Рішення

від 07.07.2020 по справі 755/3825/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3825/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

представника позивача - Матківського О .Б. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-2 , Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту належності документів та визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-2 та Київської міської ради з вимогами: Встановити факт належності ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ордера виданого Виконкомом Київської міської Ради депутатів трудящих 12.01.1972 року за №177015 про надання кв . АДРЕСА_2 на прізвище ОСОБА_4 та Довідки виданої Житлово - будівельним кооперативом Молодіжний - 2 від 26.02.2019 року за №166 про повне внесення пайового внеску в сумі 4617 крб. за кв . АДРЕСА_2 на прізвище ОСОБА_4 ; Визнати за ОСОБА_3 право власності на кв . АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4 , дошлюбне прізвище ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на наступне, що ОСОБА_3 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження. Мати позивача, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дівоче, дошлюбне прізвище ОСОБА_4 до одруження з батьком позивача ОСОБА_6 було " ОСОБА_4 ", що підтверджується Свідоцтвом про одруження видане виконкомом Клиновської сільської Ради Артемівського району Донецької області за № 061806 серія НОМЕР_2 від 29.03.1969 року. Однак, коли саме мама змінила прізвище в паспорті позивачу невідомо. З відповідним запитом позивач зверталась до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області, але отримала відповідь, що надати інформацію про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР, що оформлений у період до 1974 року не видається за можливе. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з кооперативної квартири АДРЕСА_2 , яка розташована в будинку ЖБК Молодіжний - 2 . Після смерті ОСОБА_8 єдиним спадкоємцем першої черги за законом стала позивач, ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 на підставі поданої до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори відповідної заяви. Позивач вказує, що на час прийняття спадщини постійно проживала разом з ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 . Однак, прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 та оформити право спадкоємця в нотаріальній конторі позивач не в змозі у зв`язку із зазначенням в ордері про належну ОСОБА_4 квартиру та в довідці ЖБК Молодіжний-2 про повну сплату пайового внеску, її дошлюбного прізвища ОСОБА_4 та відсутність на квартиру правовстановлюючого документа. Позивач вказує, що будучи членом ЖБК Молодіжний - 2 ОСОБА_4 повністю сплатила свій пайовий внесок, однак за життя не встигла оформити спірну квартиру належним чином, у зв`язку з чим, для відновлення свого порушеного права, позивач звернулась з даним позовом до суду

11 березня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження.

13 квітня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду, витребувано від П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача Матківський О. Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ЖБК Молодіжний - 2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник третьої особи - П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, просить ухвалити рішення відповідно до законодавства України за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, Ордер №В177015 від 12 січня 1972 року на житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_2 , видано Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих на ім`я ОСОБА_4 (а. с. 13).

Крім того, згідно довідки, виданої ЖБК Молодіжний - 2 за №166 від 26.02.2019 року, ОСОБА_4 , яка є власником кооперативної квартири АДРЕСА_2 внесла пайовий внесок за квартиру у розмірі 4617 крб., сума сплачена 1981 року у повному обсязі (а. с. 18).

Згідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками записані: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_4 . (а. с. 10)

29 березня 1969 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, після укладення шлюбу, прізвище дружини було змінено на ОСОБА_4 (а. с. 12).

Згідно з відповіді Центрального міжрегіонального управління державної Міграційної служби у місті Києві та Київській області адресованого адвокату Матківському О. Б.. у відповідь на запит від 18.02.2020 року №005-моб-20, інформація про документування ОСОБА_4 паспортом громадянина колишнього СрСР у зв`язку із зміною прізвища ОСОБА_4 на ОСОБА_4 за даними ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області відсутня. Проінформовано про те, що у період з 1954 року по 1974 рік видача паспортів регулювалась положенням про паспорти, затвердженими постановою Ради міністрів СРСР від 21 жовтня 1953 року. Наразі порядок зберігання заяв про видачу паспортів громадянина колишнього СРСР зразка 1954 року невідомий. (а. с. 20)

Згідно зі ст. 319 ЦПК Україниу рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який, необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

Як вбачається з викладеного, згідно з законом встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу ОСОБА_3 оформити право на спадщину, яку вона не може отримати у зв`язку з неточностями в документах, які виникли при написанні прізвища померлої матері позивача.

За наведених обставин, вимоги позивача про встановлення юридичного факту про те, що Ордер виданий Виконкомом Київської міської Ради депутатів трудящих 12.01.1972 року за №177015 про надання квартири АДРЕСА_2 на прізвище ОСОБА_4 належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та встановлення юридичного факту про те, що Довідка видана Житлово-Будівельним кооперативом Молодіжний-2 від 26.02.2019 року за №166 про повне внесення пайового внеску у сумі 4617,00 крб. за квартиру АДРЕСА_2 на прізвище ОСОБА_4 належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР", що набрав чинності з 1 липня 1990 року, ст.ст. 15, 16 Закону України „Про власність", що набрав чинності з 15 квітня 1991 року та втратив чинність з 20 червня 2007 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст.1270 Цивільного кодексу України)

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

21 серпня 2019 року ОСОБА_3 зверталась до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, щодо квартири АДРЕСА_2 , яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а. с. 116)

21 серпня 2019 року державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Прядко Т. А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі якої відмовила ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.116 зв. - 117).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.216 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцю.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про власність , який розповсюджувався на правовідносини, що виникли між ОСОБА_4 та ЖБК Молодіжний , знайшли законодавче закріплення з прийняттям Закону УРСР Про власність у 07.02.1991 року і підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Таким чином, у разі смерті члена житлового - будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартиира в житлово - будівельному кооперативі кооперативі входить до складу спадщини.

Виходячи з предмету позову та наявних у справі доказів, судом встановлено, ОСОБА_4 була членом Житлово - будівельного кооперативу, повністю виплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Житлово - будівельного кооперативу Молодіжний - 2 від 16 лютого 2019 року, що зумовлює набуття за життя спадкодавцем права власності на вищезазначену кооперативну квартиру.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права. Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-2 , Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту належності документів та визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію", ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР" ( в редакції чинній з 1 липня 1990 року), ст.ст.15, 16 Закону України „Про власність", ст.ст. 1217, 1218, 1268, 1276, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 67 Закону України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 до Житлово-Будівельного кооперативу Молодіжний-2 , Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту належності документів та визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що Ордер виданий Виконкомом Київської міської Ради депутатів трудящих 12.01.1972 року за №177015 про надання квартири АДРЕСА_2 на прізвище ОСОБА_4 належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити юридичний факт про те, що Довідка видана Житлово-Будівельним кооперативом Молодіжний-2 від 26.02.2019 року за №166 про повне внесення пайового внеску у сумі 4617,00 крб. за квартиру АДРЕСА_2 на прізвище ОСОБА_4 належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснюю учасникам справи, що відповідно до п. 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 09.07.2020 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141);

Відповідач - Житлово-Будівельний кооператив Молодіжний-2 (м. Київ, вул. О. Бойченка, 8, код ЄЛРПОУ 22894452);

Третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, пров. Музейний, 2д, код ЄДРПОУ 43315602).

Суддя -