Постанова

від 02.07.2020 по справі 418/4584/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 418/4584/19

Провадження № 22-ц/810/141/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Стахової Н.В.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря

судового засідання: Пономарьової В.С.

за участю представника позивача - адвоката Компанійця Вячеслава Валерійовича

відповідача ОСОБА_1

учасники справи: позивач - ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Міловського районного суду Луганської області від 16 січня 2020 року, ухваленого Міловським районним судом Луганської області у складі судді Гуцола М.П. у приміщенні того ж суду

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом

встановив:

У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Міловського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть виданого Марківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 00023110904 від 12.06.2019. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 4422886600:11:004:0005, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,7600 га, розташованої на території Стрільцовської сільської ради Міловського району Луганської області та земельної ділянки кадастровий номер 4422886600:11:004:0006, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,3700 га, розташованої на території Стрільцівської сільської ради Міловського району Луганської області. Заповіт відсутній, також відсутні спадкоємці першої та другої черги за законом.

Позивач є спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_3 - як двоюрідний брат спадкодавця.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 шляхом подачі заяви про прийняття спадщину нотаріусу та 05.09.2018 року приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Наталією Миколаївною була зареєстрована спадкова справа № 101-2018/02-14.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 18.07.2019 по справі № 417/8540/19, заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишено без розгляду. Роз`яснено заявнику його право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Наталією Миколаївною вих. № 1965 від 02.10.2019, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що позивачем не було надано нотаріусу документів, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем та через наявність іншого спадкоємця за законом тієї ж черги - ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач просив суд першої інстанції встановити факт, що ОСОБА_2 є двоюрідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частки земельних ділянок: кадастровий номер 4422886600:11:004:0005 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,7600 га, розташованої на території Стрільцовської сільської ради Міловського району Луганської області та кадастровий номер 4422886600:11:004:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,3700 га, розташованої на території Стрільцівської сільської ради Міловського району Луганської області.

Рішенням Міловського районного суду Луганської області від 16 січня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом було задоволено. Суд встановив факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між братом та двоюрідним братом. Визнав за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 4422886600:11:004:0005, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,7600 га, розташованої на території Стрільцовської сільської ради Міловського району Луганської області у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнав за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 4422886600:11:004:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,3700 га, розташованої на території Стрільцовської сільської ради Міловського району Луганської області у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на нього, в якій посилаючись порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Доводами апеляційної скарги є те, що під час судового розгляду не було встановлено жодного доказу на підтвердження родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , довідки та копії витягів з актових записів не підтверджують факт родинних відносин, оскільки достовірно не можливо простежити родинні лінії. Також відповідач не погоджується з поясненнями свідків, що викладені у рішенні суду, вважає, що останні не давали ті покази, що викладені у судовому рішенні.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Відповідач у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення скаржника, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у достатній мірі.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивача серія НОМЕР_1 , виданого повторно Октябрським районним бюро ЗАЦС Кустанайської області Казахської РСР від 30.06.1989 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в з/с ім. Вільямса Октябрського району Кустанайської області Казахської РСР, актовий запис № 94 від 01.08.1962, у графі батько міститься запис - ОСОБА_5 , национальность - белорус (російською мовою), у графі мати - ОСОБА_6 , национальность - украинка (російською мовою).

Відповідно до довідки, виданої Відділом реєстрації актів цивільного стану ГУ Аппарат акима Карасуского района Республіки Казахстан від 31.01.2019 № 09-38/215, в архіві відділу наявний актовий запис про укладення шлюбу за № 29 від 01 серпня 1962 року, складений Жекекольською сільською радою Октябрського району Кустанайської області, між мовою оригіналу: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , национальность - белорус, и ОСОБА_6 (дошлюбне ОСОБА_6 ) национальность - украинка , тобто дошлюбне прізвище матері позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 01.03.2000 року виконкомом Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області, мати позивача - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до довідки, виданої Стрільцівською сільською радою Міловського району Луганської області від 14.05.2019 № 408, надати відомості щодо актового запису про народження ОСОБА_6 , 1938 р.н., не має можливості, оскільки архівний фонд по господарських книг починається з 1943 року.

З листа Міловського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 14.05.2019 № 459/17.20-09, в Державному реєстрі актів цивільного стану відсутній запис про народження матері заявника - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та запис про народження батька спадкодавця - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки книги державної реєстрації актів цивільного стану та метричні книги за 1937, 1938 рік по Міловському району Луганської області передано на постійне зберігання до держаного архіву м. Луганськ, який знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Як вбачається з копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, виданого Марківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 00023126534 від 13.06.2019, спадкодавець ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Стрільцівка Міловського району Луганської області, у відомостях про батька міститься запис - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у відомостях про матір - ОСОБА_10 .

Копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, виданого Марківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 00023110789 від 12.06.2019, підтверджується, що батько спадкодавця - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відповідно до довідки № 1012 від 28.11.2019 року, виданої ВК Стрільцівської сільської ради Міловського району Луганської області встановлено, що за архівними даними згідно запису по господарської книги за 1953-1955 роки дід позивача ОСОБА_11 , 1912 року народження, являвся головою домогосподарства та мав наступний склад сім`ї: ОСОБА_12 - дружина; ОСОБА_9 - син; ОСОБА_13 - донька; ОСОБА_6 - донька; ОСОБА_14 - син; ОСОБА_15 - син.

Також судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 4422886600:11:004:0005 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,7600 га, розташованої на території Стрільцовської сільської ради Міловського району Луганської області та земельної ділянки кадастровий номер 4422886600:11:004:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,3700 га, розташованої на території Стрільцівської сільської ради Міловського району Луганської області.

Встановлено, що спадкодавець заповіт не склав, спадкоємці першої та другої черги за законом відсутні.

В строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, позивач спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв, подавши нотаріусу відповідну заяву про прийняття спадщини, та 05.09.2018 приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Наталією Миколаївною була зареєстрована спадкова справа № 101-2018/02-14.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Наталією Миколаївною вих. № 1965 від 02.10.2019, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що позивачем не було надано нотаріусу документів, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем та через наявність іншого спадкоємця за законом тієї ж черги - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеного законом.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За містом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

В силу ч. 4 ст. 1266 ЦК України, двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, які б підтверджували факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вказаний факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 , який є двоюрідним братом позивача та ОСОБА_17 , яка є дружиною ОСОБА_14 , який у свою чергу доводився братом матері позивача ОСОБА_6 .

Твердження скаржника про те, що вказані свідки не давали показань, як зазначено у рішенні суду, не приймаються до уваги, оскільки записом фіксування судового засідання підтверджується, що ОСОБА_16 пояснив, що він є двоюрідним братом позивача по лінії батька ОСОБА_15 , який є рідним братом ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_17 також підтвердила, що батьками позивача були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дошлюбне прізвище якої - ОСОБА_6 , як і її рідного брата ОСОБА_9 .

Посилання скаржника на те, що вказані свідки є родичами позивача, що викликає сумнів у їх показаннях, також до уваги не приймаються, оскільки вказані свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань.

Будь-яких доказів на спростування показань свідків, відповідачем не надано.

До того, ж з довідки , виданої Відділом реєстрації актів цивільного стану ГУ Аппарат акима Карасуского района Республіки Казахстан від 31.01.2019 року вбачається що 01.08.1962 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений шлюб.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивач довів факт, що він є двоюрідним братом спадкодавця ОСОБА_3 по лінії своєї матері - ОСОБА_6 та батька спадкодавця - ОСОБА_9 , які відповідно між собою були рідними сестрою та братом, а отже, позивач як спадкоємець третьої черги за законом має право на Ѕ частку спадкового майна.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Міловського районного суду Луганської області від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України цей строк продовжується до закінчення дії такого карантину.

Повний текст постанови складено - 06 липня 2020 року.

Головуючий Н.В. Стахова

Судді: О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко