Рішення

від 06.07.2020 по справі 640/8474/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ № 640/8474/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МС Груп Україна до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити дії, скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю МС Груп Україна (надалі по тексту також - позивач, ТОВ МС Груп Україна ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (надалі по тексту також - відповідач-2, ДФС України) в якому просить визнати неправомірним зменшення в Системі електронного адміністрування ПДВ показника сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 177 475,00 грн та збільшення на цю суму показника загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, сума податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у реєстрі ; скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві, оформлене у формі листа від 19.11.2018 № 104934/10/26-15-12-01-18; скасувати рішення ДФС України, оформлене у формі листа від 04.01.2019 № 352/6/99-99-12-03-01-15; зобов`язати ДФС України збільшити в Системі електронного адміністрування ПДВ показник сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 177 475,00 грн, надавши таким чином підприємству законну можливість реєстрації податкових накладних на вказану суму; зобов`язати ДФС України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкова накладна від 30.11.2017 № 14 була складена без фактичного здійснення жодної з господарських операцій з контрагентом на загальну суму 1 064 850,00 грн, то вона і не може створювати жодних наслідків, у т.ч. облікових та звітних. Таким чином, реєстраційний ліміт у розмірі 177 475,00 грн, який було зменшено при реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 № 14, повинен поновлюватись під час реєстрації від`ємного розрахунку коригування до вказаної податкової накладної.

Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що викладена відповідь у формі листа не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків, а тому підстав для його скасування немає.

Представник відповідача-2 також заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що у позивача сума перевищення розраховувалась за лютий 2018 року і складає 177,5 тис. грн, як різниця між податковим зобов`язаннями згідно з поданої платником декларацій з ПДВ за лютий 2018 року та сумами податку за виписаними у листопаді 2017 року податковими накладними та розрахунками коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН. Не врахування окремих податкових накладних/розрахунків коригування для визначення реєстраційної суми не передбачено Податковим кодексом України. Викладена спірна відповідь у формі листа не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2020 замінено первісного відповідача Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України (надалі також - ДПС України) та замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (надалі також - ГУ ДПС у м. Києві).

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ТОВ МС Груп Україна 11.12.2017 було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №14 від 30.11.2017 (сума ПДВ у розмірі 177 475,00 грн), виписану на ТОВ ЛІОН РЕСАЙКЛІНГ (код 39757586). Відповідно реєстраційний ліміт зменшився саме на суму 177 475,00 грн.

Оскільки вказана податкова накладна була складена помилково, то керуючись положеннями п. 192.1. ст.192 ПКУ, позивачем 22.02.2018 був зареєстрований розрахунок коригування №1.

Згідно зі сформованого 20.03.2018 витягу із системи електронного адміністрування ПДВ за №20301172 позивачем установлено, що загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому ор гану податкових деклараціях з податку, сума податку, зазначеної у складених таким платником по даткових накладних, зареєстрованих у реєстрі, становить 177 475,00 грн.

Враховуючи те, що жодних змін не відбулось, 31.10.2018 позивачем направлено до ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві заяву від 30.10.2018 №30-10/18 про збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ показник сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 177 475,00 грн., надавши таким чином підприємству законну можливість реєстрації податкових накладних на вказану суму.

Листами від 19.11.2018 № 104934/10/26-15-12-01-18 від ГУ ДФС у м. Києві та 04.01.2019 № 352/6/99-99-12-03-01-15 від ДФС України позивача повідомлено, що реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДФС України для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули. СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та не допускає ручного втручання в її роботу.

Не погоджуючись з такими відповідями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.07.2020 Окружний адміністративний суд м. Києва закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві, оформлене у формі листа від 19.11.2018 № 104934/10/26-15-12-01-18 та скасування рішення ДФС України, оформлене у формі листа від 04.01.2019 № 352/6/99-99-12-03-01-15.

Щодо решти позовних вимог суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Опри цьому, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569).

Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

За визначенням п.2 Порядку № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Згідно з п. 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку № 569.

Відповідно п. 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де ?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між: сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015 року, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них; сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 року, та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року.

За приписами п.13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, саме на Державну податкову службу України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДПС України протиправно не вжила заходів щодо збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ на електронному рахунку позивача суми, на яку позивач має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДПС як адміністратор систем електронного адміністрування ПДВ не виконала покладених на неї обов`язків щодо своєчасного відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем згідно з чинними нормами ПК України, відомостей.

Разом з тим, позивач просить визнати неправомірним зменшення в Системі електронного адміністрування ПДВ показника сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 177 475,00 грн та збільшення на цю суму показника загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, сума податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у реєстрі , однак таке формулювання є помилковим, оскільки фактично останній висловлює незгоду з діями відповідачів щодо відмови в поверненні показника сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 177 475,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ показника сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 177 475,00 грн.

Суд зазначає, що з огляду на аналіз норм ПК України та Порядку № 569, поновлення порушених прав позивача шляхом збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку товариство має право реєструвати ПН та/або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до повноважень ДПС, а тому саме ДПС зобов`язаний здійснити відповідне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у системі електронного адміністрування ПДВ.

Частиною 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначеною статтею встановлене право суду встановити відповідні заходи судового контролю, водночас, позивачем не зазначено жодної підстави, за яких виникає така необхідність, з огляду на що, клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.8 ст.139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МС Груп Україна задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби україни щодо відмови у збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ показника сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 177 475,00 грн.

3. Зобов`язати ДПС України збільшити в Системі електронного адміністрування ПДВ показник сума податку, на яку ТОВ МС Груп Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 177 475,00 грн, надавши таким чином підприємству законну можливість реєстрації податкових накладних на вказану суму.

4. У задоволенні клопотання про зобов`язання ДПС України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням відмовити.

5. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МС Груп Україна у розмірі 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю МС Груп Україна (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-а, оф. 201, код ЄДРПОУ 39628307)

Відповідач-1: Головне управління Державної податкової служби в м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116)

Відповідач-2: Державна податкова служба України (ЄДРПОУ: 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко