Рішення

від 08.07.2020 по справі 480/2597/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 р. Справа №480/2597/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 08.04.2020 р. № 18-14523/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дернівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

2. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дернівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач до ГУ Держгеокадастру у Сумській області звернувся з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Оскільки бажана земельна ділянка використовується третьою особою, позивачем була надана нотаріально засвідчена згода такого землекористувача на виділення земельної ділянки. Спірним наказом від 08.04.2020 р. № 18-14523/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні такого дозволу посилаючись на те, що земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди у іншої особи. Позивач вважає спірний наказ протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм земельного законодавства.

Ухвалою суду від 27.04.2020 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні та зазначив, що при розгляді заяви позивача було встановлено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні на умовах оренди у ФОП " ОСОБА_2 ".

Земля, за рахунок якої планується відведення земельної ділянки у власність вже сформована та знаходиться в загальному масиві, який перебуває в оренді ФОП " ОСОБА_2 ", поділ на частини вказаного масиву не здійснювався. Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у користуванні юридичних осіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом. Таким чином, головне управління правомірно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою бажаної земельної ділянки, оскільки право оренди користувача земельної ділянки не припинено.

Також представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у формі зобов`язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки це є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с. 24-25).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням, яке зареєстроване 19.03.2020 за № Ш-12937/0/94-20, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Дернівської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с. 27).

До клопотання позивачем було додано заяву ФОП ОСОБА_2 (засвідчену у встановленому законом порядку) про надання згоди ОСОБА_1 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки площею 2,00 га в межах земельної ділянки площею 11,6832 га з кадастровим номером 5925082000:00:001:1256, яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 згідно договору оренди від 01.11.2012 р. (а.с. 15).

Наказом від 08.04.2020 р. № 18-14523/16-20-СГ Держгеокадастру у Сумській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Дернівської сільської ради Тростянецького району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у ФОП ОСОБА_2 . Підстави припинення договору оренди землі визначено статтею 31 Закону України "Про оренду землі". Водночас, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування нимив порядку, визначеному законом (ч.5 ст. 116 Земельного Кодексу України) (а.с. 12).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначена в наказі від 08.04.2020 р. № 18-14523/16-20-СГ, не передбачена частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд звертає увагу, що до клопотання позивачем подано погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), а тому умови, передбачені ст. 118 ЗК України позивачем виконані в повному обсязі. В такому разі землекористувач погоджує вилучення земельної ділянки для передачі її у власність іншим особам, при цьому його право користування на таку землю не припиняється, змінюється лише власник землі.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув клопотання позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту як зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 08.04.2020 р. № 18-14523/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Дернівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Зважаючи на те, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Дернівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору у розмірі 840,80 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 24.04.2020 року № 0.0.1687420421.1 (а.с. 11).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держеокадастру у Сумській області від 08.04.2020 р. № 18-14523/16-20-СГ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути клопотання, зареєстроване 19.03.2020 за № Ш-12937/0/94-20) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дернівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір в ромірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.А. Прилипчук