Рішення від 30.06.2020 по справі 902/365/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2020 р. Cправа № 902/365/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

позивача - Романюк О.А. ,

представника позивача - Шарлай Т.О.,

присутнього - ОСОБА_4,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Фізичної особи-підприємця Романюк Олени Анатоліївни ( АДРЕСА_1 )

до : Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд.5, м. Київ, 03680)

про стягнення 969002,86 грн,

В С Т А Н О В И В :

Фізичною особою-підприємцем Романюк Оленою Анатоліївною подано позов до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 969002,86 грн заборгованості.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений з відповідачем за наслідками проведення тендерної процедури закупівлі Договір №ПЗ/П-191259/НЮ від 11.11.2019 (далі - Договір), відповідно до умов якого Фізична особа-підприємець Романюк Олена Анатоліївна (Виконавець, позивач) зобов`язалася надати послуги з ремонту автотракторної техніки Акціонерному товариству "Українська залізниця" (Замовник, відповідач), а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити вартість наданих послуг.

Як стверджує позивач, Виконавцем виконано свої зобов`язання за Договором, однак Замовник не здійснив оплату за надані послуги у визначений строк.

Внаслідок порушення відповідачем зобов`язання за Договором, позивач звернулася із позовом до суду про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" 969002,86 грн заборгованості, з яких: 964000 грн - основного боргу, 206 грн - відсотків річних, 4796,86 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30.04.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/365/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2020.

За результатами слухання справи 02.06.2020 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.06.2020, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

22.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату після закінчення строку карантину.

У судове засідання 30.06.2020 з`явилася позивач, представник позивача та присутній, відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив. Останній про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення відповідної ухвали суду, яке наявне у матеріалах справи.

Дослідивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. При цьому суд враховує таке.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зокрема, за приписами п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, суд зазначає, що неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Окремо суд зауважує, що у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої явки у судове засідання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця". Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, щодо виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; обов`язку подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Окрім того, відповідач не був позбавлений права та можливості подати клопотання про забезпечення участі останнього в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, як то передбачено ч.4 ст.197 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Під час розгляду справи по суті 30.06.2020 судом у протокольній формі оголошувалася перерва в межах дня до 14:30 год.

Представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Відзиву відповідача на позовну заяву матеріали справи не містять.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

За результатами проведеної тендерної процедури закупівлі, 11.11.2019 між Фізичною особою-підприємцем Романюк Оленою Анатоліївною (Виконавець, позивач) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника виробничого підрозділу Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Свистуна Володимира Володимировича та в особі заступника начальника виробничого підрозділу Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства "Українська залізниця" Калінського Юрія Олеговича (Замовник, відповідач) укладено Договір №ПЗ/П-191259/НЮ надання послуг (Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту автотракторної техніки (далі - послуги), згідно Специфікації (Додаток №1), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Послуги вважаються наданими після підписання акту здачі-приймання наданих послуг Замовником або уповноваженою ним особою (п.1.5 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору вартість Послуг за цим Договором визначена на підставі Додатку №1 до даного Договору і складає 964 000,00 грн. без ПДВ (дев`ятсот шістдесят чотири грн. 00 коп без ПДВ).

За умовами п. 3.3. Договору Замовник проводить розрахунок з Виконавцем за надані послуги протягом 30 (тридцяти) банківських днів після кожного підписання Сторонами актів здачі-приймання наданих послуг на території Виконавця та отримання відповідних рахунків від Виконавця. Виконавець разом з рахунком надає калькуляцію з відображенням по статтям витрат на виконаний обсяг послуг.

Згідно з п.3.6. Договору оплата за послуги по даному Договору проводиться Замовником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2019 року (включно), в частині розрахунку до повного виконання (п. 13.1. Договору).

Факт надання послуг за Договором згідно зі Специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору) на загальну суму 964000 грн підтверджується обопільно підписаними актами здачі-приймання наданих послуг, а саме:

- актом здачі-приймання наданих послуг УРАЛ-4320 від 26.12.2019 на суму 357783 грн;

- актом здачі-приймання наданих послуг МТЗ-80 від 26.12.2019 на суму 224861 грн;

- актом здачі-приймання наданих послуг КАМАЗ-5320 від 26.12.2019 на суму 128333 грн;

- актом здачі-приймання наданих послуг ГАЗ-33023 (S) від 26.12.2019 на суму 117499 грн;

- актом здачі-приймання наданих послуг ЮМЗ-6 ЕО-2621 від 26.12.2019 на суму 135524 грн.

Окрім того, як слідує з матеріалів справи позивачем за умовами п. 3.3. Договору надано відповідачу відповідні рахунки-фактури та калькуляцію витрат на виконаний обсяг послуг.

Несплата відповідачем вартості наданих послуг слугувала підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач зверталася до відповідача у претензійному порядку про сплату заборгованості, однак реагування на відповідні претензії від Акціонерного товариства "Українська залізниця" матеріали справи не містять.

Окремо суд зазначає, що у відповідь на претензію позивача про порушення строків оплати за надані послуги, адресовану начальнику виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень АТ "Укрзалізниця" Свистуну В.В. останній повідомив, що Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень не є юридичною особою, а є виробничим підрозділом, який підпорядковується регіональній філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", а відповідно до умов Договору оплата за послуги проводиться Замовником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. При цьому остання звернулася до вищестоящого керівництва щодо розрахунку по Договору та отримала відповідь, що оскільки виконавцем робіт не виконано всі умови Договору в частині розрахунків, підстав для включення витрат по ремонту техніки в ліміт фінансових зобов`язань у департаменті колії та споруд немає.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання договору про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги з ремонту автотракторної техніки, що підтверджується актами наданих послуг від 26.12.2019 на загальну суму 964000 грн, які відповідачем не оплачено.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення 964000 грн - основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними у справі доказами, отже, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо включення до умов Договору надання послуг №ПЗ/П-191259/НЮ від 11.11.2019 пункту 3.6., за умовами якого оплата Замовником за надані послуги ставиться в залежність до наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, то строк виконання зобов`язань за Договором ніколи б об`єктивно не настав, оскільки позивач не є платником податку на додану вартість, відтак законодавчо не передбачено ні права, ні обов`язку останнього складати податкову накладну та відповідно реєструвати її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Окремо слід зазначити, що обізнаність відповідача про те, що позивач не є платником ПДВ прослідковується як на етапі проведення тендерної закупівлі (позивачем у складі тендерної документації подано відповідне пояснення вих. №12/10 від 09.10.2019), так і на етапі укладення договору (ціна договору узгоджена без ПДВ) та на етапі його виконання (в актах здачі приймання наданих послуг вартість послуг визначена без ПДВ та такі акти підписано без застережень зі сторони відповідача).

Крім того, суд акцентує увагу що відсутність зареєстрованої податкової накладної не спростовує реальності господарської операції щодо надання позивачем послуг за Договором, позаяк факт надання послуг підтверджено первинними бухгалтерськими документами, та не звільняє відповідача від обов`язку сплати за надані послуги, які відповідачем прийнято без застережень шляхом підписання відповідних актів здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За умовами п.7.8. Договору сторони, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, встановили, що розмір відповідальності Замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за Договором.

Перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН" за період з 13.02.2020 по 30.04.2020 судом встановлено, що такий розрахунок не перевищує розрахунку суду, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 206 грн відсотків річних та 4796,86 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Крім того, суд, з метою ефективного захисту прав позивача (ч.1 ст.2 ГПК України) та з урахуванням того, що спір пов`язаний із діяльністю Виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", вважає за необхідне при задоволенні позову конкретизувати відповідним чином позовні вимоги.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг за Договором та відсутність доказів оплати в повному обсязі за надані послуги суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. При цьому наявність заборгованості доведено позивачем належними та допустимими доказами та не спростовано у встановленому порядку відповідачем.

В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в сумі 14535,04 грн.

Також суд зазначає, що позивачем при зверненні з позовом до суду надмірно сплачено 0,96 грн судового збору, однак за відсутності відповідного клопотання судом не вирішується питання про повернення судового збору, що не позбавляє права останнього заявити дане клопотання після прийняття судового рішення у порядку визначеному ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".

Щодо заявлених до стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн суд зазначає таке.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 28.02.2020 між позивачем (за договором - "Клієнт") та адвокатським бюро "Шарлай" (за договором - "Бюро") укладено Договір б/н про надання правової допомоги від 28.02.2020 (далі - "Договір").

Згідно із п. 1.1. Договору Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, пов`язану із стягненням заборгованості з AT "Українська залізниця" що виникла на підставі договору від 11.11.2019 № ПЗ/П-191259/НЮ, укладеному між AT "Українська залізниця" та ФОП Романюк О.А., в тому числі, але не виключно, шляхом вивчення та проведення аналізу матеріалів, пов`язаних із укладенням та виконанням договору від 11.11.2019 № ПЗ/П-191259/НЮ, підготовкою позовної заяви та здійснення представництва інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій.

Загальна вартість послуг за договором, які Клієнт повинен сплати Бюро становить 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00коп) без ПДВ. Конкретна вартість наданої правової допомоги зазначається в Актах приймання-передачі наданої правової допомоги (пункти 3.1., 3.2. Договору).

Надання Бюро позивачу послуг з професійної правничої допомоги на суму 6000 грн підтверджується Актом приймання-передачі наданої правової допомоги відповідно до Договору №б/н від 28.02.2020, відповідно до якого такі послуги включають:

- проведення правового аналізу матеріалів, що стосуються укладення та виконання договору №ПЗ/П-191259/НЮ від 11.11.2019, укладеного між АТ "Українська залізниця" та ФОП Романюк О.А. та формування правової позиції по справі (з визначеною вартістю 2000 грн);

- підготовку позовної заяви для подачі до господарського суду щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" заборгованості за надані послуги згідно із договором №ПЗ/П-191259/НЮ від 11.11.2019 (з визначеною вартістю 1000 грн);

- участь в судових засіданнях, підготовка процесуальних документів (з визначеною вартістю 3000 грн).

Факт проведення позивачем розрахунку за надані послуги підтверджується платіжним дорученням № 240 від 01.04.2020 на суму 6000 грн.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З огляду викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача у повному обсязі в силу приписів ч.4 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (вул. Одеська, 91, м. Жмеринка, 23100) на користь Фізичної особи-підприємця Романюк Олени Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 964000 грн - основного боргу, 206 грн - відсотків річних, 4796,86 грн - інфляційних втрат, 6000 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 14535,04 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України строки, зокрема, щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії карантину.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 09 липня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Вінницьке лісництво , буд.1, кв.5, м. Вінниця, 21000;

3 - відповідачу - вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд.5, м. Київ, 03680.