Рішення

від 25.06.2020 по справі 697/3043/19

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/3043/19

Провадження № 2/697/170/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Льон О.М.

за участю секретаря с/з Дрянової Н.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Канів цивільну справу за об`єднаними позовами ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області, третя особа: Департамент освіти і науки Черкаської РДА, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 до Канівського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з позовами до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості щодо нарахованих та невиплачених відпускних, середнього заробітку за затримку з виплатою відпускних та відшкодування моральної шкоди, яку в подальшому було уточнено.

Уточнені позови в редакції від 20.01.2020 та 26.02.2020 обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_3 відповідно до запису в її трудовій книжці працювала у червні-серпні 2019 року вчителем Хмільнянського НВК Дошкільний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради. Згідно наказу директора вказаного НВК від 14.05.2019 №05-В Про відпустку педагогічних працівників закладу вчителю ОСОБА_3 надано щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів з 21.06.2019 по 16.08.2019 включно. Відповідачем Відділом освіти, молоді, спорту та культури Канівської РДА не було виплачено належні до виплати відпускні у розмірі 11076,83 грн. у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування (відсутність субвенції від Межиріцької ОТГ до районного бюджету Канівського району на витрати відділу освіти).

Позивач ОСОБА_5 відповідно до запису в її трудовій книжці працювала у липні-серпні 2019 року директором Хмільнянського НВК Дошкільний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради. Згідно наказу в.о. начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації від 27.06.2019 №30-В Про відпустку педагогічних працівників закладу директору НВК ОСОБА_5 надано щорічну основну відпустку тривалістю 21 календарних днів з 29.07.2019 по 18.08.2019. Відповідачем Відділом освіти, молоді, спорту та культури Канівської РДА не було виплачено належні до виплати відпускні у розмірі 6448,09 грн.

Позивач ОСОБА_4 відповідно до запису в її трудовій книжці працювала у червні-серпні 2019 року вчителем Хмільнянського НВК Дошкільний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради. Згідно наказу директора вказаного НВК від 14.05.2019 №05-В Про відпустку педагогічних працівників закладу їй надано щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів з 24,.06.2019 по 19.08.2019 включно та відповідачем Відділом освіти, молоді, спорту та культури Канівської РДА не було виплачено належні до виплати відпускні у розмірі 11445,94 грн.

Позивач ОСОБА_6 відповідно до запису в її трудовій книжці працювала у червні-серпні 2019 року вчителем Хмільнянського НВК Дошкільний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради. Згідно наказу директора вказаного НВК від 14.05.2019 №05-В Про відпустку педагогічних працівників закладу вчителю ОСОБА_3 надано щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів з 21.06.2019 по 16.08.2019 включно. Відповідачем Відділом освіти, молоді, спорту та культури Канівської РДА не було виплачено належні їй до виплати відпускні у розмірі 12282,63 грн.

Позивач ОСОБА_2 відповідно до запису в її трудовій книжці працювала у червні-серпні 2019 року вчителем Хмільнянського НВК Дошкільний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради. Згідно наказу директора вказаного НВК від 14.05.2019 №05-В Про відпустку педагогічних працівників закладу вчителю ОСОБА_3 надано щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів з 18.06.2019 по 26.08.2019 (з перервою з 25.07. по 06.08.2019). Відповідачем Відділом освіти, молоді, спорту та культури Канівської РДА не було виплачено належні їй до виплати відпускні у розмірі 9359,46 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідачем в декілька траншів була виплачена позивачам заборгованість з заробітної плати у повному розмірі. Вважає, що діями відповідачів позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спричинено моральну шкоду. Позивачами було перенесено душевні хвилювання, які було спричинено самими неправомірними діями роботодавця шляхом ігнорування виплати заробітної плати, що потягло за собою значне погіршення їх здоров`я, а тому тривалий час позивачам довелося вживати заспокійливі лікарські засоби. Відчуття несправедливості, хвилювання за неможливість утримувати свою родину, змусило позивачів неодноразово звертатися за захистом їх прав до різних установ та організації, внаслідок чого витрачено значні емоційні сили, вільний час. Позивачі внаслідок відсутності відпускних не змогли реалізувати в повній мірі свої плани стосовно проведення літнього відпочинку у період відпустки 2019 року. Отже, відповідачем спричинено моральну шкоду позивачам, яку вони оцінюють у 10000,00 грн. кожному. Саме тому позивачі змушені були звернутися до суду з даними позовами. Просить суд стягнути з відповідачів на користь позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 моральну шкоду кожному у сумі по 10000 грн., понесені витрати на правничу допомогу по 2000 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. кожній.

В ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

Ухвалами судді від 04.12.2019 та 05.12.2019 позови залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за весь час затримки виплати відпускних.

17.12.2019 та на виконання вище зазначеної ухвали суду позивачем до суду надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., після чого ухвалами судді Канівського міськрайонного суду від 17.12.2019, 18.12.2019 відкрито провадження у вище вказаних справах, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судові засідання на 10.01.2020.

28.12.2019 на адресу суду від відповідача - Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації по справах надійшли відзиви на позовну заяву.

10.01.2019 від позивачів надійшли заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення заробітної плати та середнього заробітку, заявлено вимоги про стягнення судових витрат.

Ухвалами суду від 10.01.2020 залучено в справах третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача - Межиріцьку сільську раду ОТГ Черкаської області. У прийнятті заяв позивачів про зменшення позовних вимог відмовлено, розгляд справи відкладено на 21.01.2020.

20.01.2019 від позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до суду надійшли заяви про уточнення позовних вимог, а саме просять зменшити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку, збільшити позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на їх користь моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2020 об`єднано в одне провадження цивільні справи №697/3043/19, №697/3044/19, №697/3046/19, №697/3047/19 та №697/3048/19 та прийнято до свого розгляду, присвоївши справі №697/3043/19. Вирішено об`єднану справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по об`єднаній справі в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області на 17.02.2020.

Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято до розгляду заяви позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 20.01.2020 про уточнення позовних вимог у цивільній справі №697/3043/19 за їх об`єднаними.

Ухвалою суду від 17.02.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Межиріцьку сільську раду ОТГ Черкаської області, третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Черкаської ОДА. Підготовче засідання у справі відкладено до 26.02.2020.

26.02.2020 через канцелярію суду від представника позивачів по справі до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом (а.с.171 т.3).

Ухвалою суду від 26.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.03.2020.

30.03.2020 за клопотанням представника відповідача - Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації розгляд справи відкладено на 16.04.2020, яке в подальшому було відкладено у зв`язку з карантинними заходами на території України.

У судове засідання позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та їх представник адвокат Пилипенко Р.Б., який діє на підставі ордерів серії ЧК №132379, №132373, №132376, №132375, №132374 від 20.11.2019 (а.с.21,145 т.1, а.с.18,143 т.2, а.с.21 т.3) не з`явилися, надали до суду заяву та клопотання про розгляд справи за їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с.14 т.4).

Представники відповідача - Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації - Ворона М.В., який діє на підставі довіреності від 20.12.2019 №03-01-07/46 (а.с.82 т.3), ОСОБА_7 , яка діє на підставі довіреності від 17.01.2020 №03-01-07/4 (а.с.100 т.3) та ОСОБА_8 , який діє на підставі довіреності від 05.02.2020 №03-01-07/10 (а.с.144 т.3) у судове засідання не з`явилися надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.229 т.3), заперечують щодо задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення моральної шкоди з відділу освіти, вважають, що дані витрати підлягають стягненню лише з Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області, з підстав зазначених у відзивах на позови.

Представник відповідача - Межиріцької сільської рада ОТГ Черкаської області сільський голова Чупилка І.В. у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримує подані ним письмові пояснення щодо позову (а.с.113,114 т.3). У задоволенні позову просить відмовити.

У судове засідання представник третьої особи - Департаменту освіти і науки Черкаської РДА не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11 т.4), про причини неявки суд не повідомлено.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, приходить до наступного висновку.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивача ОСОБА_3 з 01.09.2010 переведено на посаду учителя української мови та літератури Хмільнянського навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради Черкаської області, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.09.1982 (а.с.8,9 т.1).

З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 119733 від 28.08.1997 (а.с.8 т.2) вбачається, що позивача ОСОБА_4 переведено на посаду вчителя початкових класів Хмільнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 01.09.1998.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_3 0910414 від 20.08.1984 (а.с.132 т.2) вбачається, що позивача ОСОБА_6 з 30.08.2013 призначено на посаду заступника директора з виховної роботи, вчителем математики і фізики Хмільнянського навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_4 від 25.08.2082 (а.с.8 т.3) вбачається, що позивача ОСОБА_2 з 01.09.1992 прийнято на посаду вчителя початкових класів Хмільнянської неповної середньої школи, правонаступником якої є Хмільнянський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради.

Наказом директора Хмільнянського навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради Черкаської області №05-В від 14.05.2019 (а.с.10 т.1) позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є працівниками Хмільнянського НВК надано щорічні основні відпуски.

З копії наказу відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської РДА №30-В від 27.06.2019 позивачу ОСОБА_5 надано частину щорічної основної відпустки на 21 календарних днів з 29 липня по 18 серпня 2019 року (а.с.135 т.1).

З листа заступника голови Канівської РДА №2835/01-01-45 від 18.10.2019 (а.с.13 т.1) адресованому сільському голові Межиріцької ОТГ вбачається, що через ненадання Межиріцькою ОТГ державної освітньої субвенції та іншої субвенції районному бюджету на виконання програми підтримки розвитку освіти «Новий освітні простір Канівщини на 2018-2019 роки виникла кредиторська заборгованість по заробітній платі, в частині нарахованих і невиплачених щорічних відпусток педагогічним працівникам закладів освіти Межиріцької ОТГ. Надано інформацію, щодо невиплачених щорічних відпусток, що відображено у додатку до даного листа.

Відповідачами по справі факт існування заборгованості з невиплати відпускних за 2019 рік перед позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не заперечувався, але у відзиві на позов представником відповідача - Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації заперечувалася їх вина щодо виникнення дана заборгованість перед позивачами.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24.04.2019 на території Канівського району було утворено Межиріцьку сільську раду об`єднаної територіальної громади Черкаської області (далі - Межиріцька сільська рада ОТГ), у власність якої передано з 01.08.2019 Хмільнянський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради Черкаської області, що відповідно підтверджується рішенням сесії Межиріцької сільської ради Канівського р-ну Черкаської області №8-21/VІІ від 20.06.2019 (а.с.119-121 т.1).

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громада об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Відповідно до ч. 10 ст.8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад бюджет об`єднаної територіальної громади розробляється з урахуванням особливостей підготовки місцевих бюджетів, визначених бюджетним законодавством.

Частиною четвертою статті 67 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що бюджети об`єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набули повноважень за результатами перших виборів до 15 жовтня року, що передує плановому, формуються відповідно до цього Кодексу на плановий бюджетний період з урахуванням таких особливостей, зокрема:

1) доходи цих бюджетів визначаються відповідно до статей 64 та 69-1 цього Кодексу;

2) видатки та кредитування цих бюджетів визначаються відповідно до статей 89 і 91 цього Кодексу;

3) відносини між цими бюджетами та державним бюджетом визначаються відповідно до статей 97, 99, 100, 103-2, 103-4 і 108 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 69 БК України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, субвенції, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 БК України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать видатки на освіту, що включають, окрім іншого, дошкільну освіту, загальну середню освіту (загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів, навчально-виховні комплекси).

Пунктом 6 частини першої, частиною другою статті 97 БКУ визначена освітня субвенція, як трансферт місцевим бюджетам, що може передбачатися у Державному бюджеті України. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 103-2 БК України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти: 1) початкові школи, гімназії, ліцеї (крім дошкільних підрозділів (відділень, груп); 2) спеціальні школи, санаторні школи; 3) спеціалізовані мистецькі школи (школи-інтернати), школи-інтернати (ліцеї-інтернати) спортивного профілю, військові (військово-морські) ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати, гімназії та ліцеї, у складі яких є інтернати з частковим або повним утриманням учнів; 4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри; 5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти; 6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Пунктом 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6, передбачено, що субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів освіти. Залишки коштів за субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти.

Таким чином, можна зробити висновок, що з часу утворення Межиріцької ОТГ та прийняття бюджету, до об`єднаної територіальної громади надходив фінансовий ресурс, що спрямовується на здійснення видатків у сфері освіти та фінансування закладів освіти повинно було здійснюватися з районного бюджету за рахунок коштів Таганчанської об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад щодо передачі бюджетних установ зазначено, що до завершення процесу передачі фінансування бюджетних установ, що здійснювалося за рахунок районних бюджетів, продовжує здійснюватися за рахунок відповідних районних бюджетів. При цьому, за рахунок відповідних районних бюджетів слід розуміти як міжбюджетний трансферт Межиріцької ОТГ до Канівського районного бюджету, що регулюється нормами статей 93, 101 БК України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 93 та частини другої статті 101 БК України місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах міжбюджетні трансферти, зокрема, субвенції на утримання об`єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об`єктів спільного користування, дотації та інші субвенції. Умови надання зазначених субвенцій визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено БК України.

Згідно з пунктом 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6, відповідні місцеві ради мають право:

- передавати кошти субвенції та залишки субвенції минулих років у вигляді міжбюджетного трансферту іншим місцевим бюджетам;

- перерозподіляти у межах відповідного місцевого бюджету кошти субвенції між відповідними типами закладів та установ освіти, що визначені у статті 103 Бюджетного кодексу України, для забезпечення в повному обсязі обов`язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам;

- розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів та установ освіти, що визначені у статті 103 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства.

З матеріалів справи вбачається, що з метою утримання та забезпечення належних умов функціонування закладів освіти, що обслуговують громаду Межиріцької ОТГ, у тому числі Хмільнянського навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради Черкаської області, між Межиріцькою сільською радою в особі голови сільської ради Чупилки І.В., (як Надавачем) та Канівською районною радою в особі голови Зоця М.М., (як Отримувачем) 15.01.2019 було укладено наступні договори.

Так, за Договором № 1 від 15.01.2019 (а.с.116,117 т.1) передбачено надання субвенції відповідно до статті 101 БК України на виконання програми Новий освітній простір Канівщини на 2018-2021 роки . Відповідно до п.4.2.2 цього Договору Межиріцька сільська рада Черкаської області зобов`язується перераховувати субвенцію згідно помісячного розпису сільського бюджету на2019 рік. Відповідно до п.3.3 Договору субвенція перераховується з сільського бюджету районному бюджету на рахунок головного розпорядника коштів в межах запланованих кошторисом призначень.

З Договору №2 від 15.01.2019 (а.с.50 т.1) вбачається надання та використання у 2019 році, зокрема, освітньої субвенції з державного бюджету, передбаченої в сільському бюджеті на утримання Хмільнянського навчально-виховного комплексу. Відповідно до п.3.1 цього Договору сума субвенції передбаченої в місцевому бюджеті на 2019 рік становить 6903200 грн., в тому числі: освітня субвенція 6671100 грн.

П.4.1.1. Договору №2 від 15.01.2019 передбачено обов`язок Надавача протягом 2019 року профінансувати субвенцію з місцевого бюджету Канівському районному бюджету в обсягах передбачених в місцевому бюджеті на 2019 рік.

З тексту протоколу наради Канівської РДА від 04.09.2019 (а.с.53,54т.1) вбачається, що станом на 01.09.2019 по загальноосвітніх закладах Межиріцької ОТГ утворилася заборгованість з освітньої субвенції в сумі 684,5 тис. грн., в тому числі сума щорічних відпусток за серпень 273,4 тис. грн. Рекомендовано голові Межиріцької ОТГ, депутатам Межиріцької громади провести відповідні заходи щодо усунення кредиторської заборгованості.

З листа сільського голови Межиріцької сільської ради №68/09-02 від 02.10.2019 адресованому ЗЗСО Межиріцької сільської ради (а.с.96 т.1) вбачається, що сільським головою на звернення педагогічних працівників КЗ Хмільнянський НВК І-ІІІ ступенів роз`яснено, що готується питання на розгляд сесії сільської ради про внесення змін до доходів бюджету, яка відбудеться 16.10.2019. Вказано, що за рахунок перевиконання доходів бюджету ОТГ буде проведено виплату відпускних за серпень 2019 року.

Відповідно до розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів з рахунка №31428668700184 від 27.11.2019 №687 (а.с.60 т.1) вбачається, що з Межиріцької ОТГ надійшла інша субвенція (освіта) на рахунок розпорядника бюджетних коштів - відділ освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації Черкаської області у розмірі 275147,40 грн., після чого останнім можливо було здійснити часткове перерахування відпускних за серпень2019 року, що відповідно підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.61-64 т.1).

Після повторного надходження від Межиріцької ОТГ іншої субвенції (освіта) на рахунок розпорядника бюджетних коштів - відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації Черкаської області у розмірі 410574,00 грн. відповідно до розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів з рахунка №31428668700184 від 16.12.2019 №733 (а.с.66 т.1), відділом освіти Канівської РДА було здійснено перерахування відпускних за липень 2019 року, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.66-68 т.1).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що затримка виплати заробітної плати, а саме відпускних за липень-серпень місяці 2019 року позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які працювали в Хмільнянському навчально-виховному комплексі Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Канівської районної ради Черкаської області виникла з причини відсутності міжбюджетного трансферту з бюджету Межиріцької сільської ради ОТГ до районного бюджету. За відсутності відповідного міжбюджетного трансферту відділ освіти не мав можливості забезпечити виплату відпускних педагогічним працівникам.

Вирішуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Як вже зазначалося вище, за змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальними правилами майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Крім того, згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, суд зазначає, що стаття 1167 ЦК України, передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень даної статті, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Так, з наданих позивачами документів вбачається, зокрема з довідки Комунального некомерційного підприємства Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги Канівської районної ради від 29.08.2019 (а.с.220 т.1), позивач ОСОБА_5 зверталася на прийом до лікаря 22.08.2019 з приводу захворювання, діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., криз, стенокардія напруги. Надано медичну допомогу.

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги Канівської районної ради від 16.01.2020 (а.с.95 т.3), позивач ОСОБА_2 відвідувала лікаря 19.07.2019 з приводу захворювання, діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги Канівської районної ради від 16.01.2020 (а.с.216 т.2), позивач ОСОБА_6 зверталася на прийом до лікаря 11.07.2019 з приводу захворювання, діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., УЖ А/с кардіосклероз.

Відповідно до тексту розписки, наданої позивачем ОСОБА_4 (а.с.92 т.2) вбачається, що останньою 07.08.2019 узято в борг у ОСОБА_9 кошти в сумі 5000 грн., які зобов`язувалася повернути через місяць.

Згідно роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд, за наслідками розгляду справи, доходить висновку, що діями відповідача позивачам завдано моральної шкоди, яка стала наслідком незаконних дій відповідача в частині невиплати заробітної плати протягом трьох місяців, порушення їх трудових прав, тощо.

Відповідно до ст.237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`зків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд погоджується з наявністю моральної шкоди, однак, виходить з того, що відшкодування моральної шкоди не може бути джерелом до збагачення позивачів.

Враховуючи всі негативні наслідки, які понесли позивачі, з врахуванням принципу справедливості, беручи до уваги виплату відпускних позивачам після звернення до суду з позовом, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів по 5000 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність стягнення з Межиріцької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на користь позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 моральної школи у розмірі по 5000 грн. кожній.

