Рішення

від 08.07.2020 по справі 300/958/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. справа № 300/958/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Західрембуд" про надання дозволу на реалізацію майна, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Західрембуд" про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг, який виник на підставі постанов Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справах №809/1993/15, 0940/1986/18. Вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до погашення боргу. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду з позовною вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Західрембуд" , що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження у справі відповідачу направлялася судом на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку "за інших причин", рекомендований лист №7650100813041 (а.с.33).

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу, однак відзив ним не подано.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західрембуд" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, зареєстроване, як юридична особа та взяте на облік, як платник податків (а.с.33, 34).

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в сумі 143264,35 грн. (а.с.9)

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідачем не погашено податковий борг в розмірі 143264,35 грн., на суму якого позивач просить отримати дозвіл на його погашення за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі згідно акту опису майна №12/51-17 від 10.05.2019 (а.с.15).

Податковий борг виник за наслідками несплати податкових зобов`язань за платежами: орендна плата з юридичних осіб (згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 в справі №809/1993/15) в сумі 14964,62 грн.; орендна плата з юридичних осіб (згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 в справі № 0940/1986/18) в сумі 127128,40 грн., в тому числі 1853,66 грн. пені та 2302,50 грн. штрафних санкцій; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 в справі № 0940/1986/18) в сумі 1171,33 грн.(а.с.9, 39-45).

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачем не сплачено у встановлені строки податковий борг, а судові рішення про стягнення сум вказаного податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить не виконані.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворює податковий борг.

У відповідності до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункти 89.1.1, 89.1.2 вказаної статті Кодексу).

Відповідно пункту 89.2 зазначеної статті Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до матеріалів справи, податковим керуючим на підставі рішення начальника Калуського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області про опис майна у податкову заставу від 21.03.2019 №743/10/09-19-51-17-20 здійснено опис майна та зареєстровано податкову заставу, про що складено акт опису майна №12/51-17 від 10.05.2019, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с.28-32).

Також, судом встановлено, що кошти на рахунках відповідача у фінансових установах відсутні, що підтверджується інформацією, наданою позивачем, зокрема копіями інкасованих доручень (розпоряджень) від 09.10.2019 за №№39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, з відповідними відмітками фінансових установ про їх повернення без виконання (а.с.18-27).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що податковий борг у сумі 143264,35 грн. відповідачем не погашено, його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок його готівки не відбулося, суд приходить до висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 143264,35 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться в податковій заставі, в межах суми податкового боргу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Надати Головному управлінню Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 143264 (сто сорок три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 35 коп., за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Західрембуд" (код ЄДРПОУ 32295170, вул. Сагайдачного, 20, м. Бурштин, Галицький р-н, Івано-Франківська обл., 77111), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №12/51-17 від 10.05.2019, в межах суми боргу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.