Рішення

від 30.06.2020 по справі 915/144/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Справа № 915/144/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В, розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 21560045, 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 22) в особі Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 25382899, вул. Новозаводська.1, м. Миколаїв, 54018)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробниче підприємство "Холод-проект" (код ЄДРПОУ 40962303, вул. Першотравнева, 60-А, м. Миколаїв, 54031)

про: відшкодування збитків в розмірі 24984,00 грн,

від позивача: Значок В .М. , згідно довіреності

від відповідача: ОСОБА_3 - директор

Ширков В.В., згідно ордеру

в с т а н о в и в:

11.02.2020 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №16-06/22 від 10.02.2020 (вх.№1793/20) про стягнення з відповідача заподіяних збитків в сумі 24984,00 грн. за договором №693-10 на виконання Послуги з інженерного проектування (розроблення робочого проекту модернізації вузла обліку газу та ГРП) від 10.05.2018 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/144/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 915/144/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.03.2020 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

04.03.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 32-36), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутності предмету спору.

В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.

У позивача перед відповідачем станом на 01.01.2020 року існувала заборгованість за договором №771-10 від 06.11.2017 року в сумі 57214,43 грн.

24.01.2020 року відповідач звернувся до позивача з заявою про припинення зобов`язання з повернення грошових коштів у сумі 24984,00 грн. за договором №693-10 від 10.05.2018 року зарахуванням зустрічної однорідної вимоги на суму 24984,00 грн.

Оскільки з боку позивача жодних заперечень щодо зустрічного зарахування не надійшло, відповідач вважає виконаним свій обов`язок щодо повернення позивачу грошових коштів у сумі 24984,00 грн. за договором №693-10 від 10.05.2018 року.

Тому вважає, що грошові зобов`язання ТОВ ІВП ХОЛОД-ПРОЕКТ перед Миколаївською дирекцісю AT УКРПОШТА за договором № 693-10 від 10.05.2018 року на суму 24 984,00 гривень припинились повністю 24 січня 2020 року, а зобов`язання Миколаївської дирекції AT УКРПОШТА перед ТОВ ІВП ХОЛОД-ПРОЕКТ за договором № 771-10 від 06.11.2017 року відповідно зменшились на цю ж суму.

10.03.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 43), в якій позивач наполягає на задоволенні позову. Зазначає, що договір №771-10 від 06.11.2017 року, на який посилається відповідач, не є предметом даного спору. Крім того, позивач заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем за договором №771-10 від 06.11.2017 року в сумі 57214,43 грн. Вважає що відповідачем надається помилкова юридична оцінка зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України, оскільки вимога про відшкодування збитків, тобто цивільно-правова відповідальність і вимога щодо оплати виконаних робіт є юридично неоднорідними вимогами, і в цьому випадку застосовувати ст. 601 ЦК України неможливо.

Підготовче засідання у справі, призначене на 17.03.2020 об 11:00 год, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.

Ухвалою від 30.03.2020 судом постановлено підготовче засідання у справі №915/144/20, яке було призначено на 17.03.2020 об 11:00, перенести на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину.

02.04.2020 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 47-49).

Ухвалою суду від 12.05.2020 судом постановлено підготовче засідання у справі призначити на 01 червня 2020 року.

01.06.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів доказів, а саме: копії листа МД AT Укрпошта № 16-06/37 від 25.10.2019 на адресу ТОВ ІВП Холод-проект та копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ ІВП Холод-проект 29.10.2019.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.06.2020 року.

05.06.2020 від відповідача надійшла заява про проведення судових засідань по справі № 915/144/20 в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 10.06.2020 постановлено: заяву відповідача - ТОВ "Інженерно-виробничого підприємства "Холод-проект" за №764 від 05.06.2020 - задоволено частково. Доручено Радехівському районному суду Львівської області забезпечити участь представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробниче підприємство "Холод-проект" у судовому засіданні у справі №915/144/20, яке відбудеться 30 червня 2020 року о 11:30 год., в режимі відеоконференції.

В задоволені заяви відповідача - ТОВ "Інженерно-виробниче підприємство "Холод-проект" за №764 від 05.06.2020 про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції - відмовити.

15.06.2020 до суду від позивача надійшло клопотання в якому він зазначає, що до суду надані всі необхідні письмові докази, які обгрунтовують позиції сторін тому просить суд розглядати справу по суті без участі сторін за наявними у справі документами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Учасники справи у судове засідання з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, просить в задоволені позову відмовити.

30.06.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

10.05.2018 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір №693-10 на виконання Послуги з інженерного проектування (розроблення робочого проекту модернізації вузла обліку газу та ГРП) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з виконання Послуги з інженерного проектування (розроблення робочого проекту модернізації вузла обліку газу та ГРП) ДК 021:2015 - 71320000-7 (надалі - Послуги) на об`єктах, які зазначені в Додатку №1 до даного Договору. Замовник зобов`язується прийняти ці Послуги та своєчасно здійснити їх оплату в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 3-6).

Відповідно до п. 1.2 Договору при наданні Послуг виконавець керується вказівками замовника щодо бажаного терміну, обсягу та якості виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1 Договору орієнтовна вартість послуг становить - 24984,00 грн, в тому числі ПДВ 4164,00 грн., за погодженням сторін.

Відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривнях), на поточний рахунок виконавця на підставі виконаних робіт та підписання акту виконаних робіт протягом 5 банківських днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору виконавець надає замовнику у двох екземплярах підписаний зі своєї сторони акт виконання робіт.

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник протягом 5 робочих днів після отримання акту виконаних робіт зобов`язаний повернути виконавцю підписаний зі своєї сторони екземпляр акту або мотивовану відмову від прийняття послуг.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку мотивованої відмови замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок із зазначенням термінів їх виконання.

Відповідно до п. 4.4 Договору у разі призупинення (припинення) виконання робіт за ініціативою замовника сторони зобов`язані у 15-денний термін з дня призупинення або припинення виконання робіт скласти двосторонню згоду про фактичний обсяг виконаних робіт та витрат на їх надання для відшкодування замовником.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 Договору виконавець зобов`язаний зокрема надати якісні послуги в порядку, у строк і на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 Договору замовник має право зокрема своєчасно та в повному обсязі отримувати якісно надані послуги, передбачені Договором.

Відповідно до п.п. 5.3.3 п. 5.3 Договору замовник має право зокрема достроково розірвати Договір у разі невиконання чи неналежного виконання виконавцем зобов`язань, повідомивши його про це у строк не менше ніж за 3 календарні дні до дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків за даним Договором до повного їх виконання сторонами.

Сторони підписали Додаток №1 до Договору, яким погодили перелік та адреси об`єктів, для яких будуть надані послуги згідно Договору (а.с. 7).

21.06.2018 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 24984,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3105 від 21.06.2018 року (а.с. 8).

Доказів надання відповідачем позивачу передбачених Договором послуг суду не надано.

Листом №11-24-97 від 09.08.2019 року позивач повідомив відповідачу про те, що у виконанні передбачених Договором робіт вже немає потреби, вимагав у відповідача повернути грошові кошти в сумі 24984,00 грн у зв`язку із невиконанням передбачених Договором робіт (а.с. 9).

У відповідь на зазначений лист, відповідач листом №710 від 11.09.2019 року повідомив позивачу, що не заперечує факт отримання від позивача грошових коштів у сумі 24984,00 грн, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем просить відтермінувати повернення повної суми грошових коштів за Договором або розглянути можливість повернення грошових коштів частинами у строк до 08.05.2020 року (а.с. 10-11).

Листом №01/05-1-52 від 17.10.2019 року позивач повідомив відповідачу про відмову у розстроченні або відтермінуванні повернення грошових коштів в сумі 24984,00 грн (а.с. 12).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 24984,00 грн. в якості збитків, завданих невиконанням відповідачем умов договору №693-10 на виконання Послуги з інженерного проектування (розроблення робочого проекту модернізації вузла обліку газу та ГРП) від 10.05.2018 року.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено вище, відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривнях), на поточний рахунок виконавця на підставі виконаних робіт та підписання акту виконаних робіт протягом 5 банківських днів.

В договорі підряду відсутні положення щодо попередньої оплати.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

При цьому господарський суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду відповідно до якої саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, суд вважає, що кошти про стягнення яких йдеться в позові є безпідставно отриманими коштами, правову природу яких врегульовано ст. 1212 ЦК України.

Строк дії договору №693-10 на виконання послуги з інженерного проектування (розроблення робочого проекту модернізації вузла обліку газу та ГРП) від 10.05.2018 року закінчився 31 грудня 2018 року (п. 8.1 Договору). Доказів виконання відповідачем передбачених Договором робіт суду не надано.

Стосовно тверджень відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог суд зазначає наступне.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно вимог ст. 601 ЦК України, однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Статтями 202, 203 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Разом з тим, ще одною важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд має перевірити, що даний правочин вчинений між позивачем та відповідачем є вчиненим, дійсним та однорідним (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17)

Відповідачем не надано суду як договору №771-10 від 06.11.2017 року так і заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги № 743 від 24.01.2020 внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити та оцінити цей правочин на предмет однорідності вимог, дійсності та встановити факт його вчинення у відповідності до наведених вище міркувань

Враховуючи викладене, твердження відповідача щодо наявності станом на 01.01.2020 року у позивача перед відповідачем заборгованості за договором №771-10 від 06.11.2017 року в сумі 57214,43 грн. та зарахування зустрічної однорідної вимоги на суму 24984,00 грн. судом не можуть бути визнані обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням особливостей правозастосування, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробниче підприємство "Холод-проект" (код ЄДРПОУ 40962303, вул. Першотравнева, 60-А, м. Миколаїв, 54031; п/р НОМЕР_1 в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005, ІПН 409623014022 ) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 21560045, 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 22) в особі Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 25382899, вул. Новозаводська.1, м. Миколаїв, 54018; ІПН 215600426655, рахунок в форматі ІВАN: НОМЕР_3 МФО 326461, банк АТ Державний Ощадний Банк України ) грошові кошти у сумі 24984,00 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Акціонерне товариство "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 21560045, 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 22) в особі Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 25382899, вул. Новозаводська.1, м. Миколаїв, 54018)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробниче підприємство "Холод-проект" (код ЄДРПОУ 40962303, вул. Першотравнева, 60-А, м. Миколаїв, 54031).

Повний текст рішення складено і підписано 09.07.2020.

Суддя В.О. Ржепецький