Рішення

від 09.07.2020 по справі 922/1233/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1233/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Леко Транс", м. Луцьк до Фізичної особи-підприємеця Лисенко Валерії Олександрівни, с. Щербаки про стягнення 37500,00 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Леко Транс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ФОП Лисенко Валерії Олександрівни, в якому просить суд в погашення боргу за організацію перевезення, стягнути з відповідача 37500,00 грн. Судові витрати, які складаються з витрат по оплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 14.05.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11.06.2020 о 10:30.

25.05.2020 до суду від позивача надійшло клопотання позивача про розгляд справи за наявними у ній матеріалами без участі представника позивача. Ухвалою суду від 11.06.2020, занесеною до протоколу судового засідання, вказане клопотання позивача було задоволено.

Ухвалою суду від 11.06.2020, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання було відкладено на 09.07.2020 о 09:00.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 09.07.2020 не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "не проживає".

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

01.10.2019 між ПП "Леко Транс" (позивач, експедитор) та ФОП Лисенко В.О. (відповідач, замовник) був укладений договір транспортного експедирування №01.10.-19, відповідно до п. 1.1 якого, замовник замовляє, а експедитор надає транспортно-експедиторські послуги міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 1.2.1 договору, експедитор надає експедиторські послуги (планування перевезень на підставу планів відвантажень наданих замовником, розробка маршрутів і розрахунків вартості перевезень, організація перевезень, фрахтування автомобілів і забезпечення їх, на місце навантаження). При цьому експедитор має право залучати треті особи-субпідрядників (Перевізників, Експедиторів) для виконання заявок замовника. Експедитор від свого імені укладає договори з такими особами і оплачує їх роботу грошовими коштами, які надійшли від замовника. Всі додаткові умови перевезення обмовляються в заявці на перевезення, яка затверджується сторонами, і є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна і порядок оплати за транспортування вантажу обумовлюється в заявці на перевезення.

Згідно п.п. 7.2 та 7.3 договору, термін дії договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2019. У разі відсутності письмового звернення будь-якої із сторін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну, договір вважається продовженим до кінця наступного календарного року.

01.10.2019 між сторонами був підписаний договір-заявка №01/10-01 транспортування вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до договору-заявці вартість перевезення становить 54500,00 грн., за маршрутом 69-113 Gorzyca (Польща) - Васильків (Україна). Порядок та строк оплати - безготівковий розрахунок 50% при відвантаженні, 50% за копіями смр, рахунок на протязі банківських днів (з них 500 грн. за оригіналами документів).

Згідно п. 11 договору-заявки, обов`язковою умовою оплати є надання виконавцем експедитору оригіналів документів: рахунок, 2 акти виконаних робіт, договір-заявка (2 шт.), договір (2 шт.), ЦМР (оригінал + засвідчена копія), витяг з ЄДР, свідоцтво про сплату податків. Перевізник засвідчує копії: "Корпія вірна" - ставить підпис, дату, печатку (на кожній копії).

На виконання умов вказаного договору позивач приступив до організації міжнародного перевезення за маршрутом Gorzyca (Польща) - Васильків (Україна), до виконання якого був залучений перевізник Watra Vladyslav Doroshenko.

Факт здійснення перевезення підтверджується міжнародною транспортною накладною типу CMR від 03.10.2019.

Послуга з організації перевезення, за обумовленим в договорі-заявці маршрутом, була виконана належним чином, без зауважень та застережень змовника перевезення та вантажоодержувача. Вказану обставину підтверджує наявність підпису відповідальної особи вантажоодержувача у графі 24 CMR.

Оригінали документів, котрі є підставою для здійснення оплати, 19 березня 2020 року були направлені замовнику перевезення рекомендованим листом №4302307489253 з описом вкладення.

Проте, відповідач надані послуги у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 37500,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 316 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та приписи Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст. 929 ЦК України). Аналогічні положення містяться вст. 316 ГК України.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем мотивованої відмови від підписання актів.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги п. 11 договору, суд дійшов висновку, що в даному разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманням документами для оплати наданих послуг.

Відповідач відзиву на позов та доказів сплати заборгованості не надав.

В матеріалах справи відсутні докази оплати наданих позивачем послуг відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення у розмірі 37500,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судові витрат по оплаті судового збору у цій справі у розмірі 2102,00 грн. на відповідача.

Позивачем у позовній заяві викладено вимогу про стягнення з відповідача 5000,00 грн. суми витрат, понесених на правову допомогу адвоката.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в якості надання професійної правничої допомоги адвокатом надані наступні документи: договір про правову допомогу від 01.04.2020, довіреність від 01.04.2020, копія квитанції до прибуткового касового ордеру №02-04 від 10.04.2020 на суму 5000,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 10.04.2020 до договору про правову допомогу від 01.04.2020, копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 на ім`я Лоза В.М .

При визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, беручи до уваги рівень складності даної справи, об`єм вчинених представником позивача дій, а також керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610 - 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Валерії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Леко Транс" (43017, м. Луцьк, бульв. Дружби Народів, 6, кв. 714А, код ЄДРПОУ 41491458) - 37500,00 грн. основного боргу, 2102,00 грн. судових витрат, понесених на оплату судового збору та 5000,00 грн. судових витрат, понесених на правову допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Приватне підприємство "Леко Транс" (43017, м. Луцьк, бульв. Дружби Народів, 6, кв. 714А, код ЄДРПОУ 41491458).

Відповідач - Фізична особа-підприємець Лисенко Валерія Олександрівна ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Рішення підписано 09 липня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова