Ухвала

від 11.06.2020 по справі 369/6809/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6809/20

Провадження №6/369/242/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу в м.Києві Бережного Ярослава Вікторовича про примусове проникнення до володіння особи -

в с т а н о в и в :

У червні 2020 року приватний виконавець звернувся до суду з даним поданням. Свої вимоги мотивував тим, що у його провадженні знаходиться виконавчий лист по виконанню судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Стар Інвестмент ВАН заборгованості в розмірі 649843,04 грн. Боржник постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 18 травня 2020 року. Жодних дій, направлених на виконання рішення суду не вчинив, борг не погасив. При перевірці майнового стану боржника, ним перевірено банківські рахунки, на яких не достатньо коштів для погашення даної заборгованості, та наявність транспортних засобів: LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; TOYOTA LAND CRUISER PRADO, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 . На ці транспортні засоби накладено арешт, а транспортний засіб MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , наразі є описаним та арештованим та знаходиться на відповідальному зберіганні у ДП СЕТАМ . Інші два транспортні засоби Боржника перебувають у розшуку.

Також ним при виконанні рішення встановлено, що боржнику на праві приватної власності належить земельна ділянка по домоволодіння по АДРЕСА_1 . Він неодноразово направляв вимоги та повідомлення про проведення виконавчих дій, які залишались без будь-якого реагування з боку боржника. Ним двічі було здійснено виїзд за місцем проживання для встановлення транспортних засобів. Але боржник не забезпечив доступ до свого володіння.

Вказав, що Боржник про наявність стосовно нього виконавчого провадження повідомлений належним чином, але жодних дій, направлених на виконання рішення суду, не вчиняє. Боржником борг за виконавчим документом не погашено та не запропоновано приватному виконавцю жодного майна, на яке може бути звернено стягнення, не надано доступу до майна, що перебуває у розшуку.

Просив суд надати приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Бережному Ярославу Вікторовичу (посвідчення приватного виконавця № 0359, видане Міністерством юстиції України від 03.06.2019р) дозвіл на примусове проникнення до майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), а саме до земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та надвірних споруд домоволодіння (гаражів, боксів тощо), розташованих на цій земельній ділянці, в яких можуть зберігатись транспортні засоби боржника; надати приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Бережному Ярославу Вікторовичу (посвідчення приватного виконавця № 0359, видане Міністерством юстиції України від 03.06.2019р) дозвіл на примусове проникнення до майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), а саме до домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Сторони виконавчого провадження не викликалися, відповідно до вимог частини 2 статті 439 ЦПК України.

Згідно зі ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У судовому засідання приватний виконавець Бережний Я.В. підтримав подане клопотання, надав суду для огляду матеріали виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали подання, оглянувши матеріали виконавчого провадження, з`ясувавши обставини і перевіривши їх доказами, вважає за необхідне задоволити клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту, а саме: кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження .

У відповідності до ч.5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження : Боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження .

Встановлено, що у провадженні приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича перебуває виконавче провадження № 62081660 від 14 травня 2020 року з примусового виконання виконавчого листа № 757/15495/15-ц від 13.05.2020 року, виданого Печерським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором станом на 28.08.2015 року у розмірі 649843,04 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року у справі №757/15495/15-ц замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит на Товариство з обмеженою відповідальністю Стар Інвестмент Ван у справі 757/15495/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит заборгованості за кредитним договором.

На підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» , 14.05.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62081660, якою Боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено Боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 62081660 від 14.05.2020 року була надіслана за адресою Боржника, зазначеною у виконавчому документі, листом за №010241634588, що підтверджено списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 53 від 15.05.2020 року. Згідно з інформацією, наявною на веб-сайті Укрпошта , Боржником зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження отримана 18.05.2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження , інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк.

Відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України від 05 червня 2020 року за Боржником банківські рахунки не обліковуються. Таким чином, коштів на рахунках, відкритих боржнику у банківських установах, недостатньо для виконання виконавчого напису у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону України Про банки та банківську діяльність , інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Постановою приватного виконавця від 14 травня 2020 року накладено арештна майно боржника, а саме на все рухоме та нерухоме майно Боржника та внесені відповідні записи про обтяження до державних реєстрів.

Згідно з відповіддю МВС у АСВП № 21638264 від 14.05.2020 року за Боржником зареєстровані наступні транспортні засоби: LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .

Постановою приватного виконавця від 15 травня 2020 року були оголошені в розшук зазначені вище транспортні засоби.

18.05.2020 року приватним виконавцем розшукано, а також описано та арештовано транспортний засіб MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , про що приватним виконавцем була складена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника. Описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_3 , попереджено останнього про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 388 Кримінального кодексу України.

19.05.2020 року приватним виконавцем замінено відповідального зберігача за постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.05.2020 року, передано транспортний засіб MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 іншому зберігачу - Державному підприємству СЕТАМ , про що приватним виконавцем винесена постанова про передачу майна на зберігання іншому зберігачу.

Згідно із заявою стягувача від 22.05.2020 № 112, до якої була додана відповідь на адвокатський запит Головного сервісного центру МВС від 20.05.2020 року № 31/562аз, Боржнику на праві власності належить транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2005 року випуску, легковий універсал-В, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .

22.05.2020 року приватним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, якою був оголошений в розшук зазначений вище транспортний засіб.

З пояснень приватного виконавця та матеріалів виконавчого провадження встановлено, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є описаним та арештованим, знаходиться на відповідальному зберіганні у ДП СЕТАМ . Інші два транспортні засоби Боржника наразі перебувають у розшуку, Боржником їх місцезнаходження виконавцю не повідомлено.

При виконанні рішення суду виконавцем також перевірена наявність нерухомого майна боржника. Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за Боржником зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно: 1) земельна ділянка загальною площею 1.1222 га, кадастровий номер 3222480800:11:004:0040, що знаходиться за адресою Київська обл., Києво АДРЕСА_2 н., с/рада Бузівська, та яке перебуває в іпотеці (номер запису про іпотеку 1984531); 2) земельна ділянка загальною площею 1.1154 га, кадастровий номер 3222480800:11:004:0033, що знаходиться за адресою Київська обл., Києво- АДРЕСА_2 ., с/рада Бузівська, та яке перебуває в іпотеці (номер запису про іпотеку 1985284); 3) земельна ділянка загальною площею 0.4826 га, кадастровий номер 3222482001:01:008:0035, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та яке перебуває в іпотеці (номер запису про іпотеку 1971602); 4) домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та яке перебуває в іпотеці (номер запису про іпотеку 1969128).

19.05.2020 року стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою про те, що 17.05.2020 року представником стягувача зафіксовано знаходження оголошених у розшук транспортних засобів на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , яке належить Боржнику на праві власності, про що надано підтверджуючі ці обставини фотоматеріали.

19.05.2020 року приватним виконавцем було направлено за адресою Боржника, зазначену у виконавчому документі, а також за адресою АДРЕСА_2 повідомлення про проведення 25 травня 2020 року о 12 годині 00 хв. виконавчих дій, а саме: перевірки місцезнаходження транспортного засобу автомобіля марки LAND ROVER, д.н.з. НОМЕР_8 з метою опису та подальшої його реалізації.

25.05.2020 року приватним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 , за результатами якого описати та арештувати майно Боржника - транспортні засоби, що перебувають у розшуку - виявилось неможливим, оскільки Боржником доступу до зазначеного майна надано не було. Про зазначені обставини приватним виконавцем складено відповідний акт із залученням понятих.

25.05.2020 року приватним виконавцем повторно було направлено за адресою Боржника, зазначену у виконавчому документі, а також за адресою АДРЕСА_2 повідомлення про проведення 02 червня 2020 року о 12 годині 00 хв. виконавчих дій, а саме: перевірки місцезнаходження транспортного засобу автомобіля марки LAND ROVER, д.н.з. НОМЕР_8 з метою опису та подальшої його реалізації.

Згідно з інформацією, наявною на веб-сайті Укрпошта , Боржником зазначене повідомлення про вчинення виконавчих дій повторно проігнороване та не отримане.

25.05.2020 року приватним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 , за результатами якого описати та арештувати майно Боржника - транспортні засоби, що перебувають у розшуку - виявилось неможливим, оскільки боржником повторно доступу до зазначеного майна надано не було. Про зазначені обставини приватним виконавцем складено відповідний акт із залученням понятих.

Згідно із заявою стягувача від 26.05.2020 року, за результатами проведення стягувачем перевірки іпотечного майна за адресою АДРЕСА_2 , Боржником доступу до іпотечного майно надано не було, про що стягувачем складено відповідні акти.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду. Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага. Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, та допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Враховуючи надані суду пояснення, докази, наявні та проаналізовані з матеріалів виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що Боржник про наявність стосовно нього виконавчого провадження повідомлений належним чином, але жодних дій, направлених на виконання рішення суду, не вчиняє. Станом на час розгляду подання Боржником борг за виконавчим документом не погашено та не запропоновано приватному виконавцю жодного майна, на яке може бути звернено стягнення, не надано доступу до майна, що перебуває у розшуку.

Відповідно до чинного законодавства України приватний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно.

Як вбачається з аналізу ст.18 Закону Про виконавче провадження та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника для опису та арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України Про виконавче провадження та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім того, обов`язкове виконання рішення суду покладається також Конвенцією про захист прав та свобод людини, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 17.07.1997 р. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Ст. 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право на справедливий суд, однак дане право було б ізольованим, якщо допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали чинності. Тлумачення ч. 1 ст. 6 вказаної Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Рішення суду, яке набуло законної сили, повинно бути виконане. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії": по-перше, нагадав, що п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 р.) надано кожному право звертатися до суду у разі будь - якого спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що являє право порушувати позовне провадження у судах з питань цивільно-правового характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (див. рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02).

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 15.11.2018 року у справі 2608/20168/12, у разі, якщо боржник рішення суду у добровільному порядку не виконує, такі дії боржника призводять до тривалого невиконання виконавчого листа, матеріалами справи підтверджено факт невиконання рішення суду та відсутність у виконавця можливості вчиняти виконавчі дії, подання про примусове проникнення до майна боржника має бути задоволено.

Згідно із положеннями ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Вирішуючи подання суд враховує, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №62081660 щодо виконання виконавчого листа по судовому рішенню, виданого Печерський районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Стар ІнвестМент ВАН заборгованість в розмірі 649 843,04 грн. Постановою від 14 травня 2020 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом й дану постанову було направлено боржнику, яку останній отримав 18 травня 2020 року.

Також встановлено, що приватним виконавцем було перевірено майновий стан боржника, перевірно наявність доходу та іншого майна, жодні дії результатів не дало, борг не погашений. Також було двічі здійснено виїзд за адресою місцезнаходження майна, за результатами чого було складено акти, з яких вбачається, що потрапити на територію майна приватному виконавцю не вдалося, оскільки боржника не забезпечив доступ. Отже, судом беззаперечно встановлено, що незважаючи на неодноразові спроби приватного виконавця потрапити на територію володіння боржника і провести опис та арешт транспортних засобів не виявилося можливим, про що складено акти і що, у свою чергу, свідчить про перешкоджання у проведенні виконавчих дій.

За таких обставин з огляду на те, що приватний виконавець не має можливості потрапити на територію (земельна ділянка та домоволодіння) боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання, оскільки вказані дії стосуються майна, а саме транспортних засобів, на яке можливо звернути стягнення, відсутність іншого майна, грошових коштів для примусового виконання, а приватний виконавець зобов`язаний вчиняти дії щодо виконання в порядку та строки, встановленому Законом України Про виконавче провадження з метою проведення перевірки майнового стану, опису і арешту майна боржника для його подальшої реалізації.

Суд відповідно до приписів ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ч.4 ст.10 ЦПК України застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї як джерело права.

Так згідно ст.8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб(ч.2).

Отже, дана норма дозволяє втручатися у здійснення особою права на житло чи інше володіння згідно із законом і в інтересах економічного добробуту країни, для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

В даному випадку втручання у право боржника на повагу до його володіння має бути здійснено судом згідно із законом і має бути пропорційним переслідуваній меті, оскільки здійснюється в інтересах дотримання прав та свобод стягувача, на користь якого не знаходить свого виконання протягом тривалого періоду часу, що порушує права стягувача.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про правомірність заявленого приватним виконавцем подання про надання дозволу на примусове проникнення приватного виконавця до майна боржника.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України Про виконавче провадження , інформаційним лист Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013 року за №24-152/0/4-13, ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 447-453 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Подання приватного виконавця виконавчого округу в м.Києві Бережного Ярослава Вікторовича про примусове проникнення до володіння особи задоволити.

Надати приватному виконавцю виконавчого округу в м.Києві Бережному Ярославу Вікторовичу дозвіл на примусове проникнення до володіння боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ), а саме до земельної ділянки та надвірних споруд (гараж, бокс, тощо), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в яких можуть зберігатись транспортні засоби: автомобіль Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , та автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 .

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 16 червня 2020 року.

Суддя Н.С. Пінкевич