Рішення

від 08.07.2020 по справі 440/2824/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2824/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2020 року позивач Головне управління ДПС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ТОВ "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь" про стягнення податкового боргу в розмірі 21740,61 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг у розмірі 21740,61 грн., що виник у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась за адресою місцезнаходження ТОВ "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь", зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте остання повернулась до суду з відміткою поштового відділення про неможливість вручення.

Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За викладених обставин, суд вважає ухвалу про відкриття провадження у справі від 05 червня 2020 року врученою ТОВ "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь належним чином, а відповідача - таким, що правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів на спростування доводів позовної заяви не надав.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

ТОВ "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь у встановленому Законом порядку зареєстровано юридичною особою, ідентифікаційний код 38655557 /а.с. 10-11/.

15 травня 2017 року відповідачем подано до контролюючого органа податкову декларацію з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) за квітень 2017 року, у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання, яке підлягає сплаті до бюджету в розмірі 7351,00 грн. /а.с. 13/.

За вищевказаною податковою декларацією з урахуванням наявної переплати зберігається заборгованість у розмірі 1242,15 грн.

За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відтак сума податкового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість в розмірі 1242,15 грн. вважається узгодженою.

Крім того в період з липня 2017 року по травень 2018 року контролюючим органом проведено низку камеральних (електронних) перевірок відповідача, за результатами яких складено відповідні акти.

На підставі вищевказаних актів камеральних (електронних) перевірок позивачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0010621203 від 01 березня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 14/;

№ 0005231203 від 31 січня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 4080,00 грн. /а.с. 18/;

№ 0031901203 від 29 травня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 23/;

№ 0018741203 від 10 квітня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 28/

№ 0016411203 від 28 березня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 32/;

№ 0010471203 від 01 березня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 36/;

№ 0005241203 від 31 січня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 40/;

№ 0045861203 від 19 грудня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 44/;

№ 0033901203 від 13 листопада 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 47/;

№ 0024191203 від 20 вересня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 50/;

№ 0027861203 від 13 жовтня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 53/;

№ 00027871203 від 13 жовтня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1020,00 грн. /а.с. 57/;

№ 0012121203 від 13 липня 2017 року про збільшення податковго зобовязання з податку на додану вартість на 3930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 982,50 грн. /а.с. 60/;

№ 0012131203 від 13 липня 2017 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 170,00 грн. /а.с. 62/;

№ 0012151203 від 13 липня 2017 року про застосування штрафу в розмірі 9,37 грн. /а.с. 68/.

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку платником податків не оскаржувались, а відтак, визначені у них суми податкових зобов`язань та штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В силу вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Сума узгодженого грошового зобов`язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлений чинним законодавством строк відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу, розмір якого складає 20498,46 грн.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом 27 липня 2017 року винесено податкову вимогу № 3531-17/1603 /а.с. 72/, яка в розумінні пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України вважається врученою відповідачу /а.с. 72/.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Відповідно до підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкового боргу в добровільному порядку або доказів його спростування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 257-263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 43142831) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь" (вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ЄДРПОУ 38655557) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Провізор-Кремінь" (вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ЄДРПОУ 38655557) податковий борг:

з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) у розмірі 16640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 61 (шістдесят одну) копійку на бюджетний рахунок № UA748999980313050029000016008, одержувач УК у м. Кременчук/м.Кременчук/14060100, ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача Казначейство України (ЕАП);

з адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок на бюджетний рахунок № UA308999980313050106000016219, одержувач УК у м. Кременчук/м. Кременчук/21081103, ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Головуючий суддя А.О. Чеснокова