З огляду на викладене, підстав для задоволення позовних вимог пред`явлених до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації суд не вбачає.

Щодо заявленої у судовому засіданні представником позивачів вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачів судових витрат, зокрема, понесених витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З договорів про надання юридичних послуг від 13.11.2019 (а.с.20,144, т.1, а.с.17,142 т.2, а.с.20 т.3) вбачається, що сторони домовилися про те, що за роботу, виконану адвокатом, в першій судовій інстанції, замовник сплачує авансом грошову суму гонорару, решта суми гонорару в розмір 20% від суми стягнутого середнього заробітку та моральної шкоди сплачується замовником на користь адвоката після фактичного стягнення грошових коштів, чи їх добровільної сплати боржником.

Відповідно до додаткових угод від 22.06.2020 до Договорів про надання юридичних послуг від 13.11.2019 (а.с.15,18,21,26,27 т.4) сторони домовилися про те, що за надані адвокатом, в першій судовій інстанції, юридичні послуги замовник сплачує до завершення судового процесу грошову суму гонорару у розмірі 2000 грн. До вказаної суми входять також кошти, отримані адвокатом в якості авансу під час укладання даного Договору.

До судового засідання представником позивачів - адвокатом Пилипенком Р.Б. надано суду Акти приймання-передачі наданих юридичних послуг та отримання коштів адвокатського гонорару від 22.06.2020 (а.с.16,19,22,25,28 т.4), з яких вбачається, що адвокатом було надано правничі послуги кожному з позивачів на суму 2000 грн., які складаються з наступного:

- підготовка позовної заяви - 800,00 грн.;

- підготовка процесуальних клопотань та заяви про уточнення позовних вимог - 500,00 грн.;

- супроводження інтересів замовника у суді - 700 грн.

З розписок про передачу коштів адвокатського гонорару від 22.06.2020 (а.с.17,20,23,24,29 т.4) вбачається, що адвокатом Пилипенком Р.Б. прийнято від позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 2000 грн. з кожного, на виконання умов договорів про надання юридичних послуг від 13.11.2019.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позов кожної з позивачів задоволено на 50%, а саме присуджено до стягнення по 5000,00 грн. моральної шкоди від заявлених до стягнення 10000 грн., то відповідно з відповідача Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь позивачів підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі по 1000 грн. кожній.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачами при зверненні до суду з позовом за позовну вимогу в частині стягнення моральної школи було сплачено кожною судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанціями від 11.12.2019, 12.12.2019 (а.с.29,153 т.1, а.с.26,151 т.2, а.с.29 т.3). Оскільки позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивачів задоволено частково, то відповідно з відповідача Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь позивачів необхідно стягнути понесені ними витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

Таким чином, беручи до уваги вище зазначений відсоток задоволеної частини позовних вимог позивачів, з відповідача Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 384,20 грн. кожній.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст.4, 12, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.с. 16, 22, 23, 1167 ЦК України, ст.ст.34, 237-1 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позови ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Канівської районної державної адміністрації, Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області, третя особа: Департамент освіти і науки Черкаської РДА, про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. та судовий збір у розмірі 384,20 грн., а всього на суму 6384,20 грн.

Стягнути з Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. та судовий збір у розмірі 384,20 грн., а всього на суму 6384,20 грн.

Стягнути з Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. та судовий збір у розмірі 384,20 грн., а всього на суму 6384,20 грн.

Стягнути з Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. та судовий збір у розмірі 384,20 грн., а всього на суму 6384,20 грн.

Стягнути з Межиріцької сільської ради ОТГ Черкаської області на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. та судовий збір у розмірі 384,20 грн., а всього на суму 6384,20 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 06 липня 2020 року.

Позивачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Межиріцька сільська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області (код ЄДРПОУ 35797358, с. Межиріч, вул. Центральна, 7, Канівського р-ну Черкаської області, 19035).

Головуючий О . М . Льон