Рішення

від 09.07.2020 по справі 910/5925/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2020Справа № 910/5925/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ "Сіріус Агротрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна"

про стягнення заборгованості в розмірі 148 194,87 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Сіріус Агротрейд звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Олам Україна про стягнення заборгованості в розмірі 148 194,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 0898/19 від 11.12.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5925/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

21.05.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що з огляду на положення ч. 1 ст. 530 ЦК України, п. 7.2 та п. 7.6 Договору, враховуючи що позивач не надав повного переліку документів, необхідних для здійснення покупцем оплати, строк виконання зобов`язання покупця з оплати поставленого товару до теперішнього часу не розпочався.

Таким чином, відповідач зазначає, що оскільки строк виконання зобов`язань покупця до теперішнього часу не розпочався, вимоги про стягнення з покупця вартості поставленого товару, пені, 3% річних, інфляційних втрат за порушення строків виконання грошового зобов`язання задоволенню не підлягають.

05.06.2020 представником позивача подано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач своїм правом на подання до суду відповіді на відзив відповідача не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Сіріус Агротрейд (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Олам Україна (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 0898/19 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену в п. 1.1 цього Договору (далі - товар), на умовах передбачених цим Договором, а покупець зобов`язується прийняти у продавця товар, який за якістю та кількістю відповідає умова, визначеним цим Договором, та оплатити його вартість.

Пунктами 1.1-1.4 Договору сторонами узгоджено, що поставці підлягає: кукурудза 3 кл., 2019 року, у кількості 300 тон., з допустимим відхиленням 10% за вибором продавця, вологістю не більше 14,5%, сміттєвими домішками не більше 2%, вмістом амброзії не більше 8, ціною 4 500 грн. з ПДВ за 1 тону.

Відповідно до п. 1.5 Договору базис поставки: DAP - місце поставки, Інкотермс 2010; місце поставки (за вибором та відповідно до інструкцій покупця) - зерновий термінал Нептун (М.В. Карго), Морський торговельний порт Південний; спосіб поставки: поставка здійснюється шляхом надання товару в розпорядження покупця на території зернового складу на транспорті, готовому до розвантаження; здійснення поставки - поставка вважається здійсненою з моменту приймання товару по кількості та якості зерновим складом в місці поставки, що підтверджується видатковими накладними. Датою поставки є дата приймання товару в місці поставки, для поставок залізничним транспортом, товар переданий перевізнику в межах строку поставки (дата календарного штемпелю станції відправлення в залізничній накладній) вважатиметься поставленим вчасно, незалежно від дати прибуття до місця поставки; вид транспорту: вантажні автомобілі/залізничні вагони; транспортування за рахунок продавця; навантаження за рахунок продавця; розвантаження за рахунок покупця; строк поставки з 11.12.2019 по 17.12.2019 включно.

Згідно з п. 3.2 Договору кількість, визначена при прийнятті товару зерновим складом в місці поставки є остаточною.

У відповідності до п. 7.2 Договору покупець здійснює оплату 80% вартості поставленого (для поставок автотранспортом) або навантаженого на залізничні вагони (для поставок залізницею) товару протягом п`яти банківських днів з моменту отримання оригіналів або копій наступних документів: рахунку, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати; товарно-транспортних/залізничних накладних; накопичувального реєстру транспорту, прийнятого в місці поставки (для поставок автотранспортом) із зазначенням залікової маси прийнятого товару/накопичувального реєстру відвантажень залізничних вагонів (для поставок залізницею); для кормових культур - ветеринарних посвідчень (форма 2) на кожен транспортний засіб; видаткової накладної (для поставок автотранспортом); доказів походження товару, якщо продавець не є виробником, а саме копії договорів купівлі-продажу (поставки) між виробником та продавцем; копії видаткових накладних на відповідну кількість товару.

За умовами п. 7.3 Договору остаточний платіж - в розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 7.2 даного Договору, протягом п`яти банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій наступних документів: видаткової накладної (для поставок залізницею); реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього Договору, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам.

Згідно з п. 7.4 Договору у випадку, якщо реєстрація податкової накладної здійснюється до моменту оплати, суми, зазначеної в п. 7.2 цього Договору, оплата сум, зазначених в п. 7.2 та п. 7.3 цього Договору здійснюється одночасно за умови поставки товару в повному обсязі та надання документів, передбачених п.п. 7.2, 7.3 Договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору у випадку ненадання покупцем будь-якого з документів, перелічених в п. 7.2 Договору, або надання документів, що не відповідають вимогам до їх складання, визначеним Договором або чинним законодавством України, покупець має право притримати здійснення розрахунків за поставлений товар до моменту отримання всіх належним чином складених документів.

Договір вступає в силу від дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору (п. 13.1 Договору).

Як зазначає позивач, ТОВ АТ Сіріус Агротрейд на виконання умов укладеного між сторонами Договору здійснило поставку ТОВ Олам Україн товар на суму 1 354 594,50 грн., однак відповідач не виконав свої договірні зобов`язання в частині здійснення оплати за поставлений за договором товар у строки обумовлені Договором, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 135 490,60 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 1 354 594,50 грн. згідно видаткових накладних № 289 від 12.12.2019 на суму 122 400,00 грн., № 290 від 13.12.2019 на суму 325 260,00 грн., № 292 від 18.12.2019 на суму 906 934,50 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами п. 7.3 Договору остаточний платіж - в розмірі різниці між вартістю поставленого в місце поставки товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 7.2 даного Договору, протягом п`яти банківських днів з моменту здійснення поставки та отримання покупцем оригіналів або копій наступних документів: видаткової накладної (для поставок залізницею); реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); оплати/відшкодування витрат на доведення якісних показників товару до вимог цього Договору, у випадку поставки товару, що не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що з огляду на положення ч. 1 ст. 530 ЦК України, п. 7.2 та п. 7.6 Договору, враховуючи що позивач не надав повного переліку документів, необхідних для здійснення покупцем оплати, строк виконання зобов`язання покупця з оплати поставленого товару до теперішнього часу не розпочався.

У відповідності до п. 7.2 Договору покупець здійснює оплату 80% вартості поставленого (для поставок автотранспортом) або навантаженого на залізничні вагони (для поставок залізницею) товару протягом п`яти банківських днів з моменту отримання оригіналів або копій наступних документів: рахунку, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати; товарно-транспортних/залізничних накладних; накопичувального реєстру транспорту, прийнятого в місці поставки (для поставок автотранспортом) із зазначенням залікової маси прийнятого товару/накопичувального реєстру відвантажень залізничних вагонів (для поставок залізницею); для кормових культур - ветеринарних посвідчень (форма 2) на кожен транспортний засіб; видаткової накладної (для поставок автотранспортом); доказів походження товару, якщо продавець не є виробником, а саме копії договорів купівлі-продажу (поставки) між виробником та продавцем; копії видаткових накладних на відповідну кількість товару.

Згідно з п. 7.4 Договору у випадку, якщо реєстрація податкової накладної здійснюється до моменту оплати суми, зазначеної в п. 7.2 цього Договору, оплата сум зазначених в п. 7.2 та п. 7.3 цього Договору здійснюється одночасно за умови поставки товару в повному обсязі та надання документів, передбачених п.п. 7.2, 7.3 Договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору у випадку ненадання покупцем будь-якого з документів, перелічених в п. 7.2 Договору, або надання документів, що не відповідають вимогам до їх складання, визначеним Договором або чинним законодавством України, покупець має право притримати здійснення розрахунків за поставлений товар до моменту отримання всіх належним чином складених документів.

Разом з тим, відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару.

Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у супровідних документах, відсутності супровідних документів на товар, тощо.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт отримання ТОВ Олам Україна всіх документів, передбачених приписами п. 7.2 Договору саме в момент отримання товару, визначений у видаткових накладних.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за товар, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в розмірі 135 490,60 грн., що відповідачем у відзиві не заперечується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 135 490,60 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 10 210,86 грн., інфляційні втрати в розмірі 948,44 грн. та 3% річних в розмірі 1 544,97 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.3 Договору у випадку порушення строків оплати вартості поставленого товару, передбачених п. 7.2, 7.3 Договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної на час прострочення, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 10 210,86 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1 544,97 грн. та інфляційні втрати в розмірі 948,44 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність порушень строків оплати за отриманий товар та відсутність підстав для застосування відповідальності за таке порушення.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з наданням правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У якості понесених витрат позивач надав суду Договір про надання адвокатських послуг № 219 від 24.01.2019, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням Аргос ., Акт прийом-передачі послуг від 30.04.2020 на суму 2 500 грн. та платіжне доручення № 1124 від 31.03.2020 на суму 4 000 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі № 906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять докази понесення позивачем реальних витрат у розмірі 2500,00 грн., як вартості адвокатських витрат, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката, у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олам Україна (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22; ідентифікаційний код: 33832039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Сіріус Агротрейд (20431, Черкаська обл., Тальнівський район, село Гордашівка, вулиця Травнева, будинок 73; ідентифікаційний код: 42542272) заборгованість в розмірі 135 490 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 60 коп., 3% річних в розмірі 1 544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири) грн. 97 коп., інфляційні втрати в розмірі 948 (дев`ятсот сорок вісім) грн. 44 коп., пеню в розмірі 10 210 (десять тисяч двісті десять) грн. 86 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 93 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 09.07.2020

Суддя О.А. Грєхова