Постанова

від 07.07.2020 по справі 680/943/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 680/943/19

Провадження № 22-ц/4820/1140/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представника Борсуківської сільської ради Атаманчука А.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Борсуківська сільська рада Новоушицького району Хмельницької області, про встановлення факту перебування на утриманні, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області в складі судді Яцини О.І. від 23 березня 2020 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В грудні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з вказаною заявою, зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її племінник ОСОБА_2 .

Заявниця проживала одиноко до жовтня 1997 року, а далі, оскільки не мала сім`ї, хворіла і потребувала догляду, стала проживати і була зареєстрована в житловому будинку спадкодавця. ОСОБА_2 працював в КСП Зоря , на будівництві у приватних осіб, матеріально був забезпечений вище середнього рівня.

Заявниця станом на 01.01.2001 року отримувала мінімальну пенсію, а тому фактично перебувала на повному утриманні ОСОБА_2 , починаючи з жовтня 1997 року до його смерті.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина і вона претендує на спадкове майно, до складу якого належить земельна ділянка розміром 1,36 га, що належала ОСОБА_2 .

Встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 потрібно для підтвердження права на спадщину.

Тому просила встановити факт її перебування на утриманні ОСОБА_2 з жовтня 1997 року до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23.03.2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Борсуківська сільська рада Новоушицького району Хмельницької області, про встановлення факту перебування на утриманні - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити її заяву. На її думку, суд не дав належної оцінки представленим нею доказам. Не враховано, що вона більше шести років проживала в одному будинку з племінником. Заявниця отримувала мінімальну пенсію та перебувала на повному матеріальному утриманні племінника, який працював у КСП Зоря , утримував домашнє господарство та обробляв земельні ділянки.

В засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, будучи належно повідомленими про час розгляду справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2

ОСОБА_2 є племінником ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Борсуківської сільської ради № 446 від 06.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є рідною тіткою по лінії батька ОСОБА_2 , у віці 73 роки проживала одиноко, хворіла, потребувала стороннього догляду, тому з жовтня 1997 року фактично проживала у будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 1,36 га, що розташована на території Борсунівської сільської ради Новоушицького району.

Постановою приватного нотаріуса Новоушицького районного нотаріального округу Кохан О.В. від 10.12.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майно, у зв`язку з тим, що вона не довела факт перебування на утриманні ОСОБА_2 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності факту перебування ОСОБА_1 на утриманні в ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом доказів у справі є безпідставними.

Так, згідно з статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 531 ЦК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Якщо крім допомоги, яка надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 89 ЦПК України належно оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, і правильно вказав про недоведеність обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

Так, суд правильно констатував, що згідно з довідкою Борсуківської сільської ради № 446 від 06.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є рідною тіткою по лінії батька ОСОБА_2 з жовтня 1997 року фактично проживала у будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 .

При цьому матеріали справи не містять даних про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 в житловому будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , тобто, що це домогосподарство було постійним місцем проживання заявниці.

У справі також відсутні докази, що основним і постійним джерелом засобів до існування для заявниці була допомога ОСОБА_2 .

Так, згідно архівної довідки Новоушицького трудового архіву № 1584 від 19.11.2019 року ОСОБА_2 в 1987-2000 роках дійсно працював різноробочим в колгоспі Зоря с. Садове та його правонаступниках (КСП Зоря , СТОВ Зоря) і отримував деякий незначний дохід, - у 1997 році - 324 грн. за рік, у 1998 році - 372 грн., у 1999 році -256 грн., у 2000 році - 128 грн. При цьому встановлена законодавчо мінімальна заробітна плата на місяць у 1998 році складала 55 грн., у 1999 році - 74 грн., у 2000 році - 90 грн.

За період з 2001 по 2003 роки відсутні дані про місце роботи ОСОБА_2 та наявність в нього будь-якого доходу.

При цьому матеріали справи не містять даних, що частину свого незначного доходу ОСОБА_2 витрачав на утримання заявниці, факт її проживання у будинку ОСОБА_2 також не свідчить про перебування на утриманні ОСОБА_2 .

Суд обґрунтовано не взяв до уваги письмові пояснення свідків, оскільки вони не були допитані в судовому засіданні і заявниця не ініціювала їх виклик відповідно до ст. 91 ЦПК України.

Також суд правильно констатував, що на жовтень 1997 року ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, а отже, як стверджувала у своїй заяві, отримувала пенсію за віком.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надала жодних доказів на підтвердження розміру отримуваної пенсії за період з 1997 року по 2003 рік.

За наявності у заявниці іншого постійного джерела доходів (пенсії), і відсутності даних про її розмір, розмір утримання від ОСОБА_2 , суд правильно вказав на недоведеність того факту, що допомога останнього була постійним і основним джерелом засобів її існування, а отже, недоведено факт перебування заявниці на утриманні ОСОБА_2 з жовтня 1997 року до дня його смерті.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 07 липня 2020 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко