Ухвала

від 06.07.2020 по справі 490/2479/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_4 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2019 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018150410000152.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, яке було вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018150410000152, повернути вказане майно його власнику ОСОБА_4 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник третьоїособи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт, ОСОБА_5 вважає, що ухвала слідчого судді прийнята із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України, що стало перешкодою суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_6 надійшло до Центрального районного суду м. Миколаєва 09.08.2019 р., а розглянуто слідчим суддею лише 20.08.2019 р., тобто слідчим суддею не додержано строки, а власника майна не повідомлено про судове засідання.

А ні в клопотанні слідчого, а ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вищенаведені документи, а також яким чином могло вказане майно бути використане, як знаряддя вчинення злочину, які конкретно сліди злочинної діяльності зберегла на собі комп`ютерна техніка, які саме конкретні відомості збереглися на мобільних телефонах та сім-картках власника майна. Відтак, не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Майно, вказане в ухвалі під номерами 7, 9, 11, 12 та 14, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, як захід забезпечення кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018150410000152, вже має статус речового доказу у іншому кримінальному провадженні. Так, на підставі ухвали Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08.04.2019 р. надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019150280000124. 17.04.2019 р. зазначені в ухвалі документи було отримано у ОСОБА_4 та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019150280000124, оскільки на думку слідчого судді, є безпосередньо предметом злочину у вказаному провадженні за ч. 1 ст. 366 КК України, про що стороні обвинувачення було достаменно відомо.

Документи, зазначені в ухвалі під № № 1, 4, 5, не стосуються фактів розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018150410000152, документи за № № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 26, не мають відношення до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018150410000152, і не містять інформації, що може бути досліджена та використана у вказаному кримінальному провадженні, а стосуються подій 2019 року, які є предметом розслідування у іншому кримінальному провадженні.

Слідчим суддею накладено арешт на майно, яке не вилучалося слідчим під час обшуку.

На думку апелянта, вказані порушення свідчать про розгляд судом клопотання без дослідження процесуальних документів, без дослідження доказів, якими сторона обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання мала б доводити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

Накладення арешту на дане майно в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018150410000152, не виправдовує втручання у права та свободи власника майна, а дає достатні підстави вважати, що обшук і арешт майна є незаконним втручанням правоохоронних органів у приватне життя осіб та спрямоване на незаконне перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю, обмежуючи їх права та свободи.

Зазначає, що клопотання про арешт майна було подано слідчим, а не прокурором, як передбачено для третіх осіб у кримінальному провадженні ч. 2 ст. 64-2 КПК України, що слідчим судею також проігноровано.

На порушення ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглянуто слідчим суддею без участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Звертає увагу на те, що відомості до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні внесено 01.08.2018 р., арешт майна здійснено 20.08.2019 р. (більше ніж через рік), тобто тривалість проведення досудового розслідування не відповідає критеріям розумного строку, визначеного ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Стороною обвинувачення не надано доказів ймовірної причетності посадових осіб ТОВ «Штандарт МК», чи взагалі будь-яких осіб до кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018150410000152, з серпня 2018 року жодній особі про підозру не повідомлено, винних осіб не встановлено.

Вилучений під час обшуку системний блок є невід`ємною частиною комп`ютерної техніки, якою користувалися усі члени родини ОСОБА_4 . У зв`язку з переведенням усіх закладів освіти на дистанційне навчання неповнолітній син ОСОБА_4 ОСОБА_7 , який є учнем школи, та дружина ОСОБА_8 , яка займає посаду методиста вищої категорії деканату факультету менеджменту і бізнесу у Відокремленому підрозділі «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтва» з 12.03.2020 р. позбавлені можливості дистанційно працювати та навчатися через вилучення та арешт комп`ютерної техніки, флеш-носіїв.

Крім того, на комп`ютерній техніці та флеш-носіях зберігається увесь архів сімейних фотокарток з 2009 року, медичні документи усієї родини, інформація, необхідна для використання у роботі ОСОБА_8 .. Арешт мобільних телефонів, що належать дружині та сину ОСОБА_4 обмежило їх право на вільне спілкування під час карантину, оскільки їх вільне пересування, як і пересування інших громадян України, обмежено на державному рівні. Крім того, на вказаних телефонах зберігався архів з номерами контактних телефонів медичних закладів та лікарів, які надавали та періодично надають медичну допомогу ОСОБА_4 , який 04.11.2016 р. переніс інфаркт міокарда, хворіє на хворобу серця та потребує постійного нагляду лікарів.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018150410000152, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи, а саме директор ТОВ «Штандарт МК» ОСОБА_4 , співзасновник ТОВ «Штандарт МК» ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, а також іншими невстановленими особами, систематично здійснюють міжнародні передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, в порушення встановленого порядку, із використанням юридичних осіб, які виступали декларантами, зокрема ТОВ «ИРИНА и КО» (ЄДРПОУ 24786867 адреса: м. Миколаїв, вул. Шевченко, буд. 51).

06.12.2016 р. директор ТОВ «Штандарт МК» ОСОБА_4 , із використанням вищезазначеного декларанта, на підставі ВМД № 504070000/2016/009010 здійснив в Миколаївській митниці ДФС митне оформлення та відправку вантажу, а саме «частин газотурбінного двигуна промислового використання ДТ-70П ГПА-Ц-6, 3: Форсунка (Паливна) пускова, тип Р77038004», у кількості 100 штук, на адресу «BEIJING AERO-TECH INTERNATIONAL TRADING CO. LTD, China».

При цьому, ОСОБА_4 відповідно до доданої до зазначеної ВМД технічної довідки №14/11-01 від 14.11.2016 р., під час здійснення митного оформлення та митного контролю, вищезазначені предмети задекларовані, як товари цивільного призначення, що призначені для газотурбінних двигунів промислового призначення ДТ-70П, що використовуються для приводів електрогенераторів, нагнітачів газу.

Однак, відповідно до висновку Державної служби експортного контролю України та Довідки щодо попередньої ідентифікації товарів від ДП НВК «Зоря-Машпроект», зазначене газотурбінне обладнання, а саме форсунки пускові типу Р77038004 є спеціальним товаром, призначеним для використання у складі головного газотурбінного агрегату М15, який призначений для приведення в рух військового корабля проекту №1241РЭ, типу «Молнія», крім того, зазначені форсунки пускові типу Р77038004 є спеціально призначеним компонентом для надводних військових кораблів, про що зазначено в підпозиції ML9.a.1 Додатку до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», який затверджений постановою КМУ №1807 від 20.11.2003 р. та відповідно до якого, відноситься до категорії товарів військового призначення та підлягає державного експортному контролю.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2019 року директор ТОВ «Штандарт МК» ОСОБА_4 співпрацював з компанією «SAMJEONG TURBINE CO., LTD» (Республіки Корея).

02.02.2019 р. директор ТОВ «Штандарт МК» ОСОБА_4 , із використанням вищезазначеного декларанта, на підставі ВМД № 504170/2019/0019 здійснив в Київській митниці ДФС митне оформлення та відправку вантажу, а саме підшипники А-32122Б5Т2 в кількості 4 штук, А-1176724Б3Т2 в кількості 10 штук та 5-1126926Р2 в кількості 8 штук на адресу: «SAMJEONG TURBINE CO., LTD» (Республіки Корея).

При цьому, ОСОБА_4 відповідно до доданої до зазначеної ВМД технічної довідки №05/02-01 від 05.02.2019 р., під час здійснення митного оформлення та митного контролю, вищезазначені предмети задекларовані, як товари цивільного призначення, що призначені для газотурбіних двигунів промислового призначення ДТ-70П, що використовуються для приводів електрогенераторів, нагнітачів газу.

Однак, відповідно до листа від ДП НВК «Зоря-Машпроект» № 13/1/1397 від 22.02.2019 р., зазначене газотурбінне обладнання, а саме підшипники А-32122Б5Т2, А-1176724Б3Т2 та 5-1126926Р2 є спеціальним товаром, призначеним для використання у складі газотурбінних двигунів військового призначення з маркуванням ДС77, ДС71, ДП71, ДП 73, ДП79. Крім того, зазначені підшипники є спеціально призначеним компонентом для газотурбінних двигунів надводних військових кораблів, про що зазначено в позиції ML9.a.1 Додатку до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», який затверджений постановою КМУ №1807 від 20.11.2003 р. та відповідно до якого, відноситься до категорії товарів військового призначення та підлягає державного експортному контролю, а також відповідно до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання», затвердженого постановою КМУ №86 від 28.01.2004 р., відносяться до категорії товарів подвійного використання та підлягає державному експортному контролю.

03.03.2017 р. директор ТОВ «Штандарт ОСОБА_4 , із використанням вищезазначеного декларанта, на підставі ВМД № 504170/2017/002177 здійснив в Київській митниці ДФС митне оформлення та відправку вантажу, а саме «частин газотурбінного двигуна промислового використання ДТ-70П ГПА-Ц-6, клапани дросельні, АРТ П79088006, у кількості 2 штуки, на адресу: «CHINA SHIPBUILDING OFFSHORE INTERNATIONAL CO.»,LTD.

При цьому, ОСОБА_4 , під час здійснення митного оформлення та митного контролю, вищезазначені предмети задекларовані, як товари цивільного призначення.

Однак, відповідно до довідки щодо попередньої ідентифікації товарів від ДП НВК «Зоря-Машпроект», зазначене газотурбінне обладнання, а саме аварійні клапани зливу П79088006 є спеціальним товаром, призначеним для використання у складі головного газотурбінного двигуна ДП79, що входить до складу головного газотурбінного агрегату (ГТГА) М79, який спеціально призначений для приведення в рух судна на повітряній подушці ВМС Китаю, про що зазначено в підпозиції ML9.a.1 Додатку до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», який затверджений постановою КМУ №1807 від 20.11.2003 р. та відповідно до якого, відноситься до категорії товарів військового призначення та підлягає державного експортному контролю.

Зазначається, що ТОВ «Штандарт МК» не звертались до висновку Державної служби експортного контролю України для отримання висновку експертизи по ідентифікації форсунки пускової типу Р77038004, підшипників: А-32122Б5Т2, А-1176724Б3Т2 та 5-1126926Р2, клапанів АРТ П79088006 та не зареєстроване, як суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів, що є порушенням встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Також за результатами проведених у кримінальному провадженні слідчих (розшукових) дій, встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з іншими встановленими та невстановленими особами, систематично здійснює замовлення на виготовлення інших деталей для газотурбінних двигунів, а саме: комплектів лопаток для газотурбінних двигунів, заготовок для їх виготовлення, жарових труб, складових паливної апаратури газотурбінних двигунів, іншого корабельного обладнання, а також газотурбінного обладнання, що використовується при ремонті ГТД виробництва ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект», яке в подальшому незаконно вивозиться з території України, з порушенням встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, не маючи відповідного дозволу висновку Державної служби експортного контролю України.

Також встановлено, що ОСОБА_4 організував тимчасове його зберігання за місцем свого проживання, в транспортних засобах, якими він користується, а також в орендованих ним складських приміщеннях, де відбувається його упакування для подальшої міжнародної передачі.

