Рішення

від 07.07.2020 по справі 414/726/20

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 липня 2020 року м. Кремінна

Справа № 414/726/20

Провадження № 2/414/238/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Кремінський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), про виключення відомостей як батька дитини з актового запису про народження та розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей як батька дитини з актового запису про народження та розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що між нею та відповідачем 06 вересня 2008 року був зареєстрований шлюб Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, свідоцтво серії НОМЕР_1 18.11.2016 р. Подружні стосунки з відповідачем не склалися. На даний час вона мешкає за адресою АДРЕСА_1 , з іншим чоловіком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 сина ОСОБА_4 , відповідач на підконтрольну Україні територію не переселився, про його долю позивач не знає, зв`язків не підтримує, створила нову сім`ю. Біологічний батько ОСОБА_4. - ОСОБА_3 підтверджує, що дитина є його та хоче стати повноцінним батьком для ОСОБА_4 . З огляду на зазначене просить суд виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Макіївка Донецької області, як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного виконавчим комітетом Червонопопівської сільської ради Кремінського району Луганської області, свідоцтво серії НОМЕР_2 від 09 квітня 2020 року та розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 06 вересня 2008 року Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, свідоцтво серії НОМЕР_1 , а прізвище після розірвання шлюбу бажала відновити на ОСОБА_1 .

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 02 квітня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою зазначеного суду від 15 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження із призначенням судового засідання в спрощеному провадженні.

Ухвалою того ж суду від 11 червня 2020 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, ухвалено рішення про перехід від спрощеного провадження до загального.

Ухвалою вказаного вище суду від 30.06.2020 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Інші процесуальні дії не вчинялися.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Кремінського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) в судове засідання не з?явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про проведення судового засідання, та від якого не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, причини неявки ним не повідомлені, відзиву на позов не подано, враховуючи що позивач не заперечувала проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за наявними у справі доказами (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, та у порядку частини п`ятої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України занесена до протоколу судового засідання.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з свідоцтва серії НОМЕР_1 від 06 вересня 2008 року, яке видане Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходяться в шлюбі з 06 вересня 2008 року (а.с. 3).

Відповідно до копій паспортів серії НОМЕР_3 від 22 вересня 1995 року та серії НОМЕР_4 від 28.11.2008 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), а ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 (а.с. 4,5).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09 квітня 2020 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Червонопопівка Кремінського району Луганської області, його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15).

Позивачем надано нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій останній зазначає, що він є батьком дитини - ОСОБА_4. та просить визнати його батьком з присвоєнням його прізвища та по-батькові (а.с. 33, 34).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з тим, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення КпШС України, чинні на час їх виникнення, тобто на час вчинення оспореного позивачем актового запису, що випливає з ряду висновків Верховного Суду, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі №543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі №641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі №225/6301/15-ц, від 17 вересня 2018 року у справі №757/36468/16-ц.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-Х11).

Отже, при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2-3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, що зазначено у ч. 8 ст. 7 СК України.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та ст. 125 СК України ( ст.121 СК України ).

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (ч. 1 ст. 122 СК України).

Статтею 138 СК України передбачено, що жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Згідно ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

ЄСПЛ зазначив у справі Йевремович проти Сербії , що у відповідності до статті 8 Конвенції під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини ( Jevremovic v. Serbia , заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (далі - Постанова) роз`яснив судам, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема частини другої ст. 128 цього Кодексу, на підставі будь-яких фактичних доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до пункту 8 Постанови питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Пунктом 11 Постанови зазначено, що при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Отже, суд приходить наступного висновку, що в судовому засіданні підтвердилася інформація щодо батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4. , оскільки позивач не мешкає тривалий час з відповідачем, перемістилася на підконтрольну Україні територію, а відповідач в свою чергу не переїхав разом з сім`єю на підконтрольну Україні територію, позивач створила нову сім?ю та прагне повноцінного батьківського піклування для своєї дитини біологічним батьком, який в свою чергу теж бажає бути батьком дитини на юридичних підставах, а тому позовні вимоги в частині виключення відомостей як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_4. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про розірвання шлюбу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 та ст. 110 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Як встановлено ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позивачка скористалась своїм правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, однак, позивач не має намір зберігати шлюб.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого, позовна заява підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі однієї зі сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права позивача та відповідача, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як вбачається із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до квитанції № 0.0.1664368872.1, дата здійснення операції 31.03.2020 року, ОСОБА_1 сплатила через Приватбанк на розрахунковий рахунок суду судовий збір у розмірі 840,80 грн. З огляду на зазначене сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути зазначені витрати з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа Кремінський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Слобожанська, 5, код ЄДРПОУ 21758050) про виключення відомостей як батька дитини з актового запису про народження та розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі.

Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Макіївка Донецької області, як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного виконавчим комітетом Червонопопівської сільської ради Кремінського району Луганської області, свідоцтво серії НОМЕР_2 від 09 квітня 2020 року.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №175, зареєстрований 06 вересня 2008 року Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, свідоцтво серії НОМЕР_1 .

Прізвище особи, яка змінила його під час реєстрації шлюбу, відновити на ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,) сплачену нею при зверненні до суду суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Суддя І.О. Тесленко