Рішення

від 15.06.2020 по справі 631/1134/19

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1134/19

провадження № 2-о/631/15/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Ракової С. А.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ та ОСОБА_2 ,- Про встановлення факту родинних відносин ,-

в с т а н о в и в:

31.10.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи Станичненської сільської ради, Про встановлення факту родинних відносин , на обґрунтування якої заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Слобожанське Нововодолазького району Харківської області помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді домоволодіння з надвірними будівлями і спорудами, що розташоване за адресом: АДРЕСА_1 ,- та земельні ділянки, розташовані на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Для отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся із заявою до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу у Харківській області Крючкової Л. А., але постановою від 10.05.2019 року йому відмовлено, оскільки в його паспорті прізвище зазначено як ОСОБА_1 , в той час як в свідоцтві про народження його прізвище вказано як ОСОБА_1 , у зв`язку із чим неможливо встановити факт родинних відносин. Тому просив встановити, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 2 - 4).

10.06.2020 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним клопотанням (вхідний № 3308/20-вх) про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи його матері - ОСОБА_2 , - яке задоволено й на підставі відповідної ухвали суду від 10.06.2020 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі з єдиним унікальним № 631/1134/19 (провадження № 2-о/631/15/20) за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи Станичненської сільської ради, Про встановлення факту родинних відносин в якості заінтересованої особи (а. с. 55, 62 - 65).

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надавав, однак звернувся в суд із заявою, зареєстрованою за вхідним № 8460/19-вх від 29.11.2019 року, в якій просив справу розглянути за його відсутності, вказавши, що вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а. с. 20).

Представник заінтересованої особи - Станичненської сільської ради - у судове засідання теж не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, однак виконуючий обов`язки сільського голови Власюк Ю. В. надіслав листа, зареєстрованого за вхідним № 55/20-вх від 08.01.2020 року, з проханням справу розглянути за їх відсутності (а. с. 27).

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не надала, однак звернулась із заявою, зареєстрованою за вхідним № 3307/20-вх від 10.06.2020 року, в якій просила справу розглянути за її відсутності (а. с. 60).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 наведеного вище кодифікованого процесуального закону України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у учасників справи свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання заявником, заінтересованою особою та представником заінтересованої особи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які учасники посилались як на підставу своїх вимог та при їх визнанні, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебувала на розгляді належного суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 цивільного процесуального кодифікованого закону України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Згідно зі Свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_1 ), виданого 11.06.2018 року Станичненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років в селі Слобожанське Нововодолазького району Харківської області, про що 11.06.2018 року складено відповідний актовий запис № 22 (а. с. 10).

Як убачається з заповіту, посвідченого секретарем Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Власюк Ю. В. 13.12.2017 року та зареєстрованого у реєстрі за № 250, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належні йому земельні ділянки, розташовані на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯБ № 203560), виданого Нововодолазькою райдержадміністрацією 21.09.2005 року на підставі розпорядження райдержадміністрації від 18.11.2004 року № 407 (кадастрові номери 6324285000:03:002:0104 і 6324285000:01:002:0112); а також належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 ,- він заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає у будинку АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, прийнятою приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. 10.05.2019 року (вихідний № 377/02-31), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку із зазначенням у свідоцтві родинного зв`язку із спадкодавцем (а. с. 7).

Наведеним підтверджений факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та наявність в нього спадкової маси, що складається, зокрема, із житлового будинку АДРЕСА_1 , а також двох земельних ділянок, розташованих на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, що за життя була заповіщена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає у будинку АДРЕСА_1 , та який прийняв спадщину, однак у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено саме з тих підстав, що спадкоємець бажав зазначення у свідоцтві родинного зв`язку із спадкодавцем, а зробити нотаріус цього не зміг внаслідок розбіжностей у написанні прізвища у спадкоємця та спадкодавця.

Відповідно до Свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 ), виданого 29.06.1977 року Станичненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та складеного російською мовою, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у с/х імені Комінтерн Нововодолазького району Харківської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 29.06.1977 року зроблено запис за № 28, та його батьками зазначені: ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а. с. 9).

Як убачається з паспорту громадянина України (серії НОМЕР_3 ), виданого 15.01.1997 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області, ним документований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець радгоспу Комінтерн Нововодолазького району Харківської області, який з 20.03.1997 року зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 5 - 5 зворот).

Згідно із довідкою Станичненської сільської ради, виданою виконуючим обов`язки сільського голови Власюк Ю. В. 08.04.2020 року за вихідним № 257, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день своєї смерті проживав з дружиною - ОСОБА_2 , сином - ОСОБА_1 , невісткою - ОСОБА_8 та онукою - ОСОБА_9 , які на даний час зареєстровані та проживають за вказаним адресом (а. с. 41).

Відповідно до облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2016 - 2020 роки за адресом: АДРЕСА_1 ,- зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 43 - 45).

Таким чином, наведеним доведено, що:

1)спадкодавець ОСОБА_3 за життя зробив заповідальне розпорядження на випадок своєї смерті, яким заповів житловий будинок та земельні ділянки заявнику, а тому спадкування щодо цієї спадкової маси, належної померлому, здійснюється за заповітом;

2)спадкоємцем померлого за заповітом, що прийняв спадщину, є заявник, який прийняв спадщину в силу приписів частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), як такий, що постійно проживав разом із ним;

3)нотаріусом, який веде спадкову справу, у визначений законом спосіб, відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тих підстав, що спадкоємець бажав, щоб у відповідному свідоцтві був зазначений родинний зв`язок між спадкоємцем та спадкодавцем як між батьком та сином, що наддасть йому пільгу зі сплати податку як члену сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, однак внаслідок розбіжностей у написанні прізвища батька та сина у свідоцтві про народження останнього, його паспорті, свідоцтві про смерть спадкодавця, а також у правовстановлюючих документах, що не може бути усунуте іншим шляхом, окрім як встановлення юридичного факту родинних відносин між ними у судовому порядку;

4)оскільки заявник прийняв спадщину, усі заінтересовані особи, причетні до цих спадкових правовідносин, залучені до участі у справі, й будь-яких заперечень від них не надано, то відсутні підстави вважати, що може існувати спір про право з приводу встановлення цього факту;

5)встановлення юридичного факту родинних відносин між заявником та померлим ОСОБА_3 дійсно породжує для заявника відповідні юридичні наслідки у виді отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримання при цьому податкових пільг як спадкоємцем першого ступеню споріднення, тобто від цього залежить виникнення, зміна або припинення його майнових спадкових та податкових прав.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 суд виходить з того, що з огляду на приписи пункту 5 частини 2 статті 293 та частини 1 статі 315 Цивільного процесуального кодексу України - встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Положення частини 1 статті 293 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачений перелік фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження, зокрема, в пункті 1 цієї норми чітко встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Одночасно із цим, Пленум Верховного Суду України у пункті 1 своєї Постанови № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (із змінами та доповненнями) звертає увагу судів на те, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що він звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин між ним та його померлим батьком, внаслідок розбіжності між орфографічним написанням їх прізвищ у його паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про смерть померлого та правовстановлюючих документах на майно, що складає спадкову масу, й встановлення цього факту необхідно йому для реалізації його спадкових прав, в тому числі задля отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом й податкових пільг зі сплати податку на спадщину як члену сім`ї спадкодавця першого ступеню споріднення, й іншого порядку крім судового для встановлення такого юридичного факту на цей час не існує.

Абзаци 1 та 2 пункту 2 постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування мовлять про те, що такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до положень статей 1 і 34 Закону України Про нотаріат № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями) видача свідоцтва про право на спадщину визнається нотаріальною дією, яка вчиняється нотаріусами.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України регламентований відповідним Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, підпункт 1.2. пункту 1 глави 10 розділу ІІ якого обумовлює, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (підпункт 4.2. пункту 4 глави 10 розділу ІІ наведеного вище Порядку).

Як убачається з положень частини 1 статті 1296 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

При цьому, дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у межах, визначених діючим законодавством України, оподатковується.

Порядок оподаткування отриманого спадкоємцем доходу в результаті прийняття ним спадщини регламентується положеннями статті 174 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями).

Зокрема, відповідно до підпункту "а" підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 цього кодексу за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Такими особами з огляду на зміст статей 1261 та 1262 Цивільного кодексу України є батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, а також усиновлені, рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька.

Таким чином, встановлення факту родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 породжує юридичні наслідки у виді отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримання ним податкових пільг зі сплати податку на спадщину як члену сім`ї спадкодавця першого ступеню споріднення.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 року (із змінами та доповненнями) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи причини звернення заявника до суду із вимогою про встановлення факту родинних відносин, суд переконався, що цей факт необхідний йому задля оформлення спадщини, яку він прийняв, однак не може реалізувати, так як йому нотаріусом відмовлено у видачі відповідного свідоцтва.

При цьому, з огляду на зміст постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, прийнятої приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. 10.05.2019 року (вихідний № 377/02-31), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку із зазначенням у свідоцтві родинного зв`язку із спадкодавцем, - з огляду на те, що маються розбіжності у написанні його прізвища та прізвища його батька у свідоцтві про народження, свідоцтві про смерть, паспорті громадянина України та у правовстановлюючих документах на нерухомість, що належить померлому.

Враховуючи викладене, на підставі аналізу вищезазначеного, суд впевнився, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки ним у законний спосіб доведено, що від встановлення цього юридично значимого для заявника факту залежить виникнення, зміна та припинення правовідносин, в яких він особисто бере участь через відкриття спадщини внаслідок смерті його батька, не існує іншого, окрім судового, порядку його встановлення, і його визнання не пов`язане з вирішенням спору про право.

Враховуючи наведені вище норми права, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності з приводу встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 як між сином та батьком, суд доходить до обґрунтованого висновку про те, що є необхідності у їх встановленні, так як цей факт нотаріусом не визнаний та від його встановлення у судовому порядку залежить виникнення, зміна або припинення спадкових прав заявника, тобто встановлення цього факту породжує безпосередньо юридичні наслідки та має юридичне значення для нього, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності із приписами частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати не відшкодовуються.

Окрім того, ухвалюючи рішення, суд також вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що пунктом 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020 року, який набрав чинності з 02.04.2020 року), визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 цього Кодексу (строк на апеляційне оскарження), продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1261, 1262 та частиною 1 статті 1296 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); статтею 174 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями); статтями 1 і 34 Закону України Про нотаріат № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 року (із змінами та доповненнями); Постановою Пленум Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року; статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 58, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 293, 294, 315, 319, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355, пунктом 3 розділу XII Прикінцеві положення й підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ та ОСОБА_2 ,- задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , як між рідними сином та батьком відповідно.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення. Оскільки рішення ухвалене під час дії карантину, перебіг цього строку у повному обсязі починається у день, наступний за днем закінчення карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Заявник : ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_4 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_3 );

Заінтересована особа : ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_5 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_6 );

Заінтересована особа : СТАНИЧНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, місцезнаходження (вулиця Шкільна, будинок № 4, село Станичне Нововодолазького району Харківської області, 63232), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04398057).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику

15 червня 2020 року.

Повне рішення складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 19 червня 2020 року.

Суддя: С. В. Мащенко