Рішення

від 08.07.2020 по справі 520/6162/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2020 р. № 520/6162/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю Амкор спешіелті картонз Україна (вул. Залізнична, буд. 31, м. Дергачі, Харківська область, 62302, код ЄДРПОУ 32796990) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

встановив:

Позовні вимоги звернені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор спешіелті картонз Україна" щодо стягнення адміністративно-господарських санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 794543,52 грн. та судового збору у сумі 11918.15 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення положень Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , працевлаштування інвалідів не забезпечив, суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак, спірна сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 19.05.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно у якому відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначивши, що ним вчинені всі дії, необхідні для забезпечення умов для працевлаштування осіб з інвалідністю. Такі особи не були працевлаштовані до відповідача з незалежних від нього обставин, відповідно, підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій немає.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як юридична особа, яка в своїй діяльності використовує найману працю.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі по тексту - Закон №875-XII) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Так, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на суб`єкта господарювання обов`язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для фізичних осіб жодних обмежень щодо обов`язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Аналогічні приписи містяться у п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, відповідно до якої інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство/фізична особа, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 18 1 Закону № 875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов`язок суб`єкта господарювання щодо створення робочих місць для інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, не супроводжується його обов`язком підбирати осіб з ознаками інвалідності на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на державну службу зайнятості.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2019 рік від 25.02.2020 року (дата надходження до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту 26.02.2020 р. вх. № 6677) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2019 році становила 131 особу, штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 3 особи, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 5 осіб, що відповідає вимогам законодавства. Середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 397272.00 грн. (а.с. 7).

Наказом № 7-ш від 06.06.2019 року внесено зміни в штатний розпис ТОВ Амкор Спешіелті Картонз Україна , а саме в відділ по роботі з клієнтами введено посаду оператора з уведення даних в ЕОМ (ОМ) в кількості однієї одиниці з посадовим окладом 14 000 грн. та 07.06.2019 р. за відповідною посадою відповідачем подана звітність за формою № З-ПН з коментарем до даних про вакансію щодо категорії громадян, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані інваліди, які не досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , в подальшому така звітність повторно надсилалась 10.09.2019 р., 22.10.2019 р. та 23.12.2019 р.

Наказом № 8-ш від 11.06.2019 року внесено зміни в штатний розпис ТОВ Амкор Спешіелті Картонз Україна , а саме введено в фінансовий відділ посаду бухгалтера в кількості однієї одиниці з посадовим окладом 15 000,00 грн. та 13.06.2019 р. за відповідною посадою відповідачем подана звітність за формою № З-ПН з коментарем до даних про вакансію щодо категорії громадян які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані інваліди, які не досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , повторно звітність надсилалась 10.09.2019 р., 22.10.2019 р. та 23.12.2019 р.

Отже, із звітів відповідача, поданих до відповідного структурного підрозділу центру зайнятості за формою статистичної звітності № 3-ПН, суд встановив, що підприємство в 2019 році інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування (а.с. 21-28).

Також встановлено, що центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися. Фактів безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування та відмови підприємства в працевлаштуванні інвалідів центром зайнятості не зафіксовано.

Суд зауважує, що зазначені обставини підтверджуються листом Дергачівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості від 29.05.2020 року № 249/03/22-25 (а.с. 29), та не спростовуються позивачем.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні " та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, відповідачем виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для їх працевлаштування. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило особам з ознаками інвалідності у прийнятті на роботу, які безпосередньо зверталися до неї, або які були направлені до відповідача для працевлаштування, позивачем не були представлені та в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа №806/1368/17, від 19.02.2020 року по справі №520/4282/19

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пункту 3 Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строки визначені в рішенні суду, обчислюються з урахуванням положень п.3 Прикінцевих положень КАС України

Суддя Зоркіна Ю.В.