Рішення

від 09.06.2020 по справі 160/258/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 160/258/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Конфітраст до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Конфітраст звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2019 №0095915730.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, зазначаючи, що позивач не мав можливості зареєструвати податкові накладні через накладений арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2019 року у справі №757/30149/19-к. Про вказану ухвалу Товариству з обмеженою відповідальністю КОНФІТРАСТ нічого відомо не було, про її існування підприємство дізналось після того як товариство не змогло зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних з ПДВ у зв`язку з поставкою товарів. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року клопотання директора ТОВ КОНФІТРАСТ було задоволено, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року справа № 757/30149/19-к, на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю КОНФІТРАСТ (код ЄДРПОУ 41728329), та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно в частині що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю КОНФІТРАСТ (код ЄДРПОУ 41728329). Після надіслання Печерським районним судом м. Києва до ДФС ухвали суду про зняття арешту, ТОВ КОНФІТРАСТ здійснювались спроби реєстрації податкових накладних за червень 2019 року, однак 15.08.2019 р. та 29.08.2019 р. знову надійшли відмови в такій реєстрації з підстав накладення арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При поданні податкових накладних за червень 2019 р. протягом 03-05 вересня 2019 року вже надійшли квитанції № 1 від 03.09.2019 року, 04.09.2019 року та 05.09.2019 р. про те, що документ прийнято. Зі змісту акту камеральної перевірки вбачається, що всі податкові накладні, які були сформовані за період з 01.06.2019 року по 27.06.2019 року були повторно подані позивачем на реєстрацію та зареєстровані відповідачем протягом 03.09.2019 по 04.09.2019 року. Отже, з зазначених вище обставин вбачається, що невиконання ТОВ КОНФІТРАСТ обов`язку по реєстрації сформованих ним податкових накладних було обумовлено наявністю ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно ТОВ КОНФІТРАСТ та його виконання ДФС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

06.05.2020 року представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки встановлено, що ТОВ Конфітраст в червні 2019 року складено податкові накладні на загальну суму ПДВ 1442965,98 грн., та зареєстровано в ЄРПН в вересні 2019 року, з порушенням терміну реєстрації на 50-66 календарних днів, при граничному терміні реєстрації - 30.06.2019 року та 15.07.2019 року.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 10.05.2020 року за правилами ст. 262 КАС України.

Проте, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року , яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Враховуючи наведене, судом продовжено розгляд справи до 09.06.2020 року з метою недопущення порушення права відповідача на подачу відзиву до суду та надання судом належної оцінки поданому відзиву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

На підставі пп.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст. 76 Податкового кодексу України, фахівцем ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ Конфітраст з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за червень 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.10.2019 року №49840/04-36-57-30/41728329, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних по податковим накладним, складеним за червень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 1442965,98 грн.

На підставі акту перевірки від 08.10.2019 року №49840/04-36-57-30/41728329 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми Н від 15.11.2019 року №0095915730, яким:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 257534,20 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 77260,28 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 60 і більше календарних днів на суму ПДВ 1185431,69 грн. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 474172,71 грн.

Загальна сума штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2019 року №0095915730 становить 551432,99 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначено значення поняття єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

При цьому, ч. 2 ст. 6 Конвенції визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже, у справі Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені ст. 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування ч. 2 ст. 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

З наведеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, можна зробити висновок про те, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої статтею 120 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 03 квітня 2017 року у справі № К/800/7609/17.

За результатом здійснення господарських операцій TOB "КОНФІТРАСТ" були виписані податкові накладні за період з 01.06.2019 року по 27.06.2019 року, які подавались на реєстрацію починаючи з 20.06.2019 року, а саме: №52 від 11.06.2019 року, №65 від 15.06.2019 року, №22 від 05.06.2019 року, №14 від 03.06.2019 року, №49 від 11.06.2019 року, №85 від 23.06.2019 року, №19 від 04.06.2019 року, №24 від 05.06.2019 року, №53 від 11.06.2019 року, №11 від 03.06.2019 року, №58 від 12.06.2019 року, №21 від 05.06.2019 року, №67 від 14.06.2019 року, №57 від 12.06.2019 року, №48 від 10.06.2019 року, №93 від 26.06.2019 року, №94 від 27.06.2019 року, №1 від 01.06.2019 року, №20 від 04.06.2019 року, №73 від 17.06.2019 року, №56 від 12.06.2019 року, №32 від 07.06.2019 року, №25 від 05.06.2019 року, №87 від 24.06.2019 року, №2 від 01.06.2019 року, №35 від 07.06.2019 року, №42 від 09.06.2019 року, №89 від 24.06.2019 року, №8 від 02.06.2019 року, №40 від 08.06.2019 року, №5 від 02.06.2019 року, №81 від 22.06.2019 року, №15 від 04.06.2019 року, №55 від 11.06.2019 року, №31 від 06.06.2019 року, №26 від 05.06.2019 року, №27 від 05.06.2019 року, №36 від 08.06.2019 року, №86 від 23.06.2019 року, №23 від 05.06.2019 року, №91 від 21.06.2019 року, №46 від 10.06.2019 року, №70 від 16.06.2019 року, №43 від 09.06.2019 року, №29 від 06.06.2019 року, №75 від 18.06.2019 року, №16 від 04.06.2019 року, №28 від 06.06.2019 року, №61 від 13.06.2019 року, №80 від 20.06.2019 року, №45 від 09.06.2019 року, №41 від 09.06.2019 року, №76 від 18.06.2019 року, №77 від 19.06.2019 року, №34 від 07.06.2019 року, №88 від 24.06.2019 року, №62 від 14.06.2019 року, №51 від 11.06.2019 року, №64 від 14.06.2019 року, №54 від 11.06.2019 року, №69 від 16.06.2019 року, №60 від 12.06.2019 року, №37 від 08.06.2019 року, №4 від 01.06.2019 року, №9 від 03.06.2019 року, №13 від 03.06.2019 року, №83 від 22.06.2019 року, №59 від 13.06.2019 року, №10 від 03.06.2019 року, №39 від 08.06.2019 року, №6 від 02.06.2019 року.

За результатом опрацювання вказаних податкових накладних, відповідачем були сформовані та надіслані квитанції № 1 про неприйняття податкових накладних, в яких зазначено: Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно від 12.06.2019 по справі №757/30149/19-к накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в тому числі TOB Конфітраст ; заборонено службовим особам використовувати або відчужувати зазначене майно.

Виконання ухвали доручено Державній фіскальній службі України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року клопотання директора ТОВ КОНФІТРАСТ було задоволено, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року справа № 757/30149/19-к, на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю КОНФІТРАСТ (код ЄДРПОУ 41728329), та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно в частині що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю КОНФІТРАСТ (код ЄДРПОУ 41728329).

Відтак, суд робить висновок про те, що позивачем вчинялись всі передбачені законом дії, направлені на належне виконання вимог чинного податкового законодавства, однак, лише після винесення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року щодо скасування арешту лімітів ПДВ та її фактичного виконання співробітниками ДФС України, позивач отримав можливість фактично здійснити подання податкової звітності в електронній формі.

Наведені обставини у період червень 2019 року позбавили позивача можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з причин, що не залежали від його волі, а відтак, відсутня вина платника при несвоєчасній реєстрації накладних, що виключає застосування податковим органом вказаних штрафних санкцій.

Крім того, як вже зазначалось, усі податкові накладні направлялися позивачем на реєстрацію з дотриманням граничних строків реєстрації податкових накладних.

Загальні положення про відповідальність платника податків закріплені ст. 109 ПК України, якою визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України лише за наявності його вини.

Так, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 03.05.2018 року у справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 року у справі №808/2127/17, від 27.04.2018 року у справі №820/4064/17, від 11.09.2018 року у справі №826/9114/16, аналізуючи податкове законодавство, зокрема ст. 109 ПК України, зазначив, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач не мав можливості в червні 2019 року реєструвати в ЄРПН податкові накладні з причин незалежних від дій позивача, а саме через арешт рахунків СЕА ПДВ.

Також суд зауважує, що арешт, накладений на суми ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відносно позивача скасовано, відтак, висновки контролюючого органу не підтвердилися.

Таким чином, неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось не з його вини, що виключає елемент протиправності в його діянні, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Виходячи з викладеного, суд робить висновок, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0095915730 від 15.11.2019 про накладення на позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН у сумі 551432,99 грн. є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 8271,50 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №615 від 10.12.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 8271,50 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 262, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Конфітраст (53040, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченківське, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41728329) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.11.2019 №0095915730.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Конфітраст (53040, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченківське, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41728329) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 8271 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона