Рішення

від 30.06.2020 по справі 654/1054/20

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/1054/20

Провадження №2/654/586/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Третьякової І.В.,

за участю секретаря судових засідань - Горох В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" в особі відокремленого підрозділу Голопристанські розподільні електричні мережі до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

У С Т А Н О В И В:

27.03.2020 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 30.01.2020р. ОСОБА_1 в с. Геройське, Голопристанського району, Херсонської області, керуючи автомобілем ГАЗ 31029 д.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на залізобетонні опори №6 та №6-а Л-831 ПЛ-10 кв. Внаслідок зіткнення опора 6-А отримала пошкодження, втратила жорсткість та стійкість, відтак нахилилася в бік житлового будинку. Крім цього, в результаті ДТП було обірвано дроти повітряної лінії, що призвело до перебоїв з електропостачанням в населеному пункті. Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області відповідача визнано винним в тому числі і в порушенні правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу та електроопор. Таким чином, внаслідок винних дій ОСОБА_1 позивачу було завдано збитків на загальну суму 8691,64 грн., які останнім в добровільному порядку відшкодовані не були. В зв`язку з цим, АТ Херсонобленерго в особі відокремленого підрозділу Голопристанські розподільні електричні мережі просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму шкоди. А також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та наполягала на їхньому повному задоволенні з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим розглянути позов у відсутності відповідача та за згодою представника позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2020 року о 11:30 год. в с. Геройське по вул. Оводовського, 18, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 31029 д.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на електроопору №6 та №6-А. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

За даним фактом ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення.

Згідно долучених до позовної заяви світлин встановлено, що одна із пошкоджених внаслідок ДТП електричних опор похилилася відносно вертикалі своєї вісі в сторону житлових будинків.

Актом №183 приймання виконаних робіт з капітального (поточного) ремонту від 14.02.2020р. встановлено, що кошти, витрачені на відновлення пошкодженої електроопори склали 7243,03 грн.

Згідно акту-рахунку №183 від 14.02.2020р. ОСОБА_1 пред`явлено до відшкодування витрати на відновлювальні роботи на ПЛ-10 кВ від Л-831 в сумі з ПДВ 8691,64 грн.

Відповідачем вказана сума добровільно не відшкодована, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Таким чином, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до положень частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи вказаний спір, суд, відповідно до положень частини шостої статті 82 ЦПК України враховує наявність постанови Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 березня 2020 року, якою встановлено, що внаслідок недотримання Правил дорожнього руху 30 січня 2020 року ОСОБА_1 спричинив ДТП.

В свою чергу позивач довів належними та допустимими доказами той факт, що внаслідок ДТП йому була завдана майнова шкода, яка полягає у понесенні витрат на відновлення електричної опори у розмірі 8691,64 грн.

Зазначені витрати пов`язанні з майном позивача, яке було пошкоджено ОСОБА_1 30 січня 2020 року під час ДТП з вини відповідача, та здійснені для усунення наслідків, про що зазначено в акті виконаних робіт.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати понесені ним на сплату судового збору у розмірі 2102 гривні 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 279, 280-282, 284, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" в особі відокремленого підрозділу Голопристанські розподільні електричні мережі (код 25826391, рахунок ІВАN НОМЕР_3 в ТВБВ №10021/0153 ФХОУ АТ Ощадбанк МФО 352457 ОКПО 25826391) кошти на відшкодування шкоди, заподіяної внасоідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 8691 (вісім тисяч шістсот дев`яносто одна) гривня 64 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп., а всього: 10793 (десять тисяч сімсот дев`яносто три) гривні 64 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 06.07.2020р.

Суддя І. В. Третьякова