Рішення

від 24.06.2020 по справі 691/34/19

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/34/19

Провадження № 2/691/54/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі:

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства Мліїв , третя особа Державний реєстратор Лук`янова Наталія Валентинівна, Виконавчий комітет Старосільської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до приватного підприємства Мліїв , третя особа Державний реєстратор Лук`янова Н.В. Виконавчий комітет Старосільської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 01.11.2016 року між нею та ФГ ВМС в особі голови Сукача В.М. було укладено договір оренди землі б/н. Предметом договору є земельна ділянка з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, загальною площею 0,98 га, кадастровий № 7120385000:02:001:0322, нормативна грошова оцінка якої складає 41157,22 гривень. Вказаний договір оренди був укладений строком на 15 років та зареєстрований в державному реєстрі речових прав 15.03.2017 року державним реєстратором Лук`яновою Н.В. Також, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, їй стало відомо, що 10.04.2017 року, між нею та ПП ВМС , яке є правонаступником ФГ ВМС , було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.11.2016 року. Однак, вказану додаткову угоду вона не підписувала, а підпис, що міститься в ній у графі орендодавець вчинений не нею. Враховуючи викладене, просила: визнати недійсною додаткову угоду від 10.04.2017 року до договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.11.2016 року; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо додаткова угода. серії та номер б/н, виданий 10.04.2017, видавник: посвідчена сторонами ; повернути земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення сільського товарного виробництва загальною площею 0,98 га, кадастровий № 7120385000:02:001:0322 ОСОБА_1 .

До відкриття провадження у справі, позивач подала позовну заяву, в якій зменшила позовні вимоги та просила визнати недійсною додаткову угоду від 10.04.2017 року до договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.11.2016 року, загальною площею 0,98 га, кадастровий № 7120385000:02:001:0322.

В свою чергу, представник відповідача ПП Мліїв подав відзив на позов, де просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив наступне. 01.11.2016 року між ОСОБА_1 та ФГ ВМС , в особі голови Сукача В.М., було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,98 га, кадастровий № 7120385000:02:001:0322, відповідно до якого було передано в строкове платне користування земельну ділянку строком на 15 років. 28.11.2016 року головою ФГ ВМС було винесено рішення про припинення юридичної особи шляхом реорганізації ФГ ВМС , і 13.02.2017 року було створене ПП ВМС , яке являлось повним правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого ФГ ВМС , а 20.07.2017 року воно перейменовано на ПП Мліїв . Згодом було укладено додаткову угоду від 10.04.2017 року до договору оренди землі №б/н від 01.11.2016 року, умовами якої передбачалось зміну назви орендаря, збільшено розмір орендної плати, визначено до виплати одноразову безповоротну фінансову допомогу, компенсації та інші умови, які направлені на поліпшення соціального та фінансового стану орендодавця. Спірна угода була укладена в той час, коли ОСОБА_1 перебувала в складі засновників ПП ВМС , тому вона була безпосереднім учасником створення поліпшених умов і їй було відома мета правочину, зміст попередніх договорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту та інші обставини, що мають істотне значення. Також, відповідач звертає увагу на поведінку позивача після укладення спірної додаткової угоди, яка свідчить про спрямованість її дій на фактичне виконання умов додаткової угоди до договору оренди землі, зокрема, отримання нею, починаючи з вересня 2018 року, щорічної плати за користування землею в підвищеному розмірі, порівнюючи з розміром, передбаченим у договорі оренди землі від 01.11.2016 року, отримання компенсації за обробку (оранку) земельної ділянки. Відповідач ПП Мліїв , зокрема його директор Чеберяк Д.Ю. , з об`єктивних причин не міг знати порядок укладення договорів, ідентифікувати підписи орендодавців, які було здійснено до 26.06.2017 року (призначення на посаду). Окрім того, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порушено кримінальні провадження за підробку документів, що свідчить про те, що позивач та її брат неодноразово намагалися здійснити підписи від імені іншої особи (пайовиків підприємства).

Позивач в судове засідання не з`явилась, проте до суду надійшла заява, у якій вона просила справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте до суду надійшла заява, у якій він просить справу слухати без участі представників відповідача, в позовних вимогах відмовити. Також, до заяви додав копію відомості на виплату грошей, згідно якої 16.03.2020 року ОСОБА_1 було виплачено одноразову допомогу при підписанні додаткової угоди у сумі 5000 гривень. Відповідач зазначає, що дана відомість свідчить про згоду позивача з умовами додаткової угоди та підтверджує виконання умов цієї угоди як відповідачем, так і позивачем.

Третя особа державний реєстратор Лук`янова Н.В. в судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі, при ухваленні рішення, поклалась на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 0,9834 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 7120385000:02:001:0322, розташованої в межах Мліївської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, про що свідчить копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, яка знаходиться у матеріалах справи.

01.11.2016 року між ОСОБА_1 та ФГ ВМС , в особі голови Сукача В.М., було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,98 га, кадастровий № 7120385000:02:001:0322, відповідно до якого було передано в строкове платне користування земельну ділянку строком на 15 років (копія договору знаходиться у матеріалах справи).

28.11.2016 року головою ФГ ВМС було винесено рішення про припинення юридичної особи шляхом реорганізації ФГ ВМС , і 13.02.2017 року було створене ПП ВМС , яке являлось повним правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого ФГ ВМС . 20.07.2017 року ФГ ВМС було перейменовано на ПП Мліїв .

10.04.2017 року між ОСОБА_1 та ПП ВМС було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №б/н від 01.11.2016 року (оригінал та копія угоди знаходиться у матеріалах справи), умовами якої, окрім зміни назви орендаря, передбачалось умови, які, в порівнянні з основним договором оренди землі, були направлені на поліпшення соціального та фінансового стану орендодавця, зокрема: збільшено розмір орендної плати, визначено до виплати одноразову безповоротну фінансову допомогу, визначено компенсації тощо.

Відповідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України, - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про оренду землі спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

За положеннями ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати вказану додаткову угоду від 10.04.2017 року недійсною, оскільки підпис, який мається у графі орендодавець , вчинений не нею.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Під час судового розгляду, представник позивача, який жодного разу в судове засідання не з`явився, подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: чи належить ОСОБА_1 підпис у графі орендодавець в додатковій угоді від 10.04.2017 року до договору оренди земельної ділянки №б/н від 01.11.2016 року, тобто у спірній додатковій угоді.

Позивачем було підтримано дане клопотання, в зв`язку з чим, для забезпечення проведення вказаної експертизи, судом було зобов`язано її надати оригінал спірної додаткової угоди, а також зразки її вільних та умовно-вільних підписів.

Позивач, протягом декількох засідань поспіль посилалася на те, що оригінал угоди в неї вилучили працівники поліції, а зразків вільних та умовно-вільних підписів суду взагалі не надала.

Натомість, позивач надала суду оригінал додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки б/н від 10.04.2017 року, укладеної між нею та ПП ВМС , яка, за текстом є ідентичною угоді, дійсність якої позивач оскаржує та копію якої додала до позовної заяви.

Позивач стверджує, що на доданому нею оригіналі додаткової угоди підпис вчиняла саме вона, але заперечує вчинення нею підпису на копії додаткової угоди, яку оспорює, хоча, як було зазначено вище, тексти у них ідентичні.

В судове засідання 24.06.2020 року, позивач ніяких необхідних матеріалів для проведення експертизи знову не надала та взагалі просила проводити судове засідання без її участі.

Тобто, аналізуючи викладене, позивач, маючи змогу подати відповідні докази своїх тверджень, цього не зробила.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що головою ФГ ВМС , котре було реорганізоване у ПП ВМС , був ОСОБА_3 - рідний брат позивача ОСОБА_1 , яка також перебувала у складі засновників ПП ВМС .

Вказане дає суду підстави для сумніву щодо твердження позивача про те, що вона про дану додаткову угоду нічого не знала.

Також, в судовому засіданні було здобуто докази, що позивач ОСОБА_1 виконувала умови додаткової угоди від 10.04.2017 року, зокрема отримувала щорічну плату за користування землею, яка, згідно вказаної додаткової угоди, виплачувалась у підвищеному розмірі, отримувала компенсацію за обробку земельної ділянки (зокрема, останній раз вже під час розгляду справи, а саме 16.03.2020 року), що свідчить про спрямованість її дій на фактичне виконання додаткової угоди.

Враховуючи те, що позивач, не надавши суду належних доказів, не довела ті обставини, на які посилалася як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись: ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 - 81, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України; ст. ст. 203, 215, 216, 626, 627 ЦК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного підприємства Мліїв , третя особа Державний реєстратор Лук`янова Наталія Валентинівна, Виконавчий комітет Старосільської сільської ради Городищенського району, Черкаської області, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 06.07.2020 року.

Суддя В. О. Черненко