Крім того, згідно отриманої інформації, ОСОБА_4 , окрім вищезазначеного обладнання, може зберігати у вказаних місцях документи щодо митного оформлення та відправки вантажів за митними деклараціями ВМД № 504070000/2016/009010 та№ 504170/2019/0019, № 504170/2017/002177 контракти, інвойси, специфікації, технічні довідки, технічні паспорти, в т.ч. креслення щодо серійного виробництва державним підприємством НВКГ «Зоря»-«Машпроект» газотурбінної продукції; листи та чорнові записи, щодо виконання замовлень на виготовлення газотурбінної продукції виробництва ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»; комп`ютерну техніку (планшети, ноутбуки, флеш-накопичувачі); мобільні телефони та сім-карти мобільних операторів (якими користується ОСОБА_4 для зв`язку та координації з іншими особами).

08.08.2019 р. на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.08.2019 р. за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, внаслідок чого виявлено та вилучено майно.

09.08.2019 р. на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Клопотання мотивоване тим, що арешт вказаного майна та документів є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. При цьому для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, проведення експертиз. Крім того, є всі підстави вважати, що вилучені в ході обшуку речі та документи відповідають критеріям зазначеним у ст.98 КПК України.

Врахувавши вимоги ч. ч. 1, 3 ст. 170 КПК України та вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що дане майно є предметом кримінального правопорушення, а також зберегло на собі його сліди та в подальшому може бути використане в якості доказу.

Враховуючи, що представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та прокурором подані клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, апеляційний суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 406 КПК України, ухвалює рішення за результатами письмового провадження. Вивчивши матеріали, надані судом, та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до ЄРДР за №42018150410000152 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, за фактом того, що службові особи, а саме, директор ТОВ «Штандарт МК» ОСОБА_4 , співзасновник ТОВ «Штандарт МК» ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, а також іншими невстановленими особами, систематично здійснюють міжнародні передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, в порушення встановленого порядку, із використанням юридичних осіб, які виступали декларантами, зокрема ТОВ «Ирина и КО».

08.08.2019 р. під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.08.2019 р. за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, внаслідок чого виявлено та вилучено додаток № 1 до Договору № USE-16.3-148 р/к-15, видаткову накладну № РН 0000001 від 12.04.2016 р., видаткову накладну № РН 0000001 від 12.04.2016 р., договір поставки № 17/12-01ШМК від 17.12.2015 р., додаток № 1 до договору № 17/12-01ШМК від 11.12.2015 р., договір купівлі-продажу № 07/11/18 від 02.11.2017 р., лист № 11/02-01 від 11.03.2019 р., заяву від 26.03.2019 р. № 26/03-01, лист від 08.02.2019 р. № 08/02-01, копію акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі на багажу, копія паспорту (підшипник 5-1126926Р2), копію паспортів підшипників № А-1176724Б3Т2 та А НОМЕР_1 , відвантажувальну специфікація за контрактом № 01/-6/ВИШ-18, документ «Invoice» № 05/02-01 від 05.02.2012 р., копію технічної довідки від 05.02.2019 р. № 05/02-01, копію пакувального листа № 1/1 від 05.02.2019 р., копія ухвали суду № 482/644/19 від 15.04.2019 р., заяву від 26.03.2019 р. № 26/03-01, акт № 657 від 02.04.2019 р., супровідний лист від 02.04.2019 р. № 657 з додатком висновком експертного дослідження № 657, пояснювальну записку від 22.04.2019 р. № 22/04/-04, довідник по експертному контролю з нотатками позаду, документ, який починається словами «Сделка № 1», документ, який починається словами «Турбо-генератор ГТ-6000», документ, який починається тестом «Турбогенератор ГТ-6000» з рукописним текстом «отправлено», контракт № 01-06/ВИШ-18 від 12.06.2018 р. з додатками, мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «МТС» НОМЕР_3 , мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , 2 флеш-носія «Kingston» DTSE9 16 Gb, флеш-носій «Kingston» DTSE9 32 Gb, флеш-носій «Kingston» DTSWIVL 32 Gb, комп`ютерний системний блок «Logic Power», додаток № 7 від 14.02.2017 р., додаток № 5 від 27.09.2019 р.

Постановами старшого слідчого СВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_11 від 19.08.2019 р. та від 03.09.2019 р. вказані документи та комп`ютерний системний блок «Logic Power» визнані речовими доказами.

Оскільки встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об`єктивні дані, які вказують на те, що виявлені та вилучені документи та комп`ютерний системний блок «Logic Power» відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, на думку апеляційного суду, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого в цій частині та накладення арешту на вказане майно.

Твердження апелянта про те, що жодній особі не повідомлено про підозру, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки за положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що має місце у даному випадку.

Слід зауважити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Разом з тим, слідчий суддя, на думку апеляційного суду, дійшов невірного висновку про наявність підстав для арешту мобільного телефону «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «МТС» НОМЕР_3 , мобільного телефону «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , 2 флеш-носіїв «Kingston» DTSE9 16 Gb, флеш-носія «Kingston» DTSE9 32 Gb, флеш-носія «Kingston» DTSWIVL 32 Gb, оскільки всупереч вимог ст. ст. 170, 171 КПК України в клопотанні слідчого, погодженого з прокурором, відсутні правові підстави та обґрунтування необхідності накладення арешту на вказане майно, не надано доказів того, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом.

Відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню.

Керуючись ст. ст. 404, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2019 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018150410000152, скасувати.

Постановити нову ухвалу. Клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1) додаток № 1 до Договору № USE-16.3-148 р/к-15 на 1-му арк.;

2) видаткову накладну № РН 0000001 від 12.04.2016 р., на 1-му арк.;

3) видаткову накладну № РН 0000001 від 12.04.2016 р., на 1-му арк.;

4) договір поставки № 17/12-01ШМК від 17.12.2015 р., на 3-х арк.;

5) додаток № 1 до договору № 17/12-01ШМК від 11.12.2015 р., на 1-му арк.;

6) договір купівлі-продажу № 07/11/18 від 02.11.2017 р., з додатками на 7-ми арк.;

7) лист № 11/02-01 від 11.03.2019 р., на 1-му арк.;

8) заяву від 26.03.2019 р. № 26/03-01, на 1-му арк.;

9) лист від 08.02.2019 р. № 08/02-01, на 1-му арк.;

10) копію акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі на багажу, на 3-х арк.;

11) копію паспорту (підшипник 5-1126926Р2), на 1-му арк.;

12) копію паспортів підшипників № А-1176724Б3Т2 та А-32122Б5Т2 на 1-му арк.;

13) відвантажувальну специфікацію за контрактом № 01/-6/ВИШ-18, на 1-му арк.;

14) документ «Invoice» № 05/02-01 від 05.02.2012, на 1-му арк.;

15) копію технічної довідки від 05.02.2019 № 05/02-01, на 2-х арк.;

16) копію пакувального листа № 1/1 від 05.02.2019, на 1-му арк.;

17) копію ухвали суду № 482/644/19 від 15.04.2019, на 3-х арк.;

18) заяву від 26.03.2019 № 26/03-01, на 1-му арк.;

19) акт № 657 від 02.04.2019, на 1-му арк.;

20) супровідний лист від 02.04.2019 № 657 з додатком висновком експертного дослідження № 657, на 21-му арк.;

21) пояснювальну записку від 22.04.2019 № 22/04/-04, на 2-х арк.;

22) довідник по експертному контролю, на 3-х арк., з нотатками позаду;

23) документ, який починається словами «Сделка № 1», на 1-му арк.;

24) документ, який починається словами «Турбо-генератор ГТ-6000», на 1-му арк.;

25) документ, який починається тестом «Турбогенератор ГТ-6000», на 1-му арк., з рукописним текстом «отправлено»;

26) контракт № 01-06/ВИШ-18 від 12.06.2018, з додатками на 11-ти арк.;

27) комп`ютерний системний блок чорного кольору «Logic Power»;

28) додаток № 7 від 14.02.2017, на 1-му арк.;

29) додаток № 5 від 27.09.2019, шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3