заходом впливу на матір, яка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки стосовно своєї доньки.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини

За правилами частин 2 та 3 статті 166 Сімейного кодексу, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки дитина не отримує від матері грошової та іншої допомоги, при позбавленні її батьківських прав суд одночасно вирішує питання про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратнийрозмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Вказані норми матеріального права встановлюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення повноліття з урахуванням істотних обставин, що можуть впливати на розмір такого утримання, і це повинно бути доведено сторонами спору належними та допустимими доказами.

Відповідачем не подано відзиву на позов, не повідомлено суд про наявність обставин, передбачених ст. 182 Сімейного кодексу України, які мають братися судом до уваги при визначенні розміру аліментів на дітей, зокрема щодо її незадовільного стану здоров`я, наявності інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Вимога про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1059 гривень є обґрунтованою. Такий розмір аліментів з урахуванням позиції позивача є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За правилом частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення в частині стягнення аліментів з відповідача в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , не забезпечує дитину мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання, і єдиним способом захисту прав та інтересів дитини є позбавлення її матері батьківських прав щодо неї.

Вказаний захід є крайнім, проте єдиним для захисту прав неповнолітньої дитини з урахуванням ставлення до неї матері.

Щодо розподілу судових витрат

За правилом частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення в частині стягнення аліментів з відповідача в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов органу опіки та піклування Миронівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав,стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі 1059 гривень щомісячно і до її повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Аліменти стягувати з 16 вересня 2019 року.

Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 в межах суми платежу за один місяць за період з 16 вересня 2019 року по 16 жовтня 2019 року в твердій грошовій сумі у розмірі 1059 гривень підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 840 гривень 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Орган опіки та піклування Миронівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 04054984, місцезнаходження : Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 48.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області, код ЄДРПУО 33461481, місцезнаходження: Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 58.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук