ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року Справа № 915/174/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
представник позивача в судове засідання не з`явився,
представник відповідача в судове засідання не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
до відповідача: Приватного підприємства "ПИК", 54003, м.Миколаїв, вул.Колодязна, буд.18, кв.52; код ЄДРПОУ 31764329
про: відшкодування шкоди
17.02.2020 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом №107/пз від 14.02.2020 про стягнення з Приватного підприємства "ПИК" завдану майнову шкоду в розмірі 13 933,03 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 04.04.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Євроінс Україна" та Приватним підприємством "ПИК" було укладено договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8761070, за яким були застраховані майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу РУТА 25А д.н.з " НОМЕР_1 ". 22.04.2018 по просп. Богоявленському у м. Миколаєві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого ТЗ, під керуванням ОСОБА_1 , який з ознаками алкогольного сп`яніння, порушивши пп. "а" п.2.9 та п.13.1 Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміни, не дотримавшись безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом РУТА 25А д.н.з " НОМЕР_2 " під керуванням ОСОБА_2 23.04.2018 позивач отримав від ОСОБА_2 повідомлення №17599 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком за шкоду, заподіяну транспортному засобу потерпілої особи, а також від потерпілого - заяву від 19.07.2018 на виплату страхового відшкодування до справи №17599. 29.09.2018 позивач здійснив страхове відшкодування потерпілому за Договором страхування. Позивачем на підставі експертизи було складено страховий акт №17599/18, відповідно до якого сума страхового відшкодування за Договором страхування склала 13 933,03 грн. На підставі цих документів вказана сума була перерахована позивачем на рахунок потерпілого згідно платіжного доручення №19098 від 27.09.2018. Вказує, що належним власником застрахованого ТЗ, на момент ДТП відповідно до ч.2 ст.1172 ЦК України був відповідач, оскільки винуватець ДТП перебував з ним у трудових відносинах і керував застрахованим ТЗ у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків. Зазначає, що відповідно до вимог законодавства до позивача як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, з моменту такої виплати у межах фактичних витрат перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача як до роботодавця винуватця ДТП та особи, відповідальної за завдану шкоду, у розмірі 13 933,03 грн. відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 позовну заяву №107/пз від 14.02.2020 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказана ухвала отримана позивачем 03.03.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 39679268 та №54001 39679276.
16.03.2020 від позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява №227/пз від 13.03.2020 про усунення недоліків позовної заяви.
Суддя Семенчук Н.О. у період з 18.03.2020 по 30.03.2020 перебувала на лікарняному.
Ухвалою суду від 02.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/174/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, провести розгляд справи №915/174/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19", про дату та час судового засідання у справі №915/174/20 повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.
Ухвалою суду від 05.06.2020 року судове засідання призначено на 02.07.2020 року.
Сторони у судове засідання повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 05.06.2020 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 79-81). Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.
Клопотань щодо продовження строку на подання відзиву від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
04.04.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Євроінс Україна" (страховик, позивач) та Приватним підприємством "ПИК" (страхувальник, відповідач) було укладено поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8761070 (далі - Договір) (а.с. 7).
Відповідно до п. 3 Договору строк дії з 05.04.2018 року до 04.10.2018 року.
Відповідно до п. 4 Договору страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого:
за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю: 200 000,00 грн;
за шкоду, заподіяну майну: 100 000,00 грн.
Відповідно до п. 5 Договору розмір франшизи: 2 000,00 грн.
Відповідно до п. 7 Договору забезпечений транспортний засіб: марка, модель РУТА25А; тип D1; номерний знак НОМЕР_1 ; рік випуску 2015; VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_3 .
Відповідно до п. 10 Договору страховий платіж 1 081,00 грн, сплачений 04.04.2018 року.
Згідно довідки № 3018113419738593 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 12) 22.04.2018 року о 14 годині 55 хвилин, по проспекту Богоявленському, 234/В в м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригоду (ДТП).
Учасники ДТП:
1) автобус Рута 25А Нова, номерний знак НОМЕР_1 ; належить ТОВ "Альянс-Сервіс"; поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8761070, виданий ПАТ "СК "Євроінс Україна"; водій - ОСОБА_1 ; перевірка на стан сп`яніння - більше 0,2 до 0,5 проміле - у стані алкогольного сп`яніння;
2) автобус Рута 25, номерний знак НОМЕР_2 ; належить ПП "ПИК"; поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК 8416629, виданий ПРАТ "СК "Арсенал Страхування"; водій - ОСОБА_2 ; перевірка на стан сп`яніння - огляд не проводився через відсутність ознак сп`яніння.
ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 2.9.а (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), п. 13.1 (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, складено адміністративний протокол БД152301 за ст. 124 КпАП України.
23.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ "СК "Євроінс Україна" (позивача) з повідомленням №17599 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком за шкоду, заподіяну транспортному засобу потерпілої особи (а.с. 13-14).
23.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "СК "Євроінс Україна" (позивача) з повідомленням №17599 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком від страхувальника (а.с. 19-20).
Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності Болдарева С.М. (сертифікат №976/15 від 18.12.2015) №68/04-18 від 01.05.2018 року станом на 22.04.2018 року вартість (розмір) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу Рута-25УМЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 у результаті його пошкодження, становить 15 933,03 грн (виключаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування) (а.с. 25-27).
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31.05.2018 року у справі №480/696/18 (провадження 3/480/289/18), яка згідно даних Єдиного державного реєстру судовий рішень набрала законної сили 12.06.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КпАП України (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу 340 грн. 00 коп. в дохід держави (одержувач держбюджет Миколаївського району, банк ГУДК в Миколаївській області МФО- 826013, ОКПО- 37992030, код платежу 21081300, р/рахунок 31111149700001 ) (а.с. 10).
У вказаній постанові встановлено, що 22.04.2018 року о 14 годині 55 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському в районі будинку 234Б керував транспортним засобом автомобілем "Рута 25А Нова" державний номер НОМЕР_1 (забезпечений транспортний засіб) був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, не дотримавшись безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом, який рухався попереду Рута 25 д/н НОМЕР_2 , транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не працює , обставин що пом`якшують або обтяжують відповідальність не вбачається.
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31.05.2018 року у справі №480/695/18 (провадження 3/480/288/18), яка згідно даних Єдиного державного реєстру судовий рішень набрала законної сили 12.06.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КпАП України (Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу 10200 грн. 00 коп. в дохід держави (одержувач держбюджет Миколаївського району, банк ГУДК в Миколаївській області МФО - 826013, ОКПО- 37992030, код платежу 21081100, р/ рахунок 31111149700001) та 1 року позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів (а.с. 11).
У вказаній постанові встановлено, що 22.04.2018 о 14 год. 55 хв., громадянин ОСОБА_1 в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському в районі будинку 234Б керував транспортним засобом автомобілем Рута25АНова державний номер НОМЕР_1 (забезпечений транспортний засіб) в стані алкогольного сп`яніння (млява мова, запах алкоголю, тремтіння пальців). Водій пройшов медичний огляд в установленому законом порядку в медичній установі. Згідно висновку №580 від 22.04.2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння громадянин ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не працює , обставин що пом`якшують або обтяжують відповідальність не вбачається.
25.07.2018 року позивачем здійснено розрахунок №17599/18 суми страхового відшкодування (а.с. 34), відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 13 933,03 грн (15 933,03 грн - франшиза 2 000,00 грн).
27.09.2018 року позивачем складено страховий акт №17599/18, яким визнано факт страхової події та розмір страхового відшкодування в сумі 13 933,03 грн (а.с. 33).
27.09.2018 року позивач перерахував ТОВ "АВТОЦЕНТР "РУТА" грошові кошти в сумі 13 933,03 грн в якості страхового відшкодування згідно акту №17599/18 (а.с. 35).
Листом №733-Юр від 10.12.2018 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою щодо перерахування грошових коштів у сумі 13 933,03 грн. В обгрунтування вимоги позивач посилався на приписи ч. 1 ст. 1172 ЦК України (відповідно до якої юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов`язків) та п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (відповідно до якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння) (а.с. 36).
05.07.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №310 від 01.07.2019 року, в якій просив протягом 30 днів з моменту отримання вимоги перерахувати грошові кошти в сумі 13 933,03 грн на рахунок позивача (а.с. 37, 57), на яку відповідь не отримав.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 13 933,03 грн в порядку регресу.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. "а" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Позивач вважає, що належним власником транспортного засобу на момент ДТП відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України був саме відповідач, оскільки винуватець ДТП перебував з ним у трудових відносинах і керував транспортним засобом у зв`язку із виконанням своїх трудових обов`язків, отже в загальному порядку відповідальним за завдану внаслідок ДТП шкоду є відповідач.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №152301 від 22.04.2018 року зазначено, що водій ОСОБА_1 є безробітним; у постановах Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31.05.2018 року у справі №480/696/18 (провадження 3/480/289/18) та від 31.05.2018 року у справі №480/695/18 (провадження 3/480/288/18) зазначено, що ОСОБА_1 не працює.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказів того, що водій ОСОБА_1 на час ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем і керував застрахованим транспортним засобом "Рута 25А Нова" державний номер НОМЕР_1 у зв`язку із виконанням своїх трудових обов`язків суду не надано.
Реєстрація транспортного засобу "Рута 25А Нова" державний номер НОМЕР_1 за ПП "ПИК" не свідчить про перебування водія ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПП "ПИК" та виконання водієм своїх трудових обов`язків на час ДТП.
Верховний суд у постанові від 25.07.2018 року у справі №914/820/17 зробив наступний висновок: "28. З аналізу частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України Суд вбачає, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків."
Встановлення факту перебування водія ОСОБА_3 на час ДТП у трудових відносинах з відповідачем та виконання водієм на час ДТП своїх трудових (службових) обов`язків має суттєве значення для покладення на відповідача обов`язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 ЦК України відшкодувати шкоду, завдану водієм ОСОБА_3 .
Позивачем в порушення вимог ст.ст. 13, 74, 76 ГПК України не надано доказів на підтвердження зазначених фактів.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
Судовий збір у сумі 2 102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України при відмові в позові покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.07.2020.
Суддя Н.О. Семенчук
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2020 |
Оприлюднено | 09.07.2020 |
Номер документу | 90282624 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Семенчук Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні