Рішення

від 30.06.2020 по справі 910/10464/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 910/10464/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Укрпошта в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР про стягнення 480031,15грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Укрпошта в особі Київської міської дирекції звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР 480031,15грн. та розірвання договору №62-3594 від 13.12.2018р.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство Укрпошта в особі Київської міської дирекції посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2019р. позовну заяву Акціонерного товариства Укрпошта в особі Київської міської дирекції передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської обалсті.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.10.2019р., позовну заяву Акціонерного товариства Укрпошта в особі Київської міської дирекції передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2019р. відкрито провадження у справі №910/10464/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.11.2019р. о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2019р. відкладено підготовче засідання на 10.12.2019р. о 11:00 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 10.12.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 24.12.2019р. о 10:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 24.12.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 15.01.2020р. о 10:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2020р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 04.02.2020р. о 12:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2020р. відкладено судове засідання на 03.03.2020р. о 12:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2020р. відкладено судове засідання на 17.03.2020р. о 12:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2020р. призначено судове засідання на 07.04.2020р. о 10:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2020р. відкладено судове засідання на 28.04.2020р. о 10:40 та повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2020р. відкладено судове засідання на 12.05.2020р. о 11:20 та повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2020р. відкладено судове засідання на 26.05.2020р. о 10:50 та повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

В судовому засіданні від 26.05.2020р. було оголошено перерву на 11.06.2020р. о 10:50, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2020р. повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2020р. відкладено судове засідання на 30.06.2020р. о 12:50 та повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

У судовому засіданні від 30.06.2020р. було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №910/10464/19.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

13.12.2018р. між Акціонерним товариством Укрпошта в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта (позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомості №62-3594 (далі договір) відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухомість, розташовану в місті Києві на третьому поверсі семиповерхового будинку №22 по вул. Хрещатик, загальною площею 254,8кв.м., вартістю 4287111,00грн. станом на 31.07.2018р. (пп.1.1.1, 1.1.2. п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі.

Розділом 3 договору сторони встановили, що на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 15.12.2018р. по 15.03.2019р. включно орендна плата становить 1,00грн. без ПДВ в місяць за 254,8кв.м. та вартість послуг з утримання орендованого майна за один календарний місяць згідно з розрахунком (додаток 2 до договору). Починаючи з 16.03.2019р. орендна плата становить 56480,83грн. без ПДВ в місяць за 254,8кв.м. Додатково до орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20%. Орендна плата включає в себе плату за користування земельною ділянкою та податок на майно, яку має сплачувати Орендодавець, в розмірі необхідному для забезпечення належного користування Орендарем майна. Відшкодування послуг з утримання майна здійснюється на підставі виставлених рахунків і розраховується згідно з додатком 2 до договору. Оплата послуг по утриманню майна за попередній місяць здійснюється до 20 числа поточного місяця. Починаючи з 15.12.2019р. кожного року, орендна плата за користування майном автоматично збільшується на 10% від розміру орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. Така зміна орендної плати відбуватиметься без укладання будь-яких змін та доповнень до договору. Оплата орендної плати за перший та останній місяці оренди здійснюється Орендарем не пізніше 10 робочих днів після підписання акту приймання-передачі майна в оренду. Щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за завітним, Орендодавець надає Орендарю акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за звітний місяць. Орендар зобов`язаний підписати акт про надані послуги та повернути його Орендодавцю не пізніше 10 числа поточного місяця. Орендна плата та сплата комунальних послуг сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за договором. У разі дострокового розірвання договору чи зменшення орендованої площі (зменшення об`єкта оренди) за ініціативою Орендаря, останній сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми, на яку зменшується загальна сума договору не пізніше дати розірвання договору.

Відповідно до п.8.2. договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за весь час прострочення.

Пунктом 11.1. договору сторони встановили, що договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 15.11.2021р. включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вказує позивач, відповідач, всупереч умов договору взятих на себе зобов`язань в частині сплати орендної плати за користування нерухомим майном не виконував у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати у сумі 242990,28грн. 06.05.2019р. на адресу відповідача було направлено вимогу за №63/62-2-912 про виконання договірних зобов`язань у строк до 14.05.2019р., а саме сплати заборгованості у сумі 78043,86грн., яка виникла за період з січня по березень 2019р. 14.05.2019р. на адресу відповідача було направлено претензію за №63/62-2-930 про сплату заборгованості у строк до 30.05.2019р. з орендної плати у сумі 161593,18грн. та пені у сумі 5875,25грн.

Позивач зазначає, що листом за №23/05/19-01 від 23.05.2019р. відповідач звернувся до позивача з листом про припинення дії договору з 31.05.2019р. з проханням сплачувати заборгованість рівними частинами протягом 15 місяців починаючи з серпня 2019р. згідно з чітким запропонованим графіком. 31.05.2019р. позивачем на адресу відповідача направлено два примірники угоди про розірвання договору оренди нерухомості, акти приймання-передачі нерухомості та розрахунок заборгованості з орендної плати, однак станом на дату подання позову до суду вимоги позивача не виконані.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме стягнути з відповідача 242990,28грн. основного боргу, 2888,28грн. втрати від інфляції, 1358,36грн. 3% річних, 16208,45грн. пені, 216585,78грн. штраф у розмірі 10% згідно з п.3.13. договору та розірвати договір оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомості №62-3594 відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування нерухомість, розташовану в місті Києві на третьому поверсі семиповерхового будинку №22 по вул. Хрещатик, загальною площею 254,8кв.м., вартістю 4287111,00грн. станом на 31.07.2018р.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Розділом 3 договору сторони встановили, що на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 15.12.2018р. по 15.03.2019р. включно орендна плата становить 1,00грн. без ПДВ в місяць за 254,8кв.м. та вартість послуг з утримання орендованого майна за один календарний місяць згідно з розрахунком (додаток 2 до договору). Починаючи з 16.03.2019р. орендна плата становить 56480,83грн. без ПДВ в місяць за 254,8кв.м. Додатково до орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20%. Орендна плата включає в себе плату за користування земельною ділянкою та податок на майно, яку має сплачувати Орендодавець, в розмірі необхідному для забезпечення належного користування Орендарем майна. Відшкодування послуг з утримання майна здійснюється на підставі виставлених рахунків і розраховується згідно з додатком 2 до договору. Оплата послуг по утриманню майна за попередній місяць здійснюється до 20 числа поточного місяця. Починаючи з 15.12.2019р. кожного року, орендна плата за користування майном автоматично збільшується на 10% від розміру орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. Така зміна орендної плати відбуватиметься без укладання будь-яких змін та доповнень до договору. Оплата орендної плати за перший та останній місяці оренди здійснюється Орендарем не пізніше 10 робочих днів після підписання акту приймання-передачі майна в оренду. Щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за завітним, Орендодавець надає Орендарю акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за звітний місяць. Орендар зобов`язаний підписати акт про надані послуги та повернути його Орендодавцю не пізніше 10 числа поточного місяця. Орендна плата та сплата комунальних послуг сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач, всупереч умов договору взятих на себе зобов`язань в частині сплати орендної плати за користування нерухомим майном не виконував у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати у сумі 242990,28грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати орендної плати або доказів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати у сумі 242990,28грн., вважає його правильним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 16208,45грн. та штрафу у сумі 216585,78грн. слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18).

Пунктом 3.13. договору сторони встановили, що у разі дострокового розірвання договору чи зменшення орендованої площі (зменшення об`єкта оренди) за ініціативою Орендаря, останній сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми, на яку зменшується загальна сума договору не пізніше дати розірвання договору.

Зазначений пункт договору не оспорюються відповідачем, в зв`язку з чим в силу вимог статті 204 Цивільного кодексу України презюмується правомірність вказаного правочину.

Відповідно до п.8.2. договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за весь час прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 16208,45грн., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 16208,45грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у сумі 216585,78грн., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає штраф у сумі 216585,78грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1358,36грн. 3% річних та 2888,28грн. витрат від інфляції слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Згідно положень Цивільного кодексу України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1358,36грн., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 1358,36грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок витрат від інфляції у сумі 2888,28грн., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування у сумі 2888,28грн.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р. укладеного між Акціонерним товариством Укрпошта в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР слід зазначити наступне.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу положень ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах відповідач належним чином не виконував прийняті на себе за договором оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р. зобов`язання зі сплати орендних платежів і така протиправна поведінка відповідача значною мірою позбавляла позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, у зв`язку з чим, суд визнає допущене відповідачем порушення власних зобов`язань у спірних правовідносинах істотним та таким, що дозволяє суду зробити висновок про правомірність розірвання договору оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р. з передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р. укладеного між Акціонерним товариством Укрпошта в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР .

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства Укрпошта в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР про стягнення 242990,28грн. основного боргу, 2888,28грн. втрати від інфляції, 1358,36грн. 3% річних, 16208,45грн. пені, 216585,78грн. штраф у розмірі 10% згідно з п.3.13. договору та розірвання договору оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р. укладеного між Акціонерним товариством Укрпошта в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР .

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 7200,47грн. покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМУС МАЙСТЕР" про стягнення 242990,28грн. основного боргу, 2888,28грн. втрати від інфляції, 1358,36грн. 3% річних, 16208,45грн. пені, 216585,78грн. штраф у розмірі 10% згідно з п.3.13. договору та розірвання договору оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМУС МАЙСТЕР" (65011, м. Одеса, вул. Троїцька, 32, код ЄДРПОУ 40776996) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 01189979) 242990,28грн. основного боргу, 2888,28грн. втрати від інфляції, 1358,36грн. 3% річних, 16208,45грн. пені, 216585,78грн. штраф у розмірі 10% згідно з п.3.13. договору, 7200,47грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. Розірвати договір оренди нерухомості №62-3594 від 13.12.2018р. укладений між Акціонерним товариством Укрпошта в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 01189979) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИМУС МАЙСТЕР (65011, м. Одеса, вул. Троїцька, 32, код ЄДРПОУ 40776996).

Повне рішення складено 09 липня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення, із врахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. №540-ІХ, яким розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністру України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Л.В. Степанова