Рішення

від 06.07.2020 по справі 924/652/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2020 р. Справа № 924/652/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" м. Вінниця

до приватного підприємства "Медобори" с. Пасічна Ярмолинецький район Хмельницька область

про стягнення 86643,48грн. заборгованості.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 01.06.2020р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 23.06.2020р. Ухвалою від 23.06.2020р. судове засідання відкладено на 06.07.2020р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

26.05.2020р. до суду надійшла позовна заява ТОВ "Євровектор Плюс" про стягнення із відповідача 86643,48грн. заборгованості в т.ч. 54 000грн. основного боргу за отриманий товар відповідно до умов договору купівлі - продажу від 15.04.2019р. №15/04-6, 7768,58грн. пені, 16200грн. штрафу, 8026,15грн. 30% річних та 648,75грн. інфляції. Як на правову підставу позовних вимог посилається на ст. 526, 530, 625, 626, 712 ЦК України.

Позивач у заяві від 06.07.2020р. позовні вимоги підтримує у повному розмірі, позов просить задовольнити та розглянути справу за відсутності представника.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала суду по даній справі від 01.06.2020р. надіслана на адресу відповідача останнім отримана, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.04.2019р. між ТОВ "Євровектор Плюс" (продавець) та ПП "Медобори" укладено договір №15/04-6 купівлі-продажу товару відповідно до п.1 якого у строки зумовлені Договором, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива (надалі "товар") на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк, а покупець зобов`язується прийняти товар, сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.3 Договору найменування (асортимент) Товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього Товару визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною. Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід`ємною частиною. Ціна Товару, що вказується у додатках до даного договору, визначена на дату укладання договору в національній валюті України із зазначенням її еквіваленту в доларах США до гривні, що встановлений ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для операцій продажу долара США на день підписання даного Договору.

Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з Товаром всієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосуванняданого Товару.

Згідно п.5 договору оплата Товару здійснюється в українських гривнах в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок продавця. Підставою платежу є даний Договір. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів несе покупець. Товар вважається оплаченим покупцем, а грошові кошти перерахованими, у момент надходження грошей на поточний рахунок продавця.

Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу номер і дату Договору в рамках якого здійснюється оплата. Якщо покупець цього не дотримується, то продавець має право сам, на власний розсуд визначити в рахунок якого Договору зарахувати платіж покупця.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони дійшли згоди, що ціна на Товар та загальна сума договору зазначені у додатках і визначені у національній валюті України із зазначенням її еквіваленту в доларах США до гривні, що встановлений ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для операцій з продажу долара США на день підписання даного Договору.

У тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків (оплати вартості товару відповідно до пункту 5.6 договору є вищим за курс долара США на день укладення даного Договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості товару використовують формулу, що наведена в додатку (ах) до даного Договору. Сторони визначили та погодили, що оплата Товару згідно даного Договору проводиться наступним чином: 54 000,00 грн. оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2019 року.

У випадку, коли курс долара США до гривні, що ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для операцій з продажу долара США, на день проведення розрахунків (оплати вартості товару відповідно до пункту 5.5. Договору) є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для операцій з продажу долара США, на дату підписання даного договору та/або відвантаження обумовленого Товару, Покупець для оплати зобов`язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для операцій з продажу долара США на дату підписання даного договору. У випадку затримки здійснення оплати вартості товару, що вказаний у п. 5.5. даного Договору продавець має право на власний розсуд без обов`язкового повідомлення Покупця: не поставляти Товар покупцю; розірвати Договір в односторонньому порядку та вважати його таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п.7 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором, сторона, що порушила зобов`язання із своєчасної оплати Товару, відшкодовує іншій стороні заподіяні цим збитки у твердій грошовій сумі відповідній розміру авансу (попередньої оплати) за цим Договором. Збитки відшкодовуються понад неустойку.

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов`язання і компенсації можливих втрат Сторони передбачили такі штрафні санкції, які сплачуються понад суми збитків: за прострочення (порушення) термінів поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більш 2 % його ціни. Продавець звільняєтьсявід відповідальності за прострочення поставки товару у разі прострочення покупцем сплати авансових платежів або якщо покупець не отримав товар за своєю виною (зокрема, не з`явився за ним у терміни, встановлені договором); за невідповідність якості товару вимогам Договору продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2% від ціни товару, якість якого не відповідає вимогам Договору. Продавець не несе відповідальності за погіршення якісних показників товару, які сталися після його передачі покупцю; у разі невиконання чи, неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань, щодо оплати вартості отриманого товару, покупець відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України сплачує на користь продавця тридцять процентів річних від простроченої суми основної заборгованості; за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов`язань, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від суми невиконаногоабо неналежно виконаного зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки за цим Договором Сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 (трьох) років.

Даний договір є укладеним з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання. Причому закінчення строку дії цього Договору не звільняє покупця від виконання всіх взятих на себе зобов`язань за цим договором, а саме: повернення остаточної ціни цього Договору, сплати неустойки, процентів та відшкодування збитків (у випадку порушення зобов`язань по цьому Договору), інших платежів, які покупець зобов`язаний перерахувати і сплатити продавцю у розмірі, порядку і у строки встановлені цим Договором. Умови Договору мають обов`язкову силу для сторін і можуть бути змінені за їх згодою на підставі додаткової угоди.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено поставку фульвогуміну у кількості 300 літрів на загальну суму 54 000грн.

15.04.2019р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №110 на оплату фульвогуміну на загальну суму 54 000грн.

Відповідачем на підставі видаткової накладної №180 від 12.06.2019р. отримано фульвогумін у кількості 300 літрів на загальну суму 54 000грн.

Станом на дату ухвалення рішення вартість отриманого товару ПП "Медобори" позивачу не сплачено.

Поряд із цим позивачем нараховані 7768,58грн. пені за період з 02.09.2019р. по 29.02.2020р., 16200грн. штрафу, 8026,15грн. 30% річних за період з 02.09.2019р. по 29.02.2020р. та 648,75грн. інфляції за вересень 2019 року - лютий 2020 року.

Оскільки відповідач у добровільному порядку борг не сплатив, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки). Так, відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу №15/04-6 від 15.04.2019р. у строки зумовлені Договором, позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива (надалі "товар") на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк, а відповідач зобов`язався прийняти товар, сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.5 договору сторони передбачили оплату товару - 54 000грн. в строк до 01.09.2019р.

Як убачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору на підставі видаткової накладної №180 від 12.06.2019р. поставив відповідачу товар на загальну суму 54 000грн.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач свої зобов`язання з оплати товару не виконав, заборгованість становить 54 000грн.

Доказів оплати боргу матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв`язку з чим вимога про стягнення 54 000грн. основної заборгованості за договором купівлі - продажу від 15.04.2019р. №15/04-6 підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 7768,58грн. пені за період з 02.09.2019р. по 29.02.2020р., 16200грн. штрафу, 8026,15грн. 30% річних за період з 02.09.2019р. по 29.02.2020р. та 648,75грн. інфляції за вересень 2019 року - лютий 2020 року.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом звертається увага, що штрафна санкція, яка нараховується за кожен день прострочення грошового зобов`язання за своєю правовою природою є пенею і її розмір обмежується розміром подвійної облікової ставки НБУ в силу статей 2, 4 Закону України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань" (аналогічного висновку дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 19.04.2019р. по справі № 924/955/18).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як убачається із поданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за період з 02.09.2019р. по 29.02.2020р.

Судом береться до уваги п.7 договору, яким сторони передбачили, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов`язань, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від суми невиконаногоабо неналежно виконаного зобов`язання.

Також сторони договору узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки за цим Договором Сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 (трьох) років.

Із врахуванням викладеного судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено її правильність та правомірність нарахування, а тому остання підлягає стягненню у заявленому розмірі - 7768,58грн.

Позивачем також правомірно заявлено до стягнення штраф у розмірі 16200грн., а тому останній підлягає стягненню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7 договору у разі невиконання чи, неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань, щодо оплати вартості отриманого товару, покупець відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України сплачує на користь продавця тридцять процентів річних від простроченої суми основної заборгованості.

Суд, здійснивши перерахунок 30% річних в системі "Законодавство" вважає правомірною до стягнення заявлену суму 30% річних у розмірі 8026,15грн.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

При перевірці розрахунку заявлених позивачем інфляційних втрат судом встановлено, що вони є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у розмірі 648,75грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене у сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову у повному розмірі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" м. Вінниця до приватного підприємства "Медобори" с. Пасічна Ярмолинецький район Хмельницька область про стягнення 86 643,48грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Медобори" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Пасічна, код ЄДРПОУ 32973872) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2 офіс 404, код ЄДРПОУ 39286927) - 54 000грн. (п`ятдесят чотири тисячі гривень) основного боргу, 7768,58грн. (сім тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 58 коп.) пені, 16200грн. (шістнадцять тисяч двісті гривень) штрафу, 8026,15грн. (вісім тисяч двадцять шість гривень 15коп.) 30% річних, 648,75грн. (шістсот сорок вісім гривень 75коп.) інфляційних втрат та 2102грн. (дві тисячі сто дві гривні) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північно - західного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.07.20р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2,3 позивачу (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 2, офіс 404; адвокату Сніцаренку А.А. АДРЕСА_1 ), 4 - відповідачу (32133, Хмельницька обл, Ярмолинецький р-н, с. Пасічна). Всім з повідомленням про вручення.