Рішення

від 08.07.2020 по справі 535/490/20

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/490/20

Провадження № 2/535/182/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Загнійко А.В., з участю секретаря судового засідання Колісник Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу №535/490/20 за позовом ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку площею 4,5401 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Котелевської селищної ради Полтавської області, кадастровий номер 5322255100:00:006:1694, й до дня смерті належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після смерті двоюрідної баби - ОСОБА_2 вона прийняла у спадщину майно, у тому числі земельну ділянку, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Для належного оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки завідувача Котелевської державної нотаріальної контори Рой Т.В., яка відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки подані документи містять розбіжності. Наявність розбіжностей щодо площі земельної ділянки позбавляє її можливості в нотаріальному порядку оформити успадковане нерухоме майно.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 60-62).

ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 63).

Відповідач - Котелевська селищна рада Полтавської області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та просить розглянути справу у судовому засіданні без участі представника відповідача. Наслідки визнання позову, передбачені ч. 3, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідачу відомі та зрозумілі (а.с. 64).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 03.11.1998 року виконкомом Котелевської селищної ради Полтавської області (а.с. 19).

Після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі на земельну ділянку площею 4,62 га, яка надана для сільськогосподарського використання. Земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії I-ПЛ №021188, що виданий 12.01.2000 року Котелевською селищною радою Полтавської області, і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №775 (а.с. 23).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Котелевської селищної ради Полтавської області від 19.05.2020 року за №2144, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 . При цьому на час відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована одна (а.с. 20).

Відповідно до ст. 531 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Згідно з рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 20.01.2020 року, яке набрало законної сили 20.02.2020 року, встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з липня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21, 22).

Родинні відносини позивача із спадкодавцем підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Котелевським відділом ЗАГС Полтавської області 12.10.1987 року, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим відділом РАГС Котелевського РУЮ Полтавської області 28.10.2000 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим ЗАГС Котелевського району Полтавської області 12.09.2001 року (а.с. 12-14), свідоцтвом про народження НОМЕР_6 , виданим повторно Котелевським бюро ЗАГС с. Котельва Полтавської області 17.09.1979 року (а.с. 16), посвідкою про народження НОМЕР_7 , виданим Котелевським Рай бюро ЗАГС Котелевського району (а.с. 18).

Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена 26.02.2020 року за №6/2020 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, яка надійшла 26.02.2020 року. Позивач не має можливості прийняти спадщину у вигляді спірного нерухомого майна, оскільки державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, виконуючою обов`язки завідувача Котелевської державної нотаріальної контори Рой Т.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме у витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5315841072020 від 16.03.2020 року та у державному акті на право приватної власності на землю від 12.01.2000 року (а.с. 24).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5315841072020 від 16.03.2020 року, площа земельної ділянки, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322255100:00:006:1694, становить 4,5401 га (а.с. 46-48).

Згідно з довідкою Відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.05.2020 року №150/109-20, на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва господарства за адресою: Котелевська селищна рада Полтавської області було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5315841072020 від 16.03.2020 року площею 4,5401 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322255100:00:006:1694. На вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти ГПУ Полтавагазвидобування Державна реєстрація цих земельних ділянок здійснена 01.06.2007 року. При встановлені меж земельної ділянки ОСОБА_2 фактична площа земельної ділянки виявилася меншою та становить 4,5401 га (а.с. 25).

Як вбачається з Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва господарства за адресою: Котелевська селищна рада Полтавської області (а.с. 26-48), завданням на складання технічної документації з землеустрою є роботи з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. За матеріалами кадастрової зйомки обчислена фактична площа земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Котелевська селищна рада, площею 4,5401 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Розбіжності у площах, вказаних у державному акті та у технічній документації виникли внаслідок вкраплення земельної ділянки, кадастровий номер 5322255100:00:006:0691, яка не передбачена у земельній ділянці, зображеній на державному акті. Місцеположення точок повороту зовнішніх меж земельної ділянки детально досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості в присутності ОСОБА_1 та узгоджено з суміжними землекористувачами, про що складені відповідні акти, які додані в складі технічної документації (акт приймання-передачі межових знаків на зберігання від 13.03.2020 року). При узгоджені зовнішніх меж земельної ділянки зацікавленими сторонами претензій не виявлено (а.с. 26, 36).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Частиною 1 ст. 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 року №561-XII передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 року №561-XII, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.1992 року №2201-XII Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею затверджено форми державних актів: - на право колективної власності на землю; - на право приватної власності на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ №2201 (з 23.06.1992 року по 08.01.2004 року), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно з ст. 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Згідно з абз. 3 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Крім того, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №021188 від 12.01.2000 року, земельну ділянку передано для сільськогосподарського використання. Згідно з Земельним кодексом України (в редакції чинній на момент видачі державного акта на право приватної власності на землю на ім`я спадкодавця), землі України за основним цільовим призначенням поділяються на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7) землі запасу. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування: 1) громадянам - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; 2) громадянам, радгоспам, колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 3) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства; 4) несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, громадським об`єднанням та релігійним організаціям - для ведення підсобного сільського господарства. У свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент видачі державного акта на право приватної власності на землю на ім`я спадкодавця), колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання. З врахуванням викладеного, в державному акті на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №021188 від 12.01.2000 року невірно (помилково) вказано призначення земельної ділянки - для сільськогосподарського використання. Тобто, на момент видачі даного державного акта земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Суд вважає, що ОСОБА_1 на законних підставах набула право власності на спірну земельну ділянку, але в зв`язку з розбіжностями в правовстановлюючому документі на земельну ділянку та у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, технічній документації із землеустрою, що виникли в зв`язку з визначенням фактичної площі земельних ділянок в натурі, позивач не має можливості зареєструвати в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку; та визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, не призведе до порушення прав суміжних землевласників.

Визнання відповідачем пред`явленого позову є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Наслідки визнання позову, передбачені ч. 3, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України відповідачу відомі та зрозумілі.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 206, ч. 2 ст. 247, 264 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1225 ЦК України, ст. ст. 81, 107, 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 року, Законом України Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Законом України Про Державний земельний кадастр , постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею , постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 4,5401 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Котелевської селищної ради Полтавської області, кадастровий номер 5322255100:00:006:1694, й до дня смерті належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його складання, з врахуванням вимог п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач - Котелевська селищна рада Полтавської області, місцезнаходження: смт Котельва Полтавська область, вул. Полтавський шлях, 224, поштовий індекс 38600, код ЄДРПОУ 13955812, КОАТУУ 5322255100.

Суддя