Постанова від 08.07.2020 по справі 912/3635/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2020 року м.Дніпро Справа № 912/3635/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2020, ухвалене суддею Вавренюк Л.С., повний текст якого складений 31.01.2020, у справі№ 912/3635/19

за позовом Приватного підприємства "Удача"

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)"

про стягнення 81 756,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство Удача звернувся до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 81756,23 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3635/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Суд стягнув з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" на користь Приватного підприємства "Удача" заборгованість в сумі 81 756,23 грн. за договором № Г-00127/17 від 03.03.2017, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач- Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31 січня 2020 року у справі №912/3635/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Приватного підприємства «Удача» відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що між сторонами фактично відсутні правовідносини за даним договором, оскільки підписання даного договору мало на меті виключно створення документальних підстав для заволодіння коштами Державного підприємства. Це підтверджується наявністю між сторонами іншого договору підряду № Г-18 від 23.01.2017 року, який охоплював виконання робіт на усіх земельних ділянках та додатковою угодою до цього договору, в якій зафіксовано виконання робіт за договором підряду.

З огляду на вищезазначений договір, стягнення за спірним договором фактично здійснюється без належних підстав, оскільки даний договір було підписано внаслідок зловмисної домовленості представників сторін, позивачем не зареєстрована податкова накладна та не перераховано до бюджету суму ПДВ за даним договором, що свідчить про безтоварність та фіктивність договору та актів виконаних робіт.

Судом не враховано, що позивач взагалі не мав технічної можливості здійснити роботи за договором за допомогою наявної у нього техніки, що також свідчить про фіктивність та безтоварність договору, за яким стягується заборгованість.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2020 року в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивачем - приватним підприємством Удача надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що доводи викладені у апеляційній скарзі відповідача є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

29.05.2020 року та 21.04.2020 року від сторін надійшли клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення суду у справі № 912/4025/19 та 912/946/20, яке обгрунтовується тим, що у межах справи № 912/4025/19 позивач оспорює Додаткову угоду від 25.09.2017 року до Договору підряду № Г-18 від 23.01.2017 року, а відповідач просить зобов`язати позивача виконати умови цієї додаткової угоди в частині завезення на елеватор 6833,02 тони насіння соняшника.

На думку сторін, при розгляді справи № 912/4025/19 судом будуть встановлені обставини, які будуть мати преюдиціальне значення для даної справи, а саме: обставини виконання/невиконання підрядних робіт на земельній ділянці, виконання/невиконання позивачем своїх зобов`язань за Додатковою угодою, та відповідно, наявність/відсутність обов`язку відповідача здійснювати розрахунки за виконанні роботи, у тому числі за роботи, акти виконання яких є предметом дослідження у даній справі.

У межах справи № 912/946/20 про визнання недійсним договору підряду Г-18 з підстав того, що він є фіктивним в частині зобов`язання позивача виконати певний комплекс підрядних робіт, які були передбачені іншими договорами, також будуть встановлені обставини щодо виконання/невиконання робіт за договором № Г-18 від 23.01.2017 та Додаткової угоди до нього.

Розглянувши дані клопотання, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що на час ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, договір № Г-00127/17 від 03.03.2017 р. недійсним судом не визнавався, а наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини даної справи.

Відповідно до статті 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, у межах справи № 912/3636/19 суд не позбавлений можливості встановити та оцінити обставини справи, які необхідні для вирішення спору, а тому у задоволенні клопотаннь про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2017 р. між ПП "Удача" ( Підрядник ) та ДП "СГ підприємство ДКВС України ( № 37 )" ( Замовник ) було укладено Договір № Г-00127/17 проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати наступний вид робіт направлений на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 17 га, яка розташована на полі № 48 (Завтурове), яке знаходиться у користуванні Замовника: боронування, культивація, сівба, коткування, внесення мінеральних добрив, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю, дискування, оранка, подрібнення рослинних решток, перевезення зібраного врожаю на замовлення Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що об`єм робіт, що будуть виконуватись Підрядником, визначається актами виконаних робіт, який є обов`язковим додатком до цього Договору. Після завершення кожного виду робіт Підрядник надає Замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт.

Відповідно до Договору Підрядник зобов`язаний своєчасно та якісно виконувати роботи, які є предметом цього договору, використовувати в ході робіт власне обладнання та розхідні матеріали, виконувати роботи належної якості відповідно до вимог Замовника та надавати Замовнику на підпис акт прийому-здачі робіт, що фактично були виконані згідно порядку виконання робіт зазначеному у п. 3 цього Договору. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний надавати Підряднику об`єм робіт, забезпечити Підрядника вільним доступом до місця проведення робіт та надати йому відповідні, зазначені ним матеріали та проводити оплату робіт, виконаних Підрядником у відповідності умов цього Договору (розділ 2 Договору).

Ціна виконаних робіт визначена сторонами у розділі 4 Договору. Так, зокрема, в п. 4.1 Договору узгоджено загальну вартість виконаних робіт вираховується з урахуванням даної роботи, а також витратних матеріалів, які були використані при здійсненні договору. Ціна визначається з врахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, вартості посівного матеріалу. Ціна на роботи визначається з урахуванням середньо ринкових цін, які діють у відповідній місцевості ( п. 4.2 Договору ). Остаточна ціна розрахунку Договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням цін ПММ, витратні матеріали, посівний матеріал, мінеральні добрива та інше на момент придбання даних матеріалів Підрядником ( п. 4.3 Договору ). Розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт Підрядником відповідно до додатку до даного Договору та підписання актів виконаних робіт ( п. 4.4 Договору ). Вартість окремих видів робіт встановлюються щорічно відповідно до ринкової вартості робіт, витратних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин інш ( п. 4.5 Договору ).

В п. 5.1 Договору сторони погодили, що невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим Договором вина сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виражаються у зроблених останньою витратах або пошкодженні майна.

Сторони узгодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторін своїх зобов`язань. Всі додатки до Договору, підписані під час дії Договору, являються обов`язковими до виконання сторонами договору в повному обсязі ( п.8.1, п. 8.3 Договору ).

У додатку № 1 до Договору сторони узгодили вартість робіт.

Також, Позивачем до суду першої інстанції було надано копію державного акта на право постійного користування землею від 09.11.1995, довідки з державної статистичної звітності Державного агентства земельних ресурсів про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 03.02.2015 №268/03-29/15, копію листа про надання інформації згідно із запитом державного виконавця ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)" від 28.03.2019, зі змісту яких вбачається, що земельні ділянки, які відповідно до рішення Устинівської районної Ради народних депутатів Кіровоградської області від 09.11.1995 надані у постійне користування установі ІК 305/37, правонаступником якої є ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)", перебувають на балансі та фактично використовуються відповідачем (а.с. 27-28, 41-42).

Звертаючись до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 81756,23 грн., позивач - приватне підприємство Удача посилався на неналежне виконанням умов Договору відповідачем в частині оплати виконаних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Позивач свої зобов`язання за Договором виконав повністю, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт, в той час як відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати виконаних робіт згідно з умовами Договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склалися правовідносини підряду, які регулюються загальними нормами права про підряд - ст. ст. 837-864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (ст. 846, 853, 854 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Договір підряду є відплатним договором, при цьому право підрядника вимагати оплати виконаних робіт, якому кореспондується відповідний обов`язок замовника, обумовлене виконанням робіт належним чином та у погоджений строк і виникає після їх остаточної здачі, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами у договорі.

Відповідно до п. 4.4. розрахунок по Договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт Підрядником відповідно до додатку до даного Договору та підписання актів виконаних робіт.

Судом встановлено, що 17.08.2017 на виконання умов Договору ДП "СПДКВС України (№37)" та ПП "Удача" склали та підписали акти виконаних робіт, які підтверджують виконання робіт на загальну суму 81 756,23 грн (а.с. 14-19).

Також 17.08.2017 ПП "Удача" виставило ДП "СПДКВС України (№37)" рахунок-фактуру № 127 на загальну суму 81 756,23 грн (а.с. 20).

Доказів здійснення розрахунків за виконані роботи Відповідач на момент розгляду спору не надав.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст.612 ЦК України).

Оскільки відповідач не оплатив виконані та прийняті за актом приймання-передачі виконанні роботи, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за виконані роботи в сумі 81 756,23 грн.

При цьому, доводи апелянта про те, що укладений договір є фіктивним та таким, що укладений внаслідок зловмисної домовленості представників сторін, є неспроможними з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Оскільки акти виконаних робіт свідчать, що ПП "Удача" обумовлені договором підрядні роботи були виконані, а ДП "СГ підприємство ДКВС України ( № 37 )" були прийняті без жодних зауважень як щодо якості робіт, так і щодо строків їх виконання, а жодних доказів зловживання представником Державного підприємства Шевченком Т.В. своїм службовим становищем чи скоєння корупційного правопорушення при підписанні вищезазначених документів Відповідачем не надано, колегія суддів вважає недоведеними такі доводи апелянта.

Крім того, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" не заперечує справжність підписів та печаток сторін на Договорі та Актах виконаних робіт. Договір № Г-00127/17 від 03.03.2017 р. недійсним в судовому порядку не визнавався.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на презумпцію правомірності правочину, укладений між сторонами Договір є дійсним та чинним, а тому у сторін існують права та обов`язки за договором та відповідальність за його невиконання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/2650/19.

Посилання апелянта на те, що Позивачем не було зареєстровано податкову накладну, що свідчить про відсутність господарської операції, є необґрунтованим, оскільки до предмету доказування у даній справі не відноситься встановлення факту дотримання сторонами податкового законодавства. Слід звернути увагу, що відсутність податкових декларацій за господарською операцією не може свідчити про те, що така операція не відбулася.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості на вказану вище суму є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи апелянта є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта - Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)".

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)"- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 року у справі №912/3635/19 - залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта - Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України ( № 37 )".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.07.2020року.

Головуючий суддя О.В.Березкін

Суддя С.Г.Антонік

Суддя М.О.Дармін