Рішення

від 24.05.2020 по справі 761/16172/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16172/15-ц

Провадження № 2/761/816/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Ганущака А.М.

відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов`язання вчинити дії - повернути незаконно отримані кошти згідно неправомірно виставлених рахунків, -

в с т а н о в и в :

08 червня 2015 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Рада3» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В позовних вимогах, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.12.2016 року, ТОВ «Рада3» просить: стягнути з відповідачів на користь позивача 18 981,43 грн. - суму основного боргу, 4 129,97 грн. - суму інфляційних нарахувань, 620,42 грн. суму 3% річних, 16 695,36 грн. - пені та судовий збір.

Свої вимоги ТОВ «Рада3» обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Позивач обслуговує зазначений будинок. Як зазначає позивач, між ТОВ «Рада» (правонаступником якого є ТОВ «Рада 3») та відповідачами був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 03.10.2000 року за умовами якого власники квартир зобов`язані вносити плату за послуги, проте, зазначені умови договору виконані не були внаслідок чого станом на 30.11.2016 року утворилась заборгованість в розмірі 18 981,43 грн.

Крім того, позивач ТОВ Рада 3» вважає, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 ЦК України з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто також три відсотки річних та інфляційну складову за період з 02.07.2014 року по 30.11.2016 року, що становить, відповідно: 4 129,97 грн. та 620,42 грн., а також 16 695,36 грн. пені.

01.10.2015 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Рада3» про зобов`язання вчинити дії.

В позовних вимогах позивачі просять: 1) зобов`язати ТОВ «Рада3» провести перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги нараховані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням того, що ОСОБА_2 ніколи не проживала за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 не знаходиться з ТОВ «Рада3» в будь-яких договірних відносинах і основну частину спірного періоду перебував на військовій службі згідно мобілізації; 2) зобов`язати ТОВ «Рада3» повернути незаконно отримані кошти згідно неправомірно виставлених рахунків співвласникам будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що протягом другої половини 2014 року та протягом 2015 року ТОВ «Рада3» не відреагувала на звернення позивачів щодо надання інформації із зазначенням розпису витрат коштів, які зазначені як сума витрат на житлово-комунальні послуги та послуг, які надаються ТОВ «Рада3». ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою, а ОСОБА_1 протягом 2014-2015 років більшість часу перебував в зоні АТО. Крім того, вони звернулись 03.09.2015 року із заявою про розірвання договору від 03.10.2000 року та цей договір втратив свою чинність на підставі діючого законодавства. З врахуванням тієї обставини, що співвласники квартири не користувались в повному обсязі послугами, ТОВ «Рада3» мала здійснити перерахунок витрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017 року позовні вимоги ТОВ «Рада3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Рада 3» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 14805, 52, втрати від інфляції в сумі 3221,37 грн., 3% річних в сумі 483, 93 грн. та 1 074,84 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рада3» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 4175, 91 грн., втрати від інфляції в сумі 908, 60 грн., 3% річних в сумі 136,49 грн. та 303,16 грн. судового збору. В іншій частині заявлені позовні вимоги залишені без задоволення.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання здійснити перерахунок та повернути кошти зазначеним рішенням відмовлено (т.3 а.с.48-53).

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 17.10.2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилені, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017 року залишено без змін (т.4 а.с. 9-14).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.10.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17.10.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (т.4 а.с. 146-149).

19.12.2018р. матеріали справи повернуто до Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2018 року в провадження судді Пономаренко Н.В. надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання здійснити перерахунок та повернути кошти.

Згідно п.9 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2018 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ТОВ «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання здійснити перерахунок та повернути кошти та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2019 року заяву представника позивача ТОВ «Рада 3» про зміну підстав позову в справі за позовом ТОВ «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання здійснити перерахунок та повернути кошти повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ТОВ «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання здійснити перерахунок та повернути кошти та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року заяву позивачів по зустрічному позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну предмету зустрічного позову в справі за позовом ТОВ «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання здійснити перерахунок та повернути кошти повернуто заявнику без розгляду (т.5 а.с. 48-49).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року в задоволенні клопотання позивачів по зустрічному позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про закриття провадження в частині позовних вимог за позовом ТОВ «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відмовлено (т.5 а.с. 45-47).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.10.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог ТОВ «Рада3».

Постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року, якою заяву про зміну предмету зустрічного позову повернуто заявникам без розгляду, залишено без змін (т.5 а.с. 101-103).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2020 року за клопотанням позивачів по зустрічному позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 закрито провадження в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо зобов`язання ТОВ «Рада-3» провести перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послугипо цивільній справі за позовом ТОВ «Рада 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання вчинити дії.

25.05.2020 року поштовим зв`язком до суду надійшла заява від представника ТОВ «Рада 3», в якій представник просить здійснити розгляд справи без його участі у зв`язку із карантинними заходами та неналежним забезпеченням громадським транспортом у м. Києві.

25.05.2020 року через канцелярію суду подано заяву ОСОБА_2 про неможливість залишення позову ТОВ «Рада 3» без розгляду та проведення 25.05.2020 року судового засідання без її участі.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.05.2020 року, був присутній відповідач по первісному позову і позивач по зустрічному - ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи ОСОБА_1 , з урахуванням поданих ним та відповідачем ОСОБА_2 заперечень проти позову та зустрічної позовної заяви, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Рада 3» та задовольнити зустрічний позов.

Враховуючи подані від сторін заяви по розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника позивача ТОВ «Рада 3» та відповідача ОСОБА_2 .

Вислухавши пояснення відповідача по первісному позову і позивача по зустрічному ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, зібрані в матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 - 78/100 частин квартири та ОСОБА_1 - 22/100 частин квартири на підставі свідоцтва про право власності від 17.02.2004 року.

03.10.2000 року між ТОВ «Рада» (правонаступником якого є ТОВ «Рада-3») з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з іншого боку був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (т.1 а.с. 7-11).

Відповідно до пунктів 5.11 та 5.12 строк дії цього договору складає три роки з дня його підписання. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії.

В даному випадку слід зазначити, що на виконання вимог п. 5.12 вказаного договору, 03.09.2015 за місяць до закінчення його дії, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до ТОВ «Рада 3» з вимогою переглянути умови договору та привести його у відповідність до чинного законодавства, чого, в свою чергу, ТОВ «Раза 3» здійснено не було, а тому договір є припиненим через відсутність його автоматичної пролонгації.

Вимоги ч.4 ст.82 ЦПК України встановлюють, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А норми ч.1 ст. 417 ЦПК України встановлюють, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як вже зазначалось, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.10.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17.10.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (т.4 а.с. 146-149).

Відповідно до вищевказаної постанови Верховного Суду від 31.10.2018 встановлено, що ТОВ «Рада3» не є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 , проте є експлуатуючою організацією, яка надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій відповідно до умов укладених договорів із споживачами, згідно з тарифами, які затверджено розпорядженням Київської міської державної адміністрації, тобто є виконавцем послуг.

Звертаючись до суду з первісним позовом, ТОВ «Рада3» посилалось на неналежне виконання відповідачами умов договору від 03.10.2000 року, внаслідок чого утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка станом на 30.11.2016 року склала 18 981,43 грн.

Заперечуючи проти позову та звертаючись із зустрічним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували, що цей договір є припиненим, новий договір між сторонами не підписано, вони не отримують послуги належної якості, а деякі послуги, які входять до структури тарифу, взагалі ТОВ «Рада 3» не надаються.

На підтвердження вказаних заперечень відповідачі подали до суду копію заяви від 03.09.2015 року, адресованої до директора ТОВ «Рада 3», про розірвання договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 03.10.2000 року.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014 «Про часткову мобілізацію» був призваний першим заступником командира окремого стрілецького батальйону - начальником штаба з 05 вересня 2014 року та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Північного територіального управління Національної гвардії України.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 04 жовтня 2011 року (термін дії - довічно), ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію по інвалідності.

Заперечуючи проти позову про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ОСОБА_1 зазначав, що неодноразово повідомляв ТОВ «Рада3» про те, що він є учасником бойових дій на сході України у 2014-2015 роках, разом із тим, ОСОБА_1 доказів на підтвердження вказаних звернень до відповідача на час виникнення спірних правовідносин, суду надано не було.

В свою чергу, позивачем не надано суду доказів, що розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги проведений з урахуванням пільг по сплаті за користування комунальними послугами, які має ОСОБА_1 .

Окрім того, долучений до позовної заяви розрахунок нарахованих відповідачам до сплати платежів за житлово-комунальні послуги з 01.06.2014 року по 30.11.2016 року включно не може підтверджувати факт їх надання, а також не дає змоги встановити підстави проведених нарахувань та їх обґрунтованість.

В матеріалах справи міститься лист, про наявність якого також зазначено в постанові Верховного Суду від 19.12.2017 року, за підписом в.о. Генерального директора ТОВ «Рада 3» Демченка В.В., адресованого відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якому повідомляється, що за період із 2014 року по 31.12.2017 року у відповідачів відсутні борги перед товариством з оплати будь-яких послуг (т.4 а.с.94). Вказаний період повністю охоплює період, зазначений в розрахунках позивача.

Позивачем ТОВ «Рада 3» під час розгляду справи в суді не спростована наявність вказаного листа в.о. Генерального директора ТОВ «Рада 3» Демченка В.В. від 19.12.2017 року щодо зняття ТОВ «Рада 3» з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будь-яких претензій з 2014 року по 31.12.2017 року щодо оплат за житлово-комунальні послуги.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону від 24.06.2004 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Вимогами ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець і виробник.

Положеннями ст.20 вказаного Закону визначено, що споживач зобов`язанийоплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

Із зазначених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

У своїй постанові від 26.09.2018 року по справі № 750/12850/16 Верховний Суд, посилаючись на норми ч. 1 ст. 19, п.1 ч.1, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зазначив, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Також Верховний Суд у вказаній постанові наголосив, що питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Разом ізтим,в даномувипадку,суд зазначає,що позивачемТОВ «Рада3»не наданоналежних ідопустимих доказівна підтвердженняфактичного наданняним житлово-комунальнихпослуг зутримання будинкуі прибудинковоїтериторії за весь вказаний в позові період, зокрема, наявні в матеріалах справи копії актів здачі-прийняття робіт не підтверджують факт надання заявлених в позові послуг у вказаний період, оскільки наявні в матеріалах докази не підтверджують надання таких послуг саме за вказаною в позові адресою: по АДРЕСА_3 , так як не містять відповідної інформації щодо адреси надання таких послуг (т.1 а.с. 183, 185-190, 193-196, 198-200, 202-204, 206-208, 210, 213-215, 217-218, 221-224, 229-232,235-236,239-241, 244, 248-249; т.2 а.с. 3, 5-7, 10, 13, 14, 16, 19-20, 24, 26, 29-30, 36-38, 41, 47, 49, 51, 54-57, 64-67), а інші наявні копії актів не охоплюють значний період зазначеного в розрахунку заявленого позивачем ТОВ «Рада3» суми основного боргу в розмірі 18 981,43 грн., а вподальшому і похідні вимоги щодо стягнення 4 129,97 грн. - суми інфляційних нарахувань, 620,42 грн. суми 3% річних, 16 695,36 грн. пені.

Крім того, розрахунок заборгованості не може підтверджувати сам факт надання послуг, враховуючи наявний в матеріалах цивільної справи лист від 19.12.2017 року ТОВ «Рада 3» щодо відсутності у відповідачів будь-якої заборгованості, який в ході розгляду справи не спростований стороною позивача, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Рада 3» про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2014 року по 30.11.2016 року.

Таким чином, у зв`язку із ненаданням позивачем доказів на підтвердження розрахунку житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкових територій в період з 02.07.2014 року по 30.11.2016 року, враховуючи, що наданий розрахунок не може підтвердити факту надання таких послуг, такий розрахунок з наданими вищевказаними актами також унеможливлює встановлення підстав проведення нарахувань та їх обґрунтованість, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги 18 981,43 грн. - основного боргу, та, як наслідок, в задоволенні похідних вимог про стягнення 4 129,97 грн. - суми інфляційних нарахувань, 620,42 грн. суми 3% річних, 16 695,36 грн. - пені.

У зустрічній позовній заяві позивачі просили суд зобов`язати ТОВ «Рада 3» повернути незаконно отримані кошти згідно неправомірно встановлених рахунків співвласникам будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Спосіб захисту, який обрали позивачі по зустрічному позову, не суперечить закону, а саме ст. 16 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з цим, зустрічні позовні вимоги не містять чітких вимог, а саме: в якому розмірі ТОВ «Рада 3» має повернути позивачам незаконно отримані кошти, сплачені за житлово-комунальні послуги, згідно встановлених рахунків та за який період.

Відсутність чітких позовних вимог не дає суду можливості встановити обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовних вимог у зустрічній позовній заяві, а у відповідності до ч. 2 ст. 254 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, оскільки буде порушено принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, передбачені ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

При цьому, приєднаний судом апеляційної інстанції висновок експертного дослідження від 5.10.2017 щодо встановлення надання послуг ТОВ «Рада 3» за вказаний період, який відповідачем по зустрічному позову не спростований, підтверджує, зокрема , ту обставину, що встановити надання житлово-комунальних послуг ТОВ «Рада 3» співвласникам багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 , згідно структури тарифу не видається за можливе в зв`язку із відсутністю первинних бухгалтерських документів. Проте, суд звертає увагу, що вказаний висновок не містить зазначення про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як того передбачають вимоги ч.7 ст.102 ЦПК України (т.3 а.с.217-237).

Крім того, суду також стороною позивача по зустрічному позову не доведено самого факту звернення до ТОВ «Рада 3» із відповідними заявами саме про здійснення перерахунку сплати суми за житлово-комунальні послуги, а також не надано доказів щодо визнання в судовому порядку незаконності тарифів, за яким борг був зарахований. До того ж, у разі незадоволення позивачами надання неякісних послуг відповідачем, суду не надано доказів про відповідні їх звернення в спірний період в порядку ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до відповідача з метою оформлення таких недоліків в установленому Законом порядку.

Враховуючи викладені вище обставини, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Рада 3» про зобов`язання повернути незаконно отримані кошти згідно неправомірно встановлених рахунків співвласникам будинку.

Судові витрати розподілені за правилами ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,13, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 417 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов`язання вчинити дії - повернути незаконно отримані кошти згідно неправомірно виставлених рахунків - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасниксправи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач (відповідач по зустрічному позову) Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада-3»: код ЄДРПОУ 32070524, адреса: 02068, Львівська, м. Київ, вул. А.Ахматової, 3.

Відповідач (позивач по зустрічному позову): ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач (позивач по зустрічному позову): ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст виготовлений 16.06.2020.

Суддя: