Рішення

від 08.07.2020 по справі 160/12371/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Справа № 160/12371/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Капітал Плюс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

09.12.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» (надалі - позивач) до Державної податкової служби України (надалі - відповідач 1), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 23.09.2019 №1286348/42073956, №1286346/42073956, №1286347/42073956, №1286345/42073956, №1286344/42073956 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Капітал Плюс» :

- №170804 від 17.08.2019р. на суму ПДВ 6 868,19 грн.;

- №200802 від 20.08.2019р. на суму ПДВ 30 881,52 грн.;

- №210804 від 21.08.2019р. на суму ПДВ 24 054,80 грн.;

- №290809 від 29.08.2019р. на суму ПДВ 7 131,05 грн.;

- №310821 від 31.08.2019р. на суму ПДВ 707,37 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/12371/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 10.12.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були подані всі документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, документи всі складені з дотримання законодавчих норм. Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржувані рішення не конкретизовані та не містять тих документів, які на думку відповідача не надані, що в свою чергу робить ці рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Позивач вважає, що оскільки реєстрація поданих податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством, а саме Порядком № 117. Крім того, позивач отримав Лист ДПС України Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.11.2019 р. про виключення з переліку ризикових платників податку (Протокол №99) ТОВ ТД Капітал плюс . В листі зазначено, що за рішенням Комісії регіонального рівня 28.10.2019 року ТОВ ТД Капітал плюс виключено з переліку ризикових платників податку. Таким чином, на думку позивача, немає жодних підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ТД Капітал плюс . У зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 03.02.2020 р. о 10:00 год.

У підготовче судове засідання 03.02.2020 р. сторони не прибули. Для повторного виклику сторін розгляд справи відкладено до 10:40 год. 19.02.2020 р.

У підготовче судове засідання 19.02.2020 р. прибув представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Для повторного виклику сторін розгляд справи відкладено до 10:40 год. 02.03.2020 р.

У підготовче судове засідання 02.03.2020 р. прибув представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін розгляд справи відкладено до 10:30 год. 23.03.2020 р.

Ухвалою суду від 13.03.2020 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

17.03.2020 р. позивачем подано уточнену позовну заяву з додатками та доказами надіслання екземпляру позову ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

У підготовче судове засідання 23.03.2020 р. сторони не прибули, представник позивача подав клопотання про зупинення розгляду справи, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд ухвалив зупинити провадження у справі на час дії загальнодержавного карантину, впровадженого Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 р.

14.04.2020 р. до суду від ДПС України надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.05.2020 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 12:00 год. 27.05.2020 р.

У підготовче судове засідання 27.05.2020 р. сторони не прибули. Від представника позивача надійшло клопотання про закінчення підготовчого провадження у справі та розгляд справи по суті без його участі, в порядку письмового провадження.

Суд увалив закінчити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 05.06.2020 р. о 12:20 год.

У судове засідання 05.06.2020 р. сторони не прибули. Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

11.06.2020 р. надійшло клопотання від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про залучення його в якості співвідповідача у даній справі.

Ухвалою суду від 15.06.2020 р. до участі у справі залучено співвідповідача - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2). Розгляд справи розпочато спочатку, підготовче судове засідання призначено на 24.06.2020 р. о 12:40 год.

У підготовче судове засідання 24.06.2020 р. сторони не прибули. Розгляд справи відкладено до 08.07.2020 р. на 10:40 год.

07.07.2020 р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

08.07.2020 Р. через канцелярію суду надійшли відзиви на уточнену позовну заяву.

Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, заперечуючи проти позову зазначило, що за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням №14 від 17.09.2019 до податкових накладних від 17.08.2019 №170804, від 20.08.2019 №200802, від 21.08.2019 №210804, від 29.08.2019 №290809 та від 31.08.2019 №310821 винесені Рішення від 23.09.2019 №1286348/42073956, №1286346/42073956, №1286347/42073956, №1286345/42073956 та №1286344/42073956 відповідно про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантажу розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних тип форм та галузевої специфіки, накладні. Тобто, платником надано транспортні документи, згідно яких транспортування товару здійснювалось залізничним транспортом, що передбачено умовами договорів із постачальником та покупцем, а саме: в накладній зазначено відправника ПрАТ Нікопольський завод феросплавів та одержувача ПП Ампір 2006 (код 34389883, ГУ ДПС у Харківській області, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, платник ПДВ 22.10.2007, ОФ - 12032,2 тис.грн., чисельність - 14 осіб), а також зі договору із покупцем зазначено, що пункт призначення доставки вантажу станція Дергачі. Отже, стосовно інформації щодо одержувача товару, про якого у специфікації до договору із покупцем, зазначено вантажоодержувач та реквізити вказується покупцем додатково у заявці на поставку, яку ТОВ ТД Капітал Плюс не надано до пакету документів. Разом з цим, сертифікати якості, видані до супровідних документи від ПрАТ Нікопольський завод феросплавів зазначено, що отримувач ПП Ампір 2006 , стосовно якого відсутня інформація, що він є покупцем. Разом з цим, ТОВ ТД Капітал Плюс за рішенням Комісії 28.10.2019 виключено з переліку ризикових, як такого, що не відповідає критеріям ризиковості, визначених листом ДФС України 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 та погоджених із Міністерством фінансів України (з 01.02.2020 втратив чинність). У зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні вимог позову.

ДПС України також заперечує проти задоволення вимог позову, оскільки вважає вимоги позову дискреційним втручанням у діяльність податкового органу. Відповідачем 1 зазначено, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДПС України від вимог головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригувань відповідно до п.28 Порядку.

У підготовче судове засідання 08.07.2020 р. сторони не прибули.

Суд ухвалив закінчити підготовче провадження у справі та продовжити розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Судом під час розгляду справи враховані положення Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 (зі змінами та доповненнями) та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, а також згоду позивача на розгляд справи у письмовому провадженні, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи по суті в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Капітал Плюс були складені на користь ТОВ Представництва ВЕКТО СП. З О.О. (код 26617324) податкові накладні

від 17.08.2019 р. №170804 з реалізації товару щебінь із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів Щ (40-70) (код УКТ ЗЕД 2517) у кількості 134,5 т (по ціні 72,59 грн./т), послуг залізничний тариф експедитора у кількості 1 послуга на загальну суму 41209,15 грн., у т.ч. ПДВ 6868,19 грн.,

від 20.08.2019 р. №200802 з реалізації товару щебінь із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів Щ (40-70) - 605,95 т (по ціні 72,59 грн./т) та послуг залізничний тариф експедитора 1 послуга на загальну суму 185289,13 грн., у т.ч. ПДВ 30881,52 грн.,

від 21.08.2019 р. № 210804 з реалізації товару щебінь із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів І_Ц (40-70) у кількості 472,35 т та послуг залізничний тариф експедитора на загальну суму 144328,79 грн., у т.ч. ПДВ 240548,00 грн.;

від 29.08.2019 №290809 з реалізації послуг винагорода експедитора за надання транспортних послуг 1 послуга на загальну суму 42786,32 грн., у т.ч. ПДВ 7131,05 грн.;

від 31.08.2019 р. №310821 з реалізації послуг користування вагонами експедитора та винагорода експедитора за надання транспортних послуг 2 послуги на загальну суму 4244,24 грн., у т.ч. ПДВ 707,37 грн.

09.09.2019 р. вказані податкові накладні були подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій №1 від 09.09.2019 р. до кожної ПН, вказано, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України.

В якості підстави зупинення вказано: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За наслідками розгляду документів підприємства, надісланих з повідомленням, Комісією Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.09.2019 р. були прийняті рішення, якими у реєстрації податкових накладних було відмовлено:

№1286348/42073956 щодо ПН від 17.08.2019 р. №170804;

№1286346/42073956 щодо ПН від 20.08.2019 р. №200802;

№1286347/42073956 щодо ПН від 21.08.2019 р. №210804;

№1286345/42073956 щодо ПН від 29.08.2019 р. №290809;

№1286344/42073956 щодо ПН від 31.08.2019 р. №310821.

У вказаних рішеннях зазначено про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з причин ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Інші підстави відмови у спірних рішеннях не казані.

Графи додаткова інформація спірних рішень не заповнені.

Досліджуючи вказані рішення на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Капітал Плюс (код42073956) зареєстровано як юридичну особу приватного права 17.04.2018 р., перебуває на податковому обліку як платник податків та внесків.

Основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля КВЕД 46.90.

На підставі Договору №34 від 01.04.2019 року ТОВ ТД Капітал Плюс орендує офісне приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14 , офіс 16. Орендодавцем є TOB ВІА - Прім .

Підприємство не має власних виробничих потужностей, рухомого/нерухомого майна на балансі.

Одним із напрямків діяльності підприємства, що передували спірним відносинам, є оптова торгівля відсівом коксу доменного, дрібняком коксовим.

Від постачальника до покупця поставка продукції здійснюється залізничним транспортом, перевізник продукції - ТОВ Металургійна транспортна компанія . Відвантаження продукції від вантажовідправника здійснюється безпосередньо до вантажуотримувача. Через це, мати складські приміщення у підприємства немає потреби.

У липні 2019 року підприємство придбало коксовий дрібняк на суму 16 142 216,08 грн, в т.ч. ПДВ - 2 690 369,35 грн., та сплатило даний товар у розмірі 8 813 912,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1 468 985,47 грн.

Коксовий дрібняк підприємство реалізувало покупцеві на суму 18 267 048,76 грн., в т.ч. ПДВ - 3 044 508,13 грн., однак, сплата за реалізований товар від покупця не надходила.

Через те, що поставка коксового дрібняка у податковому обліку ПДВ здійснюється за касовим методом, у податковому кредиті відображена сума оплати за коксовий дрібняк в адресу постачальників у сумі 1 468 985,47 грн., а у податкових зобов`язаннях, через відсутність оплат покупців, ПДВ не відображений, хоча передача товару (поставка) покупцеві по договору поставки відбулась.

У податковій декларації з ПДВ відображена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) у сумі 1 376 596,00 грн.

Другим напрямком діяльності підприємства є оптова торгівля щебеневою продукцією.

Основними постачальниками щебеневої продукції є: АТ Нікопольський завод феросплавів (договір поставки №195003/1903419 від 19.06.2019 р.), АТ Запорізький завод феросплавів (договір поставки №11-19/66 від 20.06.2019 р.).

Від постачальників до покупців поставка продукції здійснюється залізничним транспортом, перевізник продукції - ТОВ Металургійна транспортна компанія (Договір №396 від 01.07.2019 р.), через що мати складські приміщення не має необхідності.

Про відсутність залишків товару на підприємстві свідчить оборотна - сальдова відомість по рахунку 281.

Щодо складення податкових накладних на адресу Представництва ВЕКТО СП З О.О. у серпні 2019 року судом встановлено наступне.

20.06.2020 року між підприємствами ТОВ ТД Капітал Плюс та АТ НФЗ укладений Договір №195003/1903419 на поставку щебеневої продукції.

Станом на 01.08.2019 року заборгованість АТ НЗФ на користь ТОВ ТД Капітал Плюс склала 863 953,62 грн.

Протягом серпня 2019 року в адресу ТОВ ТД Капітал Плюс від AT НЗФ відвантажено товару на загальну суму 175 946,46 грн.

Протягом серпня 2019 р. на адресу ТОВ ТД Капітал Плюс від АТ НЗФ відвантажено товар щебінь із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів Щ (40-70) .

На адресу Представництва Векто Сп.з.о.о. доставка вищезазначеного товару здійснювалася залізничним транспортом. Перевізник товару - TOB Металургійна транспортна компанія .

01.07.2019 року між підприємствами ТОВ ТД Капітал Плюс та Представництвом Векто Сп.з.о.о. укладено Договір НОМЕР_1 від 01.07.2019 р. на поставку щебеневої продукції.

Станом на 01.08.2019 р. заборгованість ТОВ ТД Капітал Плюс на користь Представництва Векто Сп.з.о.о. становить 264246,21 грн.

Станом на 31.08.2019 р. заборгованість Представництва Векто Сп.з.о.о. на користь ТОВ ТД Капітал Плюс становить 4244,24 грн..

Протягом серпня 2019 року на адресу Представництва Векто Сп.з.о.о. відвантажено товар щебінь із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів Щ (40-70) та надані послуги експедитора на загальну суму 2430700,32 грн.

До суду долучено первинну документацію підприємства за вказаними цивільно-господарськими угодами.

Недоліків складання первинної документації відповідачами не вказані та суд таких недоліків не встановив.

Як було встановлено судом, відповідно до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №14 від 17.09.2019 р. позивачем надані пояснення та долучені документи для підтвердження здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним.

Документи у кількості додатків - 52 шт. були доставлені та прийняті податковим органом, що підтверджується матеріалами справи та проти чого заперечень під час розгляду справи не надходило, з огляду на що подання пояснень з додатками вказаним повідомленням не є спірним.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідачами не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків було віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов`язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено належне обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платників податків на час здійснення господарських відносин існували у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

На час виникнення спірних відносин критерії ризиковості у такому ж самому вигляді визначили у листі №1262/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 р.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур, які відносно листів ДФС проведені не були.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З викладеного слідує висновок, що позивач не міг самостійно виконати вимоги суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Крім того, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

За рішенням Комісії 28.10.2019 р. ТОВ ТД Капітал-Плюс виключено з переліку ризикових, як такого, що відповідають Критеріям ризиковості.

Суд зауважує, що відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України. Відтак документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено).

Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.

Не можуть також братися судом до уваги доводи податкового органу, які не були покладені в основу спірних рішень. Так, у відзиві на позовну заяву в якості додаткових підстав для відмови позивачу в реєстрації ПН/РК вказані: платником надано транспортні документи, згідно яких транспортування товару здійснювалось залізничним транспортом, що передбачено умовами договорів із постачальником та покупцем, а саме: в накладній зазначено відправника ПрАТ Нікопольський завод феросплавів та одержувача ПП Ампір 2006 (код 34389883, ГУ ДПС у Харківській області, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, платник ПДВ 22.10.2007, ОФ - 12032,2 тис.грн., чисельність - 14 осіб), а також зі договору із покупцем зазначено, що пункт призначення доставки вантажу станція Дергачі. Отже, стосовно інформації щодо одержувача товару, про якого у специфікації до договору із покупцем, зазначено вантажоодержувач та реквізити вказується покупцем додатково у заявці на поставку, яку ТОВ ТД Капітал Плюс не надано до пакету документів. Разом з цим, сертифікати якості, видані до супровідних документи від ПрАТ Нікопольський завод феросплавів зазначено, що отримувач ПП Ампір 2006 , стосовно якого відсутня інформація, що він є покупцем. .

Проте, спірні рішення таких підстав для відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН не містять.

Дослідивши первинну документацію підприємства в межах господарських відносин, що передували складанню спірних ПН/РК судом не встановлено об`єктивних ознак його ризиковості. Реальність господарських операції позивача із контрагентом підтверджуються належним чином складеними первинними документами, які в тому числі були направлені разом податковому органу із повідомленням №14 від 17.09.2019 р.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011року Рисовський проти України , в п. 70 якого суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від . безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними ' документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд наголошує, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Враховуючи висновки суду про протиправність рішень податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позовну в частині зобов`язання виключити підприємство з реєстру ризикових та зареєструвати спірні податкові накладні, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірних рішень, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у загальному розмірі 9605,00 грн. (платіжні доручення №386 від 29.11.2019 р., №458 від 08.01.2020 р.) підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам. Стягнення судових витрат лише з одного відповідача за наслідками розгляду даної справи з огляду на положення КАС здійснити не можливо, тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Капітал Плюс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково;

Визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 23.09.2019 №1286348/42073956, №1286346/42073956, №1286347/42073956, №1286345/42073956, №1286344/42073956 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Капітал Плюс» :

- №170804 від 17.08.2019р. на суму ПДВ 6 868,19 грн.;

- №200802 від 20.08.2019р. на суму ПДВ 30 881,52 грн.;

- №210804 від 21.08.2019р. на суму ПДВ 24 054,80 грн.;

- №290809 від 29.08.2019р. на суму ПДВ 7 131,05 грн.;

- №310821 від 31.08.2019р. на суму ПДВ 707,37 грн.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Капітал Плюс" документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 9605,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме :

4802,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

4802,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова