Ухвала

від 08.07.2020 по справі 915/1119/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 915/1119/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Случ О.В.,

за касаційною скаргою Миколаївської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019

у справі № 915/1119/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр"

до Миколаївської міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною у редакції позивача додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буг-Центр" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (з урахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав позову) про: визнання продовженим (поновленим) договору оренди землі, укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ "Буг-Центр", який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 18.02.2014 за №10039, земельної ділянки кадастровий номер - 4810137200:16:017:0003, загальною площею 5 580 м 2 , віднесеної до земель іншого призначення, переданої для будівництва культурно-оздоровчого комплексу по вул. Веселинівській ріг, вул. Поштової; визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною в редакції, наданій позивачем.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 (суддя Мавродієва М.В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 (колегія суддів у складі: Савицький Я.Ф. - головуючий, Разюк Г.П., Ярош А.І.), позов задоволено в повному обсязі.

Судами обох інстанцій встановлено, що 18.02.2014 між Миколаївською міською радою (орендодавцем) та ТОВ "Буг-Центр" (орендарем) укладено договір оренди землі №10039, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення від 14.02.2013 за №25/39 продовжує орендарю оренду земельної ділянки для будівництва культурно-оздоровчого комплексу по вул.Веселинівській ріг вул.Поштової (п.1.1 договору).

Згідно з умовами п.п. 2.1, 2.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5 580 м 2 (за функціональним призначенням - землі іншого призначення), без права передачі її в суборенду (кадастровий номер - 4810137200:16:017:0003). На земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що договір діє до 08.02.2015. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Згідно з положеннями п. 4.1 договору, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Рішенням Миколаївської міської ради №49/28 від 15.09.2015 зі змінами, внесеними рішенням № 9/61 від 31.10.2016, орендарю продовжено строк оренди земельної ділянки площею 5 580 м 2 на 15 років для обслуговування культурно-оздоровчого комплексу по вул. Веселинівській ріг, вул. Поштової, без знесення зелених насаджень, з розміщенням сервітуту під збереження зелених насаджень на земельній ділянці площею 500 м 2 з обов`язковим узгодженням проекту землеустрою скверу "Вербочка".

На виконання вищезазначено рішення ТОВ "Буг-Центр" 20.08.2018 за вх. №10542/18 звернувся до Миколаївської міської ради з заявою про продовження (поновлення) спірного договору оренди землі на 15 років, до якої додав проект додаткової угоди.

Як зазначає позивач, оскільки він як орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, а відповідач як орендодавець, не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору оренди землі та прийняв рішення від 15.09.2015 №49/28, зі змінами внесеними рішенням відповідача від 31.10.2016 №9/61, якими продовжив позивачу строк оренди спірної земельної ділянки на 15 років, на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", договір вважається поновленим.

Позивач вказує, що жодних повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов договору позивач не отримував. Незважаючи на те, що позивачем було надано відповідачу проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі, відповідь відповідача про поновлення договору оренди землі до цього часу не надійшла.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив зокрема з того, що позивач повинен був повідомити відповідача про намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк не пізніше 08.08.2014. В той же час, після закінчення договору оренди землі позивач продовжив користування наданою йому земельною ділянкою, а відповідач листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі орендарю не направляв. Враховуючи викладене, суди зазначили, що позивач не втратив свого переважного права на поновлення договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Натомість, Миколаївська міська рада рішенням №49/28 від 15.09.2015, зі змінами внесеними рішенням №9/61 від 31.10.2016, продовжила ТОВ "Буг-Центр" строк оренди земельної ділянки площею 5580 м 2 на 15 років для обслуговування культурно-оздоровчого комплексу по вул. Веселинівській ріг, вул. Поштової, без знесення зелених насаджень, з розміщенням сервітуту під збереження зелених насаджень на земельній ділянці площею 500 м 2 з обов`язковим узгодженням проекту землеустрою скверу "Вербочка".

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх доводів Миколаївська міська рада зазначає, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.ч. 2-5 ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач повинен був повідомити відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк за шість місяців до спливу строку договору. Однак, в порушення вказаних приписів, даних дій у встановлений строк не вчинив. Також застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є неправильним у даному випадку, оскільки наданим позивачем проектом додаткової угоди вносяться зміни до договору оренди, зокрема, щодо предмету та строку дії договору.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 зупинено провадження у справі № 915/1119/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 02.07.2020.

Ухвалою від 02.07.2020 відкладено розгляд касаційної скарги на 23.07.2020.

Під час підготовки справи до розгляду колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.06.2020 передав справу № 159/5756/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 403 ЦПК України.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що висновки про застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Однак, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 справу № 159/5756/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 01.09.2020.

Крім цього, ухвалою від 03.06.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 313/350/16-ц (провадження № 61-15623св18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки у справі № 915/1119/18 суди обох інстанцій дійшли висновку, що після закінчення договору оренди землі позивач продовжив користування наданою йому земельною ділянкою, а відповідач листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі орендарю не направляв, у зв`язку з чим ТОВ "Буг-Центр" не втратив свого переважного права на поновлення договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з метою дотримання єдності судової практики, Суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 915/1119/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18 та № 313/350/16-ц.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі № 915/1119/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18 та № 313/350/16-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Кушнір І.В.

Случ О.В.