Ухвала

від 07.07.2020 по справі 160/7237/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7237/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М. , перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 р. в адміністративній справі №160/7237/19

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Білий камінь"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, надання доказів сплати судового збору в сумі 2881,50 грн., зазначення дати отримання копії оскарженого рішення.

На виконання вимог ухвали суду скаржником на адресу апеляційного суду надіслано клопотання, в якому він просить поновити строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та відстрочити сплату судового.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження заявник зазначив, що копію оскарженого рішення одержав 09.01.2020 року, на підтвердження чого надав копію розписки.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на відсутність коштів.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалене 13.12.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копію рішення скаржник отримав 09.01.2020 року.

Отже останнім днем подання апеляційної скарги за правилами ч. 1 ст. 295 КАС України є 13.01.2020 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України), а за правилами ч. 2 ст. 295 КАС України - 10.02.2020 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України.

Апеляційна скарга подана скаржником 10.02.2020 року, тобто протягом строку, встановленого ч. 2 ст. 295 КАС України, а тому заявлене клопотання є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На думку суду, неналежне фінансування суб`єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одними із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Таким чином, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на це, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набув чинності 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів №211 від 11.03.2020 року (з наступними змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392 (з наступними змінами) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 22.05.2020 р. до 31 . 07.2020 р. карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного, встановлений ухвалою суду від 16.03.2020 року процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги слід продовжити та надати скаржнику додатковий строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 121, 133, 295, 321, п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 року у справі № 160/7237/19.

Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Надати Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області додатковий строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, - для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 р., а саме:

- надати докази сплати судового збору в сумі 2881,50 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко