Рішення

від 07.07.2020 по справі 913/237/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

07 липня 2020 року Справа № 913/237/20

м. Харків Провадження № 3/913/237/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Селіверствової Н.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом

Акціонерного товариства "Укргазвидобування" , м. Київ в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" , м. Красноград Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 49 918 грн. 25 коп.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" , м. Київ в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" , м. Красноград Харківської області

про стягнення 12 620 грн. 66 коп.

в присутності представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Тищенко А.І. - адвокат, довіреність від 27.05.2020 № 2-869д;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Кашуба Ю.О. - директор товариства.

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" про стягнення пені за порушення строків поставки товару за договором поставки від 18.12.2018 № УБГ956/015-18 в сумі 49 918 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 18.12.2018 № УБГ956/015-18 в частині своєчасної поставки товару.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/237/20, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

12.05.2020 на адресу суду від відповідача у справі надійшов відзив від 08.05.2020 № 11/20, в якому останній проти доводів позивача щодо несвоєчасної поставки товару не заперечує та просить зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки заявлена до стягнення сума є явно надмірно великою, зважаючи на відсутність збитків у позивача та третіх осіб.

Крім того, 12.05.2020 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" надійшла зустрічна позовна заява від 08.05.2020 № 12/20 до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення пені за порушення строків оплати товару за договором поставки від 18.12.2018 № УБГ956/015-18 в сумі 1 083 грн. 44 коп., 3% річних в сумі 8 905 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 2 632 грн. 22 коп., всього 12 620 грн. 66 коп.

Зустрічна позовна вимога обґрунтована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 18.12.2018 № УБГ956/015-18 в частині своєчасної оплати товару.

Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 12 620 грн. 66 коп. до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" про стягнення 49 918 грн. 25 коп., вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому засіданні на 02.06.2020.

Позивач за первісним позовом - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" у відповіді на відзив від 22.05.2020 № 032-032-5099-1, яка надійшла на адресу суду 26.05.2020, проти зменшення розміру нарахованої пені заперечує та зазначає, що заявляючи про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач не навів підстав для такого зменшення, винятковості даного випадку, не надав відповідних доказів на підтвердження цих обставин. Саме лише посилання на відсутність збитків у позивача не свідчить про дійсну наявність підстав для зменшення штрафних санкцій. Крім того, розмір санкцій узгоджений сторонами в договорі, який не суперечить ані закону, ані звичаям ділового обороту та не може вважатись надмірним. Також, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а є його правом, яке реалізується виключно у виняткових випадках.

Відповідачем за зустрічним позовом - Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" наданий відзив від 26.05.2020 № 032-032-5298-б/н, в якому останній проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, за умовами п. 7.11 договору поставки за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу постачальника покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Тобто, вказані виплати можливі за умови виставлення такої вимоги позивачем за зустрічним позовом. Оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано жодних належних доказів, які б свідчили про виставлення відповідачу за зустрічним позовом вимоги про сплату 3% річних та інфляційних втрат, тому товариство не мало змоги належним чином виконати зобов`язання, передбачене п. 7.11 договору. Таким чином, позивачем за зустрічним позовом допущено прострочення кредитора шляхом ненаправлення вимоги відповідно до умов п. 7.11 договору поставки.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив про сплив строку позовної давності 04.04.2020 для стягнення штрафних санкцій в сумі 112 грн. 81 коп. за порушення строків оплати за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013.

Також, позивачем за зустрічним позовом некоректно визначено останній день для оплати за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013, оскільки 31.03.2019 є вихідним днем. З урахуванням приписів ст. 254 ЦК України останнім днем для оплати є перший за ним робочий день - 01.04.2019, тому початком прострочення для нарахування 3% річних є 02.04.2019.

Що стосується нарахованих інфляційних втрат, то відповідач за зустрічним позовом не погоджується з цими вимогами, оскільки відповідно до рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Проте позивачем за зустрічним позовом нараховано інфляційні втрати за порушення строків оплати за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 за неповний місяць. Відповідачем за зустрічним позовом здійснено власний розрахунок, за яким відсутні інфляційні втрати, належні до стягнення.

У судове засідання 02.06.2020 прибув представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом, а також відповідь на відзив на зустрічним позовом не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином 26.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 02.06.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 23.06.2020.

Після судового засідання 02.06.2020 від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання від 29.05.2020 № 17/20, в якому останній просив відкласти підготовче засідання, яке призначене на 02.06.2020, оскільки станом на 29.05.2020 товариство не отримало від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ані відповіді на відзив, ані відзиву на зустрічний позов.

Оскільки ухвалою суду від 02.06.2020 підготовче засідання вже було відкладено на 23.06.2020, тому дане клопотання судом залишається без розгляду.

Відповідачем за первісним позовом 12.06.2020 на адресу суду скеровані заперечення на відповідь на відзив від 12.06.2020 № 19/20, в яких останній проти заперечень позивача за первісним позовом щодо зменшення розміру пені зазначає, що за умовами договору від 18.12.2018 № УБГ956/015-18 розмір пені за порушення строків поставки складає 0,1% від вартості товару, а пеня за порушення строків оплати лише 0,001% від вартості товару, тобто у 100 разів менше. Заявлена сума штрафних санкцій за прострочку поставки товару за 18 днів прострочення складає 49 918 грн. 25 коп., тобто 2 773 грн. 24 коп. за кожний день прострочення. Водночас, сума штрафних санкцій за 35 днів прострочення оплати за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 склала 8 948 грн. 43 коп., тобто 255 грн. 67 коп. за кожен день прострочення. Таким чином, загальний розмір відповідальності покупця у понад ніж 10 разів менший, чим розмір відповідальності постачальника, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Позивачем за зустрічним позовом у відповіді на відзив від 12.06.2020 № 20/20 на доводи відповідача щодо необхідності пред`явлення вимоги про оплату 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що своє право вимагати від відповідача за зустрічним позовом сплати господарських санкцій (3% річних та інфляційних втрат) за порушення грошового зобов`язання позивач за первісним позовом реалізував шляхом звернення до суду. Крім того, позивач за зустрічним позовом просить вважати пропуск строку позовної давності до вимоги про стягнення пені за порушення строків оплати за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 поважними та надати відповідний судовий захист, оскільки у відповіді від 27.06.2019 № 956/015-18П-3 на претензію від 29.05.2019 № 032-03-5892 відповідачем за первісним позовом було зазначено про відсутність розрахунку пені, а також зазначено, що мало місце порушення строків оплати з боку покупця та запропоновано укласти мирову угоду без нарахування і сплати пені за порушення строків поставки та оплати. З часу направлення відповіді на претензію АТ "Укргазвидобування" не вчинило жодних дій, спрямованих на досудове врегулювання спору, тому ТОВ "НВП "Оргсинтез" вважало, що за принципом мовчазної згоди АТ "Укргазвидобування" погодилось з пропозицією щодо взаємної відмови від нарахування пені. Таким чином, до дати отримання первісного позову, а саме: до 22.04.2020, позивач за зустрічним позовом вважав спір взаємоврегульованим і не вбачав порушення власних прав.

У судове засідання 23.06.2020 прибули представники учасників справи.

Представником позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні долучені до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом, в яких останній зазначає, що оскільки позивач за зустрічним позовом в силу приписів п. 4.1 договору не надав рахунків, тому відповідач не міг виконати зобов`язання з оплати, тому несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату. Відтак, зустрічні позовні вимоги не доведені, підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат і їх стягнення відсутні. Крім того, позивачем за первісним позовом не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності.

Ухвалою суду від 23.06.2020 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 07.07.2019.

У судове засідання прибули представники учасників справи.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог за первісним позовом та часткову обґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.12.2018 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" укладено договір поставки № УБГ956/015-18 (аркуші справи 7-24).

Відповідно до п. 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" - відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом, постачальник за договором, зобов`язався поставити Акціонерному товариству "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" - позивачу за первісним позовом та відповідачу за зустрічним позовом, покупцю за договором, камідь ксантанову Xanthan Gum (далі за тестом - товар), зазначений в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у Специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є її невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається Графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору врегульовано, що ціна договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом).

Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації до цього договору (п. 3.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника на умовах, зазначених у Специфікації, або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4 цього договору.

До рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна (п. 4.2 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації та Графіку поставки до цього договору.

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем (п. 5.2 договору)).

За умовами п.п. 6.3.1 п. 6.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, а покупець в свою чергу за умовами п.п. 6.1.1 п. 6.1 договору зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін. Зокрема, п. 7.9 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Пунктом 7.11 договору передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати у вигляді пені в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 10.1 договору).

Договір підписано менеджером з матеріально-технічного забезпечення філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" Луцівим Я .С. і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємством "Оргсинтез" Кашубою Ю.А. та скріплено відповідними печатками.

Специфікацією від 18.12.2018 № 1, яка є додатком № 1 до договору, сторони визначили, що поставці підлягає - камідь ксантанова Xanthan Gum, кількістю - 69,5 тон. Загальна вартість товару з ПДВ складає 6 533 556 грн. 00 коп. Умови поставки товару: DDP (згідно Інкотермс 2010), кінцеве місце призначення - ФБУ "Укрбургаз", 63303, Харківська область, м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська база виробничо-технічного забезпечення і комплектації. Строк поставки: згідно з графіком поставки товару. Умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання (аркуш справи 25).

Графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору, передбачено, що 35 тон підлягає поставці протягом 90 днів з моменту підписання договору, тобто до 18.03.2019 включно, 34,5 тони - протягом 120 днів з моменту підписання договору до 17.04.2019 включно (аркуш справи 27).

Відповідачем за первісним позовом на виконання умов договору поставлено 69,5 тон товару за видатковими накладними від 01.03.2019 № 2019013 на суму 3 760 320 грн. 00 коп. та від 06.05.2019 № 2019030 на суму 2 773 236 грн. 00 коп., всього на суму 6 533 556 грн. 00 коп. (аркуші справи 31-32).

Також поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.03.2019 № 20190301, № 20190302 та від 06.05.2019 № 20190504, № 20190505 (аркуші справи 91-94).

За умовами договору оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, тобто оплата одержаного товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 повинна бути проведена до 01.04.2019 (з урахуванням ст.ст. 253, 254 ЦК України), за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 - до 05.06.2019.

Позивач за первісним позовом розрахувався за одержаний товар на загальну суму 6 533 556 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.04.2019 на суму 3 760 320 грн. 00 коп. та від 11.07.2019 на суму 2 773 236 грн. 00 коп. (аркуші справи 95-96).

У зв`язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом договірних зобов`язань з поставки та оплати товару у визначені договором строки, позивачем за первісним позовом на підставі положень п. 7.9 договору нарахована пеня в сумі 49 918 грн. 25 коп. за 18 днів прострочення поставки товару за період з 18.04.2019 по 05.05.2019, а позивачем за зустрічним позовом на підставі положень п. 7.11 договору нарахована пеня в загальній сумі 1 083 грн. 44 коп.: за 3 дні прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 за період з 01.04.2019 по 03.04.2019 в сумі 112 грн. 81 коп.; за 35 днів прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 в сумі 970 грн. 63 коп.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних в загальній сумі 8 905 грн. 00 коп.: за 3 дні прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 за період з 01.04.2019 по 03.04.2019 в сумі 927 грн. 20 коп., за 35 днів прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 в сумі 7 977 грн. 80 коп., а також інфляційні втрати в сумі 2 632 грн. 22 коп. за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 за квітень 2019 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір від 18.12.2018 № УБГ956/015-18, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України, зокрема, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи умови договору поставка 35 тон товару мала бути проведена до 18.03.2019 включно, 34,5 тон товару до 17.04.2019 включно. Товар за видатковою накладною № 2019013 поставлений вчасно. Проте, товар за видатковою накладною № 2019030 постачальником передано покупцю лише 06.05.2019, тобто з порушенням строків поставки, встановлених договором, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом нарахував відповідачу пеню в сумі 49 918 грн. 25 коп. за 18 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 18.04.2019 по 05.05.2019.

В свою чергу позивачем за зустрічним позовом у зв`язку з порушенням умов договору щодо строків оплати за товар нараховано пеню в загальній сумі 1 083 грн. 44 коп.: за 3 дні прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 за період з 01.04.2019 по 03.04.2019 в сумі 112 грн. 81 коп.; за 35 днів прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 в сумі 970 грн. 63 коп.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 7.9 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Пунктом 7.11 договору передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати у вигляді пені в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань зі своєчасної поставки товару та факт порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань зі своєчасної оплати одержаного товару є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем за первісним позовом строків поставки товару та відповідачем за зустрічним позовом строків оплати товару, встановлених у договорі, та враховуючи те, що у договорі передбачено право позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом на нарахування штрафних санкцій як захід відповідальності постачальника та покупця за порушення строків виконання зобов`язань, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими.

Перевіривши зроблений позивачем за первісним позовом розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він зроблений вірно, не суперечить умовам договору та чинному законодавству, тому позовна вимоги за первісним позовом про стягнення пені в сумі 49 918 грн. 25 коп. за 18 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 18.04.2019 по 05.05.2019 є обґрунтованою.

Разом з тим, відповідач за первісним позовом просить суд зменшити розмір пені.

Частина 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач за первісним позовом звертаючись з клопотанням про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення, посилається на те, що умови договору щодо відповідальності за порушення виконання зобов`язань є нерівними для постачальника та покупця. Розмір відповідальності покупця за порушення строків оплати складає 0,001% від вартості товару за кожний день прострочення, тобто у 100 разів менше, ніж розмір відповідальності постачальника (0,001% від вартості товару за кожний день прострочення), що не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності. Крім того, поставка товару була виконана в повному обсязі, збитків позивачу за первісним позовом або третім особам не спричинено.

Суд звертає увагу, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору заснована на свободі волевиявлення, а останнє, у свою чергу, спирається на свободу волі, що реалізується за допомогою диспозитивності норм цивільного права. Під диспозитивністю прийнято розуміти засновану на нормах даної галузі права юридичну свободу суб`єкта цивільних правовідносин здійснювати свої суб`єктивні права за своїм розсудом.

Таким чином, правовими засобами закріплення свободи договору традиційно розуміють норми-принципи, які проголошують свободу договору, свободу підприємницької діяльності та диспозитивні норми права, в яких втілено даний принцип.

Зміст принципу свободи договору розкривається в ст. 627 ЦК України. Він є однією з фундаментальних засад цивільно-правового принципу диспозитивності, через який суб`єкти цивільного права набувають і здійснюють свої цивільні права вільно на свій розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).

Важливим елементом свободи договору є воля та її зовнішній вираз - волевиявлення.

Наявність укладеного між позивачем та відповідачем договору свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти договір, і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом схвалив та прийняв умови договору до виконання.

Доводи стосовно нерівних умов відповідальності покупця та постачальника за порушення договірних зобов`язань не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач за первісним позовом є таким само господарюючим суб`єктом, як і відповідач та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Отже, нарахована позивачем за первісним позовом пеня підлягає стягненню за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано позивачу за первісним позовом у зв`язку з цим збитків.

Крім того, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

Надавши оцінку обставинам, викладеним у клопотанні про зменшення розміру пені, встановивши відсутність доказів на підтвердження обставин, які мають істотне значення та які можуть бути підставою для зменшення розміру пені, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені.

Враховуючи викладене, вимога позивача за первісним позовом про стягнення пені в сумі 49 918 грн. 25 коп. за 18 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019013 за період з 18.04.2019 по 05.05.2019 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем за зустрічним позовом пені судом встановлено, що він зроблений частково невірно.

Згідно ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, а відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 вказаного Закону).

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у договорі самостійно визначили штрафні санкції за порушення термінів оплати товару в розмірі 0,001%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, тому позивачем за зустрічним позовом при здійсненні розрахунку пені застосовано саме розмір 0,001%, оскільки розмір штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є більшим ніж з урахуванням умов договору.

Судом здійснено власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені з урахуванням ст.ст. 253, 254 ЦК України, оскільки позивачем за зустрічним позовом суму пені пораховано без урахування наведених вище положень Цивільного кодексу України.

За отриманий товар за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 оплата повинна бути здійснена до 01.04.2019 включно, оскільки 31.03.2019 є вихідним днем, тому розмір пені за прострочення оплати товару за вказаною накладною повинен здійснюватися з 02.04.2019 по 03.04.2019 та складати 75 грн. 21 коп.

Розрахунок пені за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 зроблений вірно, тому позовна вимога за зустрічним позовом про стягнення пені за прострочення оплати товару за вказаною видатковою накладною підлягає задоволенню в заявленій сумі 970 грн. 63 коп.

Разом з цим, під час розгляду справи відповідачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України, до вимоги про стягнення пені за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013.

Відповідно до ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами ст. 267 ЦК України що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил ст. 261 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" звернулось з зустрічним позовом до суду 08.05.2020, про що свідчать дані з поштового конверту, в якому були направлені позовні матеріали. Перебіг позовної давності до вимоги про стягнення пені за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 розпочався 08.05.2019. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Господарський суд зауважує, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів поважності причин пропущення позовної давності для звернення з вимогою про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені за порушення строків оплати за одержаний товар за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013, у матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи викладене та клопотання відповідача за зустрічним позовом, суд зазначає про наявність підстав для застосування строку позовної давності до заявленої позовної вимоги про стягнення пені за порушення строків оплати за одержаний товар за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 в один рік, тому позовна вимога про стягнення пені за зустрічним позовом підлягає задоволенню в сумі 970 грн. 63 коп. за 35 днів прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 06.06.2019 по 10.07.2019. У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення пені за порушення строків оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 слід відмовити, у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 8 905 грн. 00 коп.: за 3 дні прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 за період з 01.04.2019 по 03.04.2019 в сумі 927 грн. 20 коп., за 35 днів прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 в сумі 7 977 грн. 80 коп., а також інфляційні втрати в сумі 2 632 грн. 22 коп. за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 за квітень 2019 року.

Перевіривши зроблений позивачем за зустрічним позовом розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він зроблений частково невірно.

Судом здійснено власний перерахунок з урахуванням приписів ст.ст. 253, 254 ЦК України.

За отриманий товар за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 оплата повинна бути здійснена до 01.04.2019 включно, оскільки 31.03.2019 є вихідним днем, тому розмір 3% річних за прострочення оплати товару за вказаною накладною повинен здійснюватися з 02.04.2019 по 03.04.2019 та складати 618 грн. 13 коп.

Розрахунок 3% за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 зроблений вірно.

Враховуючи викладене, позовна вимога за зустрічним позовом про стягнення 3% річних підлягає задоволенню в загальній сумі 8 595 грн. 93 коп.: за 2 дні прострочення оплати товару за видатковою накладною № 2019013 за період з 02.04.2019 по 03.04.2019 в сумі 618 грн. 13 коп., за 35 днів прострочення оплати товару за видатковою накладною від 06.05.2019 № 2019030 за період з 06.06.2019 по 10.07.2019 в сумі 7 977 грн. 80 коп. У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 3% річних слід відмовити.

Що стосується вимоги за зустрічним позовом про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Оскільки прострочення відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов`язання з оплати товару за видатковою накладною від 01.03.2019 № 2019013 становить 2 дні, тобто менше місяця, тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Доводи відповідача за зустрічним позовом щодо необхідності пред`явлення вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, передбаченої умовами п. 7.11 договору, є необґрунтованими, оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (ст. 625 ЦК України) та не потребують пред`явлення вимоги.

Доводи відповідача за зустрічним позовом щодо ненадання позивачем за первісним позовом рахунків на оплату також є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

В товарно-транспортних накладних від 01.03.2019 № 20190301, № 20190302 та від 06.05.2019 № 20190504, № 20190505, які надані позивачем за зустрічним позовом та підтверджують поставку товару, зазначено, що разом з вантажем окрім видаткових накладних від 01.03.2019 № 2019013 та від 06.05.2019 № 2019030 відповідачу за зустрічним позовом передані рахунки-фактури від 01.03.2019 № 2019013 та від 06.05.2019 № 20190130.

За умовами пунктів 4.1 та 4.2 договору оплата здійснюється після пред`явлення рахунку на оплату або видаткової накладної. До рахунку додаються акт приймання-передачі товару або видаткова накладна.

Тобто, покупець разом з товаром отримав від постачальника рахунки-фактури та видаткові накладні. Проте, відповідач за зустрічним позовом у встановлений договором строк оплату не здійснив.

Суд звертає увагу відповідача за зустрічним позовом, що за своєю природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати на одержаний товар, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача за зустрічним позовом від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці в постанова Верхованого Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.

Всього за зустрічним позовом підлягає стягненню 9 566 грн. 56 коп., у тому числі: пеня в сумі 970 грн. 63 коп., 3% річних в сумі 8 595 грн. 93 коп.

Згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Отже, в даному випадку, наявні процесуальні підстави для зустрічного зарахування таких сум та стягнення різниці між ними в розмірі 40 351 грн. 69 коп. (49 918 грн. 25 коп.) - (970 грн. 63 коп. + 8 595 грн. 93 коп.) на користь позивача за первісним позовом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання первісного позову покладається на відповідача за первісним позовом в сумі 2 102 грн. 00 коп. Судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом в сумі 1 593 грн. 33 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Суд враховує положення ч. 11 ст. 129 ГПК України, згідно якої у випадку покладення судових витрат на обидві сторони суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку з тим, що при розподілі судових витрат на відповідача за первісним позовом покладено більшу суму судових витрат, різниця судових витрат в сумі 508 грн. 67 коп. (2102 грн. 00 коп. - 1593 грн. 33 коп.) підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Первісний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" про стягнення 49 918 грн. 25 коп. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез", 93409, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30, ідентифікаційний код 37051658 на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування", 04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775 в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", 63304, Харківська область, м. Красноград, вулиця Полтавська, будинок 86, ідентифікаційний код 00156392 пеню в сумі 49 918 грн. 25 коп., судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп.

3.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 12 620 грн. 66 коп. задовольнити частково.

4.Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування", 04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775 в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", 63304, Харківська область, м. Красноград, вулиця Полтавська, будинок 86, ідентифікаційний код 00156392 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез", 93409, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30, ідентифікаційний код 37051658 пеню в сумі 970 грн. 63 коп., 3% річних в сумі 8 595 грн. 93 коп., судовий збір в сумі 1 593 грн. 33 коп.

5.У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

6.Провести зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним та зустрічним позовами та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Оргсинтез", 93409, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30, ідентифікаційний код 37051658 на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування", 04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775 в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", 63304, Харківська область, м. Красноград, вулиця Полтавська, будинок 86, ідентифікаційний код 00156392 пеню в сумі 40 351 грн. 69 коп., судовий збір в сумі 508 грн. 67 коп., видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.

7.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

8.Повне рішення складено - 09.07.2020 .

Суддя А.В. Секірський