Рішення

від 06.07.2020 по справі 474/1120/19

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/1120/19

Провадження № 2/474/45/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

06.07.20 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Фасій В.В.

при секретарі судового засідання - Багрін Н.А.

без участі: представника позивача - АТ Миколаївобленерго Галюк Л.В.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства Миколаївобленерго до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в сумі 9 980 грн. 19 коп.,-

в с т а н о в и в:

Позивач АТ Миколаївобленерго звернулось до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 28.11.2018 року, близько 11 год. 30 хв., водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом марки ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Миру, в с. Нововасилівка, Врадіївського району, Миколаївської області не урахував дорожню обстановку, користувався засобами зв`язку під час руху, внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини дороги вліво по ходу руху, здійснивши зіткнення з бетонною електроопорою № 46 ф. 2 ПЛ-0,4кВ від ТП-206. В результаті таких дій ОСОБА_1 було пошкоджено лінію електропередач, яка перебуває на балансі АТ Миколаївобленерго . 21.01.2019 року судом винесена постанова, якою відповідач визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Для відновлення живлення електричної енергії споживачам АТ Миколаївобленерго був складений локальний кошторис на виконання робіт по заміні вищевказаної опори, згідно якого вартість робіт щодо її заміни складають 9 980 грн. 19 коп., тому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 зазначену суму матеріальних збитків, а також судові витрати в сумі 1921 грн. Відповідачем у добровільному порядку збитки не відшкодовані.

У судове засідання, призначене на 06.07.2020р., представник позивача - АТ Миколаївобленерго Галюк Л.В., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не з`явилась, звернулась до суду з заявою (вх. № 1775 від 21.04.2020р.), в якій просить проводити розгляд даної справи в її відсутність. Пославшись в ній, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , двічі будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в порядку передбаченому ч. 8 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України (судові повістки направлені по зареєстрованому місцю проживання відповідача, рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 5630100290024 на 21.05.2020р., № 5630100304483 на 06.07.2020р., які вручені адресату, а також через опублікування двічі оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України), на розгляд справи не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи в його відсутність чи його відкладення та відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Так, як в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд за згодою позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, у відповідності до приписів ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, з урахуванням неявки в судове засідання всіх учасників справи, суд прийняв рішення про розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

- 21.01.2019 року постановою Врадіївського районного суду Миколаївської області (набрала законної сили 01.02.2019р.) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП , в тому що він 28.11.2018 року, близько 11 год. 30 хв., під час керування транспортним засобом марки ВАЗ 2101 , д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Миру, в с. Нововасилівка, Врадіївського району, при цьому не вибрав безпечну швидкість руху, не урахував дорожню обстановку, користувався засобами зв`язку під час руху та тримаючи телефон у руці здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги вліво по ходу руху, здійснивши зіткнення з бетонною електроопором № 46 ф. 2 ПЛ-0,4кВ від ТП-206, в результаті чого пошкодив лінію електропередач та транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Після чого будучи причетним до дорожньо - транспортної пригоди, водій залишив місце пригоди, до якої він причетний. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9 д , 12.1 ПДР України та вимоги ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн. (протоколи про адміністративні правопорушення серії БД №259872 від 28.11.2018 р., серії БД №259873 від 28.11.2018 р., схема місця ДТП з фото таблицею від 28.11.2018 р., довідка про результати розгляду повідомлення гр. ОСОБА_2 від 29.11.2018р., постанова Врадіївського районного суду Миколаївської області від 21.01.2019р.);

- вказана постанова Врадіївського районного суду набрала законної сили, предметом оскарження в суді апеляційної інстанції не була (постанова Врадіївського районного суду Миколаївської області від 21.01.2019р. з відміткою про набрання законної сили)

- розмір матеріальних збитків спричинених пошкодженням лінії електропередач, а саме на виконання робіт по заміні опори № 46 ф. 2 ПЛ-0,4кВ від ТП-206, складає у сумі 9 980 грн. 19 коп. (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 29.11.2018р., довідка про договірну ціну на будівництво (відшкодування збитків, завданих Товариству, пошкодженням з/б опори № 46 ф. 2 ПЛ-0,4 кВ від ТП - 206), локальний кошторис на будівельні роботи № 4-1-1 на заміну опори ПЛ-0,4 кВ, акт приймання виконаних будівельних робіт за 29.11.2018р.).

При прийняття рішення, суд керується:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України вказують на те, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована винною особою в повному обсязі.

Відповідно пунктам 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування відсутності вини у деліктних правовідносинах покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За встановлених в судовому засідання обставин, суд приходить до висновку, що обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням належного йому майна джерелом підвищеної небезпеки, необхідно покласти саме на відповідача, який володів джерелом підвищеної небезпеки та своїми діями заподіяв шкоди позивачу.

Таким чином, встановлені судом обставини вказують на необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 9 980 грн. 19 коп. в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921 грн., понесені при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного Товариства Миколаївобленерго до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в сумі 9 980 грн. 19 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного Товариства Миколаївобленерго (р/р НОМЕР_3 ф-я ДНІПР.КБ ПРИВАТБАНК , м. Миколаїв МФО 326610, ЄДРПОУ 26132242).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного Товариства Миколаївобленерго (р/р НОМЕР_3 ф-я ДНІПР.КБ ПРИВАТБАНК , м. Миколаїв МФО 326610, ЄДРПОУ 26132242) судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням ( АДРЕСА_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення (30 днів) починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Фасій