Постанова

від 07.07.2020 по справі 130/6/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/6/20

Провадження № 22-ц/801/1024/2020

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 рокуСправа № 130/6/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Якименко М.М., секретар Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року про забезпечення позову, постановлену суддею Шепелем К.А., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ , державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюка Сергія Анатолійовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Чечельницька селищна рада Чечельницького району Вінницької області, Приватне підприємство АГРО-ВІЛАМ , про визнання договорів оренди землі та додаткових угод недійсними та про скасування державної реєстрації,

встановив :

У січні 2020 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, у якому просили визнати недійсними правочини, укладені від їх мені щодо їхніх земельних ділянок, а саме договори оренди землі і додаткові угоди про зміну сторони та, як наслідок визнання правочинів недійсними, скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки за ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ .

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року відкрито провадження у даній справі.

31 січня 2020 року представник позивачів - адвокат Аваєва Н.В. подала до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом: - накладення заборони використання спірних земельних ділянок ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ або третіми особами, крім власників земельних ділянок; - накладення заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельних ділянок, власниками яких є позивачі.

Зава мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову буде суттєво перешкоджати виконанню рішення суду, оскільки ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ має намір використовувати спірні земельні ділянки для задоволення власних потреб і отримання прибутку (для сільськогосподарського виробництва), а тривалість судового спору може затягуватися в часі у зв`язку з необхідністю доказування підроблення підпису на спірних договорах. У разі задоволення позову за відсутності забезпечення позову може виникнути ситуація, коли на земельних ділянках буде знаходитися незавершене виробництво, що буде перешкоджати позивачам у реалізації їх права власності. Також, за умов незабезпечення позову може виникнути ситуація, коли товариство може передати земельні ділянки іншим особам, зокрема, за договорами суборенди, договорами відступлення права користування, тощо.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року клопотання адвоката Аваєвої Н.В. про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено використання спірних земельних ділянок ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ або третім особам, крім власників земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 0521055300:05:002:0053, 0521055300:04:002:0258, 0521055300:06:002:0083, 0521055300:06:002:0071, 0521055300:05:002:0052, 0521055300:04:003:0085, 0521055300:04:002:0254, 0521055300:04:002:0230, 0521055300:04:001:0120, 0521055300:04:002:0171, 0521055300:05:002:0172, 0521055300:04:003:0245, 0521055300:05:003:0215, 0521055300:04:001:0149, 0521055300:04:003:0041, 0521055300:04:001:0124.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 0521055300:05:002:0053, 0521055300:04:002:0258, 0521055300:06:002:0083, 0521055300:06:002:0071, 0521055300:05:002:0052, 0521055300:04:003:0085, 0521055300:04:002:0254, 0521055300:04:002:0230, 0521055300:04:001:0120, 0521055300:04:002:0171, 0521055300:05:002:0172, 0521055300:04:003:0245, 0521055300:05:003:0215, 0521055300:04:001:0149, 0521055300:04:003:0041, 0521055300:04:001:0124.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про вирішення клопотання про забезпечення позову та відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Скарга мотивована тим, на дату звернення до суду із позовом був відсутній предмет спору, оскільки договори оренди землі є невчиненими в розумінні ст. 210 ЦК України і підстави для забезпечення позову також відсутні; в ухвалі не зазначено, яким чином проведення реєстраційних дій може вплинути в подальшому на виконання рішення суду, оскільки на даний час спір про право не існує; в ухвалі не зазначено достатніх підстав для забезпечення позову та не вказано, як невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; в ухвалі всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не зазначено зустрічного забезпечення.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України частково задовольнив заяву про забезпечення позову в частині вимог п`ятнадцяти позивачів, прийшовши до висновку про обґрунтованість клопотання.

Апеляційний суд частково погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У п. 4 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №4 судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив заяву про забезпечення позову в частині заборони використання спірних земельних ділянок ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ або третім особам, крім власників земельних ділянок, оскільки така заборона не тільки позбавлятиме ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ використовувати на весь час вирішення спору земельні ділянки, але й перешкоджатиме здійсненню товариством підприємницької діяльності, як юридичної особи.

Вимога заяви про забезпечення позову в частині заборони використання спірних земельних ділянок третім особам не може бути задоволена, оскільки заявником не визначено коло третіх осіб, що унеможливлює виконати заборону в цій частині.

Доказів того, що відповідачем здійснюється господарська діяльність, зокрема, що товариством засіяно земельні ділянки позивачів культурою, заявником не надано.

Заслуговують на увагу витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на які посилається апелянт з відомостями щодо припинення права оренди земельних ділянок (за ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ ), що є власністю позивачів, та такі відомості повинні бути перевірені під час розгляду справи по суті з наданням відповідної оцінки, чого позбавлений суд при розгляді заяв про забезпечення позову.

Крім того, під час розгляду апеляційної скарги представник позивачів та третьої особи - адвокат Аваєва Н.В. зазначила, що враховуючи наявність записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди земельних ділянок за ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ , вимога заяви про забезпечення позову про накладення заборони використання спірних земельних ділянок товариством або третіми особами стала не актуальною, але спір існує, і з метою недопущення повторної реєстрації за відповідачем речового права на земельні ділянки позивачів, слід заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно даних земельних ділянок.

Вимога позову про визнання недійсним правочинів (договорів оренди та додаткових угод про зміну сторони), з якою звернулися позивачі до суду, полягає у констатації цього факту і таке судове рішення у разі його задоволення не підлягає примусовому виконанню. Отже, помилковим є твердження заявника про те, що рішення суду може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів бере до уваги постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі №700/720/17 за подібних правовідносин, в якому Верховний Суд, крім іншого, зазначив, що в таких випадках суди не повинні порушувати право відповідача на користування земельною ділянкою, та надавати перевагу позиції позивача ще до моменту вирішення справи по суті.

Оскільки судом першої інстанції не враховано вказаних обставин, вимоги заяви не підлягають задоволенню і в цій частині ухвалу слід скасувати.

Разом з тим, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву про забезпечення позову в частині заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно спірних земельних ділянок, оскільки, як зазначають позивачі, між сторонами існує спір, апелянт не спростував висновок суду про наявність спору між сторонами, адже не заперечував проти вимог позову у відзиві на позовну заяву (з чим погоджується апеляційний суд), і в даному випадку може існувати загроза ускладнення з реалізацією цього рішення суду, особливо в разі укладення договору суборенди щодо спірних земельних ділянок.

Доводи апелянта про те, що в ухвалі не зазначено достатніх підстав для забезпечення позову є голослівними та спростовуються змістом самої ухвали.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що на дату звернення до суду із позовом був відсутній предмет спору, оскільки договори оренди землі є невчиненими в розумінні ст. 210 ЦК України, однак, такі твердження не заслуговують на увагу, оскільки вказане питання буде вирішуватися судом першої інстанції під час вирішення по суті спору, а не при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Безпідставними також є твердження апелянта про те, що суд зобов`язаний був застосувати заходи зустрічного забезпечення позову, оскільки в силу ч. 1 ст. 154 ЦПК України застосування інституту зустрічного забезпечення, окрім передбачених частиною 3 цієї статті випадків, є правом, а не обов`язком суду.

Так, у ч. 3 ст. 154 ЦПК України зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; а бо 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Підстав, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення у справі не вбачається, тому заявник у разі необхідності не позбавлений права звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування зустрічного забезпечення у справі.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині забезпечення позову шляхом заборони використання спірних земельних ділянок ТОВ Поділля АГРОПРОДУКТ або третім особам, крім власників земельних ділянок.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ задовольнити частково.

Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року в частині забезпеченні позову шляхом заборони використання спірних земельних ділянок ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ або третім особам, крім власників земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 0521055300:05:002:0053, 0521055300:04:002:0258, 0521055300:06:002:0083, 0521055300:06:002:0071, 0521055300:05:002:0052, 0521055300:04:003:0085, 0521055300:04:002:0254, 0521055300:04:002:0230, 0521055300:04:001:0120, 0521055300:04:002:0171, 0521055300:05:002:0172, 0521055300:04:003:0245, 0521055300:05:003:0215, 0521055300:04:001:0149, 0521055300:04:003:0041, 0521055300:04:001:0124 - скасувати, і в цій частині відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 липня 2020 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко