Рішення

від 25.06.2020 по справі 915/622/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Справа № 915/622/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: адвокат Д`яченко К.С. (ордер серія ВЕ № 1013951 від 04.05.2020),

від відповідача: Бондаровер Ю.С. (довіреність № 6607/020201-22/0206/14/19 від 05.12.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИК-5" (54042, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 211, ідентифікаційний код 36813134); представник позивача: адвокат Д`яченко Крістіна Станіславівна ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

про: визнання поновленими договорів оренди землі та визнання укладеними договорів про зміни до договорів оренди землі

в с т а н о в и в:

04.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "СТИК-5" (далі - ТОВ "СТИК-5") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 04.05.2020 до Миколаївської міської ради про визнання поновленими договорів оренди землі № № 9446, 9447 від 20.08.2013 і визнання укладеними договорів про зміни до вказаних договорів оренди землі в редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.

Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяви позивача про поновлення строку договорів оренди землі; позивач продовжує користуватися орендованими земельними ділянками після закінчення строку дії договорів оренди землі та сплачувати орендну плату за відсутності заперечень Миколаївської міської ради. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", практикою Верховного Суду та умовами вищезгаданих договорів.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито провадження у справі № 915/622/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.05.2020 призначено дану справу до розгляду на 04.06.2020, доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

04.06.2020 до господарського суду від відповідача надійшов відзив б/н та б/дати (вх. № 6688/20) (а.с. 78-86), в якому сторона заперечує проти задоволення позову та зазначає наступне:

- позивач, звертаючись з даним позовом, порушив правила об`єднання позовних вимог;

- підстави для поновлення дії договорів № № 9446, 9447 у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні, оскільки останні припинили свою дію 17.03.2017 у зв`язку з закінченням строку, на який їх було укладено, а поновлення вказаних договорів на підставі вказаної норми можливо виключно до 17.03.2018;

- відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" правочином по поновленню договору землі є додаткова угода, але в позовній заяві позивач просить визнати укладеними договори про зміни до договорів оренди землі;

- позивачем неправильно обрано спосіб захисту, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди.

Ухвалою суду від 04.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.06.2020 об 11:00 для надання можливості позивачу надати письмову обґрунтовану відповідь на відзив.

11.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 10.06.2020 (вх. № 6916/20) (а.с. 89-97), в якій позивач не погоджується з відзивом, виходячи з наступного:

- позовні вимоги щодо визнання поновленими договорів оренди землі та визнання укладеними до них договорів про зміни об`єднані позивачем у відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України (ділі - ГПК України), оскільки вони пов`язані між собою поданими доказами, а також є однорідними;

- позивачем вжито усіх заходів, встановлених договорами та чинним законодавством, направлених на поновлення строку дії договорів оренди землі;

- обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним, так як поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений Законом України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних відносин.

Ухвалою суду від 11.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.06.2020 об 11:00 для надання можливості відповідачу надати письмове обґрунтоване заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 18.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.06.2020 об 11:00 для надання сторонами письмових пояснень щодо строків договорів оренди землі, на які слід продовжити дію вказаних договорів оренди.

24.06.2020 від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог б/н від 24.06.2020 (вх. № 7647/20) (а.с. 106-111) щодо строку дії договорів оренди землі № № 9446, 9447 від 20.08.2013, зокрема п. 3.1 вказаних договорів оренди землі позивач просить доповнити наступним: "Дію договору продовжити з 17.03.2020 року до 17.03.2021 року. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору.".

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що з вини відповідача питання щодо продовження строку дії договорів оренди землі не було розглянуто у період з 2017 по 2020 роки, тому за умови належного розгляду звернень позивача договори оренди могли бути продовжені ще три рази, а саме на такі періоди як: з 17.03.2017 по 17.03.2018, з 17.03.2018 по 17.03.2019 та з 17.03.2019 по 17.03.2020.

Як вставлено судом під час підготовчого засідання, зазначена заява подана з дотриманням положень ст. 46 ГПК України, а відтак, прийнята судом, у зв`язку із чим, подальший розгляд справи здійснюється за позовними вимогами, викладеними у заяві позивача про уточнення позовних вимог.

25.06.2020 до суду надійшло клопотання позивача б/н від 25.06.2020 (вх. № 7664/20) про долучення доказів сплати орендної плати за землю за період з 2017 року по травень 2020 року включно, а саме: зведені бухгалтерські відомості та копії платіжних доручень (а.с. 112-164).

25.06.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н та б/дати (вх. № 7666/20), в якому міська рада заперечуючи проти позову, зазначила, що всупереч положенням ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем неоднозначно визначено строк дії договорів оренди землі, тоді як спірні договори оренди припинили свою дію 17.03.2017 року у зв`язку з закінченням строку, на який їх було укладено.

В підготовчому засіданні 25.06.2020 сторонами надано письмові згоди на початок розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій ст. 182 цього кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Суд протокольно постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та перехід до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.06.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

20.08.2013 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ "СТИК-5" (орендар) було укладено договір оренди землі № 9446, у відповідності до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 16.05.2013 № 28/40 передала, а ТОВ "СТИК-5" прийняло в оренду земельну ділянку № 1 площею 435 кв.м. із земельної ділянки загальною площею 1 500 кв.м. (за функціональним призначенням - землі поточного будівництва), без права передачі її в суборенду (кадастровий №4810136900:01:052:0011), для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а /Ленінський район/ (п. п. 1.1, 2.1 договору № 9446 від 20.08.2013) (а.с. 13-21).

Відповідно до п. 2.2 договору № 9446 на земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, що належить ТОВ "СТИК-5".

Умовами п. 3.1 договору № 9446 його учасники погодили, що договір діє протягом 18 місяців з дати його укладення (до 12.02.2015). Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

Згідно п. 4.1 вказаного договору № 9446 за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Договір оренди землі підписано та скріплено печатками обох сторін, а також зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів землі вчинено запис від 20.08.2013 року за № 9446.

20.08.2013 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ "СТИК-5" (орендар) було укладено договір оренди землі № 9447, у відповідності до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 16.05.2013 № 28/40 передала, а ТОВ "СТИК-5" прийняло в оренду земельну ділянку № 2 площею 1 065 кв.м. із земельної ділянки загальною площею 1 500 кв.м. (за функціональним призначенням - землі поточного будівництва), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136900:01:052:0012), для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а /Ленінський район/ (п. п. 1.1, 2.1 договору № 9447 від 20.08.2013) (а.с. 22-32).

Відповідно до п. 2.2 договору № 9447 на земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, що належить ТОВ "СТИК-5".

Умовами п. 3.1 договору № 9447 його учасники погодили, що договір діє протягом 18 місяців з дати його укладення (до 12.02.2015). Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

Згідно п. 4.1 вказаного договору № 9447 за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Договір оренди землі підписано та скріплено печатками обох сторін, а також зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів землі вчинено запис від 20.08.2013 року за № 9447.

17 березня 2016 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення № 3/38, згідно якого вирішено ТОВ "СТИК-5" продовжити на 1 рік з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки № 1 площею 435 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0011), земельної ділянки № 2 площею 1065 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0012) для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а (п. 1 рішення) (а. с. 33).

На підставі рішення Миколаївської міської ради № 3/38 від 17.03.2016, між сторонами був укладений договір про зміни № 64-16 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.08.2013 за № 9446, від 16.06.2016 (а.с. 34-35), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада продовжила ТОВ "СТИК-5" оренду земельної ділянки № 1 площею 435 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 156205748101) для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а /Інгульський район/ (п.1.1 договору про зміни), у зв`язку з чим в договір були внесені зміни, зокрема щодо строку дії договору оренди, а саме пункт 3.1 договору № 9446 доповнено наступним: "Дію договору продовжено з 12.02.2015 до 17.03.2017. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця".

Також, на підставі рішення Миколаївської міської ради № 3/38 від 17.03.2016, між сторонами був укладений договір про зміни № 65-16 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.08.2013 за № 9447, від 16.06.2016 (а.с. 36, 37), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада продовжила ТОВ "СТИК-5" оренду земельної ділянки № 2 площею 1065 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 151975348101) для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а /Інгульський район/ (п.1.1 договору про зміни), у зв`язку з чим в договір були внесені зміни, зокрема щодо строку дії договору оренди, а саме пункт 3.1 договору № 9447 доповнено наступним: "Дію договору продовжено з 12.02.2015 до 17.03.2017. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця".

14.12.2016 позивач подав до Миколаївського міського дозвільного центру заяви (реєстраційні номери 000773 000774) про видачу рішення міської ради про поновлення договорів оренди земельних ділянок для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а (а.с. 38-41).

Позивач вказує, що відповіді відносно результатів розгляду його звернень ним не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договорів оренди землі не прийнято. Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Листом № 05/07-1 від 05.07.2017 товариство звернулося до міського голови, яким повідомило, що подану у грудні 2016 року заяву про продовження строку дії договору оренди з пакетом відповідних документів було повернуто позивачу 26.06.2017 року, який продовжує користуватися наданою земельною ділянкою з зобов`язаннями відповідно до укладеного договору оренди внаслідок відсутності з іншої сторони заперечень щодо продовження строку оренди.

Крім того, 06.07.2017 року та 11.01.2018, після закінчення строку дії договорів оренди, позивач звертався до міського голови через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з відповідними заявами (реєстраційні номери: 000112, 000113, 000020, 000021) про поновлення договорів оренди земельних ділянок для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а.

Супровідним листом № 18/07-1 від 18.07.2017 позивачем було надіслано відповідачу проекти договорів про зміни до договорів оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, постійна комісія міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології рекомендувала продовжити на 1 рік з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки №1 площею 435 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0011) та земельної ділянки № 2 площею 1065 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0012), зарахувавши їх до земель громадської забудови, для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а з пропозицією винести на розгляд сесії міської ради (п.п. 1, 2 витягу з протоколу № 76 від 26.02.2018) (а.с.13).

Листами №№ 17-128 та № 17-129 від 23.01.2018 Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради повідомило позивача та Виконком Миколаївської міської ради про погодження поновлення договорів оренди відповідних земельних ділянок.

За твердженнями позивача, його звернення і досі залишені без реагування, а подані ним проекти договорів про зміни до договорів оренди землі не підписано Миколаївською міською радою. При цьому, позивач продовжує користуватись земельними ділянками після закінчення строку договорів оренди, повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні договорів протягом місяця після закінчення строку договорів не надходило.

Вказані обставини, які не заперечуються і Миколаївською міською радою, позивач вважає такими, що свідчать про "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договорів оренди.

Так, у поданих проектах договорів про зміни позивач просив відповідача пункт 3.1. договорів доповнити наступним:

"Дію договору продовжено з 12.02.2015 р. до 17.03.2018. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору.".

Тобто фактично позивач просив продовжити строк дії договорів на 1 рік, оскільки попередній термін оренди закінчувався 17.03.2018 року.

Однак, питання щодо продовження строку дії договорів оренди не було розглянуто у період з 2017 року до 2020 року.

За умови належного розгляду звернень позивача договори оренди могли бути продовжені ще три рази, а саме на періоди з 17.03.2017 по 17.03.2018, з 17.03.2018 по 17.03.2019 та з 17.03.2019 по 17.03.2020.

В якості доказу належного виконання вимог договорів оренди землі позивач надав суду докази сплати орендної плати за землю за період з 2017 по травень 2020 включно, а саме зведені бухгалтерські відомості та копії платіжних доручень (а.с. 112-164).

Позивач стверджує, що оскільки він повідомив відповідача про намір поновити договори оренди землі, продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення строку договорів, належно виконував та виконує умови договорів, а відповідач після закінчення строку договорів взагалі не повідомив орендаря про наявність заперечень у їх поновленні, то договори вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами, ці договори оренди землі вважаються поновленими за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

У зв`язку з цим позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 і ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного ч. ч. 1-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Таким чином, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до ч. ч. 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за ч. 6 цієї норми.

Підставою позову позивачем зазначено ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною шостою статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і протягом одного місяця після закінчення строку договору від орендодавця не надійшло заперечень проти такого користування, що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору.

Повідомлення орендарем орендодавцю про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Так, позивач після закінчення строку дії договорів оренди землі продовжує користуватися земельними ділянками, наданими в оренду, та виконує умови договорів оренди землі № 9446 та № 9447 від 20.08.2013 в частині сплати орендної плати, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 117-125, 130-141, 146-157, 161-164) та не спростовано відповідачем.

Договір оренди з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "|Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Миколаївська міська рада протягом місяця після закінчення строку дії спірних договорів оренди не направила позивачу повідомлення про заперечення у їх поновленні. Обставини продовження користування позивачем земельними ділянками після закінчення терміну дії договорів, як і факт ненаправлення відповідачем у місячний строк на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні договорів відповідачем не спростовано.

Відсутність заперечень орендодавця у поновленні договорів оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договорів оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі|".

За змістом ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач належним чином продовжує виконувати свої обов`язки за договорами оренди землі після закінчення строку дії останніх, в матеріалах справи відсутні докази відмови орендодавця в поновленні договорів у встановлений законодавством місячний строк та беручи до уваги законодавчі приписи ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договорів оренди землі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо об`єднання позовних вимог слід зазначити наступне.

У позовній заяві у даній справі позивачем об`єднано позовні вимоги про визнання поновленими договорів оренди землі № 9446 від 20.08.2013 і № 9447 від 20.08.2013 та визнання укладеними договорів про зміни до договорів оренди землі.

Тобто дійсно фактично позивачем об`єднано позовні вимоги щодо двох договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Таким чином, зазначеною нормою передбачено право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18 вказано, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/16, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 30.10.2019 у справі № 922/1359/19.

Таким чином, якщо у справі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то вказане є доцільним.

Подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

У даному ж випадку позивачем об`єднані позовні вимоги щодо визнання поновленими договір оренди землі та визнання укладеними до них договорів про зміни, які пов`язані між собою поданими доказами, а також є однорідними.

Так, зокрема, договори оренди землі № 9446 та № № 9447 були укладені між позивачем та відповідачем на підставі одного рішення Миколаївської міської ради № 28/40 від 16.05.2013.

Також, одним рішенням Миколаївської міської ради № 3/38 від 17.03.2016 було вирішено продовжити на 1 рік з дати прийняття рішення щодо оренди земельної ділянки № 1 площею 435 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0011) та земельної ділянки № 2 площею 1065 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0012) для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а (п. 1 рішення).

Крім того, згідно витягу з протоколу від 26.02.2018 за № 76 на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології були розглянуті питання щодо погодження ТОВ "СТИК-5" продовжити на 1 рік з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки № 1 площею 435 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0011) та земельної ділянки № 2 площею 1065 кв. м, (кадастровий номер 4810136900:01:052:0012), зарахувавши їх до земель громадської забудови, для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а та вирішено винести на розгляд сесії міської ради.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було порушено правил об`єднання позовних вимог при зверненні до суду із позовом.

Щодо обраного позивачем способу захисту права, судом враховано наступне. Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") (вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів КГС ВС по справі № 916/600/18 від 06.03.2019 року).

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом (зокрема в його прохальній частині) викладено проекти договорів про зміни до договорів оренди землі. Дослідивши подані суду проекти, судом встановлено, що умови останніх відповідають приписам ч. 6 ст. 33 Закону щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Щодо посилання відповідача, на той факт що продовження строку дії договору оренди можливе лише шляхом укладення додаткової угоди, а не договору про зміни, слід зазначити що надані позивачем договори про зміни містять в собі виключно всі істотні умови, притаманні додатковим угодам. Крім того, саме у формі укладання договорів про зміни відбувалась попередня пролонгація договорів оренди. Відтак, різниця у назві документу, який своїм наслідком має продовження орендних відносин, не може бути підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином скористався своїм переважним правом на поновлення договорів оренди землі та вчинив всі необхідні дії для поновлення договорів оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

Суд враховує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст.1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

До того ж, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" суд постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи, що позивач за відсутності будь-яких заперечень зі сторони відповідача, продовжив користуватись земельними ділянками після закінчення строку дії договорів та вчинив дії, спрямовані на поновлення договорів оренди, то у нього виникли "правомірні очікування" щодо продовження користування земельними ділянками на праві оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на вищевикладені обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності визначених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для поновлення договорів оренди землі № № 9446, 9447 від 20.08.2013 та, з огляду на те, що відповідач зволікає в укладенні додаткових угод до договорів оренди землі, які відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" мають бути укладені в обов`язковому порядку у місячний строк, суд вважає, що наявні підстави для визнання укладеними договорів про зміни до вказаних договорів оренди землі в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного наданого сторонами доказу, а також достатність і взаємний їх зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати поновленим договір оренди землі № 9446 від 20.08.2013 року, укладений між Миколаївської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИК-5" щодо оренди земельної ділянки № 1 площею 435 кв.м. із земельної ділянки загальною площею 1500 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0011) для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а.

3. Визнати укладеним Договір про зміни до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.08.2013 за № 9446. у наступній редакції:

Договір про зміни

до договору оренди землі, який зареєстровано у

Миколаївській міській раді 20.08.2013 року за № 9446

м. Миколаїв "____"

---

2020 року

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, в особі

---

, надалі "Орендодавець", з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТИК-5" в особі директора Стерпул Г.І., який діє на підставі Статуту, протоколу зборів учасників від 05.11.2009 року № 1 , надалі "Орендар", з другої сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. договору доповнити наступним:

"Дію договору продовжити з 17.03.2020 року до 17.03.2021 року. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору.".

2. У 5-ти денний строк з дати укладення договору про зміни орендарю надати його копію до органу державної фіскальної служби.

3. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - у орендаря.

4. Договір про зміни набирає чинності з моменту його укладення.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Миколаївська міська рада ТОВ "СТИК-5"

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 вул. Скороходова, 211, м. Миколаїв,

код ЄДРПОУ 26565573 54042

телефон 0512 36 24 18 код СДРІІОУ 32612725

телефон 0512 55 01 81

---

---

Г.І. Стерпул

М.П. М.П.

Додаткова угода зареєстрована у Миколаївській міській раді, про що в книзі

реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від "____"

---

20__ року за

№

---

М.П .

4. Визнати поновленим договір оренди землі № 9447 від 20.08.2013 року, укладений між Миколаївської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИК-5" щодо оренди земельної ділянки № 2 площею 1065 кв.м. із земельної ділянки загальною площею 1500 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:052:0012) для закінчення будівництва торгового комплексу по пр. Миру, 13-а.

5. Визнати укладеним Договір про зміни до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.08.2013 за № 9447, у наступній редакції:

Договір про зміни

до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 20.08.2013 року за № 9447

м. Миколаїв "___"

---

2020 року

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА , в особі

---

, .надалі "Орендодавець", з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТИК-5" в особі директора Стерпул Г.І., який діє на підставі Статуту, протоколу зборів учасників від 05.11.2009 року № 1 , надалі "Орендар", з другої сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. договору доповнити наступним:

"Дію договору продовжити з 17.03.2020 року до 17.03.2021 року. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору.".

2. У 5-ти денний строк з дати укладення договору про зміни орендарю надати його копію до органу державної фіскальної служби.

3. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - у орендаря.

4. Договір про зміни набирає чинності з моменту його укладення.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Миколаївська міська рада ТОВ "СТИК-5"

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 вул. Скороходова, 211, м. Миколаїв,

код ЄДРПОУ 26565573 54042

телефон 0512 36 24 18 код ЄДРПОУ 32612725

телефон 0512 55 01 81

---

---

Г.І. Стерпул

М.П . М.П.

Додаткова угода зареєстрована у Миколаївській міській раді, про що в книзі

реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від "____"

---

20 ____ року за

№

---

М.П.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" та п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повний текст судового рішення складено і підписано 06.07.2020.

Суддя В.С. Адаховська