Рішення

від 24.06.2020 по справі 905/250/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2020 Справа № 905/250/20

Суддя - Говорун О.В.

Секретар - Коновалова А.І.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "Аювін".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Східенерго".

Про стягнення 162396,45 грн.

Позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Східенерго".

Відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "Аювін".

Про визнання недійсним договору поставки №629-ВЭ-КуТЭС від 05.08.2019.

Представники учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "Аювін" (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Східенерго" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 162396,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №6292-ВЭ-КуТЭС від 05.08.2019 в частині здійснення оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, а також нараховану пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Східенерго" звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Аювін" про визнання недійсним договору поставки №629-ВЭ-КуТЭС від 05.08.2019.

Ухвалою суду від 10.03.2020 зустрічний позов прийнято.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач за первісним позовом зазначив, що спірний договір є фіктивним, оскільки був підписаний не уповноваженою особою, у зв`язку з чим просить визнати його недійсним.

30.03.2020 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач за зустрічним позовом заперечує щодо задоволення зустрічних вимог, оскільки договір від імені відповідача підписаний особою на підставі довіреності, яка підписана Шувар А.Й. Про обмеження на вчинення дій Шувар А .Й. від імені відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено. Крім того, після відкриття провадження у справі позивачем за зустрічним позовом було здійснено оплату заборгованості за договором поставки, що підтверджується платіжним дорученням №1035834 від 12.02.2020 на суму 152352 грн, що, на думку відповідача за зустрічним позовом, свідчить про дійсність правочину.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

05.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - покупець) в особі директора Відокремленого підрозділу "Курахівська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Аювін" (далі - постачальник) укладено договір поставки №6292-ВЭ-КуТЭС (далі - договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого, в порядку і на умовах, передбачених даним договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код згідно УКТ ВЭД (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікації. Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, яка поставляється у його власність відповідно до умов даного договору (а.с.27-35).

Згідно з п.4.7 договору, датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата зазначена представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки).

Відповідно до п.4.8 договору, зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

Згідно з п.5.1 договору, загальна сума договору складає 126960 грн, в тому числі ПДВ 21160 грн. Толеранс (відхилення за кількістю) поставки продукції складає 10%.

Ціни на продукцію, яка постачається постачальником, встановлюються сторонами в специфікації (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.4 договору, розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником за даним договором, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів та поточний рахунок постачальника на 30 календарний день з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.8.1 договору, даний договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами грошових зобов`язань.

На виконання умов договору поставки №6292-ВЭ-КуТЭС від 05.08.2019, позивачем поставлений відповідачу товар на загальну суму 152352 грн, вказаний товар було прийнято представником відповідача без будь-яких зауважень. Зазначені обставини підтверджуються видатковою накладною №326 від 02.09.2019, товарно-транспортною накладною перевізника "Нова Пошта" №59000445056514 від 02.09.2019 та довіреністю №81/ВЭ/2019 від 28.12.2018 (а.с.36,37,42).

Також, відповідачу було виставлено рахунок на оплату №375 від 02.08.2019 на загальну суму 152352 грн (а.с.41).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем було направлено на адресу відповідача досудову вимогу №23 від 23.12.2019, в якій він вимагав сплатити заборгованість на загальну суму 205468,99 грн (а.с.43).

Відповідь на зазначену вимогу до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

В порушення зазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов`язання з оплати за поставлений товар, у строк передбачений договором, не виконав.

В той же час, відповідно до платіжного доручення №1035834 від 12.02.2020, борг за договором 6292-ВЭ-КуТЄС від 05.08.2019 у розмірі 152352грн відповідачем за первісним позовом сплачений у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, оскільки відповідач здійснив оплату позивачу заборгованості за договором, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору, а отже наявність підстави для закриття провадження у справі у цій частині.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 7617,60 грн за період з 03.10.2019 по 31.01.2020.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони в п.6.8 договору погодили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Як зазначене вище, відповідач отримав товар 02.09.2019, а отже враховуючи п.5.4 договору зобов`язаний був здійснити оплату в строк до 02.10.2019.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі 14975,27 грн (нарахованої за період з 03.10.2019 по 31.01.2020, сума заборгованості 152352грн).

Враховуючи, що сторонами погоджений максимальний розмір пені, який не може бути більшим ніж 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції (п.6.8 договору), суд дійшов висновку, що розмір пені, який належить до стягнення з відповідача становить 7617,60 грн, а отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути 3% річних в розмірі 1514,11 грн, за період з 03.10.2019 по 31.01.2020, та інфляційні втрати в сумі 912,74 грн, нарахованих за період з 03.10.2019 по 31.12.2019.

Здійснивши розрахунок 3% річних за вказаний вище період, суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи, що відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар в строк до 02.10.2019, до визначення розміру боргу з урахуванням інфляції за заявлений позивачем період, мають бути застосовані індекси за листопад та грудень 2019 року.

Здійснивши самостійно розрахунок інфляційних втрат, суд відмовляє у задоволенні вимог у цій частині, оскільки за вказаний вище період позивач не зазнав інфляційних втрат.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано цивільно-правовий договір №1-20/А від 09.01.2020, акт наданих послуг №1 до договору №1-20/А від 09.01.2020, акт наданих послуг №4 до договору №1-20/А від 09.012020, копію диплому магістра права, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать й витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Конституцією України, зокрема, ст.131-2, передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

В той же час, позивачем не доведено, що правничу допомогу позивачу було надано саме адвокатом, а отже такі витрати на можуть вважатись судовими та не можуть бути розподілені між сторонами за результатом розгляду справи.

Щодо зустрічного позовну, суд зазначає наступне.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В обґрунтуванні своїх вимог позивач за зустрічним позовом вважає, що договір поставки недійсним, оскільки є фіктивним, у зв`язку з тим, що вказаний договір був підписаний не уповноваженою особою.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що договір поставки вчинений без наміру створення правових наслідків, оскільки позивачем за первісним позовом було здійснено поставку товару, відповідач за первісним позовом прийняв поставлений позивачем товар та здійснив за нього оплату.

Також, суд вважає недоведеним вчинення оспорюваного правочину з перевищенням повноважень особою, яка його підписала від імені відповідача виходячи з наступного.

Договір поставки від імені відповідача підписаний директором відокремленого підрозділу "Курахівська теплова електрична станція" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" - Валантир С.Н.

Як зазначається в договорі, Валантир С.Н. діє на підставі довіреності №132/ВЭ/2019 від 01.02.2019. Позивач за зустрічним позов зазначає, що вказана довіреність підписана керівником ТОВ "ДТЕК Східенерго" - Шавар А.Й., під впливом помилки, оскільки він не мав права доручати сторонній особі підписувати спірний договір.

Однак, позивачем за зустрічним позовом не доведено відсутність права у керівника ТОВ "ДТЕК Східенерго" надавати довіреності для укладання договорів від імені ТОВ "ДТЕК Східенерго".

Відповідно до п.п. 17.1, 17.10 наданого позивачем за зустрічним позовом витягу з статуту ТОВ "ДТЕК Східенерго", виконавчим органом товариства є Генеральним директор товариства. Генеральний директор товариства вправі без доручення діяти від імені товариства у відносинах з підприємствами, організаціями, державними і громадськими органами й організаціями, іншими юридичними та фізичними особами в межах компетенції, встановленої цим статутом та чинним законодавством України.

Також, судом прийнято до уваги, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "ДТЕК Східенерго" з 30.06.2018 є Шувар А.Й . Про наявність обмежень щодо представництва ТОВ "ДТЕК Східенерго" не зазначається (а.с.87-91).

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судовий збір за подання первісного позову, за приписами ст. 129 ГПК, розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи відсутність доказів про сплату позивачем за зустрічним позовом судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ "ДТЕК Східенерго" на користь Державного бюджету України судовий збір за подання до суду зустрічної позовної заяви немайнового характеру в сумі 2102 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Аювін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, б.34, ідентифікаційний код юридичної особи - 31831942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Аювін" (38721, Полтавська область, Полтавський район, с.Тернівшина, вул.Молодіжна, 63 ідентифікаційний код юридичної особи - 39160192), пеню - 7617 (сім тисяч шістсот сімнадцять) грн 60 коп., 3% річних - 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 11 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 26 коп.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Аювін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" заборгованості у розмірі 152352 (сто п`ятдесят дві тисячі триста п`ятдесят дві) грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Аювін" про визнання недійсним договору поставки №629-ВЭ-КуТЭС від 05.08.2019 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, б.34, ідентифікаційний код юридичної особи - 31831942) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.07.2020.

Суддя О.В. Говорун