Ухвала

від 02.07.2020 по справі 910/8646/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.07.2020Справа № 910/8646/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Фермерського господарства "Росія Н" про забезпечення позову

за позовом Фермерського господарства "Росія Н" (55104, Миколаївська обл., Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Петровського, буд. 69; ідентифікаційний код 33615706)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3; ідентифікаційний код 41692853)

про стягнення 259 248, 40 грн,

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Фермерське господарство "Росія Н" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у вигляді суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 259 248, 40 грн за договором постачання нафтопродуктів № 2471 від 06.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 позовну заяву Фермерського господарства "Росія Н" залишено без руху. Встановлено Фермерському господарству "Росія Н" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів надсилання (опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек) копії позовної заяви від 12.06.2020 та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача.

30.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фермерського господарства "Росія Н" про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем було додано докази надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, з огляду на усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийняттям її до розгляду та відкриттям провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути подану Фермерським господарством "Росія Н" із позовною заявою заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3; ідентифікаційний код 41692853), що обліковуються на всіх рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна", в тому числі на рахунок п/р НОМЕР_1 в AT "ОТП Банк", МФО 300528, в межах суми 259 248,40 грн.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що Фермерським господарством "Росія Н" у відповідності до рахунку на оплату № МУ000006644 від 06.12.2019 було повністю сплачено вартість товару, а саме, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 в сумі 399 120, 00 грн, тобто, належним чином виконано договірні зобов`язання.

Водночас, заявник вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" поставлено Фермерському господарству "Росія Н" лише 7009 літрів дизельного палива на суму 139 871,60 грн з ПДВ , решту придбаного пального - 12 991 літр на суму 259 248, 40 грн постачальник не поставив без жодних обґрунтованих причин.

Відтак, заявник зазначає, що станом на момент звернення до суду з даною заявою відповідач ухиляється від виконання взятих на себе обов`язків, зокрема, щодо передачі товару - 12 991 літрів дизельного палива ДП-3-Євро5-В0, чи повернення суми попередньої оплати.

З 16.03.2020 посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" на зв`язок не виходять, на неодноразові дзвінки не відповідають.

Відтак, означене викликає у заявника побоювання щодо намірів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду виводом грошових коштів (зокрема і суми попередньої оплати) з власних рахунків.

Також, заявник звертає увагу суду на те, що стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" відкрито низку провадження щодо ідентичних справ про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з невиконанням ним своїх обов`язків з поставки нафтопродуктів.

Так, заявник вказує, що судові провадження, які були відкриті за короткий період часу протягом 2020 року, свідчить про недобросовісну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" щодо виконання останнім своїх обов`язків по поставці нафтопродуктів.

Заявник зазначає, що сума стягнення у відкритих судових справах становить більше 5 млн. гривень. Відтак, не переконання Фермерського господарства "Росія Н" наявність такої заборгованості, стягнення якої буде вирішуватись в Господарському суді міста Києва, утруднить чи зробить взагалі неможливим виконання боржником рішення суду в разі задоволення позову Фермерського господарства "Росія Н" про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 259 248, 40 грн.

Крім того, Фермерським господарством "Росія Н" з Єдиного державного реєстр судових рішень було отримано інформацію про наявність ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 08.05.2020 у справі № 754/3193/20 (посилання для доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89224728), зі змісту якої вбачається, що Деснянським ВП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування за заявою ПП "Ти Преміум" за фактом шахрайського привласнення грошових коштів на загальну суму 792 528, 00 грн посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна", номер кримінального провадження: 12020100030000199.

Отже, викладені вище обставини на переконання заявника свідчать про ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" від виконання своїх зобов`язань договірних зобов`язань, а вказане може свідчити про високу ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення Господарського суду міста Києва у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву Фермерського господарства "Росія Н" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд вказує, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Суд вказує, що заявником не доведено того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" вчиняються будь які дії спрямовані на приховування грошових коштів на рахунку, шляхом їх виведення на будь які інші банківські рахунки, та/або вчиняються будь які інші дії щодо таких грошових коштів.

Крім того, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтувань та не доведено доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна", які знаходяться на його рахунках, відкритих в установі банку, в межах суми позову - 259 248, 40 грн, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Також суд звертає увагу що посилання заявника на наявність кримінального провадження за відсутності вироку суду, також не підтверджує наміри Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" щодо вчинення будь яких дій спрямованих на приховування грошових коштів на рахунку або ухилення від виконання рішення у разі задоволення позову.

Так, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак, суд зазначає, що в поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд визнає подану Фермерським господарством "Росія Н" заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3; ідентифікаційний код 41692853), що обліковуються на всіх рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна", в тому числі на рахунок п/р НОМЕР_1 в AT "ОТП Банк", МФО 300528, в межах суми 259 248,40 грн. безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Росія Н" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 02.07.2020.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя Д.О. Баранов