Ухвала

від 07.07.2020 по справі 942/404/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 07.07.2020

ЄУ № 942/404/20

Провадження №2/942/353/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 липня 2020 року смт. Новопсков

Луганської області

Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Стеценко О.С., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на 2/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 14 квітня 2020 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження вартості майна на момент пред`явлення позову до суду і доказів сплати судового збору з урахуванням дійсної ціни позову.

На виконання ухвали суду від 14.04.2020 позивачем 06.07.2020 надано суду заяву, в якій позивач посилається на те, що провести експертну оцінку майна не може, оскільки вона не має фізичного доступу до квартири, тому вимоги щодо оцінки майна до відкриття провадження по справі є надмірними і фактично позбавляють її доступу до правосуддя.

Крім того, позивач посилається на ст. 176 ЦПК України.

Таким чином позивачем не було усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що позивачу слід продовжити строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 14.04.2020.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до позовної заяви позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Згідно п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, -дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами , оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач зазначила ціну позову 7000,00 грн., додавши до позовної заяви договір купівлі- продажу квартири, посвідчений державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Корнієнко Н.В., який підтверджує вартість спірного майна станом на 25.03.2002.

Таким чином в позовній заяві позивач зазначила ціну позову виходячи із вартості майна станом на дату укладення договору купівлі-продажу квартири і саме з цієї суми сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно позовної заяви позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи , із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно ч.4 ст.9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Позивач не надала суду доказів обмеження права доступу до квартири, де вона зареєстрована, або доказів втрати права користування житловим приміщенням, що може свідчити про відсутність фізичного доступу до спірної квартири.

Заява про усунення недоліків містить намір позивача сплатити судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір , що порушує засади цивільного судочинства.

Крім того, сплата судового збору від дійсної вартості майна встановлена ЦПК України, прийнятого законодавчим органом України- Верховною Радою України, а отже вимога суду про сплату судового збору в належному розмірі не обмежує право позивача на доступ до правосуддя.

Посилання позивача на ч.2 ст. 176 ЦПК України щодо неможливості встановлення дійсної вартості спірного майна суд вважає не доречними, оскільки суд не вбачає в даному випадку підстав, за яких не можливо встановити дійсну вартість спірного майна.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, продовжити позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975, Де Жуффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання даної ухвали.

Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали, проте не пізніше ніж через п`ять днів з дати закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1219/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.С. Стеценко