Рішення

від 27.04.2020 по справі 757/47174/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47174/19-ц

Категорія 79

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

27 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Соколова О.М.

при секретарі - Проскурні А.Г.,

справа № 757/47174/19-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Держаного підприємства Науково-дослідного інституту Буран про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

У 2019 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Науково-дослідний інститут Буран середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що він з 29.03.1999р. працював інженером-конструктором в ДП НДІ Буран . 04.09.2013р. позивач був звільнений з роботи за угодою сторін на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України. В порушення вимог закону відповідачем належні при звільненні суми виплачені не були, в зв`язку чим, позивач просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого на день розгляду справи становить 101454 грн. 12 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати у сумі 11353 грн. 83 коп. На даний час позивачу заборгованість не виплачена, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

В судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, пояснень або заперечень стосовно позову не надав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач з 29.03.1999р. працював інженером-конструктором в ДП НДІ Буран . 04.09.2013р. позивач був звільнений з роботи за угодою сторін на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією сторінок трудової книжки останнього.

В день звільнення позивач не отримав заборгованість по заробітній платі та з ним не було проведено відповідного розрахунку.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, провадиться в день звільнення, що передбачено ст.116 КЗпП України. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України).

Згідно з ст.117 КЗпП України у випадку невиплати власником або уповноваженим органом (керівником) належних звільненому працівнику сум в терміни, вказані в ст.116 КЗпП України, підприємство повинно виплаті працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з позовної заяви позивачу не було виплачено суму заборгованості на день звільнення, у зв`язку з чим він звертався до суду яким було видано судовий наказ у справі №757/25422/13-ц від 23.01.2014 р. про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, рішенням суду №757/1737/14-ц від 13.03.2014 р. про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати (за період з 05.09.2013 р. по 13.03.2014 р.), рішення суду №757/15311/15-ц від 06.10.15 р. про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (за період з 14.03.2014 р. по 10.08.2015 р.)та виконавчий лист №757/48964/16-ц від 13.06.2017 р. про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати (за період з 11.08.2015 р. по 06.10.2016 р.).

Оскільки заборгованість до цього часу не була виплачена, позивач звернувся до суду за виплатою середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати (за період з 07.10.2016 р. по даний час) та на компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (за період з 11.08.2015 р. по 03.09.2019).

Як вбачається з розрахунку позивача сума заборгованості з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 07.10.2016 по 03.09.2019р. становить 101454 грн. 12 коп. та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати за період з11.08.2015 по 03.09.2019 року складає у сумі 11353 грн. 83 коп.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 ""Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"" вбачається, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, відповідно до вимог закону, відповідач зобов`язаний виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Позивач просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 03.09.2019. становить 101454 грн. 12 коп. (724 дні затримки х 140,13 грн. середньоденна зарплата = 101454 грн. 12 коп.) та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (за перісд з 11.08.2015 р. по 03.09.2019р.) який станом на 03.09.2019. становить 11353 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 81 УПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, виходячи з вище викладеного, наявні обґрунтовані підстави стверджувати про порушення прав позивача на своєчасне отримання ним належних до сплати йому коштів.

Відповідач не надав жодних доказів виплати позивачу заборгованості по заробітній платі.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Держаного підприємства Науково-дослідного інституту Буран про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки при поданні позову до суду позивач відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір був звільнений від його сплати, згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 94,116,117 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215,224 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Науково-дослідного інституту Буран про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут Буран на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 101454 грн. 12 коп. та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати в розмірі 11353 грн. 83 коп.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут Буран в дохід держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство Науково-дослідний інститут Буран (03150, м. Київ, вул. Німецька,1/32, ЄДРПОУ 14315150 )

Суддя О.М.Соколов