Рішення

від 08.07.2020 по справі 235/3089/20

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.07.20

Провадження № 2/235/1270/20

Справа № 235/3089/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.

за участю позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Родинської міської ради про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, факту прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 20 травня 2020 року звернулася до суду із позовом до Родинської міської ради про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, факту прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 .

Після її смерті залишилася спадщина. ОСОБА_4 за період свого життя склала заповіт на ім`я позивача.

17.01.2020 року приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Шевера О.С. було видано на ім`я позивача свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , оскільки свідоцтвом про право власності на житло № 2-5100 від 06.07.1994 року було посвідчено, що квартира дійсно належить на праві спільної (сумісної або часткової) власності матері позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оформивши спадщину після смерті матері, яка складається з Ѕ частини квартири, у позивача виникла необхідність і у оформленні права власності на другу частку цієї квартири, оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Та після його смерті відкрилася спадщина, але не була прийнята ніким із спадкоємців. Між позивачем, її матір`ю та померлим ОСОБА_5 відсутній родинний зв`язок. Мати позивача ОСОБА_4 зареєстрована та постійно проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_5 більше п`яти років на час відкриття спадщини та перебувала з ним у громадському шлюбі та вела спільне господарство з 06.09.1981 року по 21.01.1996 рік.

Оскільки Ѕ частка квартири, яка належала ОСОБА_5 , увійшла у склад спадщини після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та яку прийняла мати позивача, але не оформила, то позивач вважає, що має право на оформлення спадщини на цю частку квартири після смерті матері.

10.02.2020 року нотаріусом було винесено постанову, у відповідності до якої позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що вона не надала документів, які б підтвердили наявність родинного зв`язку у неї та/або матері з спадкодавцем.

Позивач просить встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_4 , встановити факт прийняття

спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_4 та визнати за собою право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

20 травня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.

25 травня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження та призначено підготовче засідання на 24 червня 2020 року.

Ухвалою судді від 25 травня 2020 року зобов`язано приватного нотаріуса покровського міського нотаріального округу Донецької області надати Красноармійському міськрайонному суду Донецької області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою судді від 25 травня 2020 року зобов`язано приватного нотаріуса покровського міського нотаріального округу Донецької області надати Красноармійському міськрайонному суду Донецької області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_5 .

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника. Інших клопотань від сторін не надійшло, справу призначено до судового розгляду на 08 липня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача - Родинської міської ради у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, просить прийняти рішення з урахуванням наявних матеріалів і доказів по суті позову.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердили, що дійсно мати позивача ОСОБА_4 проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню частково за наступних підстав:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Мирноградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 155 (а.с.15).

Відповідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00023329530 від 09 липня 2019 року вбачається, що мати позивача до шлюбу з її батьком мала прізвище - ОСОБА_6 , а після шлюбу - ОСОБА_7 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , яке видане 10 жовтня 2019 року (повторно) Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с.9 зворотна сторона).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00025416173 від 30 січня 2020 року, мати позивач змінила прізвище при одруженні - до шлюбу - ОСОБА_7 , після шлюбу - ОСОБА_10 (а.с.13).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про

розірвання шлюбу № 00023147537 від 15 червня 2019 року, мати позивача змінила прізвище при розірванні шлюбу - до розірвання шлюбу - ОСОБА_10 , після розірвання шлюбу - ОСОБА_6 (а.с.14).

Після смерті матері позивач залишилася спадщина. ОСОБА_4 за період свого життя склала заповіт на ім`я позивача, в якому зазначається, що ОСОБА_4 заповідає своїй дочці - ОСОБА_11 , все, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та у чому б не заключалось, у тому числі квартиру АДРЕСА_1 (а.с.17).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України зазначені види спадкування, а саме : Спадкування здійснюється за заповітом або за законом .

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_12 уклали шлюб 9 жовтня 1976 року, після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_13 (а.с.11).

Відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 , яке видане Димитровським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, 07.08.1998 року шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розірвано, прізвище дружини змінено з ОСОБА_13 на ОСОБА_7 (а.с. 47).

17.01.2020 року приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Шевера О.С. було видано на ім`я позивача свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.22), оскільки свідоцтвом про право власності на житло № 2-5100 від 06.07.1994 року було посвідчено, що квартира дійсно належить на праві спільної (сумісної або часткової) власності матері позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

Оформивши спадщину після смерті матері, яка складається з Ѕ частини квартири, у позивача виникла необхідність і у оформленні права власності на другу частку цієї квартири, оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 , виданого Родинським виконкомом Донецької області 22.01.1996 року, актовий запис № 18 (а.с.15 зворотна сторона). Та після його смерті відкрилася спадщина, але не була прийнята ніким із спадкоємців. Між позивачем, її матір`ю та померлим ОСОБА_5 відсутній родинний зв`язок. Мати позивача ОСОБА_4 зареєстрована та постійно проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_5 більше п`яти років на час відкриття спадщини та перебувала з ним у громадському шлюбі та вела спільне господарство з 06.09.1981 року по 21.01.1996 рік, що підтверджується довідкою № 16 від 21.01.2020 року, виданої Родинською міською радою (а.с.16 зворотна сторона).

Оскільки Ѕ частка квартири, яка належала ОСОБА_5 , увійшла у склад спадщини після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та яку прийняла мати позивача, але не оформила, то позивач вважає, що має право на оформлення спадщини на цю частку квартири після смерті матері.

10.02.2020 року нотаріусом було винесено постанову, у відповідності до якої позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що вона не надала документів, які б підтвердили наявність родинного зв`язку у неї та/або матері з спадкодавцем (а.с.26).

Статтею 58 Конституції України обумовлено: Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. …. .

З урахуванням того, що ЦК України, який було прийнято 16.01.2003 року, набрав законної сили 01.01.2004 року, то до порядку, щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мають бути застосовані норми, затверджені у Цивільному кодексі Української РСР, оскільки на той час діяли положення саме цього кодексу.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Померлий ОСОБА_5 за період свого життя не складав заповіт на випадок своєї смерті на ім`я позивача та/чи ім`я її матері.

Чинне, на період відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , законодавство, а саме ЦК УРСР, передбачає дві черги спадкування за законом, а тому, з огляду на те, що між позивачем та/чи її матір`ю відсутній родинний зв`язок із ОСОБА_5 , прийняти цю спадщину вони не мали законних підстав.

Однак, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України обумовлено: Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом… .

Статтею 525 ЦК УРСР зазначено, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Тобто з моменту смерті ОСОБА_5 , а це з 21.01.1996 року, відкрилася спадщина, яка не була прийнята ніким із спадкоємців, що підтверджується Витягом із Спадкового реєстру № 59229651 від 31.01.2020 року (а.с.11 зворотна сторона), а тому. З огляду на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до цієї спадщини застосовуються правила книги шостої ЦК України Спадкове право .

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 чинного ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України обумовлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування - при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали за спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст. 3 (2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільними побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо…

Пунктом 2 Постанов Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних

відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Частина 1 стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України є визнання права.

На підставі викладеного вище та керуючись ст..ст. 16, 328, 1220, 1258, 1264, 1268 ЦК України, статтями 4-5, 175-177, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду є правовстановлюючим документом та підлягає державній реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Строк подання апеляційної скарги продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Родинська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04052943, місцезнаходження: 85310, м.Родинське, Донецької області, вул. Краснолиманська, 23.

Дата складання повного тексту рішення 8 липня 2020 року.

Суддя О.Є.Філь