Рішення

від 08.07.2020 по справі 360/1868/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1868/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Астрахань про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - позивач, УВДФСС України у Луганській області) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Астрахань (далі - відповідач, СТОВ Астрахань ), в якому позивач просить стягнути з відповідача капіталізовані платежі в сумі 181956,53 грн.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є страхувальником та знаходиться на обліку в Кремінському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області. Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань з 27.02.2006 відповідач знаходиться в стані припинення. Позивачем 16.03.2020 направлена до керівника СТОВ Астрахань заява за № 1008/10-1 про визнання грошових вимог у сумі 181956,53 грн. 18.04.2020 заява про визнання грошових вимог була повернута позивачу у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. У Кремінському відділенні перебуває на обліку наступний потерпілий, з яким стався нещасний випадок під час роботи на СТОВ Астрахань : ОСОБА_1 . Загальна сума платежів, яка підлягає капіталізації становить - 181956,53 грн, що підтверджується розрахунком капіталізації за даними Державної служби статистики України.

Відповідач зазначив, що чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування України шляхом внесення капіталізованих платежів.

Відповідач зазначає, що ненадходження до Фонду соціального страхування України капіталізованих платежів перешкоджає фінансуванню у повному обсязі витрат по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди потерпілим та членам їх родин, проведенню профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних факторів, запобіганню нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров`ю застрахованих, викликаних умовами праці, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси держави.

Ухвалою від 14 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 23-24).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Астрахань (ідентифікаційний код 03738574) є юридичною особою, зареєстрованою 07 березня 2000 року, місцезнаходженням якої є Луганська область, Кремінський район, с. Нова Астрахань, вул. Леніна, буд. 49, перебуває на обліку у Кремінському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Луганської області як платник страхових внесків з 17 травня 2001 року та перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 27.02.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07 липня 2020 року за № 1006868144 (арк. спр. 29-30).

Відповідачем надіслано до керівника, голови комісії з припинення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Астрахань заяву про визнання грошових вимог від 16.03.2020 № 1008/10-1, в якій просив визнати кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Кремінського відділення щодо капіталізації платежів у сумі 181956,53 грн та перерахувати зазначену суму на певні реквізити (арк. спр. 16-17).

Зазначена заява від 16.03.2020 № 1008/10-1 повернута відповідачу відділенням поштового зв`язку у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 19).

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до преамбули Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV) зазначений Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець передбачає необхідність проведення страхувальником капіталізації страхових виплат із застосуванням порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 986 Про порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок № 986).

Відповідно до Закону № 1105-XIV одними з основних принципів страхування від нещасного випадку є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком та обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю.

В силу вимог пункту 8 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов`язаний подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків […] на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску […].

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом частин першої та другої статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Як вже наголошувалось судом за приписами пунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються у межах ліквідаційної процедури.

Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України визначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи підпунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові цього суду від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Пунктом 1 Порядку № 765 визначено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу.

Згідно із пунктом 7 цього Порядку капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом № 1105- ХІV.

На обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області знаходяться потерпілий, з яким стався нещасний випадок під час роботи у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Астрахань : ОСОБА_1 . Факти нещасного випадку зафіксовані та підтверджуються актом від 06 жовтня 1993 року № 5 про нещасний випадок на виробництві (арк. спр. 5-6).

Згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії МСЕ № 191610 від 22.04.1998, потерпілому ОСОБА_1 встановлена втрата професійної працездатності 40 відсотків з 01.03.1998 безстроково у зв`язку із травмою на виробництві за 1993 рік (арк. спр. 7).

Рішенням суду Кремінського району Луганської області від 18.07.2002 у справі № 2-1594 встановлено факт нещасного випадку на виробництві 04 жовтня 1993 року з ОСОБА_1 (арк. спр. 8).

Розрахунок щомісячної виплати втраченого заробітку здійснюється з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності. Згідно з постановою Кремінського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 15 березня 2019 року № 1207/704/704/395 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2019 року, призначено потерпілому ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 1642,80 грн з 01 березня 2019 року безстроково (арк. спр. 9).

Згідно з розрахунком потреби в капіталізації коштів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Астрахань для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 01 лютого 2020 року, потреба в капіталізації коштів для виплати щомісячних страхових сум потерпілому ОСОБА_2 складає 181956,53 грн (щомісячна виплата 1642,80 грн х 12 місяців) х середню очікувану тривалість життя 9,23).

Оскільки Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Астрахань припиняється за рішенням засновників, платежі, належні потерпілому ОСОБА_1 , мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілим у порядку, встановленому Порядком № 986.

Враховуючи наведене вище, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 181956,53 грн правомірними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 205, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місце знаходження: 93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, буд. 30, код ЄДРПОУ 41313100) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Астрахань (місце знаходження: 92940, Луганська область, Кремінський район, с. Нова Астрахань, вул. Леніна, буд. 49, код ЄДРПОУ 03738574) про стягнення капіталізованих платежів задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Астрахань на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області капіталізовані платежі в загальній сумі 181956 (сто вісімдесят одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 53 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова