Номер провадження: 11-сс/813/1002/20
Номер справи місцевого суду: 492/431/20 1-кс/492/199/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 к
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника відділу освіти, молоді та спорту Арцизької районної державної адміністрації ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 21.05.2020 року, якою було задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020160220000099 від 27.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 21.05.2020 року було задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020160220000099 від 27.03.2020 року, та накладений арешт на міні-футбольне поле зі штучним покриттям Задунаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів, за адресою: с. Задунаївка Арцизького району Одеської області, вул. Шкільна, буд. № 102, із забороною будь-яким особам проводити ремонтні та будівельні роботи.
Зміст вимог апеляційної скарги та заперечень.
В апеляційній скарзі начальник відділу освіти, молоді та спорту Арцизької районної державної адміністрації ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, посилаючись на те, що у клопотанні не доведено про необхідність арешту майна та про наявність ризиків знищення та пошкодження майна.
Слідчий суддя не врахував, що:
- міні-футбольне поле не є предметом та знаряддям злочину;
- службові особи відділу освіти, молоді та спорту Арцизької районної державної адміністрації не мають жодного процесуального статусу та не були допитані у якості свідків;
- арештоване майно не є доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при накладення арешту на майно не врахував наслідки арешту майна для інших осіб, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності для власника майна.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та ухвалу слідчого судді залишити без змін, так як висновки суду про необхідність накладення арешту на майно є обґрунтованими.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ч.ч.3-5 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно положень ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та співрозумність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Апеляційний суд,дослідивши клопотанняслідчого танадані донього матеріали,а також дослідившидоводи апеляційноїскарги вважає,щопідстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Так, в клопотанні слідчого в обґрунтування вимог арешту майна зазначено, що слідчим відділом Арцизького ВП ГУ НП в Одеській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160220000099 від 27.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, стосовно невстановлених осіб, за фактом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення офіційних документів при будівництві міні-футбольного поля зі штучним покриттям Задунаївської ЗОШ 1-3 ступенів Арцизького району, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Зокрема, 22.12.2018 відділом освіти, молоді та спорту Арцизької РДА, в особі начальника відділу ОСОБА_7 , укладено з ТОВ «Одесміськбуд» в особі директора ОСОБА_8 , укладено наступні договори: договір №1/20/12 від 22.12.2018 на капітальний ремонт міні- футбольного поля зі штучним покриттям Задунаївської ЗОШ 1-3 ступенів, за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Задунаївка, вул. Шкільна, 102. Вартість робіт за вказаним договором складає 1 454 503,21 грн.; договір №1/03/2019 від 14.03.2019 на капітальний ремонт благоустрою та огородження міні-футбольного поля зі штучним покриттям Задунаївської ЗОШ 1-3 ступенів, за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Задунаївка, вул. Шкільна, 102. Вартість робіт за вказаним договором складає 390 525,68 грн. Тобто загальна вартість капітального ремонту міні-футбольного поля зі штучним покриттям складає 1 845 028,89 грн.
Грошові кошти за проведення капітального ремонту міні-футбольного поля перераховані у повному обсязі на рахунки підрядника платіжними дорученнями №2 від 22.12.2018, №8 від 22.12.2018, №8 від 21.03.2019, №10 від 23.04.2019, №89 від 25.07.2019.
20.03.2020 року прокурором під час проведення огляду міні- футбольного поля зі штучним покриттям Задунаївської ЗОШ 1-3, виявлено численні недоробки при проведенні будівництва: штучне покриття на всій площі поля має впадини, тротуарна плитка частково «просіла», тощо. Вказане міні-футбольне поле постановою прокурора від 24.04.2020 визнано речовим доказом.
Крім того, під час вивченням матеріалів кримінального провадження, а саме актів №№1,2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року встановлено, що низка матеріалів для будівництва міні-футбольного поля зі штучним покриттям Задунаївської ЗОШ 1-3 ступенів, придбавались за завищеними цінами.
06.05.2020 під час допиту директора Задунаївської школи ОСОБА_9 встановлено, що на початку квітня 2020 року до школи приїздили двоє осіб з технагляду та після огляду стадіону сказали їй що стадіон недороблений та потребує додаткових робіт. Вказана комісія з`явилась для огляду стадіону після проведення огляду міні- футбольного поля прокурором 20.03.2020 року.
Таким чином, в клопотанні в обґрунтування підстав та мети для арешту майна, відповідно до приписів ст. 170 КПК України, було зазначено, що арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження речового доказу, який може бути використаний для встановлення обставин по кримінальному провадженню, а також арешт необхідний для запобіганню ризиків його псування, перетворення, перероблення.
Апеляційний суд вважає, що клопотання слідчого відповідає приписам норм кримінального процесуального закону, посилання в апеляційній скарзі на його невідповідність цим приписам, не можуть бути взяті до уваги (а.п.1-23).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про те, що слідчий суддя розглянув клопотання повно, всебічно та об`єктивно, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно.
В оскаржуванійухвалі слідчийсуддя,обґрунтовуючи задоволенняклопотання прокурорапро накладенняарешту намайно,дійшов допереконання проте,що майноможе зберігатина собісліди злочину,в зв`язкуз чим можебути використанедля встановленняобставин покримінальному провадженню,в в`язкуз чимслідчий суддяне встановивпідстав для відмови в задоволені клопотання.
Виходячи із зазначених у клопотанні фактичних обставин кримінального правопорушення, на думку апеляційного суду, слідчий суддя мав підстави дійти до висновку про те, що вилучене майно може містити відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 366 КК України, що має бути перевірено органами досудового розслідування при проведенні відповідного експертного дослідження.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у клопотанні слідчого належним чином розкрито відношення майна до предмету кримінального провадження, у зв`язку з чим процесуальний статус зазначеного у клопотанні майна, як речового доказу, є визначеним відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскільки постановою слідчого від 24.04.2020 року, міні-футбольне поле визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на міні-футбольне поле для забезпечення збереження доказу, так як воно може зберігати докази, необхідні для встановлення обставин кримінального провадження, знаходять своє підтвердження.
Крім того, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що арешт необхідний для запобіганню ризиків псування, перетворення та перероблення майна, з урахуванням того, що 06.05.2020 під час допиту директора Задунаївської школи ОСОБА_9 встановлено, що на початку квітня 2020 року до школи приїздили двоє осіб з технагляду та після огляду стадіону повідомили, що стадіон недороблений та потребує додаткових робіт.
Отже вжиттязаходу забезпеченнякримінального провадження,шляхом накладанняарешту намайно,є необхіднимзапобіжним заходом,передбаченим зазначениминормами закону, оскількиу випадку псування,перетворення таперероблення майнаможуть настати негативні наслідки.
На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин справи, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що для розслідування цього кримінального провадження на даній стадії досудового слідства, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження саме в такому виді відповідатиме положенням ст. 2 КПК України.
Крім того, на думку апеляційного суду, слідчий суддя в повній мірі врахував співмірність обмеження права власності та наслідки арешту майна для власника майна, на які наголошував в апеляційній скарзі апелянт, з урахуванням того, що користування міні-футбольним полем не забороняється.
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що існує сукупність правових підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є речовим доказом, подальше проведення досудового слідства зазначеного кримінального правопорушення не виявляється за можливе без застосування арешту майна, як це передбачено ст. 170 КПК України.
При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відповідно довимог ст.173ч.2КПК України,дослідив наданідо клопотанняматеріали, таприйшов дообґрунтованого висновку,що органами досудового розслідування надано достатньо доказів,що вказують на вчинення кримінального правопорушення,вилучене майно є речовим доказом кримінального правопорушення. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді була обґрунтовано зазначена наявність правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України.
З урахуванням наведеного, згідно вимог ст. 407ч.3 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для її скасування.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 170, 171, 173, 370-372, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу начальника відділу освіти, молоді та спорту Арцизької районної державної адміністрації ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 21.05.2020 року, якою було задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020160220000099 від 27.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 06.07.2020 року, о 16 годині 00 хвилин, в залі судових засідань № 10 Одеського апеляційного суду.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2020 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 90249924 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Грідіна Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні